Ухвала

від 28.06.2023 по справі 752/10204/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10204/23

Провадження № 1-кс/752/4968/23

У Х В А Л А

28.06.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023100000000231 від 27.04.2023 р.,

в с т а н о в и в:

ст.слідчий СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023100000000231 від 27.04.2023 р.

Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000231 від 27.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 24.04.2023, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на підбурення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди службовій особі Державної міграційної служби України за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, а саме прийняття рішення про оформлення посвідки на тимчасове проживання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

З метою отримання правової допомоги у питанні продовження строку дії (оформлення, видачі) посвідки на тимчасове проживання на території України, оскільки ОСОБА_9 є громадянкою Російської Федерації та дія її попередньої посвідки № НОМЕР_1 від 24.03.2012 закінчувалась 23.03.2022, остання 22.02.2022 звернулась за кваліфікованою допомогою до адвоката ОСОБА_6 (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № 001796 від 01.03.2021, видане Радою адвокатів Івано-Франківської області).

В цей же день ОСОБА_6 допоміг ОСОБА_9 підготувати та подати документи, передбачені постановою КМУ від 25.04.2018 за № 322 «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання», до паспортного сервісу ДП «Документ», що розташований за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 3, з метою отримання посвідки на тимчасове проживання на території України.

19.05.2022 ОСОБА_9 отримала відмову у продовжені строку посвідки та видачі нової.

16.11.2022 ОСОБА_9 повторно звернулась за кваліфікованою допомогою до адвоката ОСОБА_6 з метою отримання посвідки на тимчасове проживання на території України, за результатами чого останній, в межах надання правової допомоги, в присутності ОСОБА_9 подав аналогічні документи до Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київської області (код ЄДРПОУ 42552598), за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 10.

Рішенням Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київської області № 80111300016738 від 23.11.2022, яке отримано ОСОБА_9 30.11.2022, їй відмовлено у оформлені (видачі) посвідки на тимчасове проживання на території України.

За результатами консультації з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 прийнято рішення про звернення з адміністративним позовом до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київської області від 23.11.2022 за № 80111300016738 та його скасування. На виконання домовленості, ОСОБА_6 за гонорар складено відповідний адміністративний позов, який подано до Київського окружного адміністративного суду.

Розуміючи, що правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні та, як наслідок, в задоволенні позову буде відмовлено, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 24.04.2023, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на підбурення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди невстановленій в ході досудового розслідування службовій особі Державної міграційної служби України, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, а саме прийняття рішення про оформлення посвідки на тимчасове проживання, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, ОСОБА_6 залучив до його виконання невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка має стійкі зв`язки з службовими особами ДМС України та службовими особами, працюючими в структурних підрозділах ДМС України, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на надання неправомірної вигоди службовій особі за оформлення та видачу ОСОБА_9 посвідки на тимчасове проживання на території України. Після чого ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, реалізуючи спільний злочинний умисел, визначились з переліком дій, які кожен повинен буде виконати для досягнення спільної мети.

Продовжуючи реалізовувати спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, ОСОБА_6 зателефонував через месенджер «Телеграм» ОСОБА_9 та повідомив, що у задоволені адміністративного позову останньої буде відмовлено та у законний спосіб отримати посвідку на тимчасове проживання на території України неможливо. Крім того, під час розмови ОСОБА_6 повідомив, що зазначене питання він може вирішити за грошову винагороду у розмірі 1500 доларів США, які він передасть працівнику Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київської області, який посприяє в прийнятті позитивного рішення щодо видачі посвідки на тимчасове проживання на території України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 справа № 320/2745/23 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_9 про визнання протиправним рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київської області № 80111300016738 від 23.11.2022 та його скасування.

03.05.2023 ОСОБА_6 , продовжуючи спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, направлений на підбурення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди невстановленій в ході досудового розслідування службовій особі, працюючій в структурному підрозділі ДМС України, зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що в задоволені адміністративного позову судом відмовлено і раніше висловлена ним пропозиція вирішити це питання через працівника Центрального міжрегіонального управлінням ДМС у м. Києві та Київської області досі актуальна. Водночас ОСОБА_6 повідомив, що у зв`язку із зволіканням ціна виросла та склала 2500 доларів США. За вказану грошову винагороду, не дивлячись на рішення Київського окружного адміністративного суду, службовими особами Державної міграційної служби України буде прийнято позитивне рішення про видачу ОСОБА_9 посвідки на тимчасове проживання на території України. Не маючи можливості отримати в загальному порядку посвідку, та зважаючи на рекомендації ОСОБА_6 , ОСОБА_9 погодилась на пропозицію.

08.05.2023 ОСОБА_9 спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_10 прибули до офісу ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де останній повідомив, що за вирішення питання щодо видачі ОСОБА_9 посвідки на тимчасове проживання на території України потрібно заплатити грошові кошти в сумі 2500 доларів США. Ця сума гарантує позитивний розгляд документів, які потрібно повторно подати до підрозділів ДМС України, зазначивши при цьому, що з керівництвом одного з територіальних управлінь все узгоджено. Знаходячись в безвихідній ситуації, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були вимушені прийняти вказану пропозицію.

21.05.2023 ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, зателефонувала ОСОБА_6 через месенджер «Телеграм» та підтвердила свою згоду на раніше висловлену ним пропозицію. В свою чергу ОСОБА_6 повідомив, що він подасть документи до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області і потім зателефонує.

На виконання домовленості 22.05.2023 ОСОБА_6 через месенджер «Телеграм» зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що документи вже ним подані до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області та зазначив, що позитивне рішення буде прийнято після 06.06.2023.

Продовжуючи реалізовувати спільний з невстановленою досудовим розслідуванням особою злочинний умисел, ОСОБА_6 через месенджер «Телеграм» зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що потрібно найближчим часом передати грошові кошти в сумі 2 500 доларів США працівнику Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київської області для швидкого отримання посвідки. На вказану пропозицію ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, повідомила, що хоче бути впевненою, що все відбудеться згідно домовленостей, тому згодна передати лише половину суми, на що ОСОБА_6 відповів категоричною відмовою і вказав, що особа, яка буде видавати посвідку, погодилась її оформити і видати тільки за умови попередньої передачі грошової винагороди в повному обсязі.

Ураховуючи виниклі обставини та вважаючи, що інших дій вчинити не можливо, ОСОБА_9 29.05.2023 року приблизно о 15.00 передала ОСОБА_6 для надання працівнику міграційної служби грошові кошти в розмірі 2 500 доларів США.

Після чого, 15.06.2023 на електронну адресу ОСОБА_9 надійшов електронний лист ДМС України від 15.06.2023, яким повідомлено, що ДМС України зобов`язала Центральне міжрегіональне управління ДМС України у м. Києві та Київській області відмінити рішення від 23.11.2022 № 80111300016738 про відмову в оформленні (видачі) ОСОБА_9 посвідки на тимчасове проживання та прийняти на підставі раніше поданих документів нове рішення про оформлення посвідки на тимчасове проживання.

27.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Посилаючись на наявність доказів, які підтверджують обгрунтованість підозри, ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, а також покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Прокурор в ході розгляду клопотання підтримав його, просив задовольнити, зазначаючи на наявність у органу досудового розслідування вагомих доказів обгрунтованості підозри, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисники заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необгрунтованість, відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також просили врахувати дані, що характеризують особу їх підзахисного, його соціальний стан.

Підозрюваний підтримав позицію захисників.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023100000000231 від 27.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України.

27.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Слідчий звернувся з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, що підтверджується наступними доказами:

-протоколом прийняття заяви у гр. ОСОБА_9 від 28.04.2023 щодо вчинення відносно неї кримінального правопорушення;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.04.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.05.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.05.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.05.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.05.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 31.05.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.05.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.06.2023;

- матеріалами проведених негласних слідчих дій.

Слідчий суддя не надає оцінку достатності, допустимості та належності зазначених доказів для підтвердження вини останнього у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини будуть оцінені в ходу судового розгляду кримінального провадження, а лише враховує їх достатність для подальшого переслідування особи і проведення відносно нього досудового розслідування.

При вирішенні клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійний дохід, позитивно характеризується, є діючим адвокатом.

Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.

Метою застосування запобіжного заходу є запобігання ризикам, що існують або можуть існувати у даному кримінальному провадженні.

В ході судового розслідування не знайло свого підтвердження існування ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, і такі обставини не були підтверджені жодними доказами.

Слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання не доведено неможливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме можливого впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню у інший спосіб, зважаючи на те, що досудове розслідування триває, не всі зібрані письмові докази на підтвердження обставин, викладених в повідомленні про підозру, беручи до уваги обставини, визначені ст.178 КПК України, вважаю, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання надасть можливість запобігти наявним ризикам, забезпечить дієвість кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

З врахуванням викладених обставин в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з визначенням обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 181, 182, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023100000000231 від 27.04.2023 р. відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, зобов`язавши:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання уповноважений особі органів Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон або інший документ, який дає право на виїзд або в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії обов`язків до 27.08.2023 р.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Слідчий суддя