Ухвала

від 21.09.2023 по справі 492/133/22

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/133/22

провадження № 1-кп/492/51/23

УХВАЛА

Іменем України

про повернення обвинувального акту прокурору

21 вересня 2023 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021162270000174, внесеному 30 квітня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, -

встановив:

В провадженні Арцизького районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України.

Підготовче судове засідання призначено на 21 вересня 2023 року о 10-30 год., в яке викликані учасники судового провадження.

Представники потерпілого (юридичної особи) Філії ПТ «Ломбард Парус» № 90 відокремленого підрозділу повного товариства «Ломбард Парус» ТОВ «ГЛОБАЛ ФРАНЧАЙЗІНГ» і КОМПАНІЯ» у підготовче судове засідання не з`явилася, однак від представника ОСОБА_8 до суду надійшло клопотання, згідно якого просив підготовче судове засідання провести за його відсутності. З урахуванням думки учасників судового провадження, які вважали за можливе проведення підготовчого судового засідання за відсутності представників потерпілого (юридичної особи), суд дійшов висновку про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

Під час підготовчого судового засідання прокурор висловив свою думку, про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, цивільний позов потерпілого (юридичної особи) ПТ «Ломбард Парус» ТОВ «ГЛОБАЛ ФРАНЧАЙЗІНГ» і КОМПАНІЯ» до обвинуваченого про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, розглянути у кримінальному провадженні.

Захисник-адвокат у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням, підтримане обвинуваченим та потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт складений в порушення вимог КПК України, а саме у обвинувальному акті відсутнє належне формулювання обвинувачення.

Прокурор у підготовчому судовому засідання висловив заперечення, проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Суд, розглянувши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, заслухавши сторін кримінального провадження, дійшов висновку про задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

За змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, окрім іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення» (п. 5).

При цьому, як зазначив Верховний Суд України у п. 2 постанови від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України в кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Наведені правові норми у їх системному зв`язку указують на те, що «межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта» (ч. 1 ст. 337 КПК України) визначаються не тільки «формулюванням обвинувачення», але й викладеним у обвинувальному акті змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та визначеною в обвинувальному акті правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК), оскільки «формулювання обвинувачення» є підсумком кримінально-правової оцінки фактичних обставин, а тому безпосередньо та нерозривно з ними пов`язане.

Такий висновок підтверджується й положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України, згідно з якою з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Положення ч. 1 ст. 337 КПК України мають на меті забезпечити особі можливість знати точний обсяг висунутого обвинувачення, від якого він повинен захищатися (включаючи як фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та які будуть предметом доказування в суді, так і відповідну правову кваліфікацію).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2008 року, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)».

За таких обставин, надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд та права на захист обвинуваченого.

При цьому, межі судового розгляду визначаються виходячи із висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, тому ч. 1 ст. 337 регламентує здійснення судового розгляду щодо особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, яке суд не вправі доповнювати новими кримінальними правопорушеннями або визнати встановленими кримінальні правопорушення, про які не вказано в обвинувальному акті.

Також, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Отже, виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням, зокрема, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченої склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Диспозиція ст. 187 КК України передбачає кримінальну відповідальність відповідно за: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій); розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм; розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

З об`єктивної сторони ст. 187 КК України, розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу. Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Кваліфікуючими ознаками злочину передбаченого ст. 187 КК України, серед іншого є насамперед - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Під насильством розуміється: фізичне насильство - небезпечне суспільно небезпечне для життя та здоров`я потерпілої особи які охоплюють: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості та важкі тілесні ушкодження, замах на вбивство, вбивство; психічне насильство -реальна погроза застосуванням зазначеного фізичного насильства, у тому числі погроза вбивства.

Отже, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не конкретно та суперечливо викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що суперечить вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Так, зокрема дії ОСОБА_7 за епізодом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Разом з тим, в обвинувальному акті виклав фактичні обставини злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та формулювання обвинувачення у неконкретній та незрозумілій формі, зазначивши, що ОСОБА_7 та інші три невстановлені особи пройшли до спальної кімнати будинку, де у ліжку, відпочивали ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_5 . Скориставшись своєю чисельною та фізичною перевагою, ОСОБА_7 та інші три невстановлені особи, застосували відносно ОСОБА_4 насильство, яке не відноситься до категорії насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, нанесли йому удари по тулубу та голові руками та ногами, а також предметом ззовні схожим на довгу викрутку по спині, завдавши ОСОБА_4 тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, вимагаючи при цьому повідомити де у нього знаходяться гроші у подальшому повалили його на підлогу лицем донизу.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 та троє невстановлених осіб вказали потерпілій ОСОБА_5 відвернутись від них і не дивитись на них, з висловлюванням погроз застосуванням до неї насильства небезпечного для її життя та здоров`я, які вона з урахуванням обставин нападу сприймала як реальні.

Далі, ОСОБА_7 та троє невстановлених осіб повалили ОСОБА_5 із тої частини ліжка, на якому сиділа потерпіла на підлогу, після чого підняли вказану частину ліжка та виявили під ним металевий сейф.

Продовжуючи свої дії двоє невстановлених осіб привели із сусідньої кімнати будинку доньку ОСОБА_5 , неповнолітню ОСОБА_9 . Після цього висловили в адресу ОСОБА_4 погрози застосування фізичної розправи над неповнолітньою ОСОБА_9 в разі, якщо ОСОБА_4 не повідомить їм де знаходяться ключі від сейфу. При цьому демонстрували предмет, ззовні схожий на пістолет, якій потерпілі сприймали як бойову зброю та ніж із білою пластиковою рукояткою, у зв`язку з чим потерпілі сприймали зазначені погрози як реальні.

Отже, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_7 за епізоду вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України неналежно кваліфіковані, оскільки при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення, зазначено, що до потерпілих було застосовано насильство (фізичне, психічне), але при викладенні кваліфікації, зазначено лише про погрозу застосування насильства.

Також, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не зазначено, що відносно невстановлених осіб матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, що у обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та , які ставляться йому у провину не співставлено із їх юридичним формулюванням, а саме правовою кваліфікацією, суд дійшов висновку, що в такому випадку обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України і таке порушення позбавляє обвинуваченого ОСОБА_7 права на захист від пред`явленого обвинувачення, що є суттєвим порушенням та унеможливлює призначення кримінального провадження за цим обвинувальним актом до судового розгляду.

За таких обставин, у зв`язку із встановленою судом невідповідністю обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 вимогам ст. 291 КПК України, суд прийшов до висновку про повернення його прокурору, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Суд прийшов до висновку, що цивільний позов потерпілого (юридичної особи) ПТ «Ломбард Парус» ТОВ «ГЛОБАЛ ФРАНЧАЙЗІНГ» і КОМПАНІЯ» до обвинуваченого про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, підлягає поверненню представнику позивача, так як судом не вирішуються питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду обвинувального акту, оскільки обвинувальний акт у наявному кримінальному провадженні підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. ст. 314-316, 336, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України,повернути прокурору, який затвердив обвинувальний акт, для усунення виявлених недоліків протягом розумного строку з дня набрання законної сили ухвалою суду про повернення обвинувального акту та отримання обвинувального акту для усунення його недоліків.

Цивільний позов ПТ «Ломбард Парус» ТОВ «ГЛОБАЛ ФРАНЧАЙЗІНГ» І КОМПАНІЯ»до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, повернути представнику позивача.

Копію наявної ухвали суду негайно направити прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Повний текст ухвали оголошено 22 вересня 2023 року о 15 год. 30 хв.

Суддя

Арцизького районного суду ОСОБА_1