Постанова

від 20.09.2023 по справі 757/64589/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/64589/21 Головуючий у І інстанції Соколов О.М.

Провадження №22-ц/824/6986/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвоката Максюка Сергія Вікторовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ТОВ «ПРЕМІУМ РІТЕЙЛ», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Державний реєстратор Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлія Ігорівна про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/64589/21-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ТОВ «ПРЕМІУМ РІТЕЙЛ», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Державний реєстратор Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлія Ігорівна про звернення стягнення на предмет іпотеки.

08.02.2023 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Осельському Є.С. здійснювати виконавчі дії щодо примусової реалізації майна, яке є предметом спору по даній цивільній справі № 757/64589/21-ц: об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 468773680000 (4-х кімнатна квартира, загальною площею 200 кв. метрів) за адресою АДРЕСА_1 , а саме заборонити дії щодо проведення опису та арешту майна, призначення експертизи щодо визначення його ринкової вартості та передачі даного майна на примусову реалізацію ДП «СЕТАМ» або іншій ліцензованій установі до закінчення розгляду даної цивільної справи по суті.

В обґрунтування вимог заяви зазначав, що в даний час виникли невідкладні обставини, які потребують негайного прийняття мір судом щодо забезпечення позову у даній цивільній справі, через помилкове прийняте судом рішення щодо примусового проникнення до житла, а саме: в квартиру АДРЕСА_2 , яка є предметом спору та більше 2-х років тому незаконно вибула з розпорядження, володіння як іпотекодержателя без відома позивача, її згоди та проведення з позивачем розрахунків по договору позики. Невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року заяву задоволено. Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Осельському Є.С. здійснювати виконавчі дії щодо примусової реалізації майна, а саме: об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 468773680000 (4-х кімнатна квартира, загальною площею 200 кв. метрів) за адресою АДРЕСА_1 , а саме заборонити дії щодо проведення опису та арешту майна, призначення експертизи щодо визначення його ринкової вартості та передачі даного майна на примусову реалізацію ДП «СЕТАМ» або іншій ліцензованій установі до закінчення розгляду даної цивільної справи по суті.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, в інтересах приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Осельського Є.С. звернувся його представник - адвокат Максюк С.В., який, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника позивача Князьської Н.А. в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022 року у справі №904/461/22 про стягнення з ТОВ «Бінсон» на користь ТОВ «Рояр Люві Фінанс» основної суми заборгованості за договором позики від 13.08.2021 року в розмірі 1 700 000,00 грн та судового збору 25 000, 00грн.

Приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2. У строки, визначені виконавцем, вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не виконані (боржником не надано декларацію про доходи та майно).

08.07.2022 року приватним виконавцем накладено арешт на розрахунковий рахунок боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, та виставлено платіжну вимогу щодо безспірного списання коштів, яка не виконана через відсутність коштів на рахунку боржника.

Заходами, вжитими приватним виконавцем встановлено відсутність майна боржника ТОВ «Бінсон», яке підлягає обов`язковій державній реєстрації, на яке можливо звернути стягнення, окрім об`єкту нерухомого майна, 4-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватним виконавцем вчинено дії, спрямовані на опис та арешт нерухомого майна. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2023 року у справі №757/2423/23 задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Є.юС. про примусове проникнення до житла боржника.

30.01.2023 року на виконання вказаної ухвали суду приватним виконавцем проведено опис майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою суду, перешкоджають виконанню судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2022 року у справі №904/461/22, яке набрало законної сили 16 червня 2022 року, тобто у іншій справі, з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову.

Звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 211/129/18, згідно якої, суд не може заборонити державному виконавцю вживати необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання рішення суду. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Посилається також на постанову Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 638/5084/20, у якій касаційним судом сформульовано правову позицію, згідно якої вжиття заходів забезпечення позову з метою перешкоджання виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, у іншій справі з приводу іншого спору, виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог саме у даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 заперечує проти її задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скарги. Вказує, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову має законний характер та була винесена з підстав, передбачених у статті 149 ЦПК України, вид забезпечення позову відповідає статті 150 ЦПК України, а прийняття такої ухвали було допущене судом через існування істотних ризиків неможливості у подальшому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

У судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвокат Максюк С.В. підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Князьська Н.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, і обґрунтованою є наявність загрози невиконання або утрудненого виконання майбутнього рішення суду у даній справі у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Однак з даними висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки такі не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У частині першій статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини друга, третя статті 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

А у відповідності до п. 2 цієї ж Постанови Пленуму недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції належним чином не з`ясував чи відповідає обраний спосіб забезпечення позову його меті та завданням цивільного судочинства.

За загальними правилами передбаченими пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено шляхом накладенням арешту на нерухоме майно та забороною вчинення дій щодо предмету спору.

А пунктами 5, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом: зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Правові висновки щодо недопустимості забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21).

Згідно з положеннями частини 1, 2 статті 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні положення містяться у статті 326 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів даної справи вбачається, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022 року у справі №904/461/22 про стягнення з ТОВ «Бінсон» на користь ТОВ «Рояр Люві Фінанс» основної суми заборгованості за договором позики від 13.08.2021 року в розмірі 1 700 000,00 грн та судового збору 25 000, 00грн.

Приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2. У строки, визначені виконавцем, вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не виконані (боржником не надано декларацію про доходи та майно).

08.07.2022 року приватним виконавцем накладено арешт на розрахунковий рахунок боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, та виставлено платіжну вимогу щодо безспірного списання коштів, яка не виконана через відсутність коштів на рахунку боржника.

Заходами, вжитими приватним виконавцем встановлено відсутність майна боржника ТОВ «Бінсон», яке підлягає обов`язковій державній реєстрації, на яке можливо звернути стягнення, окрім об`єкту нерухомого майна, 4-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2023 року у справі №757/2423/23 задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Є.юС. про примусове проникнення до житла боржника.

30.01.2023 року на виконання вказаної ухвали суду приватним виконавцем проведено опис майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні від 18.05.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Продан проти Молдови" також наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

За таких обставин, вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони приватному виконавцю здійснювати виконавчі дії щодо примусової реалізації майна фактично спрямовані на зупинення виконання судового рішення в іншій справі, яке набрало законної сили, що свідчить про порушення прав стягувача ТОВ «Рояр Люві Фінанс» у виконавчому провадженні.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а також не надав оцінку характеру правовідносин, що виникли між сторонами, та не врахував, що предметом даного спору є не захист прав власника нерухомого майна, а реалізація іпотеко держателем свого права на звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором, який не оспорюється та є дійсним.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а заявлені заходи забезпечення позову не можуть бути застосовані.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні поданої 08.02.2023 року заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367,374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвоката Максюка Сергія Вікторовича - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2023 року про забезпечення позову - скасувати.

В задоволенні заяви представника позивача Князьської Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №757/64589/21-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ТОВ «ПРЕМІУМ РІТЕЙЛ», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Державний реєстратор Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлія Ігорівна про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 25.09.2023 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.А.