Ухвала

від 18.09.2023 по справі 569/12344/18

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/12344/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2023 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді Мички І.М.

за участю секретаря Щербак В.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Наумець Лідії Констянтинівни, Рівненського міського суду Рівненської області про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину-,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Здолбунівського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Наумець Лідії Констянтинівни, Рівненського міського суду Рівненської області про визнання договору дарування недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.

18.09.2023 року представником позивачки було подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачці ОСОБА_4 , відчужувати належне їй майно.

В судовому засіданні представник позивача заяву про забезпечення позову підтримав просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти задоовлення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна належного відповідачці ОСОБА_4 .

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1, 6, 7, 8 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд приймає до уваги, те, що забезпечення позову спрямоване, насамперед, проти дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити, знецінити його тощо. Припущення позивача, викладені у заяві, про те, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову повинні бути достатньо мотивованими. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, така правова позиція міститься у постанові ВС від 17 жовтня 2018 року №183/5864/17-ц (провадження №61-38692св18).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Наприклад, якщо спір стосується частини нерухомого майна, то і будь-які заходи забезпечення позову є доцільними саме щодо спірної частини на яку претендує позивач. В іншому разі, забезпечення позову щодо цілого об`єкту нерухомості, порушить права відповідача або третіх осіб, у разі якщо вони є співвласниками об`єкту нерухомості. Якщо позов майнового характеру, де позовною вимогою є, наприклад, стягнення грошових коштів, то вартість майна відповідача щодо якого вживаються заходи забезпечення позову судом, повинна бути співмірною з ціною позову, докази цьому повинен надати позивач (експертна оцінка майна щодо якого вживаються заходи забезпечення, тощо). Такої ж аналогії слід притримуватись обираючи інші види забезпечення позову.

Наразі правова позиція Верховного Суду, полягає в тому, що слід розрізняти види забезпечення позову у вигляді арешту майна та заборони відчуження такого майна відповідачу. А отже, слід ретельно та правильно обрати вид забезпечення позову, адже від цього залежать правові наслідки виконання відповідної ухвали суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року справа №643/12369/19 пояснив, чим арешт майна відрізняється від заборони на відчуження майна. Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном. Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним. Звертається увага на те, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову. Обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Суд при вирішенні даного питання повинен надати оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін.

Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Звертається увага на те, що заборона на відчуження майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном, але не позбавляє права власності. Суд при вирішенні даного питання повинен надати оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін.

Таким чином заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна є вичерпним обмеженням та заходом, який не розповсюджується на інші права власника щодо цього майна, що є суттєвим в процесі виконання ухвали суду.

Тому, суд, вважає за можливе вимоги представника позивача ОСОБА_1 згідно заяви про забезпечення позову задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Наумець Лідії Констянтинівни, Рівненського міського суду Рівненської області про визнання договорударування недійсниміз застосуваннямнаслідків недійсностіправочину- задовольнити.

Заборонити ОСОБА_4 відчужувати належне їй майно: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , квартира однокімнатна за адресою : АДРЕСА_2 , квартира двокімнатна за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка з кадастровим номером 5621282700:02:001:0665, земельна ділянка з кадастровим номером 5621282700:02:001:0265, земельна ділянка з кадастровим номером 5621282700:02:009:0128, земельна ділянка з кадастровим номером 6125082200:02:001:0572, земельна ділянка з кадастровим номером 6821555400:03:039:0003, земельна ділянка з кадастровим номером 6821884100:02:001:0301.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: