Постанова

від 22.09.2023 по справі 2-а-6873/11

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2-а-6873/11 Суддя (судді) першої інстанції: Марфіна Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства "Радикал" про визнання дій неправомірними, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про встановлення сум пенсійної заборгованості у справі № 2-а-6873/11, у якій просив:

- встановити реальні суми пенсійної заборгованості боржника перед стягувачем за період 01.04.1997 по 27.02.2020 на основі обґрунтованих арифметичних розрахунків заявника-стягувача.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення сум пенсійної заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу суду та постановити нове рішення.

Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального закону, позаяк даний спір належало б розглянути в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 у справі № 2-а-6873/11 позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання дій неправомірними, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України Дніпровського району м. Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , як військовозобов`язаному, призваному на збори із заробітної плати 0,3 грн/місяць, одержаної позивачем за роботу в зоні відчуження ЧАЕС у 1986 році.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Дніпровського району м. Києва:

1. Скасувати розпорядження про призначення пенсії позивачу - ОСОБА_1 від грудня 2011 року;

2. Затвердити нове розпорядження з достовірними даними розрахункової суми заробітної плати, яким встановити розрахунковий розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивачу в сумі 0,3 грн./місяць;

3. Здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн/місяць з 01.04.1997 по 31.03.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати;

4. Здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн./місяць з 01.04.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011 та щодо непризначення та невиплати позивачу одноразової компенсації як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи в розмірі 30 мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва надати позивачу відповідь на звернення від 24.10.2011 та здійснити нарахування, а відповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.09.2012 виправлено описки у постанові Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012, вказано, що в резолютивній частині постанови читати суму державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи замість « 0,3 грн/місяць», - « 0,03 грн/місяць»; розмір одноразової компенсації замість «зо мінімальних пенсій за віком» - « 30 мінімальних заробітних плат».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва надати позивачу відповідь на звернення від 24.10.2011. Закрито провадження по справі № 2а-6873/11 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про: перерахунок пенсії згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.12.2010 по 22.07.2011 включно; визнання недійсними та скасування пенсійної довідки ВАТ «Радикал» № 3160 від 03.12.1997 та протоколу про призначення та нарахування пенсії відповідачем від грудня 1997 року; визнання незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва у розрахунку пенсії із заробітної плати 0,03 грн/місяць, одержаної за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році; зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва встановити розрахунковий розмір заробітної плати для обчислення пенсії в сумі 0,03 грн/місяць. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 в частині скасування постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2012 в частині задоволення позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , як військовозобов`язаному, призваному на збори, із заробітної плати 0,03 гривень/місяць, одержаної ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році;

- здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.1997 по 31.03.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати;

- здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 суми державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІІ групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 гривень/місяць з 01.04.2003, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати;

- визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011 та щодо непризначення і невиплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат;

- зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 відповідь на звернення від 24.10.2011 та здійснити нарахування, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - здійснити ОСОБА_1 виплату одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІІ групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати - скасовано, та в цій частині постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13.09.2012 залишено в силі.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 у залишено без змін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.07.2020 замінено сторону боржника - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в межах виконання судового рішення по справі № 2-а-6873/11.

Надалі, звертаючись із заявою про встановлення сум пенсійної заборгованості у справі № 2-а-6873/11, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що судове рішення боржником не виконане в повному обсязі, і до виконання судового рішення боржник не приступає більше трьох років, ігнорує вимоги УЗПВР у м. Києві та Київській області щодо надання оформлених належним чином розрахунків сум, які підлягають виплаті стягувачу.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , колегія суддів бере до уваги те, що згідно з ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд першої інстанції при розгляді заяви вірно вказав, що позивач не згодний із позицією Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно того, що за постановою Верховного Суду від 27.02.2020 борг по пенсійній справі - відсутній.

За змістом ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зміст заяви позивача про встановлення сум пенсійної заборгованості у справі № 2а-6873/11 та аналіз наведених норм ст.ст. 378, 382, 383 КАС України свідчать про те, що жодна із вказаних норм у даному випадку застосована бути не може, на чому вірно наголосив суд попередньої інстанції.

Водночас, згідно з ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Таким чином, не погоджуючись із розрахунком сум пенсії, позивач не позбавлений права приймати участь у виконавчому провадженні, як його сторона (надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, надавати усні та письмові пояснення тощо), звертатись до виконавця, та спростовувати здійснення боржником повного виконання рішення. А у разі, якщо на думку стягувача, належне реагування з боку державного виконавця відсутнє, у тому числі в питанні встановлення сум, які підлягають сплаті, стягувач має право звернутися до адміністративного суду із відповідною позовною заявою.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, подання заяви про встановлення сум пенсійної заборгованості у даній справі виходить за межі розглянутих позовних вимог, та може бути або предметом окремого позову, або розглядатись при виконанні судового рішення.

Водночас, положеннями процесуального закону не передбачена можливість подання такої заяви, що не спростовано апелянтом жодними доводами чи доказами.

Поряд з цим, колегія суддів відхиляє твердження апелянта щодо необхідності розгляду його заяви в порядку цивільного судочинства, позаяк останній звернувся з такою саме в межах даної адміністративної справи, що свідчить про неспроможність доводів ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства "Радикал" про визнання дій неправомірними, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко