Ухвала

від 18.09.2023 по справі 752/10204/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на вилучені 27.06.2023 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 42023100000000231 в приміщенні квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 900 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125233; грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125230.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою звільнити з-під арешту вказане майно.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Так, згідно ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2023 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами проведення якого вилучено гроші в сумі 10 900 доларів США.

Під час вирішення питання про арешт грошових коштів слідчим суддею не враховано, що ці кошти не містять ознак злочинного походження та не належать до предмету так званої «неправомірної вигоди», оскільки серії та номери вилучених під час обшуку банкнот (валют) не відповідають номерам та серії банкнот, що були заздалегідь ідентифіковані в рамках проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у сиді спеціального слідчого експерименту та вручені ОСОБА_9 згідно з протоколом огляду та вручення грошових коштів від 29.05.2023.

Також, слідчим суддею не взято до уваги, що під час проведення обшуку ОСОБА_6 були надані пояснення та документи, які підтверджують законність джерела походження грошових коштів, зокрема, виписки за банківською картою валютного рахунку, а також додаткового рахунку договору від 12.07.2018 за період з 01.01.2022 до 28.06.2023, який належить ОСОБА_6 . Зазначені зауваження додано до протоколу обшуку.

Відповідно до вказаних документів, а також історії переказів грошових коштів ОСОБА_6 упродовж останніх 6 місяців періодично отримувала від своєї матері, яка мешкає у державі Ізраїль, грошові перекази, які в подальшому знімала зі свого валютного рахунку та накопичувала для власних потреб.

Таким чином, із врахуванням викладених обставин підстави для арешту майна відсутні.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000231 від 27.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 від 27.06.2023 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні № 42023000000000231 від 27.04.2023 речовим доказом.

28.06.2023 старший слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , звернулась до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотання про арешт майна, вилученого 27.06.2023 під час обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти в сумі 900 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125233; грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125230, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 серпня 2023 року вказане клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вищевказане майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення збереження речових доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, відтак доводи апеляційної скарги про безпідставність арешту майна є необгрунтованими.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності на вказане майно завданням кримінального провадження.

Посилання апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2023 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на вилучені 27.06.2023 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 42023100000000231 в приміщенні квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 900 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125233; грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125230, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-cc/824/5225/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 752/10204/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1