Ухвала

від 04.01.2024 по справі 136/658/20

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/658/20

Провадження № 6/131/40/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2024м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.

за участі секретаря судового засідання Болотової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллінці заяву директора Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області Марини Юкало про розстрочку виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року у справі № 136/658/20,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Іллінецького суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» та Липовецької міської ради Вінницького району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Професійної спілки працівників бібліотек про визнання незаконними та скасування наказів та стягнення частини окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати.

Рішенням від 22 червня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасувано наказ Липовецької центральної районної бібліотеки № 12- ОС від 07 лютого 2020 року. Визнано незаконним та скасувано наказ Липовецької центральної районної бібліотеки №19 - ОС від 06 квітня 2020 року. Постановлено стягнути з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати у сумі 167 939 грн. 67 коп. судові витрати по сплаті судового збору розмірі 2102,00 грн. та в дохід держави. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року змінено рішення першої інстанції і стягнуто з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь позивача 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати у сумі 170 806,35 грн.

25 грудня 2023 року до Іллінецького районного суду Вінницької області надійшла заява директора Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області Марини Юкало про розстрочку виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року у справі № 136/658/20, в якій просить розстрочити виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року у справі № 136/658/20 (із змінами відповідно до постанови суд апеляційної інстанції) затвердивши наступний графік погашення боргу: кожного місяця, починаючи з 01 січня 2024 року по 14 233,86 до повного погашення заборгованості.

Заява мотивована тим, що комунальний заклад «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області є комунальним закладом, який фінансується за рахунок бюджету органу місцевого самоврядування.

В кошторисі Липовецької публічної бібліотеки на 2023 рік відсутні бюджетні асигнування в обсязі, достатньому для своєчасного виконання грошового зобов`язання згідно рішення суду перед позивачем в сумі 170 806,35 грн. У зв`язку з цим керівником закладу було направлено запит на додаткове фінансування. Проте, в додатковому фінансуванні відмовлено і запропоновано здійснювати виплату в межах наявних асигнувань.

У разі розстрочення виконання рішення суду на строк 12 місяців, відповідач в межах затверджених асигнувань бюджетної установи спроможний буде виконати рішення суду без шкоди інтересам інших працівників установи, в іншому разі необхідно буде здійснювати скорочення чисельності працівників або ж запроваджувати зміни істотних умов праці (змінити розмір оплати праці на 1/2 , 1/4 ставки).

Сторони в судове засідання не з`явились.

Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Так, судом установлено, що відповідно до рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року позовні вимоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» та Липовецької міської ради Вінницького району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Професійної спілки працівників бібліотек про визнання незаконними та скасування наказів та стягнення частини окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати, задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Липовецької центральної районної бібліотеки № 12-ОС від 07 лютого 2020 року. Визнано незаконним та скасовано наказ Липовецької центральної районної бібліотеки №19 - ОС від 06 квітня 2020 року. Постановлено стягнути з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати у сумі 167 939 грн. 67 коп. судові витрати по сплаті судового збору розмірі 2102,00 грн. та в дохід держави. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року змінено рішення першої інстанції і стягнуто з Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь позивача 0,75 розміру окладу за весь час незаконного утримання частини заробітної плати у сумі 170 806,35 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню.

Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Згідно ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України віл 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 ЗУ «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст.76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ускладнене матеріальне становище Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 607/3393/18.

Тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви директора Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області Марини Юкало про розстрочку виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року у справі № 136/658/20 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями, 260, 261, 435 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви директора Комунального закладу «Липовецька публічна бібліотека» Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області Марини Юкало про розстрочку виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2023 року у справі № 136/658/20 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: