Ухвала

від 03.08.2023 по справі 488/2807/17

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2807/17

Провадження № 4-с/488/1/23

УХВАЛА

Іменем України

03.08.2023 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі Панасюк Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Корабельного відділу ДВС м. Миколаєва Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, -

Встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в обґрунтування якої вказала, що на виконанні в Корабельному відділі ДВС перебуває виконавчі листи по справі № 2/488/448/18 (488/2807/17), видані 10.06.2019 року та 06.11.2019 року. На підставі вказаних виконавчих листів головним державним виконавцем Буйбаровою В.В. 23.07.2019 року та 25.11.2019 року відкриті виконавчі провадження № 59612496 та № 60696920 відповідно. Постанову Головного державного виконавця Буйбарової В.В. від 25.11.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60696920 заявник отримала 29.11.2019 року. Копії виконавчих листів отримала 04.12.2019 року.

Посилаючись на те, що виконавчі листи, на підставі яких відкрито виконавчі провадження, не відповідають вимогам закону, а тому державний виконавець не мав законних підстав для відкриття виконавчого провадження до усунення недоліків у виконавчому документі, ОСОБА_1 вважає дії державного виконавця неправомірними та просить:

- визнати постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 60696920, № 59612496, про стягнення виконавчого збору і про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження неправомірними та зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом скасування цих постанов і повернення виконавчих листів стягувачу без виконання.

В судове засідання заявник не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Стягувач в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань суду не надав.

Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання свого представника не направив, натомість надав відзив на скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні скарги через її необгрунтованість.

Дослідивши скаргу та зібрані письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Стаття 18 цього ж Закону визначає права та обов`язки державних виконавців, зокрема, зазначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першоїстатті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Із матеріалів скарги вбачається, що 23.07.2019 року постановою головного державноговиконавця Корабельноговідділу ДВСБуйбарової В.В. було відкрито виконавче провадження № 59612496 з примусового виконання виконавчого листа № 2/488/448/18 (488/2807/17), виданого 10.06.2019 року Корабельним районним судом м. Миколаєва про витребуваня у ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 1000 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0042 по АДРЕСА_1 .

Постановою головного державного виконавця Корабельного відділу ДВС Буйбарової В.В. від 25.11.2019 року було відкрито виконавче провадження № 60696920 з примусового виконання виконавчого листа № 2/488/448/18 (488/2807/17), виданого 06.11.2019 року Корабельним районним судом м. Миколаєва про знесення за рахунок ОСОБА_1 розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136600:05:001:0042 по АДРЕСА_1 житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами та паркану.

В своїй скарзі заявник зазначає, що виконавчі листи, на підставі яких відкриті виконавчі провадження, не відповідають вимогам закону, зокрема не містять дати народження боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; не містять правильної і точної адреси боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; невірно вказано стягувача та його адресу.

Такі доводи скарги суд знаходить безпідставними, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

При цьому, пунктом 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Як вбачається із копій виконавчих листів в них зазначено прізвище, ім`я та по батькові боржника, адреса місця проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків, а відсутність відомостей про дату народження боржника, з огляду на норми ст. 18 Закону, не є безумовною підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі N 639/2561/18-ц (провадження N 61-578св19); від 29.04.2021 року у справі № 686/3941/19.

З огляду на вищевикладене, винесені головним державним виконавцем Корабельного відділу ДВС Буйбаровою В.В. постанови про відкриття виконавчого провадження № 59612496 та № 60696920, є законними та обґрунтованими та відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо вимог заявника про скасування постанов, винесених у виконавчих провадженнях № 59612496та №60696920 щодо стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, то суд також знаходить їх необґрунтованими та не вбачає підстав для їх задоволення через наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно п.п.1-2розділу VІІнструкції зорганізації примусовоговиконання рішень,затвердженої НаказомМіністерства юстиції№ 512/5від 02.04.2012року (ізвнесеними змінами),-фінансування виконавчогопровадження здійснюєтьсяза рахуноккоштів виконавчогопровадження,визначенихстаттею 42Закону. Витративиконавчого провадженняскладаються змінімальних тадодаткових витратвиконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Також, частинами 1, 2 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Оскільки постановипро відкриттявиконавчих проваджень№ 59612496та №60696920головним державнимвиконавцем буливинесені правомірноі судне знайшовпідстав дляїх скасування,як іпідстав,визначених законом,щодо нестягнення зборжника виконавчогозбору тавитрат виконавчогопровадження,то постановипро стягненняз боржникавитрат виконавчогопровадження тапро стягненнявиконавчого зборусуд знаходитьтакими,що були винесені головним державним виконавцем згідно діючого законодавства і підстав для їх скасування суд не вбачає.

До того ж, з інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження, яка міститься у відкритому доступі, вбачається, що виконавчі провадження № 59612496 та № 60696920 завершено. Згідно повідомлення Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виконавче провадження закінчено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" - скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

Ухвалив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Корабельного відділу ДВС м. Миколаєва Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Л.І. Селіщева