Рішення

від 08.09.2023 по справі 950/671/23

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/671/23

2/950/245/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

08 вересня 2023 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

за участю секретаря Гладкової С.В., за участю, позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Жалковвського В.Ю.

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині, розглянувши цивільну с праву за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з по до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебуває в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ», працює на посаді асистента фармацевта в аптеці міста Лебедин. На початку повномасштабного вторгнення окупаційних військ російської федерації на суверенну територію України, що мало місце 24 лютого 2022 року, до Позивача зателефонував завідувач аптеки та повідомив, що у зв`язку із вказаними подіями задля забезпечення безпеки виходити на робоче місце ОСОБА_1 не потрібно, а подальші дії будуть надані згодом. В свою чергу Позивач проінформувала завідувача аптеки про те, що відсутнє транспортне сполучення між містом Лебедин та селом Михайлівка, а для власного транспорту немає пального щоб добиратись до робочого місця. На що зустрічно проінформовано, що на роботу виходити немає потреби та Позивачу необхідно залишатись вдома для безпеки. Вказана розмова відбувалась в усному порядку без фіксації. При цьому, Позивач постійно підтримувала зв`язок із куратором, питала про потреби виходити на роботу, на що їй інформували, що такої потреби немає. В подальшому, з полегшенням становища в регіоні, відновленням складної ситуації з пальним тощо, Позивач змогла добратись до робочого місця в місто Лебедин. Прибувши до аптеки завідувач пояснила, що трудовий договір з ОСОБА_1 наразі призупинений, не пояснивши причин. Нерозуміючі причин призупинення трудового договору, Позивач приклала намагання зв`язатись із керівництвом в місті Харкові та запитувати причину, зокрема надати для ознайомлення документи, що стали підставою для таких дій. З наказом ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» № 31.05-1К від 31 травня 2022 року про припинення дії трудового договору, Позивач мала змогу ознайомитись лише 21 грудня 2022 року, отримавши примірник за допомогою поштового зв`язку «Нова Пошта». З оскаржуваного наказу встановлено, що Відповідач, керуючись статтею 2 глави ХІХ Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України, статтею 1 Закону України «Про оплату праці» статтями 1, 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Закону України «Про правовий режим воєнного часу», указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», нібито неможливістю надання та виконання працівниками відповідної роботи, внаслідок воєнного агресії проти України та нібито у зв`язку з відсутністю працівників на робочих місцях, без усних та письмових заяв від них, не надання листів про непрацездатність або інших документів, пояснень їх відсутності, та ненадання відомостей про їх дистанційне виконання своїх зобов`язань, наказав:

1. з 01 березня 2022 року табелювати працівників відсутніх на робочих місцях, без усних та письмових заяв від них, не надання листів про непрацездатність або інших документів, обґрунтовуючи їх відсутність, та ненадання відомостей про їх дистанційне виконання своїх зобов`язань, позначкою НЗ, як відсутність но робочому місці по нез`ясованій причині, з дня відсутності на робочому місці;

2. з 31 травня 2022 року призупинити дію трудових договорів працівників ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» (згідно додатку № 1) які по нез`ясованим причинами відсутні на робочому місці, але не пізніше дня припинення чи скасування воєнного стану;

3. за можливістю проінформувати працівників про зупинення дії трудових договорів у будь-який доступний спосіб та шляхом розміщення даного наказу на дошці оголошень.

З даним наказом Позивач не погоджується з наступних підстав :

По-перше про припинення трудового договору Позивачці ніхто не повідомив ані з числа керівництва ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ», ні регіональний куратор, ні завідувачка аптеки протягом всього часу. Завідувач лише повідомляла, що задля безпеки ОСОБА_1 , останній необхідно залишатись за своїм місце мешкання. Про припинення трудового договору остання дізналась, самостійно прибувши до місця роботи в місті Лебедин, а в подальшому, після чисельних звернень до Відповідача й отримала змогу ознайомитись із наказом про припинення дії трудового договору, що мало місце лише 21 грудня 2022 року.

По-друге Позивачка мала змогу та бажала виконувати свої трудові зобов`язання за умовами трудового договору, працювати в аптеці, отримуючи заробітну плату, адже робота в аптеці є єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 .

Крім того, Позивач постійно підтримувала зв`язок із завідувачем аптеки, питала коли потрібно виходити на роботу, інформувала про свої місце знаходження тощо.

По-трете, ОСОБА_1 достовірно відомо, що на даний час аптечний пункт працює, тобто роботодавець забезпечує роботою осіб, але при цьому не надає роботу Позивачці, що на думку останньої порушує її конституційні права.

Тому, Позивач вважає, що згаданий вище наказ про припинення дії трудового договору є незаконним та таким, що підлягає скасуванню виходячи з того, що наказ не встановлює інформацію про причини призупинення дії трудового договору, в наказі не наведено обґрунтованої причини про неможливість обох сторін виконувати своїх зобов`язань за трудовим договором, як наслідок оскаржуваний наказ є необґрунтованим та безпідставним, винесеним в супереч вимог статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»

Отже, враховуючи, що Позивач має та мала змогу працювати, а також має бажання працювати, оскаржуваний наказ ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» № 31.05-1 К від 31 травня 2022 року не містять вказівки на конкретну підставу, причини призупинення дії трудового договору, тобто не було дотримано порядку призупинення дії трудового договору на підставі наведених вище законодавчих актів, що є підставою для скасування такого наказу.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі № 712/3841/17 від 21 серпня 2019 року, якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 Кодексу законів про працю України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 Кодексу законів про працю України).

Правила обрахунку середнього заробітку визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Згідно пунктів 2, 5, 8 вказаного Порядку середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки від 07 лютого 2023 року за вих. № 3/07-02 заробітна плата Позивача за останні два місяці роботи складає: січень 2022 року - 11 877 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 58 копійок; лютий 2022 року - 8 331 (вісім тисяч триста тридцять одна) гривня. Загальна кількість робочих днів у січня 2022 року склала 19 днів. Загальна кількість робочих днів у лютому 2022 року склала 20 дні, фактично відпрацьований Позивачем - 17 днів. Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати, обчислений відповідно до положень Порядку №100, становить: 11 877, 58 + 8 331, 00 = 20 208 (двадцять тисяч двісті вісім) гривень 58 копійок. 20 208, 58 / 37 (відпрацьовані робочі дні) = 1 188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) гривень 74 копійки - середня заробітна плата. За період з 31 травня 2022 року (день призупинення відповідно до оскаржуваного наказу) по 20 березня 2023 року (звернення із позовною заявою до суду) 211 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню на користь Позивача, становить 250 824 (двісті п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять чотири) гривні 14 копійок. Разом із цим необхідно врахувати положення частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, а тому просимо суд стягнути суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня винесенні рішення у справі. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» від 31 травня 2022 року № 31.05-1К про призупинення дії трудового договору та стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ», середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 травня 2022 року по день винесення рішення суду у справі.

Ухвалою від 23 березня 2023 року було відкрите провадження та вирішено справу слухати за правилами спрощеного позовного провадження.

21 квітня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якому представник відповідача не визнав позовні вимоги з наступних підстав: дійсно, Позивач працювала асистентом фармацевта в аптеці № 6, що належить Відповідачу та розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Із самого початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України Позивач ( ОСОБА_1 ) перестала виходити на роботу. Відповідач із повним розумінням ставиться до таких рішень співробітників, оскільки, розуміє, що життя та здоров`я людини є найвищою цінністю. При цьому, варто зазначити, що багато працівників Відповідача на початку війни не виходили або не мали можливості вийти на роботу, а перебували у безпечних місцях, деякі працівники евакуювалися подалі від лінії зіткнення військ, деякі працівники з перших днів війни відразу опинилися в окупації, деякі працівники відправилися за межі державного кордону України і перебувають там до теперішнього часу. Так, із самого початку бойових дій поблизу м. Лебедіна Позивач перестала виходити на роботу. Потім, Позивачу була надана частина щорічної основної оплачуваної відпустку з 05.03.2022 р. по 11.03.2022 р. Однак, після закінчення вищезазначеної відпустки Позивач так на зв`язок і не виходила та до роботи не приступала, про причини не виходу на роботу нікого із працівників Відповідача не інформувала. Так тривало, майже, до початку грудня 2022 року. На початку грудня 2022 р. Позивач зв`язалася зі співробітником відділу кадрів Відповідача та повідомила, що їй стало відомо про наявність наказу про призупинення з нею трудового договору. Працівник відділу кадрів Відповідача у телефонній розмові повідомила Позивачу, що дійсно такий наказ був винесений 31 травня 2022 року щодо Позивача, але відразу 01 червня 2022 року вищезазначений наказ був скасований, як помилковий. Також, працівник відділу кадрів додатково повідомила Позивача, шо подібні накази були видані і стосовно інших осіб, де у Відповідача була відсутня можливість надати роботу робітникам, а у робітників була відсутня можливість працювати.

При цьому, працівник відділу кадрів спитала у Позивача, чи планує вона виходити на роботу і коли, але Позивач сказала, що ще не вирішила коли може стати до роботи.

При розмові Позивач попросила працівника відділу кадрів Відповідача надати їй копію наказу про призупинення трудового Договору (є в матеріалах справи, надавався Позивачем до позовної заяви), зазначивши при цьому, що їй потрібен тільки наказ про призупинення трудового договору від 31.05.2022 р. (хоче подивитися на нього), а наказ про скасування вищезазначеного наказу її не цікавить.

14 січня 2022 р. працівник відділу кадрів через месенджер Viber направив на номер позивача фото наказу від 31.05.2022 р. № 31.05-1К про призупинення дії трудового договору з позивачем. При цьому треба зазначити, що вся електронна переписка з Позивачем через. Viber повністю збережена у співробітника відділу кадрів, який вів переписку з Позивачем, а також збережена у Відповідача на фізичному накопичувані та сервері та може бути надана Суду у повному обсязі, у випадку необхідності, оригінали вищезазначеного електронного доказу (переписки) є у Позивача та оповідача. З того часу і по теперішній момент Позивач так до роботи і не приступила, але подала позов про визнання не законним та скасування оспорюваного наказу, а також стягнення середнього заробітку. Таким чином, вважає, що підстави для скасування наказу від 31.05.2022 р. 31.05-1К про призупинення трудового договору з Позивачем відсутні, оскільки зазначений наказ скасований Відповідачем наказом № 01.06-1К від 01 червня 2022 р як помилковий.

Зважаючи на вищезазначене, вважає, що немає жодних підстав і виплати Позивачу середнього заробітку, оскільки, Позивач із початку введення на території України воєнного стану не працювала, на робочому місці була відсутня, про причини неможливості виконувати свої трудові обов`язки Відповідача не повідомляла, даних доказів на підтвердження поважності причин своєї відсутності на робочому місці відповідачу не надавала.

Відповідач неодноразово намагався зв`язатися із Позивачем, що б з`ясувати причини її сутності на роботі, направляв Позивачу повідомлення про необхідність з`явитися на роботу для надання пояснень тривалої відсутності на роботі, у т.ч. шляхом їх розміщення на дошці оголошень. Працівники Відповідача, які безпосередньо, протягом всього часу працювали в аптеці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складали Акти з відсутність Позивача на робочому місці.

Також вважає, що Позивач звернулася до Відповідача з проханням дати копію наказу від 31.05.2022 р. № 31.05-1К про призупинення трудового договору. Копія вищезазначеного наказу була направлена 14.12.2022 року через месенджер Viber, на телефонний номер Позивача. Позивач неодноразово зазначає у позовній заяві, що «З наказом ТОВ «ФАРМАЦІЯ МЩИНИ» № 31.05-1К від 31 травня 2022 року про припинення дії трудового договору, позивач мала змогу ознайомитися лише 21 грудня 2022 року, отримавши примірник за допомогою поштового зв`язку "Нова Пошта", «... й отримала змогу ознайомитись із наказом о припинення дії трудового договору, що мало місце лише 21 грудня 2022 року», «ознайомлення з наказом про призупинення дії трудового договору, а саме 21 грудня 2022 РОКУ (моменту отримання наказу у поштовому відділенні «Нова Пошта», Позивач не могла дізнатися про існування наказу...», але нічого не повідомляє Суду, що інший раз отримала оспорюваний наказ саме 14.12.2022 р. в месенджері Viber. При цьому треба зазначити, що Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що Позивач отримав оспорюваний наказ «Новою поштою», саме 21.12.2022 року. Копія оспорюваного наказу направлялася Позивачу 14 грудня 2022 року через месенджер Viber, на телефонний номер Позивача. Відповідно до ст. 233 КЗпП України, Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Тому він вважає, що Позивач дізнавшись про оспорюваний наказ 14 грудня 2022 року, повинен був звернутися до суду не пізніше 14 березня 2023 року, а звернувся лише 20 березня 2023 року, чим порушив встановлений законом строк для звернення до Суду. Тому просить суд відмовити Позивачу в задоволенні всіх його позовних вимог у повному обсязі.

16 травня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якому не погодився із поясненнями, міркування і аргументами, наведеним ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» у відзиві на позовну заяву з тих мотивів, що в супереч твердженням Відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, щодо невиходу на роботу Позивачем з початку повномасштабного вторгнення окупаційний військ так званої російської федерації, слід зауважити, що за графіком роботи Позивач вийшла на роботу 25 лютого 2022 року (24 лютого 2022 року - вихідний день). У зв`язку із тим, що окупаційні війська російської федерації оточували місто Лебедин вже перебували в с. Межиріч, Сумського р-ну, що мало місце саме 25 квітня 2022 року, за згодою куратора - ОСОБА_2 , якому наказам дзвонити завідувач аптеки - ОСОБА_3 , Позивач підрахувала тг закрила касу, повернулась до свого місця мешкання. Вказані обставин обумовлеа задля особистої безпеки. При цьому, куратор проінформував, що про подальші дії Позивачки буде узгоджене згодом. Весь час ОСОБА_1 постійно перебувала на зв`язку та підтримувала спілкування із куратором. Крім Позивачки, в аптеці № 6 по АДРЕСА_1 , працювали завідував аптеки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зокрема, остання починаючи з 24 лютого 2022 року, так саме не було забезпечено роботою. ОСОБА_1 достовірно відомо, що працівниці аптеки - ОСОБА_4 з 24 лютого 2022 року не працювала, а з приблизно 07 березня по 11 квітня 2022 року перебувала у місті Львів, виїхавши «зеленим коридором». Транспорте сполучення з місце мешкання Позивачки с. Михайлівка, Сумського району, на початку повномасштабного вторгнення окупантів на територію України, було припинено та відновилось приблизно в середині квітня. До цього ж не працювали й автомобільні заправні станції, які згодом почали працювати, але за відсутністю пального, надавалось його невелика кількість - до 10 літрів. У зв`язку із вказаними обставинами, дійсно, що не оскаржується, до приблизно середини квітня Позивачка не мала реальної змоги прибувати до місця роботи. Після відновлення транспортного сполучення, роботи заправних станції, поліпшенням ситуації із паливо-мастильними матеріалами, ОСОБА_1 прибула до міста Лебедин, тобто до місця своєї роботи. При цьому, завідувачка аптеки повідомила, що всі питання щодо роботи потрібно вирішувати із куратором. Також, від ОСОБА_3 стало відомо, що в аптеці певний час працювало всього дві особи, з них завідувачка та жінка на ім`я ОСОБА_6 , яку тимчасово переводили з кіоску аптеки, розташованого в центральній лікарні м. Лебедина. Зв`язавшись із куратором ОСОБА_7 , що мало місце приблизно 05 травня 2022 року, а також 1 червня 2022 року, останній спочатку посилався на свою зайнятість, та згодом проінформував, що роботи для ОСОБА_1 немає через обставини воєнного стану, щоб вона зв`язалась із куратором ближче до осені 2022 року. Жодних пояснень Позивачці надано не було. В свою чергу Позивач просила забезпечити її роботою, бажала працювати. Місце роботи було єдиним, а заробітна плата - єдиним доходом для існування. В серпні 2022 року ОСОБА_1 стало відомо, що в аптеці № 6 почала працювати четверта людина. У зв`язку із чим Позивачка звернулась до куратора за телефоном. ОСОБА_7 проінформував, що зможе з нею зустрітись в місті Лебедин, до якого планує прибути. Але зустріч не відбулась. На запитання щодо подальших дій ОСОБА_1 , куратор ухилявся від відповіді, не надавав жодних роз`яснень, посилаючись, що «не потрібно сваритись». Повідомляв, що роботи для Позивачки немає. Вказані обставини підтверджуються Screen-shote зображеннями листування у чат-боті застосунку «Viber» до Відповідача із питаннями, чи є рішення було прийняти іншу людину на роботу замість ОСОБА_1 . Через порушення своїх прав на працю, не будучи юридично обізнаною особою, Позивач звернулась до юристів, що надають безоплатну консультацію, які радили звернутись до роботодавців для отримання трудового договору для надання більш якісної консультації, що мало місце приблизно в листопаді 2022 року. При цьому, представники ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» в телефонній розмові проінформували, що дію трудового договору було зупинено через воєнний стан. Твердження Відповідача щодо інформування працівником відділу кадрів про скасування наказу про припинення дії трудового договору, є неправдивими. Жодної інформації про скасування даного наказу ОСОБА_1 надано не було. Позивачу разом із наказом № 31.05-1К «Про призупинення дії трудового договору» не було направлено одразу ж й ймовірний наказ про скасування згаданого вище наказу. Вважають, що наказ про скасування наказу № 31.05-1К є сфальсифікованим з метою уникнути від своєї цивільно-правової відповідальності. Про те, що ОСОБА_1 потрібно лише наказ про призупинення дії трудового договору, а інші накази її не цікавить, є нісенітницею. Адже в заяві, що була направлена поштовим рекомендованим відправленням 16 листопада 2022 року, що направлена до ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» в єдиному примірнику, Позивач просила надати копію оскаржуваного наказу, копію трудового договору та посадові інструкції. Про наявність інших наказів ОСОБА_1 відомо не було. Отримавши первинну правову допомогу, що надавалась Лебединським бюро Охтирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а саме підготувавши запит на отримання наказу про призупинення дії трудового договору, ОСОБА_1 вдалось отримати вказаний наказ лише 21 грудня 2022 року за допомогою поштового зв`язку «Нова Пошта». Жодним іншим способом, зокрема за допомогою «messenger» застосунків, такі «Viber», ОСОБА_1 не отримувала, ознайомлена не була. Вважає, що її право працю було порушено.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносі умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором, трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одної будь-який доступний спосіб. Разом із відзивом на позовну заяву Відповідач надає ряд повідомлень і необхідність з`явитись на роботу для надання пояснень тривалої відпустки, датовані різними датами, при цьому не надає жодних доказів того, що вказане повідомлення надходили на адресу Позивача, що остання була обізнана із вказаниого повідомленнями. В сою чергу, оскаржуваний наказ № 31.05-1К все ж таки надійшов на адресу ОСОБА_1 , на відміну від уявних повідомлень, які Позивачка вважає сфальсифікований доказами.

Перши акт датований 26 лютого 2022 року, при цьому Позивач працювала 25 лютого 2022 року, атому день складання акту є вихідним днем ОСОБА_1 . Крім того, працівниця ОСОБА_8 на робоче місце до 07 березня 2022 року не виходила, про що особисте інформувала Позивачку. А з 07 березня по 11 квітня 2022 року виїздила в місто Львів, де працювала в одній із мережі аптек Відповідача. А тому до наданих Відповідачем актів про відсутність працівника на робочому місці сторона Позивача ставиться критично. Щодо ж обставин винесення наказу Відповідача № 01-06-1К Про скасування наказу № 31.05-1К.

Позивачка була змушена розірвати трудові відносини із ТОВ «ФАРМАЦІЯ . СУМЩИНИ», що мало місце 18 квітня 2023 року та підтверджується наказом Відповідача № 11.04-1К від 11 квітня 2023 року.

При цьому, вимогами частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Під час судового розгляду були встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 працювала асистентом фармацевта в аптеці № б, що належить ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» та розташована за адресою: Сумська обл., м. Лебедин, пл. Соборна, 39 Л. цей факт не заперечується сторонами.

Відповідно до Наказу по ТОВ «ФАРМАЦИЯ СУУМЩИНИ» №11.04-1Л від 11 квітня 2023 року (а.с.76) ОСОБА_1 звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України, з наданої виписки з наказу встановлено, що вказана виписка завірена менеджером з персоналу, але не зазначено особи, яка винесла наказ. Також суду не надано жодного доказу про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом.

З доданого до відзиву Наказу №-01.03-1В від 1 березня 2022 року (а.с.25) встановлено, що наказ видано про надання відпустки ОСОБА_1 на період з 5 березня 2022 року по 11 березня 2022 року. Належних доказів ознайомлення ОСОБА_1 з зазначеним наказом суду надано не було, підпис ОСОБА_1 про ознайомлення відсутній, у наказі іноземною мовою зазначено про поміщення його на дошці оголошень.

З доданого до відзиву Наказу №-01.06-1К від1 червня 2022 року (а.с.26) встановлено, що наказ видано про скасування наказу №31.05-1К від 31 травня 2022 року. Скасування мотивоване помилковим винесенням наказу. Належних доказів ознайомлення ОСОБА_1 з зазначеним наказом суду надано не було, підпис ОСОБА_1 про ознайомлення відсутній.

Також суду надані повідомлення «Про необхідність з`явитися на роботу для надання пояснень тривалої відсутності на роботі №01/04.2022 від 20.04.2022 (а.с.27), №04/05.2022 від 20.05.2022 (а.с.28), №01/06.2022 від 06.06.2022 (а.с.29), №01/08.2022 від 15.08.2022 (а.с.30), №01/10.2022 від 10.10.2022 (а.с.31), №07/10.2022 від 31.10.2022 (а.с.32) будь яких доказів вручення вказаних повідомлень суду надано не було. За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість заперечень сторони позивача про факт складення цих повідомлень у зазначений у них час, а також доведення їх змісту ОСОБА_1 .

Крім того суду надані копії актів про відсутність працівника на робочому місці №1 від 26 лютого 2022 року (а.с.33) №2 від 01 березня 2022 року (а.с.34), №3 від 02 березня 2022 року(а.с.35), №4 від 03 березня 2022 року (а.с.36), №5 від 04 березня 2022 року (а.с.37), №6 від 31 березня 2022 року (а.с.38), №18 від 02 травня 2022 року (а.с.39), №19 від 31 травня 2022 року (а.с.40), №7 від 30 червня 2022 року (а.с41), №8 від 1 серпня 2022 року (а.с.42), №9 ід 31 серпня 2022 року (а.с.43), №10 від 30 вересня 2022 року (а.с.44), №11 від 31 жовтня 2022 року (а.с.45), №12 від 30 листопада 2022 року (а.с.46), №13 від 31 грудня 2022 року (а.с.47), №14 від 31 січня 2023 року (а.с.47), №15 від 28 лютого 2023 року (а.с.49), №16 від 31 березня 2023 року (а.с.50), №17 від 14 квітня 2023 року (а.с.51) зазначені акти підписані двома особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як свідками та складені ОСОБА_3 , ким є вказані особи і яке відношення вони мають до ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» у актах не вказано, відомості про ознайомлення з актами ОСОБА_1 відсутні. Підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є тотожними, нумерація актів не є послідовною відповідно до дат їх складення. За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість заперечень сторони позивача про факт складення цих актів у зазначений у них час.

Наданий відповідачем скріншот переписки у месенджері з мобільного пристрою (а.с.52) суд позбавлений можливості оцінити як доказ, оскільки текст повідомлення не можливо прочитати, а також відсутні ознаки направлення цих повідомлень на певний номер телефону.

Судом встановлено, що про припинення трудового договору ОСОБА_1 ніхто не повідомив ані з числа керівництва ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ», ні регіональний куратор, ні завідувачка аптеки протягом всього часу. Завідувач лише повідомляла, що задля безпеки ОСОБА_1 , останній необхідно залишатись за своїм місце мешкання. Про припинення трудового договору остання дізналась, самостійно прибувши до місця роботи в місті Лебедин, а в подальшому, після чисельних звернень до Відповідача.

Відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 не мала змоги та не бажала виконувати свої трудові зобов`язання за умовами трудового договору, працювати в аптеці, отримуючи заробітну плату, а також те, що ОСОБА_1 не підтримувала зв`язок із завідувачем аптеки, не дізнавалася коли потрібно виходити на роботу, не інформувала про свої місце знаходження.

Відповідачем не спростований факт того, що на цей час аптечний пункт працює. Тому суд знаходить доведеним той факт, що Відповідачем забезпечено роботою осіб, але при цьому не надано роботи ОСОБА_1 , що є порушенням її прав.

За таких обставин суд доходить висновку, що наказ ТОВ «ФАРМАЦІЯ СУМЩИНИ» № 31.05-1 К від 31 травня 2022 року про припинення дії трудового договору є незаконним та таким, що підлягає скасуванню

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі № 712/3841/17 від 21 серпня 2019 року, якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 Кодексу законів про працю України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 Кодексу законів про працю України).

Ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Ст. 117 КЗПП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

За таких обставин, оскільки позивачка ОСОБА_1 фактично є працевлаштованою особою та її трудові відносини з відповідачем на момент розгляду справи припинені на, суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за час середній заробіток за весь час затримки за шість місяців.

Правила обрахунку середнього заробітку визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Згідно пунктів 2, 5, 8 вказаного Порядку середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки від 07 лютого 2023 року за вих. № 3/07-02 заробітна плата Позивача за останні два місяці роботи складає: січень 2022 року - 11 877 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 58 копійок; лютий 2022 року - 8 331 (вісім тисяч триста тридцять одна) гривня.

Загальна кількість робочих днів у січня 2022 року склала 19 днів. Загальна кількість робочих днів у лютому 2022 року склала 20 дні. Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати, обчислений відповідно до положень Порядку №100, становить: 11 877, 58 + 8 331, 00 = 20 208 грн. 58 коп. 20208, 58 / 37=546,44 грн.

За період з 31 травня 2022 року по 30 листопада 2022 року, тобто останніх шість місяців, з яких кількість робочих склала 100, а за таких обставин підлягає стягненню сума 54644 грн. 03 коп.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу сторона позивача не понесла.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармація Сумщини» задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини" від 31 травня 2022 року № 31.05-1К про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини", адреса в`їзд Білостоцький, 3, м. Харків, 61038 код ЄДРПОУ 43650883 на користь ОСОБА_1 , що проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 травня 2022 року по 30 листопада 2022 року у сумі 54644 грн. 03 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармація Сумщини", адреса в`їзд Білостоцький, 3, м. Харків, 61038 код ЄДРПОУ 43650883 на користь держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Роман БАКЛАНОВ