Ухвала

від 19.09.2023 по справі 462/667/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/667/23

провадження 1-кс/462/1707/23

У Х В А Л А

19 вересня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , обвинуваченого у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в:

08.09.2023 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву представника потерпілого КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова» - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді, у якій висловив недовіру головуючому судді ОСОБА_5 , що здійснює судове провадження у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Свою заяву обґрунтував тим, що наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки, на його думку, суддя виявив свою прихильність до іншої сторони, так як у судовому засіданні 13.06.2023 року, під час надання представником потерпілого показів, суддя перебивав його ставлячи запитання, неодноразово попереджав про кримінальну відповідальність, «маніпулював законом», знімав запитання представника потерпілого, задовольнив клопотання сторони захисту про витребування документів, що не включені у визначений обсяг доказів, що підлягають дослідженню.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву про відвід судді підтримав повністю з підстав та мотивів наведених у ній, просив таку задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти заявленого відводу, вказав, що мотиви такого є надуманими, просив відмовити у задоволенні даної заяви.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 подав письмові заперечення на заяву про відвід судді ОСОБА_5 , у якій вказав, що у такій не наведено підстав відводу, визначених ст. 75 КПК України, а також, що у судовому засіданні 13.06.2023 року представнику потерпілого головуючим неодноразово було зроблено попередження щодо необхідності виконання ним процесуальних обов`язків, суддя ставив уточнюючі запитання, а також, оскільки представник потерпілого не зміг відповісти на запитання про його службові обов`язки на посаді юрисконсульта КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова», судом було задоволено клопотання сторони захисту про витребування посадову інструкцію юрисконсульта КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова».

Особа, якій заявлено відвід не виявив бажання дати пояснення.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що заява про відвід головуючого судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 80 КПК України встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивований.

Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Із поданої заяви про відвід судді вбачається, що мотиви, викладені у заяві та повідомлені заявником у судовому засіданні при розгляді заяви про відвід судді, фактично свідчать про незгоду заявника із процедурою судового розгляду, що здійснює суддя ОСОБА_5 та з процесуальним рішенням судді ОСОБА_5 , зокрема щодо витребування доказів при розгляді даного кримінального провадження, дана заява ґрунтується на суб`єктивних переконаннях заявника, що не може слугувати підставою для відводу.

Наведені обставини не підтверджують упередженого ставлення головуючого судді, а тому не є підставами для відводу судді у розумінні ст. 75 КПК України.

Враховуючи наведене, приходжу до переконання, що в обґрунтування заяви про відвід заявник не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами КПК України, будь-які обставини, які б свідчили про заінтересованість, упередженість чи необ`єктивність судді, його безсторонність, при розгляді даного кримінального провадження, що відповідно до вимог ст. 75, 76 КПК України є підставами для відводу, - відсутні.

Відтак, оскільки судом не встановлено та заявником не наведено жодних підстав, передбачених ст. 75, 76 КПК України, суд приходить до переконання, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 75, 80, 81, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1