Рішення

від 25.09.2023 по справі 161/3608/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3608/23

Провадження № 2/161/1723/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Рудської С.М.,

при секретарі Коржик Н.В.,

за участі:

представника позивача Терлецького О.М.,

представника відповідача Бондарчука Р.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради, Виробничого управління житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області про визнання недійсними та скасування рішень, припинення речового права постійного користування та визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

06.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 року в адміністративній справі № 140/2528/19, визнано протиправним та скасовано рішення Княгининівської сільської ради від 09.08.2019 року за № 46/5.38 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в розмірі 0,1598 га., а також зобов`язано Княгининівську сільську раду повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в розмірі 0,1598 гектара. На виконання вищенаведеного судового рішення був виданий виконавчий лист, який наразі знаходиться на примусовому виконанні в органах ДВС, ВП № 62213666. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року замінено сторону виконавчого провадження № 62213666, а саме: боржника Княгининівську сільську раду на правонаступника Луцьку міську раду. Вказує, що станом на день подання цього позову рішення адміністративного суду у встановленому порядку не виконано та як йому стало відомо, після набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 140/2528/19 Княгининівською сільською радою було ухвалено рішення від 25.09.2020 року № 64/5.52 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту» від 25.09.2020 року № 64/5.51 «Про розгляд та затвердження детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту в с. Милушин», а Луцькою міською радою рішення від 30.03.2022 року № 30/48 «Про надання Виробничому управлінню житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області в постійно користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту у с. Милушин Луцького району Волинської області». Всі вищенаведені рішення стосуються земельної ділянки, яка була предметом розгляду в адміністративній справі № 140/2528/19. Вважає, що всі вищенаведені рішення були прийняті з використанням «права на зло» з метою уникнення виконання рішення суду про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того вважає такі рішення «фраудаторними правочинами», оскільки вони були прийняті після відкриття виконавчого провадження і з метою ухилення від виконання боржником своїх зобов`язань за рішенням суду. Враховуючи наведене, просить суд: визнати недійсними та скасувати рішення Княгининівської сільської ради від 25.09.2020 року № 64/5.52 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту» від 25.09.2020 року № 64/5.51 «Про розгляд та затвердження детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту в с. Милушин», а також рішення Луцькою міської ради від 30.03.2022 року № 30/48 «Про надання Виробничому управлінню житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області в постійно користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту у с. Милушин Луцького району Волинської області»; припинити речове право постійного користування Виробничого управління житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області на земельне ділянку кадастровий номер 0722883700:04:001:0040, площею 0,1598 га. у с. Милушин Луцького району Волинської області; визнати за ним право приватної власності на земельну ділянку 0722883700:04:001:0040, площею 0,1598 га. у с. Милушин Луцького району Волинської області. (Том 1, а.с. 1-15).

28.03.2023 року представником відповідача Луцької міської ради було подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначає наступне. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Це лише один із етапів процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, передбаченої ст. 118 ЗК України. Отримання дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою свідчить про можливі наміри заявника щодо розробки проекту землеустрою, із відповідним визначенням цільового призначення земельної ділянки в процесі розробки землевпорядної документації і за наслідком такої розробки затвердження такого проекту відповідним органом і в подальшому, можливо, отримання відповідної земельної ділянки у власність чи користування. У даному випадку Княгининівською сільською радою, яка діяла в інтересах громади вирішено побудувати на спірній земельній ділянці футбольне поле та дитячий майданчик. Для цього Княгининівською сільською радою Луцького району Волинської області, було прийнято рішення від 25.06.2020 року № 58/3.68 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури та спорту», яке є чинним, в судовому порядку не оскаржувалося та протиправним не визнавалося. Крім того, на виконання ст. 21 Закону Княгининівською сільською радою проведені відповідні громадські слухання щодо затвердження проекту детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, орієнтовною площею 0,1598 га, розташованої в с. Милушин Луцького району Волинської області, про що свідчить протокол проведених громадських слухань № 27 від 21.09.2020 року. В подальшому, за результатами проведених громадських слухань, Княгининівською сільською радою прийнято оскаржувані позивачем рішення від 25.09.2020 року № 64/5.51 «Про розгляд та затвердження детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту в с. Милушин» від 25.09.2020 року № 64/5.52 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту». Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 0722883700:04:001:0040 є земельною ділянкою комунальної власності не обтяженою іншими речовими правами, враховуючи звернення Виробничому управлінню житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області (яке є закладом комунальної форми власності) про надання вищезазначеної земельної ділянки у постійне користування, Княгининівською сільською радою Луцького району прийнято рішення від 25.09.2020 року № 64/5.52 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту», а Луцькою міською радою (після реорганізації Княгининівської сільської ради шляхом приєднання) рішення від 30.03.2022 року № 30/48 «Про надання Виробничому управлінню житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області в постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту у с. Милушин Луцького району Волинської області». Таким чином, затверджуючи детальний план спірної земельної ділянки та розпоряджаючись нею в цілях, визначених цим планом, Княгининівська сільська рада та Луцька міська рада діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством України. Щодо застосування до даних правовідносин концепції фраудаторних правочинів зазначає, що чинне законодавство розділяє правочини як підстави виникнення цивільних прав та акти органу місцевого самоврядування, а також передбачає різні способи захисту прав у разі оскарження правочинів та актів органів місцевого самоврядування. Тобто рішення ради про затвердження детального плану території, про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, про надання земельної ділянки в користування не є правочинами в розумінні чинного законодавства. Отже, посилання позивача на необхідність застосування до даних правовідносин концепції фраудаторного правочину є безпідставними. Враховуючи вищенаведене в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (Том 1, а.с. 121-132).

Позивач у відповіді на відзив, а також відповідач Луцька міська рада у письмових запереченнях на відповідь на відзив фактично наполягали на своїх правових позиціях, які викладені у позові та відзиві відповідно (Том 2, а.с. 1-14, 19-26).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Терлецького О.М. про повернення до підготовчого провадження (Том 2, а.с. 74).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Луцької міської ради у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву та в заперечення на відповідь на відзив.

Представник відповідача Виробничого управління ЖКГ с. Княгининок Луцького району Волинської області у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2020 року в адміністративній справі № 140/2528/19 було вирішено: визнати протиправним та скасовано рішення Княгининівської сільської ради від 09.08.2019 року за № 46/5.38 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 в розмірі 0,1598 га; зобов`язано Княгининівську сільську раду повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в розмірі 0,1598 гектара (Том 1, а.с. 20-28).

На виконання вищенаведеного судового рішення був виданий виконавчий лист, який наразі знаходиться на примусовому виконанні в органах ДВС, ВП № 62213666 (Том 1, а.с. 19, 29).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року замінено сторону виконавчого провадження № 62213666, а саме: боржника Княгининівську сільську раду на правонаступника Луцьку міську раду (Том 1, а.с. 45-зворот46).

Сторонами не заперечується, що рішення адміністративного суду у встановленому законом порядку не виконано.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2020 року Княгининівською сільською радою Луцького району Волинської області було прийнято рішення № 58/3.68 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки площею 0,1598 га в с. Милушин Луцького району», яким надано дозвіл на розробку детального плану території земельної ділянки, площею 0,1598 га., для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, розташованої в с. Милушин Луцького району Волинської області. Замовником на виконання детального плану визнано саму сільську раду (Том 1, а.с.138).

Княгининівською сільською радою проведені відповідні громадські слухання щодо затвердження проекту детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, орієнтовною площею 0,1598 га, розташованої в с. Милушин Луцького району Волинської області, про що свідчить протокол проведених громадських слухань № 27 від 21.09.2020 року.

За результатами проведених громадських слухань, Княгининівською сільською радою прийнято рішення від 25.09.2020 року № 64/5.51 «Про розгляд та затвердження детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту в с. Милушин», від 25.09.2020 року № 64/5.52 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту» (Том 1, а.с. 139-141, 146-148).

Надалі, у зв`язку з адміністративно-територіальною реформою, с. Милушин увійшло до складу Луцької територіальної громади, Княгининівська сільська рада була припинена як юридична особа, а її повноваження перейшли до Луцької міської ради.

Рішенням Луцької міської ради № 30/48 від 30.03.2022 року «Про надання Виробничому управлінню житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області в постійне користування земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту у с. Милушин Луцького району Волинської області» спірну земельну ділянку передано у постійне користування Виробничому управлінню житлово-комунального господарства с. Княгининок. Також, вказаним рішенням затверджено Виробничому управлінню житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у с. Милушин площею 0,1598 га, з кадастровим номером 0722883700:04:001:0040 та надано цю ділянку у постійне користування (Том 1, а.с. 142-145).

Всі вищенаведені рішення стосуються земельної ділянки, яка була предметом розгляду в адміністративній справі № 140/2528/19, та яка наразі сформована за кадастровим номером 0722883700:04:001:0040.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За правилами ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Отже, міська рада на пленарному засіданні вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин шляхом прийняття актів у формі рішень, в т. ч. приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивоване рішення про відмову у його наданні з підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. (ч. 9 ст. 118 ЗК України).

Згідно зі ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (частина перша). Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина четверта). Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п`ята).

Частиною шостою наведеної статті передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Частиною 10 ст. 118 ЗК України закріплено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року в справі № 545/808/17, від 18.02.2021 року № 480/3142/19.

Також в пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2020 року № 688/2908/16-ц зроблений висновок, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат.

Застосовуючи вищенаведені правові позиції до розглядуваних правовідносин суд зазначає, що ухвалення на користь позивача адміністративним судом рішення про зобов`язання надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою не надає йому жодних речових прав на цю ділянку, а також гарантій її отримання у майбутньому. Розроблення такої технічної документації здійснюється виключно з метою формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, Княгининівською сільською радою, яка діяла в інтересах громади вирішено побудувати на спірній земельній ділянці футбольне поле та дитячий майданчик, залишивши при цьому ділянку у комунальні власності та передавши її у постійне користування відповідному комунальному підприємству.

Для цього Княгининівською сільською радою Луцького району Волинської області, було прийнято рішення від 25.06.2020 року № 58/3.68 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки площею 0,1598 га в с. Милушин Луцького району», яке є чинним, в судовому порядку не оскаржувалося та протиправним не визнавалося.

Крім того, на виконання ст. 21 Закону Княгининівською сільською радою проведені відповідні громадські слухання щодо затвердження проекту детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, орієнтовною площею 0,1598 га, розташованої в с. Милушин Луцького району Волинської області, про що свідчить протокол проведених громадських слухань № 27 від 21.09.2020 року.

В подальшому, за результатами проведених громадських слухань, Княгининівською сільською радою прийнято оскаржувані позивачем рішення від 25.09.2020 року № 64/5.51 «Про розгляд та затвердження детального плану території земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту в с. Милушин» від 25.09.2020 року № 64/5.52 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту».

Таким чином, суд вважає, що затверджуючи детальний план спірної земельної ділянки та розпоряджаючись нею в цілях, визначених цим планом, Княгининівська сільська рада та Луцька міська рада діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством України.

Суд підкреслює, що в даному випадку місцевими радами не були порушені засади конкурентності, адже земельна ділянка залишилася у комунальній власності та приватним особам у власність чи користування не передавалася.

Водночас, суд звертає увагу на те, що листом від 30.03.2022 року № 6.8-7/896/2022 Луцька міська рада пропонувала позивачу можливість реалізувати своє право безоплатної приватизації щодо іншої вільної земельної ділянки в межах Луцької міської територіальної громади. Тому законний інтерес позивача на реалізацію свого права на безоплатну приватизації земельної ділянки, в межах визначених чинним законодавством норм, не було порушено, адже він може отримати іншу вільну для цього ділянку, в тому числі з врахуванням його прав, як учасника бойових дій (Том 1, а.с. 149).

Суд відхиляє посилання позивача на те, що оскаржувані рішення є «фраудаторними правочинами», оскільки такі рішення є актами органів місцевого самоврядування, які правочинами не є. Для рішень та актів органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб передбачений окремий спосіб захисту цивільних прав, який визначений у п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України та відмежований від поняття «правочин». Міркування представника позивача про інше, які викладені у відповіді на відзив, є його власним довільним тлумаченням чинного законодавства. До того ж позивач не пояснив суду, яким чином правочинами можуть бути рішення органу місцевого самоврядування, які прийняті безпосередньо на реалізацію його владних управлінських функцій, а не права власника земельної ділянки, а саме про надання дозволу на розроблення детального плану території та проекту землеустрою.

Крім того, суд ще раз підкреслює, що отримання позивачем рішення суду про зобов`язання місцевої ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою не породжувало жодних майнових прав та гарантій на утримання спірної ділянки у майбутньому, тому ухвалення спірних рішень в період відкритого виконавчого провадження не являється «правом на зло», як про це вказує позивач, а є реалізацію органом місцевого самоврядування власних дискреційних повноважень щодо розпорядження землями територіальної громади, тим більше враховуючи, що такі землі залишилися у власності цієї громади та відведені для задоволення її потреб для будівництва футбольного поля та дитячого майданчику.

Суд також знаходить надуманими позовні вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем, адже він ніколи не отримував її у власності у встановленому порядку, відсутні відповідні рішення органу місцевого самоврядування про виділення її у власність позивачу. Крім того суд не може підміняти собою орган місцевого самоврядування та розпоряджатися землями територіальної громади, які ніколи у встановленому порядку не надавалися позивачу, адже це ставить під сумнів основні засади права власності, його розділення на державну, комунальну та приватну, а також встановлений порядок відведення земельних ділянок у власність громадян. До того ж стосовно цієї позовної вимоги ні у позові, ні у відповіді на відзив на наведене жодних обґрунтувань, зокрема не зазначено на підставі якої конкретно норми законодавства позивач вважає себе власником земельної ділянки та який правовстановлюючий документ посвідчує чи посвідчував його право власності, яке не визнається відповідачами, оспорюється чи заперечується ними.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки отримання позивачем рішення суду про зобов`язання місцевої ради надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою стосовно земельної ділянки не надавало йому жодних речових прав на таку ділянку, а також гарантій її отримання у майбутньому, а розроблення технічної документації здійснюється виключно з метою формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади, беручи до увагу, що спірна земельна ділянка залишилася в власності територіальної громади, тобто не виділялася приватним особам на неконкурентних засадах, а за результатом відповідних громадських слухань вирішено виділити її для задоволення власних потреб громади шляхом будівництва стадіону та дитячого майданчику, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77-81, 137, 141, 247, 259, 263-268, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцької міської ради, Виробничого управління житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області про визнання недійсними та скасування рішень, припинення речового права постійного користування та визнання права власності на земельну ділянку, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Луцька міська рада, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ: 34745204.

Відповідач: Виробниче управління житлово-комунального господарства с. Княгининок Луцького району Волинської області, адреса місцезнаходження: Волинська обл., Луцький р-н, с. Княгининок, вул. Соборна, 77, код ЄДРПОУ: 21749707

Повний текст рішення суду складений 26 вересня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська