Рішення

від 18.09.2023 по справі 205/7118/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

18.09.2023 Єдиний унікальний номер 205/7118/22

Справа №205/7118/22

2/205/197/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Заславської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіланні в м.Дніпро цивільну справу № 205/7118/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності-

ВСТАНОВИВ:

27.10.2022 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Позов обґрунтовано тим, що позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належать гаражі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 є користувачем гаража, який також знаходиться за вказаною адресою. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2006 року по справі № 2-887/2006, про визнання мирової угоди, укладеної між ВАТ «Запорізьким асфальтобетонним заводом» м. Запоріжжя, ТОВ фірмою «ВВС» та ОСОБА_5 ,за умовами якої до ОСОБА_5 перейшло право власності на двоповерхову адміністративно-побутову будівлю літ. Б-2, загальною площею 640,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаної ухвали суду за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на двоповерхову адміністративно-побутову будівлю літ. Б-2, загальною площею 640,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі і на належні позивачам гаражі, розташовані на першому поверсі цієї будівлі. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.03.2021 року по справі № 2-887/2006 ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2006 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, ухвалою якого 15.09.2022 року позовну заяву залишено без розгляду, скасовано заходи забезпечення позову. Разом з тим, право власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , залишається зареєстрованим за ОСОБА_5 , що порушує права позивачів.

На підставі викладеного, просять скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Скалюк С.Г., прийняте 25.04.2018 року про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 15599114412101 даних про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на виробнич-побутову будівлю літ. Б-2, загальною площею 640,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 11.11.2022 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

11.01.2023 року від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Вовчука О.Ю. надійшов відзив на позов, у якому заперечував проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовано тим, що неправильно об`єднано вимоги кількох позивачів до одного відповідача, позивачами не доведено наявності в них прав, які б були порушенні відповідачем. Також представник зазначив, що позивачами пропущено строк позовної давності, оскільки про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 стало відомо ще в 2018 році. При цьому, вказав, що спір є публічно-правовим, тому справа підлягає закриттю.

Ухвалою суду від 03.04.2023 року до участі у справі залучено Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Вовчука Л.Ю. про закриття провадження.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та представник усіх позивачів - адвокат Ульяненко А.А. позов підтримали, просила задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та його представник Вовчук О.Ю. проти позову заперечували, просили в його задоволенні відмовити.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.02.2006 року по справі 2-887/2006 визнано мирову угоду, укладену 15.02.2006 року між ВАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» м. Запоріжжя, ТОВ фірма «ВВС» м. Дніпропетровськ, ОСОБА_5 , зокрема за такою умовою: «Визнати за громадянином ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на двоповерхову адміністративно-побутову будівлю розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з: капітальної виробничо-побутової будівлі, загальною площею приміщень першого поверху літ. «Б-2» 390,1 кв.м.; капітальної виробничо-побутової будівлі, загальною площею приміщень другого поверху «Б-2» 250,6 кв.м; всього по будівлі літ. «Б-2» 640,7 кв.м. Споруд до будівлі: сходів літ. «б», металеві, площею 14,5 кв.м.; альтанки (тимчасова) літ. «Д», площею 20,6 кв.м.; гаражу (тимчасовий) літ. «В», площею 7,5 кв.м.; хвіртки «1» металева в цементованих стовпах; огорожі «2» залізобетонні плити в металевих стовпах h-3.00, площею 70,5 кв.м.; воріт «3» металеві в металевих стовпах h-4, площею 22,0 кв.м.; воріт «4» h-3, площею 9,0 кв.м.; «І» відмостки 46,7 кв.м.». Закрито провадження у справі за позовом ВАТ «Запорізький асфальтобетонний завод» м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 03327144, до ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_1 , ТОВ фірма «ВВС», ЄДРПОУ 19153479, м.Дніпропетровськ, про розірвання договору купівлі-продажу (а.с.44-45).

На підставі вказаної ухвали суду державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюк С.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41249589, від 23.05.2018 року, на нерухоме майно за реєстраційним номером 1559911412101, а саме права власності ОСОБА_5 на виробничо-побутову будівлю літ.Б-2, загальною площею 640,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.48).

Також судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить гараж № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 на підставі договору дарування від 26.10.1994 року, який посвідчено державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Дундук В.В. та зареєстровано в реєстрі за №3-3225 (а.с.17-21). Право власності зареєстровано 08.08.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.22).

Позивач ОСОБА_2 є власником гаражу № НОМЕР_3 по АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.1999 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніною В.І. та зареєстровано в реєстрі №3052 (а.с. 32). Право власності зареєстровано 07.08.2018 року (а.с.33).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Ленінської ради у місті ради №1353 від 18.11.2005 року гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 переоформлено на ОСОБА_4 (а.с. 34).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 користується гаражем № НОМЕР_4 зі згоди його тітки ОСОБА_7 , якій на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів №2142 від 14.11.1980 року було виділено земельну ділянку Дніпропетровського технолого-економічного технікуму ( АДРЕСА_6 ) під будівництво гаража (а.с. 23 А).

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.02.2006 року по справі 2-887/2006.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.03.2021 року по справі № 2-887/2006 апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2006 року, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.57-59). Постанова набрала законної сили 17.03.2021 року (а.с.57-59).

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, вищевказаною постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що гаражі, які належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та яким користується ОСОБА_3 , розташовані в єдиному будівельному комплексі двоповерхової адміністративно-побутової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, ОСОБА_3 є користувачем, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 є власниками гаражів, які на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2006 року перейшли у власність ОСОБА_5 .

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним право користування та розпорядження своїм майном.

Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Отже, рішення суду (ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.02.2006 року), на підставі якого право власності на виробничо-побутову будівлю літ.Б-2, загальною площею 640,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_5 , скасовано, тобто підстава набуття відповідачем права власності відпала. При цьому, реєстрація права власності за ОСОБА_5 на нерухоме майно, до складу якого включено гаражі, що належать на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , та гаражу, користувачем якого є ОСОБА_3 , порушує права позивачів, які підлягають судовому захисту.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а скасування рішення державного реєстратора, що є підставою також для припинення права відповідача відповідно до положення ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є достатнім та ефективним способом захисту прав позивачів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачами у даній справі підлягають стягненню на їх користь з відповідача, судові витрати відповідача відшкодуванню не підлягають. Отже з відповідача підлягає стягненню судовий збір: на користь ОСОБА_1 в розмірі 1 446,40 грн., на користь ОСОБА_2 в розмірі 1 034,80 грн., та по 992,40 грн. на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 11, 12, 13, 79-81, 89, 141, 259, 263, 264, 354, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності-задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюк С.Г. від 23.05.2018 року, індексний номер: 41249589, про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1559911412101 даних про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на виробничо-побутову будівлю літ.Б-2, загальною площею 640,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_5 судові витрати у розмірі 1 446.40 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ПН: НОМЕР_6 судові витрати у розмірі 1 034,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ПН: НОМЕР_7 судові витрати у розмірі 992,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 , ПН: НОМЕР_8 судові витрати у розмірі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.09.2023 року.

Суддя Н.Г.Остапенко