Ухвала

від 26.09.2023 по справі 521/13139/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/13139/15-ц

Провадження № 4-с/521/1/23

26 вересня 2023 року

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Гуревського В.К.,

за участю секретаря - Федорової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Одесі справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,-

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 зі скаргою на дії державного виконавця другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в якій просила визнати неправомірними дії Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції (старшого державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції Корецької І.С.), здійснені в межах виконавчого провадження, а саме: за постановою про відкриття виконавчого провадження №47638011 від 22 травня 2015 року; за постановою від 29 травня 2015 року про стягнення виконавчого збору; за постановою від 29 травня 2015 року про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; за постановою від 29 травня 2015 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

В обґрунтування скарги заявник зазначила, що рішенням Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» були стягнуті грошові кошти у сумі 1611679,99 грн та судові витрати.

22 травня 2015 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торін Груп» суми боргу. Постановами старшого державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції Корецької І.С. від 29 травня 2015 року з ОСОБА_1 стягнуті витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн. 29 травня 2015 року постановою державного виконавця накладений арешт на все майно ОСОБА_1 .

Скаржник стверджувала, що всі вищевказані постанови є незаконними, оскільки виконавче провадження було відкрито за заявою ТОВ «Торін Груп» в порядку заміни сторони виконавчого провадження, яка за рішенням суду визнана неправомірною. Окрім задоволення вищевказаних вимог ОСОБА_1 також просила зобов`язати Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції повернути неправомірно стягнуті грошові кошти за виконавчим провадженням №47638011 та присудити на її користь витрати на оплату правової допомоги при розгляді скарги в суді.

Короткий зміст судових рішень.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2015 року було вирішено провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії другого Малиновського відділу державної виконавчої служби та державного виконавця закрити, посилаючись на ч. 1 ст. 205 ЦПК України, відповідно до якої суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючисьіз вказаноюухвалою, ОСОБА_1 05листопада 2015року звернуласядо судуз апеляційноюскаргою, яка була частково задоволена ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2015 року, а саме апеляційний суд вирішив ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2015 року про закриття провадження у справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для її розгляду по суті.

19 вересня 2017 року Малиновським районним судом м. Одеси було постановлено ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вирішено задовольнити частково. Зокрема, суд вирішив визнати неправомірними дії другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції, здійсненні в межах виконавчого провадження № 47638011; скасувати постанови другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 47638011 від 22 травня 2015 року, про стягнення виконавчого збору від 29 травня 2015 року, про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 29 травня 2015 року, про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 29 травня 2015 року; та зобов`язати другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції повернути ОСОБА_1 неправомірно стягнуті грошові кошти за виконавчим провадженням № 47638011.

29травня 2018року відТОВ «ТорінГруп» надійшлаапеляційна скаргана ухвалуМалиновського районногосуду м.Одеси від19вересня 2017року.Ухвалою Апеляційногосуду Одеськоїобласті від27липня 2018року апеляційнускаргу буловирішено вважатинеподаною таповернути апелянту,у зв`язкуз тим,що апелянтому визначенийстрок небули усуненнінедоліки апеляційноюскарги.11вересня 2018року ТОВ«Торін Груп»знову звернулосядо судуз апеляційноюскаргою наухвалу Малиновськогорайонного судум.Одеси від19вересня 2017року,з проханнямскасувати оскаржувануухвалу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області Заїкіна А.П. апеляційну скаргу ТОВ «Торін Груп» було залишено без руху та надано апелянту строк на усунення недоліків. В зв`язку з ліквідацією Апеляційного суду Одеської області протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа була розподілена колегії суддів Одеського апеляційного суду в складі головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М. Ухвалою судді Одеського апеляційного суду Дрішлюка А.І. від 01 лютого 2019 року справа була прийнята до провадження та було відкрито апеляційне провадження.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торін Груп» - задоволено частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 19 вересня 2017 року про визнання неправомірними дій виконавчої служби - скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, серед іншого встановив, що 28 липня 2016 року ухвалами Апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалу Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що ухвала Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження в справі № 519/244/14-ц була скасована ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на повий розгляд. В подальшому, ухвалою Южного міського суду Одеської області від 08 червня 2016 року було вирішено замінити стягувача в виконавчих провадженнях по виконанню виконавчого листа №2-328/11, виданого Южним міським судом Одеської області 31.10.2011 року про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 1611679,99 грн та в рівних частках судових витрат в розмірі 1730,0 грн, з стягувача - Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торін Груп». Вказана ухвала 23 грудня 2016 року залишена без змін Апеляційним судом Одеської області (головуючий суддя Журавльов О.Г.)

Крім того, ухвала Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в справі № 519/849/14-ц дійсно була скасована Апеляційний судом Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд. В подальшому, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року заяву ТОВ «Торін груп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було залишено без задоволення. Однак, ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуюча суддя Погорєлова С.О.) від 29 листопада 2017 року було вирішено поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торін Груп» строк для пред`явлення виконавчого документу, виданого 31 жовтня 2011 року відносно боржника ОСОБА_1 , на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року по цивільній справі № 2-328/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали до участі в справі не було залучено ТОВ «Торін груп» як правонаступника стягувача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскільки суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу не в повній мірі дослідив обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкових висновків, апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу та на підставі ст.379ЦПК України направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11 грудня 2019 року цивільну справу було повернуто до Малиновського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 року справу передано до розгляду судді Гуревському В.К.

18 грудня 2019 р. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси суддею Гуревським В.К. справу прийнято до провадження, відкрито провадження, призначено судовий розгляд справи та залучено ТОВ «Торін груп» до участі у справі як правонаступника стягувача Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк».

Під час розгляду справи по суті ТОВ «Торін груп» надав суду заперечення на скаргу, у якому зазначав, що 28 липня 2016 року ухвалами Апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалу Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвала Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження в справі № 519/244/14-ц була скасована ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на повий розгляд. В подальшому, ухвалою Южного міського суду Одеської області від 08 червня 2016 року було вирішено замінити стягувача в виконавчих провадженнях по виконанню виконавчого листа №2-328/11, виданого Южним міським судом Одеської області 31.10.2011 року про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» солідарно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 1611679,99 грн та в рівних частках судових витрат в розмірі 1730,0 грн, з стягувача - Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торін Груп». Вказана ухвала 23 грудня 2016 року залишена без змін Апеляційним судом Одеської області (головуючий суддя Журавльов О.Г.). Крім того, Ухвала Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в справі № 519/849/14-ц скасована Апеляційний судом Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд. В подальшому, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року заяву ТОВ «Торін груп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було залишено без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуюча суддя Погорєлова С.О.) від 29 листопада 2017 року вирішено поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торін Груп» строк для пред`явлення виконавчого документу, виданого 31 жовтня 2011 року відносно боржника ОСОБА_1 , на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року по цивільній справі № 2-328/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечував проти доводів скарги та наполягав на тому, що виконавче провадження ВП №47638011 відкрито 22.05.2015 р. відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на законних підставах за виданим виконавчим документом, яким є виконавчий лист №2-328/11 від 31.10.11 р. Южного міського суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь «Торін груп».

Скаржник та його представник у судове засідання не з`явилися, представник скаржника - адвокат Субботіна Л.В. надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, наполягала на задоволенні скарги, не заперечувала проти ухвалення судового рішення.

Представники ТОВ «Торін груп», Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та старший державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корецька І.С. у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги скаржника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Короткий зміст вимог скарги.

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в якій просила визнати неправомірними дії Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції (старшого державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції Корецької І.С.), здійснені в межах виконавчого провадження, а саме: за постановою про відкриття виконавчого провадження №47638011 від 22 травня 2015 року; за постановою від 29 травня 2015 року про стягнення виконавчого збору; за постановою від 29 травня 2015 року про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; за постановою від 29 травня 2015 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

В обґрунтування скарги заявник зазначила, що рішенням Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» були стягнуті грошові кошти у сумі 1611679,99 грн. та судові витрати. 22 травня 2015 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Торін Груп» суми боргу. Постановами старшого державного виконавця Другого Малиновського ВДВС Одеського міського управління юстиції Корецької І.С. від 29 травня 2015 року з ОСОБА_1 стягнуті витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 50 грн. 29 травня 2015 року постановою державного виконавця накладений арешт на все майно ОСОБА_1 . Скаржник стверджувала, що всі вищевказані постанови є незаконними, оскільки виконавче провадження було відкрито за заявою ТОВ «Торін Груп» в порядку заміни сторони виконавчого провадження, яка за рішенням суду визнана неправомірною. Окрім задоволення вищевказаних вимог ОСОБА_1 також просила зобов`язати Другий Малиновський ВДВС Одеського міського управління юстиції повернути неправомірно стягнуті грошові кошти за виконавчим провадженням №47638011 та присудити на її користь витрати на оплату правової допомоги при розгляді скарги в суді.

Аргументи інших учасників справи.

ТОВ «Торін груп» надав суду заперечення на скаргу у якому зазначав, що 28 липня 2016 року ухвалами Апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалу Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвала Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження в справі № 519/244/14-ц була скасована ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на повий розгляд. В подальшому, ухвалою Южного міського суду Одеської області від 08 червня 2016 року було вирішено замінити стягувача в виконавчих провадженнях по виконанню виконавчого листа №2-328/11, виданого Южним міським судом Одеської області 31.10.2011 року про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 1611679,99 грн та в рівних частках судових витрат в розмірі 1730,0 грн., з стягувача - Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торін Груп». Вказана ухвала 23 грудня 2016 року залишена без змін Апеляційним судом Одеської області (головуючий суддя Журавльов О.Г.). Крім того, Ухвала Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в справі № 519/849/14-ц скасована Апеляційний судом Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд. В подальшому, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року заяву ТОВ «Торін груп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було залишено без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуюча суддя Погорєлова С.О.) від 29 листопада 2017 року вирішено поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торін Груп» строк для пред`явлення виконавчого документу, виданого 31 жовтня 2011 року відносно боржника ОСОБА_1 , на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року по цивільній справі № 2-328/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заперечував проти доводів скарги та наполягав на тому, що виконавче провадження ВП №47638011 відкрито 22.05.2015 р. відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на законних підставах за виданим виконавчим документом, яким є виконавчий лист №2-328/11 від 31.10.11 р. Южного міського суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь «Торін груп».

Фактичні обставини справи, встановлені судами.

12.07.2011 р. Южним міським суду Одеської області постановлено заочне рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Ерсте банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно 1611679,00 грн., в рівних частках 1730 грн. на користь ПАТ «Ерсте банк».

31.10.2011 р. Южним міським суду Одеської області видано виконавчий лист №2-328/11 від 31.10.11 р. на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 р. у цивільній справі №2-328/11 за позовом ПАТ «Ерсте банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно 1611679,00 грн., в рівних частках 1730 грн. на користь ПАТ «Ерсте банк».

У виконавчому листі №2-328/11 від 31.10.11 р. зазначений строк для пред`явлення до виконання до 25.07.2012 р. Стягувачем зазначено ПАТ «Ерсте банк».

Виконавчий лист підлягав пред`явленню до виконання до 25.07.2012 р.

21.03.13 р. Другим Малиновським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції виконавчий лист №2-328/11 від 31.10.11 р. на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 р. у цивільній справі №2-328/11 за позовом ПАТ «Ерсте банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто на підставі ст.47 п.5 Закону України «Про виконавче провадження» та відмовлено у стягненні на підставі ст. 26 п. 8 цього Закону.

22.05.2015 р. Другим Малиновським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження №47638011 за виконавчим листом №2-328/11 від 31.10.11 р. на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 р. у цивільній справі №2-328/11 за позовом ПАТ «Ерсте банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

29.05.2015 р. прийнято Постанову про стягнення виконавчого збору, Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

З виконавчого провадження № 47638011, з Постанови від 22.05.15 про відкриття виконавчого провадження та Постанов від 29.05.15 р. про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій вбачається, що стягувачем зазначено ТОВ «Торін груп», а стягнення відбувається не на користь ПАТ «Ерсте банк», а ТОВ «Торін груп».

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19.03.14 р. замінено стягувача ТОВ «Торін груп» замість ПАТ «Ерсте банк».

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 23.07.14 р. стягувачу ТОВ «Торін груп» поновлено строк для пред`явлення листа до виконання.

28 липня 2016 року ухвалами Апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалу Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвала Южного міського суду Одеської області від 19 березня 2014 року про заміну сторони виконавчого провадження в справі № 519/244/14-ц була скасована ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на повий розгляд.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 08 червня 2016 року було вирішено замінити стягувача в виконавчих провадженнях по виконанню виконавчого листа №2-328/11, виданого Южним міським судом Одеської області 31.10.2011 року про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 1611679,99 грн та в рівних частках судових витрат в розмірі 1730,0 грн., з стягувача - Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торін Груп». Вказана ухвала 23 грудня 2016 року залишена без змін Апеляційним судом Одеської області (головуючий суддя Журавльов О.Г.).

Ухвала Южного міського суду Одеської області від 23 липня 2014 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в справі № 519/849/14-ц скасована Апеляційний судом Одеської області (головуючий суддя Таварткіладзе О.М.) з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року заяву ТОВ «Торін груп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області (головуюча суддя Погорєлова С.О.) від 29 листопада 2017 року вирішено поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торін Груп» строк для пред`явлення виконавчого документу, виданого 31 жовтня 2011 року відносно боржника ОСОБА_1 , на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року по цивільній справі № 2-328/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, тільки 08.06.16 р. за ухвалою Южного міського суду Одеської області вирішено замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торін Груп». Ухвала залишена без змін Апеляційним судом Одеської області та набрала законної сили 23 грудня 2016 року.

Крім того, Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року заяву ТОВ «Торін груп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання було залишено без задоволення і тільки 29 листопада 2017 року Ухвалою Апеляційного суду Одеської області вирішено поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торін Груп» строк для пред`явлення виконавчого документу, виданого 31 жовтня 2011 року відносно боржника ОСОБА_1 , на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року по цивільній справі № 2-328/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвала набрала законної сили 29 листопада 2017 року.

З урахуванням вищезазначеного вбачається, що у Другого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції на 22.05.15 р. не було підстав для відкриття виконавчого провадження № 47638011 на підставі виконавчим листом №2-328/11 від 31.10.11 р. на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 р. у цивільній справі №2-328/11 за позовом ПАТ «Ерсте банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки 23 грудня 2016 р., з дня набрання чинності ухвали Южного міського суду Одеської області від 08.06.16 р. замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРІН ГРУП» та 29 листопада 2017 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Торін Груп» строк для пред`явлення виконавчого документу, виданого 31 жовтня 2011 року відносно боржника ОСОБА_1 , на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 року по цивільній справі № 2-328/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Тобто, виконавче провадження №47638011 безпідставно відкрито 22.05.2015 р. за виконавчим листом №2-328/11 від 31.10.11 р. на виконання рішення Южного міського суду Одеської області від 12 липня 2011 р. у цивільній справі №2-328/11 за позовом ПАТ «Ерсте банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», заява № 18357/91, від 19 березня 1997 року).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Разом з тим відповідно до статті 383 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання скарги до суду) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з частиною другою статті 384 цього Кодексу скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Як право на звернення зі скаргою в порядку цивільного судочинства, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним відділом державної виконавчої служби.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами 2, 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначив, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 19Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1Закону Українивід 02червня 2016року №1404-VIII«Про виконавчепровадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13Закону №1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами першою, другою статті 18Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

До основних завдань Міністерства Положенням визначено забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.

У той же час, нормами Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що органом державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання (згідно із частиною першою статті 14 Закону «Про виконавче провадження»).

За змістом частини 1 провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15-ц.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами статей 12, 81ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (частина перша статті 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частина четверта статті 77 ЦПК України).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України 2004 (частина 3 статті 10Цивільного процесуальногокодексу Українивід 18березня2004року №1618-IV (далі позначення цього документу у редакції, чинній на момент здійснення процесуальних дій судом першої інстанції та апеляційним судом, за умови однаковості положень такої редакції, - ЦПК України 2004).

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина третя та четверта статті 60 ЦПК України 2004).

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша статті 179 ЦПК України 2004).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (частини перша та друга статті 57 ЦПК України 2004).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 58 ЦПК України 2004).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 59 ЦПК України 2004).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті (стаття 212 ЦПК України 2004).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (згідно із частиною першою статті 214 ЦПК України 2004).

Відповідності до пунктів 5, 6 статті 13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 711/650/13-ц (провадження № 61-1186св17), у постанові від 30.07.2018 у справі № 23/100-12 та ін.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Отже, оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно до ч. 1 ст.258 ЦПК України ухвала є різновидом судового рішення.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Висновки суду за результатами розгляду скарги.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корецької І.С. за виконавчим провадженням № 47638011.

Визнати протиправними та скасувати Постанову від 22.05.15 р. про відкриття виконавчого провадження№ 47638011 за виконавчим листом № 2-328/11 від 31.10.11 р.; Постанову від 29.05.15 р. про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 47638011; Постанову від 29.05.15 р. про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій за виконавчим провадженням № 47638011; Постанову від 29.05.15 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадженням № 47638011.

Зобов`язати Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повернути ОСОБА_1 стягнуті грошові кошти за виконавчим провадженням № 47638011.

Зобов`язати Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закрити виконавче провадження №47638011.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя В.К.Гуревський