Постанова

від 20.09.2023 по справі 757/64589/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/64589/21 Головуючий у І інстанції Соколов О.М.

Провадження №22-ц/824/6986/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Писаної Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвоката Максюка Сергія Вікторовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ТОВ «ПРЕМІУМ РІТЕЙЛ», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Державний реєстратор Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлія Ігорівна про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/64589/21-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ТОВ «ПРЕМІУМ РІТЕЙЛ», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Державний реєстратор Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлія Ігорівна про звернення стягнення на предмет іпотеки.

15.02.2023 рокупредставником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500) проводити реєстрацію арештованого майна: об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 468773680000 (4-х кімнатна квартира, загальною площею 200 кв. метрів) за адресою АДРЕСА_1 , що проводиться на веб сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП «СЕТАМ» в мережі інтернет, яка передана на реалізацію приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1. Заборонити державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, перехід права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, видавати свідоцтва, посвідчувати, реєструвати цивільно-правові угоди,та вчиняти будь-які інші нотаріальні дії, реєструвати право власності, перехід права власності, речові права похідні від права власності, обтяження,звернення стягнення, заставу, іпотеку щодо квартири за адресою: 4-х кімнатна квартира, загальною площею 200 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1 та вносити відповідні зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вказаної квартири, а також здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів електронних торгів.

В обґрунтування вимог заяви зазначав, що в даний час виникли невідкладні обставини, які потребують негайного прийняття мір судом щодо забезпечення позову у даній цивільній справі, через помилкове прийняте судом рішення щодо примусового проникнення до житла, а саме: в квартиру АДРЕСА_2 , яка є предметом спору та більше 2-х років тому незаконно вибула з розпорядження, володіння як іпотекодержателя без відома позивача, її згоди та проведення з позивачем розрахунків по договору позики. Невжиття заходів забезпечення позову, виходячи із предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року заяву задоволено. Заборонено Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500) проводити реєстрацію арештованого майна: об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 468773680000 (4-х кімнатна квартира, загальною площею 200 кв. метрів) за адресою: АДРЕСА_1 , що проводиться на веб сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП «СЕТАМ» в мережі інтернет, яка передана на реалізацію приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Євгеном Сергійовичем в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1. Заборонено державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, перехід права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, видавати свідоцтва, посвідчувати, реєструвати цивільно-правові угоди,та вчиняти будь-які інші нотаріальні дії, реєструвати право власності,перехід права власності, речові права похідні від права власності, обтяження,звернення стягнення, заставу, іпотеку щодо квартири за адресою: 4-х кімнатна квартира, загальною площею 200 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1 та вносити відповідні зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вказаної квартири, а також здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів електронних торгів.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, в інтересах приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області Осельського Є.С. звернувся його представник - адвокат Максюк С.В., який, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви представника позивача Князьської Н.А. в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Євгена Сергійовича перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Госпоарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022 року у справі №904/461/22 про стягнення з ТОВ «Бінсон» на користь ТОВ «Рояр Люві Фінанс» основної суми заборгованості за договором позики від 13.08.2021 року в розмірі 1 700 000,00 грн та судового збору 25 000, 00грн.

Приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №27062022. У строки, визначені виконавцем, вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження боржником не виконані (боржником не надано декларацію про доходи та майно).

08.07.2022 року приватним виконавцем накладено арешт на розрахунковий рахунок боржника шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, та виставлено платіжну вимогу щодо безспірного списання коштів, яка не виконана через відсутність коштів на рахунку боржника.

Заходами, вжитими приватним виконавцем встановлено відсутність майна боржника ТОВ «Бінсон», яке підлягає обов`язковій державній реєстрації, на яке можливо звернути стягнення, окрім об`єкту нерухомого майна, 4-х кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватним виконавцем вчинено дії спрямовані на опис та арешт нерухомого майна. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2023 року у справі №757/2423/23 задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Є.С. про примусове проникнення до житла боржника.

30.01.2023 року на виконання вказаної ухвали суду приватним виконавцем проведено опис майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на положення Закону України «Про виконавче провадження», апелянт зазначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

«Порядком реалізації арештованого майна», який затверджено наказом міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, визначено, що реалізація арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів на ДП «СЕТАМ».

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою суду, такі як заборона ДП «СЕТАМ» здійснювати дії щодо реалізації арештованого та описаного майна в рамках виконавчого провадження та заборона суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати реєстраційні дії щодо арештованого і описаного майна в рамках виконавчого провадження, фактично забороняють приватному виконавцю Осельському Є.С. здійснювати виконавчі дії у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та перешкоджає виконанню судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 року у справі №904/461/22, яке набрало законної сили.

Звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 211/129/18, згідно якої, суд не може заборонити державному виконавцю вживати необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання рішення суду. Вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Посилається також на постанову Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 638/5084/20, у якій касаційним судом сформульовано правову позицію, згідно якої вжиття заходів забезпечення позову з метою перешкоджання виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, у іншій справі з приводу іншого спору, виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог саме у даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 заперечує проти її задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скарги. Вказує, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову має законний характер та була винесена з підстав, передбачених у статті 149 ЦПК України, вид забезпечення позову відповідає статті 150ЦПК України, а прийняття такої ухвали було допущене судом через існування істотних ризиків неможливості у подальшому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

У судовому засіданні представник приватного виконавця виконавчого органу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвокат Максюк С.В. підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Князьська Н.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обрані заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, і обґрунтованою є наявність загрози невиконання або утрудненого виконання майбутнього рішення суду у даній справі, у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Однак з даними висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, оскільки такі не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У частині першій статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У частині першій статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тлумачення пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України свідчить, щопозов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо особою на час звернення з заявою про забезпечення позову подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (у тому числі, й у разі, коли заяву про забезпечення позову подано разом з позовною заявою).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 (провадження № 61-158сво21) зазначено, що «у статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У пункті 5 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно. […] суди попередніх інстанцій обґрунтовано, застосовуючи пункт 5 частини першої статті 150 ЦПК України, задовольнили заяву про забезпечення позову у спосіб зупинення продажу арештованого майна (земельної ділянки), оскільки позивач подав позов про визнання права власності на виставлене на продаж арештоване майно. Саме для такого випадку законодавець передбачив можливість забезпечення позову шляхом зупиненням продажу арештованого майна. Дія наведеної норми процесуального права насамперед направлена на те, щоб запобігти відчуженню майна у порядку виконання судового рішення, яке належить не боржнику, а іншій особі».

У справі, що переглядається, позивач ОСОБА_2 , кредитор за договором позики, на забезпечення якого укладений договір іпотеки, звернулась до суду за захистом свого права іпотекодержателя на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: 4-х кімнатну квартиру, загальною площею 200 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва судом були прийняті заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Осельському Є.С. здійснювати виконавчі дії щодо примусової реалізації майна - вищевказаної квартири. Однак, заявнику стало відомо про те, що 10.02.2023 року приватний виконавець передав спірну квартиру на примусову реалізацію ДП «Сетам» на виконання рішення господарського суду Дніпровської області від 17.05.2022 року, яким був задоволений позов ТОВ «Роял Люві Фінанс» до ТОВ «Бінсон» про стягнення боргу в розмірі 1 700 000,00 гривень.

У зв`язку із зазначеним, заявник вбачає ризик ускладнення виконання можливого рішення суду у даній справі в разі реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В апеляційній скарзі представник приватного виконавця звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою суду, такі як заборона ДП «СЕТАМ» здійснювати дії щодо реалізації арештованого та описаного майна в рамках виконавчого провадження та заборона суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати реєстраційні дії щодо арештованого і описаного майна в рамках виконавчого провадження, фактично забороняють приватному виконавцю Осельському Є.С. здійснювати виконавчі дії у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та перешкоджає виконанню судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 року у справі №904/461/22, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 11 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру

При цьому, статтею 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

На переконання колегії суддів, зі змісту наведених норм вбачається, що електронні торги, що проводяться в межах виконання судового рішення, є такими, що проводяться уповноваженою державою особою і саме від імені держави. Отже, на вимоги, заявлені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, розповсюджуються імперативні приписи процесуального закону, а саме норми ч. 11 ст. 150 ЦПК України щодо неможливості зупинення судом процедури проведення електронних торгів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 380/5217/20.

У даній справі встановлено, що ТОВ «Рояр Люві Фінанс» реалізує своє право на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022 року у справі №904/461/22, яке набрало законної сили, про стягнення з ТОВ «Бінсон» на користь ТОВ «Рояр Люві Фінанс» основної суми заборгованості за договором позики від 13.08.2021 року в розмірі 1 700 000,00 грн та судового збору 25 000, 00грн.

Заходами, вжитими приватним виконавцем встановлено відсутність майна боржника ТОВ «Бінсон», яке підлягає обов`язковій державній реєстрації, на яке можливо звернути стягнення, окрім об`єкту нерухомого майна, 4-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2023 року у справі №757/2423/23 задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельського Є.юС. про примусове проникнення до житла боржника.

30.01.2023 року на виконання вказаної ухвали суду приватним виконавцем проведено опис майна: квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апелянта про те, що фактично обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання судового рішення у іншій справі №904/461/22. Апеляційний суд виходить із того, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Отже, заборона ДП «Сетам» вчиняти дії щодо реалізації арештованого майна порушує права ТОВ «Рояр Люві Фінанс», як стягувача у виконавчому провадженні, відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства».

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а також не надав оцінку характеру правовідносин, що виникли між сторонами, та не врахував, що предметом даного спору є не визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, а реалізація іпотекодержателем свого права на звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором, який не оспорюється та є дійсним.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а заявлені заходи забезпечення позову не можуть бути застосовані.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні поданої 08.02.2023 року заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 - адвоката Максюка Сергія Вікторовича - задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року про забезпечення позову - скасувати.

В задоволенні заяви представника позивача Князьської Наталії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову від 15 лютого 2023 року у цивільній справі №757/64589/21-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінсон», третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ТОВ «ПРЕМІУМ РІТЕЙЛ», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, Державний реєстратор Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Юлія Ігорівна про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 25.09.2023.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Писана Т.А.