Ухвала

від 18.09.2023 по справі 1-34/2002

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:1-34/2002

Провадження №: 1-о/755/6/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) колегіально судом у складі трьох суддів: ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши виконання вимог ст. 459 -464 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив :

І. Історія питання

25 липня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_4 від 18 липня 2023 року про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року відносно ОСОБА_5 засудженого за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК, з урахуванням ст. 70, 71 КК, до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, разом з клопотанням від 18 липня 2023 року про визначення підсудності справи.

Ухвалою КАС від 02 серпня 2023 року направлено матеріали за заявою ОСОБА_4 від 18 липня 2023 року про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року відносно ОСОБА_5 для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.

В провадження місцевого суду заява надійшла 16 серпня 2023 року та АСДС «Д-3» у справі визначено склад суду - ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , й передано відповідні матеріали головуючому 18 серпня 2023 року.

Ухвалою суду від 18 серпня 2023 року заяву залишено без руху та встановлено заявнику для усунення недоліків строк 2 дніз дня отримання копії цього судового рішення.

29 серпня 2023 року ОСОБА_4 на виконання цієї ухвали подала до суду ордер на представництво у Дніпровському районному суді м. Києва та 5 копій заяви з додатками про перегляд за нововиявленими обставинами вироку.

Водночас, у період з 29 серпня по 17 вересня 2023 року члени колегії суддів почергово перебували у відпустках.

Отже, Суд, перевіривши 18 вересня 2023 року заяву заявника на відповідність вимогам ст. 459-464 КПК, приходить до наступного.

ІІ. Суть заяви

В заяві про перегляд вироку в т.ч. вказується, що в обґрунтування вини ОСОБА_5 у скоєнні злочинів, суд поклав наступні докази здобуті в ході досудового розслідування:

- явка з повинною від 15 лютого 2002 року (т. 1 а.с. 60-62);

- пояснення від 15 лютого 2002 року (т. 1 а.с. 63-68);

- протокол допиту підозрюваного від 18 лютого 2002 року (т. 1 а.с. 124);

- протокол допиту обвинуваченого від 19 квітня 2002 року (т. 1 а.с. 199-200);

- протокол допиту обвинуваченого від 25 квітня 2002 року (т. 1 а.с. 217);

- протокол допиту обвинуваченого від 13 травня 2002 року (т. 1 а.с. 251);

- протокол відтворення обставин і обстановки місця події від 25 лютого 2002 року (т. 1 а.с. 125-132).

Ці докази суд визнав належними та допустимими.

Водночас, на запит адвоката ОСОБА_4 , завідуючем відділу експертиз звинувачених, потерпілих та інших осіб КЗ «Обласне бюро судово-медичної експертизи «Житомирської обласної ради» ОСОБА_6 , було проведено судово-медичне дослідження на ім`я гр. ОСОБА_5 , результати якого викладені у акті судово-медичного дослідження № 2309 від 04 липня 2023 року.

Результатами такого дослідження встановлено, що враховуючи дані спеціальної судово-медичної літератури та запис лікаря хірурга і виявлені у ОСОБА_5 садна на обличчі можна вважати, що останні утворились від кількох годин до 15 діб (від моменту огляду ОСОБА_5 у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги).

Згідно протоколу затримання особи підозрюваної у скоєнні злочину (т. 1 а.с. 103-104) ОСОБА_5 , було затримано 15 лютого 2002 року о 18.35 год., тобто з даного часу ОСОБА_5 знаходився під контролем працівників міліції.

З вказаного протоколу слідує, що на час затримання, у ОСОБА_5 на тілі не було виявлено жодного тілесного ушкодження, проте уже 12 березня 2002 року, під час госпіталізації останнього до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, у ОСОБА_5 на тілі зафіксовано ряд тілесних ушкоджень, та встановлено період в який такі ушкодження могли виникнути на його тілі (від кількох годин до 15 діб від моменту огляду).

З даного слідує висновок, що виявлені тілесні ушкодження були завдані ОСОБА_5 під час його перебування під контролем працівників міліції.

За таких умов, як вказано в заяві, враховуючи рішення ЄСПЛ «Яременко проти України», здобуті докази

? в період досудового розслідування до 12 березня 2002 року є недопустимими доказами, позаяк отримані від особи в порушення ст. 28, 63 Конституції України, ст. 3 КЗПЛ, ст. 22 КПК (1960 року);

? протоколи допиту за 19 та 25 квітня, 13 травня 2002 року є похідними від протоколу допиту за 18 лютого 2002 року, а тому, як «плоди отруйного дерева», є також недопустимими доказами.

Ураховуючи наведене, заявник убачає передумови для скасування наведеного вироку з постановленням нового з суворим дотриманням норм КПК України.

ІІІ. Кримінальне процесуальне законодавство

Згідно з ч. 2 ст. 464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; 5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду .

Статтею 459 КПК визначено, що нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

IV. Мотиви суду

Системне тлумачення положень ст. 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

В постанові від 03 лютого 2020 року в справі № 522/14170/17 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду вказала, що положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

В цій справі, фактично заявник порушує питання про повторну оцінку доказів здобутих у справі, у силу вказаних нею обставин, однак перегляд справи за нововиявленими обставинами не підміняє собою її апеляційний або ж касаційний розгляд.

В заяві, до прикладу, не йдеться про обставини, котрі вказують на невинуватість особи, оскільки заявник вказує, лише, на те, що викладені у вироку докази в порядку його перегляду, згідно Глави 34. Провадження за нововиявленими або виключними обставинами КПК, слід вважати недопустимими доказами.

Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав. Тож така форма перевірки судових рішень не може мати резервного значення щодо апеляційного та касаційного проваджень (див. постанову ВС від 01 вересня 2022 у справі № 477/1981/17).

Отже, Суд, враховуючи позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 03 лютого 2020 року в справі № 522/14170/17, перевіривши наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, вважає слушним ухвалити рішення про відмову у відкритті провадження, оскільки провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, тож така форма перевірки судових рішень не може мати резервного значення щодо апеляційного та касаційного проваджень, в той час, як інших мотивів у заяві для перегляду не вказується.

З цих підстав та керуючись ст. 369-372, 376, 392, 429, 459-464, 469 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2002 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за п. 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України.

Судове рішення може бути оскаржене, відповідно до ч. 2 ст. 467 КПК України в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

С у д д і

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3