Постанова

від 21.09.2023 по справі 136/658/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/658/20

Провадження № 22-ц/801/1644/2023

Категорія: 76

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 рокуСправа № 136/658/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Денишенко Т. О.,

за участю секретаря судового засідання: Литвина С. С.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Комунальний заклад «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, Липовецька міська рада Вінницького району,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Професійна спілка працівників бібліотек,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» та апеляційною скаргою адвоката Ситцевого Валерія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Олексієнка О. Ю. у залі суду, повне рішення складено 26 червня 2023 року,

встановив:

Короткий зміст вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Липовецької центральної районної бібліотеки, Відділу культури, молоді та спорту Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа: Липовецька районна державна адміністрація Вінницької області, Професійна спілка працівників бібліотек про визнання незаконними і скасування наказів та стягнення частини окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 липня 2021 року проведено заміну відповідачів у справі: замість неналежного первісного відповідача Відділу культури, туризму і молоді Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області на належного відповідача - Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області, замість неналежного первісного відповідача Липовецьку центральну районну бібліотеку на належного - Комунальний заклад «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2018 року, яке було залишено без змін постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року, ОСОБА_1 06 лютого 2020 року було поновлено на роботі на посаді методиста І категорії Липовецької Центральної районної бібліотеки (правонаступником якої є Комунальний заклад «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області»; далі - КЗ «Липовецька публічна бібліотека»).

06 квітня 2020 року наказом директора Липовецької Центральної районної бібліотеки № 19-ОС ОСОБА_1 було зменшено розмір заробітної плати, а саме наказано проводити їй оплату праці на умовах неповного робочого часу, пропорційно відпрацьованого часу 0,25 ставки.

Підставою прийняття такого наказу стали наказ Відділу культури і туризму Липовецької РДА № 15-ОД від 03 лютого 2020 року та наказ Липовецької Центральної районної бібліотеки № 12-ОС від 07 лютого 2020 року, у яких зменшення розміру ставки обґрунтоване виведенням 02 березня 2018 року зі штатного розпису Липовецької ЦРБ посади методиста І категорії.

Позивачка вважає такі рішення незаконним переслідуванням та особистою помстою і оскільки згоди на переведення на роботу на умовах неповного робочого часу ОСОБА_1 не надавала, з Професійною спілкою працівників бібліотек зменшення розміру оплати праці ОСОБА_1 не узгоджувалося, тому позивачка звернувшись в суд із даним позовом та з урахуванням заяв про уточнення заявлених вимог, просила:

-визнати незаконним та скасувати наказ Відділу культури і туризму Липовецької РДА Вінницької області № 15-ОД від 03 лютого 2020 року;

-визнати незаконним та скасувати наказ Липовецької ЦРБ № 12-ОС від 07 лютого 2020 року;

-визнати незаконним та скасувати наказ Липовецької ЦРБ № 19-ОС від 06 квітня 2020 року;

-стягнути з Відділу культури і туризму Липовецької РДА Вінницької області на свою користь 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково:

-визнано незаконним та скасовано наказ Липовецької центральної районної бібліотеки № 12- ОС від 07 лютого 2020 року;

- визнано незаконним та скасовано наказ Липовецької центральної районної бібліотеки №19 - ОС від 06 квітня 2020 року.

-стягнуто з КЗ «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати у сумі 167 939, 67 грн;

-вирішено питання судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ознайомившись із наказом директора Липовецької ЦРБ від 06 квітня 2020 року № 19-ОС про проведення оплати праці на умовах неповного робочого часу пропорційно відпрацьованому часу 0,25 ставки, зазначила у ньому, що категорично не погоджується.

Проте роботодавець всупереч п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України не розірвав із ОСОБА_1 трудовий договір і вона продовжила працювати на невигідних їй умовах, тому суд дійшов висновку про визнання незаконним та скасування наказу Липовецької центральної районної бібліотеки № 12-ОС від 07 лютого 2020 року та наказу Липовецької центральної районної бібліотеки №19-ОС від 06 квітня 2020 року.

Відповідно, врахувавши, що ОСОБА_1 безпідставно не отримувала 0,75 ставки з 06 квітня 2020 року до 26 січня 2023 року, суд першої інстанції стягнув з КЗ «Липовецька публічна бібліотека» 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати.

Також у ході судового розгляду було встановлено, що Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області, в особі Управління освіти, культури, молоді і спорту не є правонаступником відділу культури, молоді і спорту Липовецької районної державної адміністрації та відповідно не є належним відповідачем за позовною вимогою про визнання незаконним та скасування наказу Відділу культури та туризму Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області від 03 лютого 2020 № 15-ОД «Про внесення змін до штатного розпису Липовецької ЦРБ», тому суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З таким рішенням суду не погодився відповідач КЗ «Липовецька публічна бібліотека» та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, апеляційну скаргу подано представником ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги повністю.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 11 липня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Медвецький С. К., Денишенко Т. О.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 14 липня 2023 року апеляційну скаргу КЗ «Липовецька публічна бібліотека» залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а також витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою КЗ «Липовецька публічна бібліотека», надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31 липня 2023 року справу за апеляційною скаргою КЗ «Липовецька публічна бібліотека» призначено до розгляду на 31 серпня 2023 року о 10 год. 00 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року суддю Медвецького С. К. замінено на суддю Копаничук С. Г.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Ситцевого В. В. в інтересах ОСОБА_1 , надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 серпня 2023 року справу за апеляційною скаргою адвоката Ситцевого В. В. в інтересах ОСОБА_1 призначено до розгляду на 14 вересня 2023 року о 10 год. 20 хв., в подальшому розгляд справи призначено на 21.09.2023 року о 11:00 год.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Апеляційна скарга КЗ «Липовецька публічна бібліотека» мотивована тим, що у судовому засіданні 22 червня 2023 року суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 повністю: скасував накази 15-ОД від 03 лютого 2023 року, 12-ОС від 07 лютого 2020 року, 19-ОС від 06 квітня 2020 року та стягнув з КЗ «Липовецька публічна бібліотека» на користь ОСОБА_1 148 878,75 грн 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати та 2 102 грн судового збору в дохід держави.

Проте при складанні повного тексту рішення в порушення ч. 8 ст. 268 ЦПК України суд першої інстанції змінив його, а саме частково задовольнив позов ОСОБА_1 : скасував накази 12-ОС від 07 лютого 2020 року, 19-ОС від 06 квітня 2020 року та стягнув з КЗ «Липовецька публічна бібліотека» на користь ОСОБА_1 167 939,67 грн 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати та 2 102 грн судового збору в дохід держави.

КЗ «Липовецька публічна бібліотека» заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскаржувані накази були прийняті в межах повноважень Липовецької ЦРБ та Відділу культури та туризму Липовецької РДА.

Про зміну істотних умов праці позивачка була ознайомлена у передбачений законом двомісячний строк, та хоч і висловила своє заперечення проти такої зміни 06 квітня 2020 року, проте фактично продовжила працювати при змінених умовах праці до звільнення 26 січня 2023 року.

Суд першої інстанції не навів мотивів незаконності наказів 12-ОС від 07 лютого 2020 року, 19-ОС від 06 квітня 2020 року та ухвалив незаконне рішення.

Вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати є похідною від вимоги по скасування вказаних наказів, а тому також не підлягає задоволенню

З урахуванням викладеного відповідач КЗ «Липовецька публічна бібліотека» просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Адвокат Ситцевой В. В. в інтересах ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції у частині стягнутого судом 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при підрахунку кількості робочих днів суд помилково здійснив розрахунок за 703 робочих дні, в той час як, на думку позивачки, в період з 06 квітня 2020 року по 26 січня 2023 року було 723 робочих дні.

Тому адвокат Ситцевой В. В. в інтересах ОСОБА_1 просив змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши з відповідача на користь позивачки 172 717,74 грн 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати, в решті рішення залишити без змін.

Також у апеляційній скарзі зазначено, що 22 червня 2023 року судове засідання не проводилося, а отже датою ухвалення рішення є дата складення його повного тексту 26 червня 2023 року, відтак суд першої інстанції не порушував вимог ч. 8 ст. 268 ЦПК України та не змінював свого рішення.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Також адвокат Ситцевой В. В. в інтересах ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу КЗ «Липовецька публічна бібліотека», у якому зазначив про її необґрунтованість, просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, адвокат Ситцевой В. В. власну апеляційну скаргу підтримав, щодо задоволення апеляційної скарги КЗ «Липовецька публічна бібліотека» заперечував.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Вінницької області від 25 квітня 2018 року у цивільній справі № 136/1207/17 за позовом ОСОБА_1 до Липовецької центральної районної бібліотеки, відділу культури та туризму Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - директор Липовецької центральної районної бібліотеки, відділу культури та туризму Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області - Юкало Марина Михайлівна, про поновлення на роботі, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, скасовано рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 18 січня 2018 року та ухвалено нове, яким зокрема, ОСОБА_1 було поновлено на посаді методиста І категорії Липовецької центральної районної бібліотеки (а. с. 235-239, том 1).

Вказана постанова була залишена без змін постановою Верховного Суду від 15 січня 2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87000517).

03 лютого 2020 року Наказом Відділу культури і туризму Липовецької РДА № 15-ОД на виконання постанови Верховного Суду від 15 січня 2020 року було наказано директору Липовецької ЦРБ Юкало М. М. внести зміни до штатного розпису ЦРБ, ввівши посаду методиста І категорії з лютого 2020 року; попередити методиста І категорії про зміну істотних умов праці (а. с. 11, том 1).

07 лютого 2020 року Наказом Липовецької ЦРБ № 12-ОС попереджено методиста І категорії про зміну істотних умов праці (переведення на неповний робочий час - 0,25 ставки посадового окладу); внесено зміни у штатний розпис з 07 квітня 2020 року: виведено 1,0 ставки методиста І категорії Липовецької ЦРБ та введено 0,25 ставки методиста І категорії Липовецької ЦРБ. Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис (а. с. 12-13, том 1).

06 квітня 2023 року Наказом Липовецької ЦРБ № 19-ОС наказано ОСОБА_1 , методисту І категорії Липовецької ЦРБ, проводити оплату праці на умовах неповного робочого часу, пропорційно відпрацьованому часу 0,25 ставки.

Із наказом ОСОБА_1 ознайомилась 07 квітня 2023 року та власноруч зазначила у наказі «Категорично заперечую» (а. с. 10, том 1).

26 січня 2023 року Наказом КЗ «Липовецька публічна бібліотека» № 18-ОС ОСОБА_1 була звільнена з посади методиста І категорії з 31 січня 2023 року за систематичне не виконання трудових обов`язків (а. с. 205, том 2).

Відповідно до довідки про доходи № 29 від 17 травня 2023 року, виданої КЗ «Липовецька публічна бібліотека», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 79, 63 грн (а. с. 236, том 2).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає у повній мірі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 22 КЗпП України передбачено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання, не допускається.

Трудовим договором відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Як встановлено із матеріалів справи, на виконання постанови Верховного Суду від 15 січня 2020 року (провадження № 61-36662 св18 ) Наказом Відділу культури і туризму Липовецької РДА № 15-ОД від 03 лютого 2020 року було внесено зміни до штатного розпису центральної районної бібліотеки шляхом введення посади методиста І категорії з лютого 2020 року. Цим же наказом директору Липовецької ЦРБ Юкало М. М. було наказано попередити методиста І категорії про зміну істотних умов праці.

07 лютого 2020 року ОСОБА_1 . Наказом Липовецької ЦРБ № 12-ОС було попереджено про зміну істотних умов праці, а саме про переведення на неповний робочий час - 0,25 ставки посадового окладу з 07 квітня 2020 року.

При цьому директор Липовецької ЦРБ як на підставу запровадження таких змін послалася на Наказ Відділу культури і туризму Липовецької РДА № 15-ОД від 03 лютого 2020 року, а також на те, що 02 березня 2018 року зі штатного розпису Липовецької ЦРБ посаду методиста І категорії було виведено і відповідно до кошторису Липовецької ЦРБ на 2020 рік фінансування на дану посаду не передбачено, а в плані роботи Липовецької ЦРБ на 2020 рік не враховані норми та затрати часу на вказану посаду.

Відтак колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку із внесенням змін до штатного розпису Центральної районної бібліотеки шляхом введення посади методиста І категорії у Липовецькій ЦРБ дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці, що стало підставою для зміни істотних умов праці.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що у справах, що випливають з трудових відносин тягар доказування правомірності прийнятих рішень, вчинених дій, покладається, як правило, на роботодавця, проте відповідачем не було обґрунтовано зміну істотних умов праці саме ОСОБА_1 , а не будь-кого з числа інших працівників.

При ознайомленні ОСОБА_1 із наказом № 12-ОС від 06 квітня 2020 року «Про зміну істотних умов праці» вона висловила заперечення проти таких змін, власноруч зазначивши «Категоричну заперечую 07 квітня 2020 року».

Частиною четвертою статті 32 КЗпП України визначено, що у разі, коли колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу у зв`язку із відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Однак роботодавець не провів звільнення ОСОБА_1 , а відтак як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачка не зважаючи на заперечення на відповідні зміни, фактично продовжила працювати на вищевказаній посаді з невигідними для неї умовами.

З урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про те, що відповідач під час процедури переведення працівника на оплату праці 0,25 ставки допустив порушення вимог трудового законодавства, що є підставою для визнання незаконними та скасування наказу Липовецької ЦРБ № 12-ОС від 07 лютого 2020 року та наказу Липовецької ЦРБ № 19-ОС від 06 квітня 2020 року та стягнення з відповідача частини окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати.

Відтак доводи апеляційної скарги КЗ «Липовецька публічна бібліотека» у цій частині є необґрунтованими.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області, в особі Управління освіти, культури, молоді і спорту не є правонаступником відділу культури, молоді і спорту Липовецької районної державної адміністрації та відповідно не є належним відповідачем за позовною вимогою про визнання незаконним та скасування наказу Відділу культури та туризму Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області від 03 лютого 2020 № 15-ОД «Про внесення змін до штатного розпису Липовецької ЦРБ», тому суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Ситцевого В. В. про невірно розраховану кількість днів, за які підлягає стягненню частина окладу за час незаконного утримання частини заробітної плати, колегія зазначає таке.

Суд першої інстанції стягнув з відповідача 0,75 частини окладу за 703 робочих дні незаконного утримання частини заробітної плати у розмірі 167 939,67 грн.

Натомість представник позивача зазначає про необхідність стягнення 172 717, 47 грн за 723 робочих дні.

В пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року №6 зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи не виконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 № 100.

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як зазначалося, відповідно до довідки про доходи № 29 від 17 травня 2023 року, виданої КЗ «Липовецька публічна бібліотека», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 79, 63 грн.

Стягненню на користь позивачки підлягає частина окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати за період з 07 квітня 2020 року (Наказ №19-ОС від 06 квітня 2020 року) по 31 січня 2023 року (Наказ № 18-ОС від 26 січня 2023 року), а саме 715 робочих днів, з яких:

-186 робочих дні за 2020 рік (квітень - 18 робочих днів; травень - 19 робочих днів; червень - 20 робочих днів; липень - 23 робочих днів; серпень - 20 робочих днів; вересень - 22 робочих днів; жовтень - 21 робочий день; листопад - 21 робочий день; грудень 22 робочих днів);

-250 робочих дні за 2021 рік;

-257 робочих дні за 2022 рік;

-22 робочих дні за січень 2023 року.

Отже, розмір 0,75 недоплаченої ставки за вказаний період становить 170 806,35 грн, виходячи із такого розрахунку:

-79,63 грн х 715 робочих днів = 56 935,45 грн - оплата за 0,25 (1/4) ставки;

-56 935,45 х 3 = 170 806,35 грн - оплата за 0,75 (3/4) ставки.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Ситцевого В. В. щодо помилково розрахованої судом кількості робочих днів, за які слід стягнути частину окладу, є слушними, проте і здійснений ним розрахунок є неправильним.

Таким чином доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 частково заслуговують на увагу, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні у цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги КЗ «Липовецька публічна бібліотека» про зміну судом першої інстанції свого рішення після проголошення у судовому засіданні, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 268 ЦПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За змістом статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Із наведено слідує, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Окрім того зміна судового рішення не визначена процесуальним законом як обов`язкова підстава для його скасування.

Проте як встановлено у ході апеляційного розгляду справи, наявне у матеріалах справи рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, за винятком розрахунку кількості днів, за які підлягає стягненню сума недоплаченої заробітної плати, та відповідно розмір недоплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню, а відтак колегія суддів, реалізуючи передбачені ч. 2 ст. 376 ЦПК України дискреційні повноваження, не вбачає підстав для його скасування.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Зміна судового рішення згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу КЗ «Липовецька публічна бібліотека» залишити без задоволення, апеляційну скаргу адвоката Ситцевого В. В. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково, змінивши мотивувальну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції у частині розрахунку кількості днів, за які підлягає стягненню сума недоплаченої заробітної плати, та відповідно розмір недоплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд змінює розподіл судових витрат та розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Подаючи позовну заяву у 2020 році, ОСОБА_1 заявляла одну майнову та одну немайнову вимогу, які підлягали оплаті судовим збором у розмірі 2 548,86 грн (840,8 грн за немайнову вимогу; 1708,06 грн за майнову вимогу з урахуванням ціни позову).

Відтак за подання апеляційної скарги КЗ «Липовецька публічна бібліотека» слід було сплатити 3 823,29 грн.

Відповідно до квитанції про сплату судового збору № 9311-9374-4384-0335 від 17 липня 2023 року відповідач сплатив судовий збір у розмірі 3 494,38 грн, а отже у зв`язку із тим, що його апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати в суді апеляційної інстанції слід залишити за ним, стягнувши різницю недоплаченого судового збору у розмірі 328,91 грн.

Сплату потрібно провести за наступними платіжними реквізитами:

отримувач: ГУК у Він. обл./м. Вінниця/ 22030101

код ЄДРПОУ: 37979858,

Банк: Казначейство України (ЕАП)

МФО: 899998

рахунок № UA478999980313101206080002856.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Ситцевого Валерія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року в частині вимог про стягнення окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати і розподілу судових витрат змінити та викласти рішення суду у цій частині в наступній редакції:

Стягнути з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (ЄДРПОУ 05463118, вул. Василя Липківського, 12 м. Липовець, Вінницького району Вінницької області, 22500) на користь ОСОБА_1 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати у розмірі 170 806 (сто сімдесят тисяч вісімсот шість) гривень 35 коп.

Стягнути з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору розмірі 2 548 (дві тисячі п`ятсот сорок вісім) гривень 86 коп.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області різницю недоплаченого судового збору у розмірі 328 (триста двадцять вісім) гривень 91 копійок за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повна постанова складена 26 вересня 2023 року.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді С. Г. Копаничук

Т. О. Денишенко