Ухвала

від 26.09.2023 по справі 480/8341/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 вересня 2023 р. Справа № 480/8341/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 по справі № 480/8341/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2023 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 по справі № 480/8341/22, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 року по справі № 480/8341/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

15.09.2023 на виконання вимог зазначеної ухвали суду від 28.08.2023 до Другого апеляційного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшло уточнене клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого уточненого клопотання позивач зазначає, що особисто позивачем оскаржуване рішення не отримувалось, доказів зворотнього матеріали справи не містять, після ознайомлення із оскаржуваним рішенням 06.06.2023, апелянтом відразу ж наступного дня було відправлено апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, тобто в межах 30-денного строку з моменту ознайомлення із оскаржуваним рішенням. Крім цього, апелянт просить звернути увагу на те, що він фактично проживає в Охтирській міській територіальній громаді Сумської області, де щоденні ракетні та артилерійські обстріли не дають змоги контролювати надходження судових документів чи їх розміщення на порталі ЄДРСР. Крім цього, апелянт зазначає, що являється волонтером, у зв`язку з чим він був практично відсутній вдома, оскільки їздив по Україні з метою збору допомоги ЗСУ. Також зазначає, що в період з 23.02.2023 по 07.06.2023 позивач не спілкувався зі своїм адвокатом.

Враховуючи сукупність вищенаведених обставин, ОСОБА_1 просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 23.02.2023 у справі № 480/8341/22 та поновити строки.

Перевіривши доводи уточненого клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Сумського окружного адміністративного суду прийнято в порядку спрощеного позовного провадження 23.02.2023.

Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 27.03.2023 (з урахуванням вихідних днів).

Апеляційну скаргу подано позивачем до суду 07.06.2023, тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З наведених вище норм вбачається, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження як за частиною 2, так і за частиною 3 статті 295 КАС України вирішується судом виключно на підставі відповідної заяви особи, яка подала апеляційну скаргу.

У відповідності до п.8 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача - Абрамовичем О.В. отримано копію оскаржуваного рішення за допомогою системи "Електронний суд" 26.02.23 о 15:13 (вихідний день). Таким чином, датою вручення копії оскаржуваного рішення вважається 27.02.23 (перший робочий день).

В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що представнику позивача було заздалегідь відомо про прийняте оскаржуване рішення.

Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина 7 статті 251 КАС України).

Як зазначає позивач в уточненому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, він не спілкувався зі своїм адвокатом у період 23.02.2023 по 07.06.2023.

Верховний суд у постанові від 31.05.2021 у справі № 826/1411/14 зазначив, що одночасно винятковість ситуації спричинена відсутністю контактів скаржника з представником під час спливу строку на апеляційне оскарження, повинна дійсно мати місце у справі та підтверджуватися доказами. В інакшому разі це може призвести до зловживання процесуальними правами та нівелювання порядку вручення судового рішення, що визначений статтею 251 КАС України. У таких виняткових ситуаціях та за потреби суд може вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин справи, та відповідним чином реагувати у випадку зловживання процесуальними правами чи неналежного виконання професійних обов`язків, що передбачено частиною 4 статті 9, статтями 249, 324 КАС України.

Крім цього, варто звернути увагу, що рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Позивачу заздалегідь було відомо про судовий розгляд ініційованого ним адміністративного позову, проте, в період з 23.02.2023 по 07.06.2023 він жодним чином не проявив інтерес стосовно ходу та результату розгляду справи, що в свою чергу не свідчить про добросовісне користуватися належними позивачу процесуальними правами.

Щодо доводів позивача про введення в країні воєнного стану, проживання на території Охтирської міської територіальної громади та, як наслідок, небезпечність обстановки через щоденні ракетні та артилерійські обстріли, що не дають змогу контролювати надходження судових документів та їх розміщення на порталі ЄДРСР необхідно зауважити, що, дійсно, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та продовжує дію по теперішній час.

Проте, як відомо із загальнодоступних засобів масової інформації, останній масований ракетний удар в м. Охтирка був 17.05.2022, тобто ще перед винесенням судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Також, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта, зазначає, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Крім цього, колегія суддів надаючи оцінку доводам апелянта з приводу неможливості вчасно ознайомитись із судовим рішенням, звертає увагу, що 24.02.2022 Рада Суддів України прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф». було закрито для загального доступу 24 лютого 2022 року.

Проте, вже з 20 червня 2022 року Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ».

Окрім зазначеного, апелянт як на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду вказує, що він здійснює волонтерську діяльність в громадській організації "Самооборона Сумщини", на підтвердження вказаних обставин посилається на посвідчення, яке додано до матеріалів справи.

В ч.3 ст.7 Закону України Про волонтерську діяльність зазначено, що посвідчення волонтера можуть отримати ті, хто займається волонтерською діяльністю у організаціях та установах, що залучають до своєї роботи волонтерів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено посвідчення волонтера не встановленого зразку, примірний зразок якого затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 29.12.2014 за №1100. Зокрема, як вбачається із примірного зразка посвідчення волонтера, обов`язковими реквізитами такого є: "№ посвідчення відповідно до журналу", "Дата народження", "Громадянство" , "Дата видачі", в разі наявності договору "Дата та номер договору".

Проте, всупереч наведеному, додане апелянтом до матеріалів справи посвідчення волонтера, не містить вказаних обов`язкових реквізитів, тому не може підтвердити факту набуття апелянтом статусу волонтера.

Окрім цього, позивачем на підтвердження участі його як волонтера певної організації, не надано докази включення відповідної організації, яка видала позивачу посвідчення волонтера або з якою позивачем, відповідно до статті 5 Закону України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 №3236-VI, укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в перелік установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів для провадження волонтерської діяльності на території України, оприлюднений Національною соціальною сервісною службою України.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали від 28.08.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було отримано 06.09.2023.

Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 18.09.2023 (з урахуванням вихідних днів).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 по справі № 480/8341/22, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 по справі № 480/8341/22, наведені ОСОБА_1 .

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2023по справі № 480/8341/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій