Постанова

від 12.09.2023 по справі 915/1625/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/1625/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

при секретарі судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Коломійчук І.О.,

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Різорт-Рибаківка»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023, ухвалене суддею Смородіновою О.Г., м. Миколаїв, повний текст складено 26.05.2023

у справі № 915/1625/21

за позовом: Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Різорт-Рибаківка»

про: розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Різорт-Рибаківка» (далі ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка»), в якому просив суд: достроково розірвати договір оренди землі від 03.03.2017, укладений між Коблівською сільською радою та ТОВ «Блек Сі Різорт -Рибаківка» (далі договір оренди землі), щодо земельної ділянки площею 4,7800 га з кадастровим номером 4820983900:14:059:0024, що розташована в межах території Коблівської сільської ради (далі земельна ділянка), з одночасним припиненням права оренди на неї; ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» повернути Коблівській сільській раді земельну ділянку.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, що свідчить про істотне порушення умов цього договору, відповідно, про наявність підстав для його дострокового розірвання.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави, прокурор зазначив, що Коблівська сільська рада, будучі обізнаною про систематичну несплату відповідачем орендних платежів, маючи відповідні повноваження, протягом тривалого часу не вживала заходів щодо звернення до суду з позовом щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 у справі №915/1625/21 позов задоволено повністю: достроково розірвано договір оренди землі, ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» повернути Коблівській сільській раді земельну ділянку, стягнуто з ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» на користь Миколаївської обласної прокуратури 4540 грн витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Зокрема, зазначив, що позивачем доведено, а відповідачем не заперечено і не спростовано факту систематичного прострочення сплати орендних платежів.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне.

Судом не було враховано, що 10.10.2019 сторонами внесені зміни до договору оренди землі в частині встановлення пільг по орендній платі. Вказаними змінами узгоджено, що орендна плата за землю буде складати 0,1% від нормативно-грошової оцінки землі. Термін дії пільги 1 (один) рік (на період проектування) з дати державної реєстрації угоди про внесення змін до договору оренди землі.

При цьому, відповідач наголошує, що умову про пільгу слід розглядати так, що вона діє на весь період проектування споруд, а не лише на 1 (один) рік.

Проектування споруди до цього часу ще не завершено через військовий стан, відсутність вільного доступу до узбережжя через мінування, неможливістю здійснення проектування робіт. Отже, прокурором та судом для розрахунку орендної плати за землю взяті дані, які не відповідають умовам договору оренди землі та угоди про внесення змін до нього.

Водночас, відповідач сплачував орендну плату за землю навіть у більшому розмірі, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які додані ним до апеляційної скарги.

Прокурором в позовній заяві не здійснено жодного розрахунку боргу.

Судом не було враховано, що прокурором не надано належних та допустимих доказів щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в спірний період, що є необхідною та виключною умовою при визначенні розміру орендної плати.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати, однак не заявляє вимог про її стягнення, що свідчить про обрання неефективного способу захисту порушеного права та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В прохальній частині позовної заяви вимога повернути земельну ділянку викладена прокурором не коректно, оскільки відсутня фраза «зобов`язати». В такому вигляді вимога про повернення земельної ділянки не може бути виконана ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

Суд не надав належної оцінки доводам відповідача, викладених у клопотаннях від 13.12.2021 (про залишення позову прокурора без руху, без розгляду, про неприйняття та неврахування доказів), в частині недоплати прокурором судового збору, ненадання належних доказів на підтвердження повноважень заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Солоджук Ганни на підписання та подання позову, а також прокурора окружної прокуратури Міхель Н.С. на засвідчення доказів, які були додані до позовної заяви.

Викладене, на думку скаржника, свідчить про порушення судом першої інстанції принципів рівності та змагальності сторін.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Крім того, до апеляційної скарги відповідачем додані нові докази, а саме копії платіжних інструкцій № 2 від 17.11.2021 на суму 98135,93 грн та № 3 від 28.01.2022 на суму 26194,13 грн.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи № 915/1625/21, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження вказаних матеріалів з суду першої інстанції.

03.07.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 у справі № 915/1625/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам пунктів 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України (до апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору та належних доказів надсилання її копії іншим учасникам справи), встановлено, скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

14.07.2023 від ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію від 14.07.2023 № 0.0.3096182769.1 на суму 5448 грн, а також описи вкладення на ім`я Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури (54006, м. Миколаїв, вул. Бузький бульвар, буд. 15) та Коблівської сільської ради (57453, Миколаївська область, с. Коблеве, вул. Одеська, буд. 4).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 у справі № 915/1625/21, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 07.08.2023 для подання відзиву, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних, призначено справу № 915/1625/21 до розгляду на 12.09.2023 о 13:00 год та зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 у справі № 915/1625/21.

31.07.2023 від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що прокурором підтверджено, а відповідачем не спростовано факт систематичної несплати орендних платежів за договором, з урахуванням внесених до нього змін щодо встановлення пільг по сплаті оренди.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання 12.09.2023 з`явився прокурор, який заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Коблівська сільська рада та ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без участі їх представників. Крім того, ухвалою суду явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а правова позиція ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» викладена в апеляційній скарзі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Коблівської сільської ради та ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка».

В судовому засіданні 12.09.2023 колегія суддів, розглянувши додані відповідачем до апеляційної скарги докази (копії платіжних інструкцій № 2 від 17.11.2021 на суму 98135,93 грн та № 3 від 28.01.2022 на суму 26194,13 грн), дійшла наступних висновків.

Частиною 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Частинами 4, 5 ст. 80 ГПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 ГПК України.

Наведені положення ГПК України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи». При цьому, тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 08.09.2022 у справі № 910/5011/18, від 13.04.2021 у справі № 909/722/14 та від 01.07.2021 у справі № 46/603).

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідачем взагалі необґрунтовано неможливість подання відповідних доказів в суд першої інстанції. Позивач не повідомляв письмово суд першої інстанції про неможливість подання цих доказів у встановлений законом строк (з обґрунтуванням відповідних причин) з метою встановлення судом додаткового строку для подання вказаного доказу (ч.ч. 4-5 ст. 80 ГПК України).

Більш того, відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції жодного разу не заявлялось про існування у нього цих доказів, а також причини, з яких вони не можуть бути подані у строк.

Крім того, додаючи їх до апеляційної скарги, відповідач не просить суд апеляційної інстанції залучити їх до матеріалів справи.

Відповідно до частин 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що неподання відповідних доказів в суд першої інстанції залежало виключно від суб`єктивної поведінки самого відповідача, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії.

За таких підстав, колегія суддів не приймає надані відповідачем до апеляційної скарги докази, а саме: копії платіжних інструкцій № 2 від 17.11.2021 на суму 98135,93 грн та № 3 від 28.01.2022 на суму 26194,13 грн.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка розташована в межах території Коблівської сільської ради та належить до земель комунальної власності, її власником є Коблівська сільська рада, що підтверджєуться Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 274719769 від 14.09.2021.

Заявляючи позов в інтересах Коблівської сільської ради, прокурор зазначав, що остання, будучі обізнаною про систематичну несплату відповідачем орендних платежів, маючи відповідні повноваження, протягом тривалого часу не вживала заходів щодо звернення до суду з позовом щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

В матеріалах даної справи міститься, серед іншого, лист Коблівської сільської ради від 22.09.2021 за вих № 1599 (відповідь на запит прокурора від 19.08.2021 № 50-3664 вих-21), в якому вона повідомила, зокрема, що нею не запланований позов до суду.

27.10.2022 прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено Коблівському сільському голові відповідне повідомлення, а 09.11.2022 прокурор звернувся до Господарського суду Миколаївської області з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Коблівської сільської ради.

Щодо суті спору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.03.2017 року між Коблівською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» (Орендар) укладено договір оренди землі (далі договір), відповідно до предмету якого Орендодавець відповідно до рішення № 2 та №4 XVII сесії 7 скликання від 28 грудня 2016 року Рибаківської сільської ради надає, а Орендар приймає земельну ділянку довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності с. Рибаківка (протиерозійних, протизсувних споруд та інше) в межах території с. Рибаківки Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

В оренду передається земельна ділянка площею 4,7800 га (землі водного фонду; з них 2,1625 га землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, 2,6175 яри), кадастровий номер 4820983900:14:059:0024 для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 2982118,03 згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2/86-17 від 18.01.2017, що видана відділом Держгеокадастру у Березанському районі.

За умовами п. 3.1. договору земельна ділянка надається в оренду на 49 років; починаючи з дати державної реєстрації цього договору, що становить строк дії договору. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3. договору за оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі (у гривнях). Розмір орендної плати встановлений у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки за рік. Розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору. Розмір річної орендної плати у 2017 році складає 89463,54 грн, враховуючи кумулятивне використання коефіцієнтів індексації.

При цьому, пунктом 4.4. договору, відповідно до рішення № 26 III сесії 8 скликання від 30 січня 2017 року Коблівської сільської ради, встановено ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» пільгу по орендній платі земельної ділянки площею 4,7800 га для будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності (протиерозійних, протизсувних споруд та інше) в с. Рибаківка на території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в розмірі 0,01% від нормативної грошової оцінки земель, що становитиме 298,21 грн, терміном на 1 рік з моменту держаної реєстрації договору оренди землі.

Вноситься орендна плата Орендарем до місцевого бюджету Коблівської сільської ради на рахунок щомісяця не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним (п. 4.5. договору).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності с. Рибаківка (протиерозійних, протизсувних споруд та інше). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд. (п. 5.1., 5.2. договору).

Після припинення договору оренди Орендар повертає Орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується судовому порядку (п. 7.1. договору).

Орендар зобов`язаний, зокрема: своєчасно вносити орендну плату (п. 9.4. договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 12.3. договору).

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, яка повинна бути проведена в місячний термін з дня укладення договору. Орендар зобов`язаний в 5-денний термін з моменту державної реєстрації подати відомості щодо укладання договору оренди до фіскальних органів влади (п. 14.1. договору).

Договір оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2017, про що вчинено відповідний запис № 19931769 (а.с.26).

На виконання умов договору Коблівська сільська рада передала, а ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» прийняло у довгострокову оренду земельну ділянку загальною площею 4,7800 га, місце розташування якої зазначено на плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною Договору оренди (а.с.25 т.1).

31.10.2017 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди, яким п. 4.4 договору викладено в наступній редакції: «встановити ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» пільгу по орендній платі земельної ділянки площею 4,7800 га для будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності с. Рибаківка (протиерозійних, протизсувних споруд та інше) в межах території с. Рибаківка Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, при застосуванні якої; орендна плата за земельну ділянку буде складати 0,01% від нормативної грошової оцінки земель, що становитиме 298,21 грн на 1 рік. Термін дії пільги 1 рік (на період проектування) з моменту держаної реєстрації договору про внесення змін до договору оренди».

Крім того, 10.10.2019 сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди, яким п. 4.4 договору викладено в наступній редакції: «встановити ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» пільгу по орендній платі земельної ділянки кадастровий номер: 4820983900:14:059:0024 площею 4,7800 га для будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності с. Рибаківка (протиерозійних, протизсувних споруд та інше) в межах території с. Рибаківка Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, при застосуванні якої орендна плата за земельні ділянки буде складати 0,1% від нормативної грошової оцінки земель, що становитиме для земельної ділянки площею 4,7800 га 2982,10 грн. Термін дії пільги 1 рік (на період проектування) з дати державної реєстрації Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди».

В матеріалах цієї справи міститься лист Головного управління ДПС України в Миколаївській області від 13.09.2021 № 10910/5/14-29-04-01-20 (а.с.58 т.1), в якому повідомлено, що за даними інформаційної системи ДПС України «Податковий блок» ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» до Коблівської сільської ради за період 2019-2021 року по коду бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата х юридичних осіб) сплачено 3,1 тис грн (протягом 2019 року). Протягом 2020 та 2021 років орендна плата від ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» не надходила, станом на 13.09.2021 наявний податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 284,2 тис грн.

Листом від 29.09.2021 № 11655/5/14-29-13-19 (а.с.59 т.1) Головне управління ДПС України в Миколаївській області повідомило, що за період з 2017-2021 рік орендна плата з юридичних осіб (код бюджету 18010600) сплачено до бюджету в сумі 3143,40 грн. Станом на 27.09.2021 ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» рахується податковий борг з орендної плати в сумі 284178,76 грн. Також зазначено, що ГУ ДПС у Миколаївській області сформовано та 16.09.2021 направлено податкову вимогу, відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України застосована податкову заставу.

У листі від 16.07.2021 №1227 (а.с.13) Коблівська сільська рада повідомляла прокурора, що ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» в 2019 рокі сплатило 3143 грн орендної плати, а у 2020 та 2021 рока не сплачувало взагалі.

У Листі від 22.09.2021 №1599 (а.с.51) Коблівською сільською радою наведено розрахунок заборгованості ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» з орендної плати, зокрема, за період з 01.01.2020 по 21.09.2021.

Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора достроково розірвати договір оренди землі, з одночасним припиненням права оренди на неї, а ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» повернути Коблівській сільській раді земельну ділянку.

Підставою позову зазначено систематичну несплату ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» коштів за договором оренди, що свідчить про порушення його істотної умови, відповідно, наявність підстав для його дострокового розірвання.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (далі ЗК України) землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» передбачені права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За умовами укладеного між сторонами договору ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» прийняло на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності.

За змістом ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, а також заперечення відповідача проти його задоволення, колегія суддів зазначає, що саме на відповідача у даному випадку покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами факт повного та своєчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань зі сплати орендних платежів.

Водночас, таких доказів відповідачем не надано взагалі.

Відповідний розрахунок заборгованості, зокрема, за період з 01.01.2020 по 21.09.2021 викладений у листі Коблівської сільської ради № 1599 від 22.09.2021, який відповідачем жодним чином не спростований.

При цьому, у вказаному розрахунку сума орендної плати, яку мав сплатити відповідач, розраховувалась з урахуванням її розміру, визначеного договором, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, а також пільг по орендній платі, узгоджених сторонами у договорах про внесення змін до договору оренди.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем жодним чином не спростовано факту прострочення сплати орендних платежів, що мало систематичний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельною ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За приписами п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів зауважує, що систематична несплата орендної плати (два та більше випадки) є підставою для розірвання договору оренди землі.

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, а також у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо наявності підстав для розірвання спірного договору оренди, є правомірними.

З огляду на задоволення позовних вимог в частині розірвання договору, підлягає задоволенню і вимога прокурора в частині зобов`язання ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» повернути земельну ділянку Коблівській сільській раді.

Доводи скаржника про те, що за договором від 10.10.2019 про внесення змін до договору оренди сторони узгодили термін дії пільги так, що вона діє на весь період проектування споруд, а не лише на 1 (один) рік, колегія суддів не приймає та зазначає, що зміст вказаного договору свідчать про встановлення строку дії пільги саме на 1 рік, а не на весь період проектування. У будь-якому випадку, ці доводи жодним чином не спростовують той факт, що відповідач впродовж 2020-2021 років систематично не сплачував орендну плату за договором.

Доводи скаржника про те, що прокурором не надано доказів щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, колегія суддів не приймає та зазначає, що її розмір встановлений у п. 2.2. договору.

Щодо доводів скаржника про незаявлення прокурором вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, колегія суддів зазначає, що це не свідчить про неефективність способу захисту порушеного права і може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди, враховуючи при цьому, що відповідачем жодним чином не спростовані доводи прокурора в цій частині, а також те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Щодо посилання скаржника на те, що в прохальній частині позовної заяви вимога повернути земельну ділянку викладена прокурором не коректно, оскільки відсутня фраза «зобов`язати», колегія суддів зазначає, що виходячи з мети позову, який заявив прокурор, і його обґрунтування, цю позовну вимогу слід розуміти як вимогу про витребування цієї ділянки з володіння ТОВ «Блек Сі Різорт-Рибаківка» на користь власника - Коблівської сільської ради.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача, викладених у клопотаннях від 13.12.2021 (про залишення позову прокурора без руху, без розгляду, про неприйняття та неврахування доказів), в частині недоплати прокурором судового збору, ненадання належних доказів на підтвердження повноважень заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Солоджук Ганни на підписання та подання позову, а також прокурора окружної прокуратури Міхель Н.С. на засвідчення доказів, які були додані до позовної заяви, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки оцінку вказаним клопотанням надано судом першої інстанції в ухвалі від 14.12.2021, з висновками в якій колегія суддів цілком погоджується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 у справі № 915/1625/21 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Різорт-Рибаківка» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 у справі № 915/1625/21 - без змін.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.09.2023 у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Діброви Г.І. у відрядженні відповідно до наказу голови суду від 13.09.2023 № 229-к.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська