Постанова

від 03.06.2024 по справі 914/3055/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. Справа №914/3055/22

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача Андруневчин М.С.

від відповідача (скаржника) Руккас Д.М.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дані-Тепло-Буд», б/н від 30 серпня 2023 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року (підписане 22.06.2023), суддя Манюк П.Т.

у справі №914/3055/22

за позовом Товариство з додатковою відповідальністю «Бориславський завод «Рема», м. Борислав, Львівська область

до відповідача Приватного підприємства «Дані-Тепло-Буд», с. Ріпчиці, Дрогобицький район, Львівська область

про стягнення 1 239 235,67 грн

в с т а н о в и в :

18 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориславський завод «Рема» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дані-Тепло-Буд» про стягнення 1 239 235,67 грн, з яких: 1 027 092 грн основного боргу (авансу), 186 930,67 грн пені та 25 213 грн штрафу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 257 824,21 грн, з яких: 1 027 092 грн основного боргу; 186 930,67 грн пені; 25 213 грн штрафу; 18 588,54 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не надано доказів належного виконання умов договору або повернення отриманих авансових коштів, з огляду на надіслання відповідачу повідомлення про припинення дії договору, відтак, позовні вимоги про повернення суми авансу в загальному розмірі 1 027 092 грн підлягають до задоволення. Поряд з тим, суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), дійшов висновку про обґрунтованість таких.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дані-Тепло-Буд» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що відповідачем виконано роботи за договором на загальну суму 445 956 грн, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, які відповідач надсилав позивачу для підписання. Одночасно, апелянт наголошує, що позивач визнав факт поставки матеріалів та обладнання, перерахувавши відповідачу 25% від договірної ціни, які згідно з п.2.3 договору підлягали сплаті після поставки матеріалів та обладнання. Крім цього, зазначає, що позивач не повідомляв відповідача про створення комісії по здійсненню контролю за виконанням договору та складання акту огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів, відтак, вважає такий акт неналежним доказом.

Також до апеляційної скарги відповідач долучив клопотання про призначення судової експертизи для визначення давності виконання записів та підписів у наказі №65 від 03.12.2021, акті огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів, протоколі №1 від 11.01.2022, журналі реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна №2.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. Зокрема, зазначає, що відповідачем не були виконані роботи, передбачені сторонами у договорі підряду, ним не подано жодних доказів, які б свідчили про виконання робіт, в тому числі і передбачених у акті приймання виконаних робіт на суму 445 956 грн. Разом з тим, наголошує, що надавав відповідачу додатковий термін для виконання робіт, про що сторонами підписано додаткову угоду. Відтак, враховуючи невиконання відповідачем робіт і у додатковий строк, та повідомлення позивачем про припинення договору, у відповідача виник обов`язок щодо повернення суми авансового платежу.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав подане раніше клопотання про призначення у справі судової експертизи, просив таке задоволити. Зокрема, апелянт просив призначити у справі судову фізико-хімічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи скаржник просив поставити наступні питання:

1) Чи відповідає давність підпису громадянина ОСОБА_1 вказаній у наказі №65 від 03 грудня 2021 року?

2) Якщо ні, то в який період був виконаний підпис ОСОБА_1 у наказі №65 від 03 грудня 2021 року?

3) Чи відповідають давності підписи громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 даті вказаній у акті огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів на виконання договору №21.06/19 від 21 червня 2019 року?

4) Якщо ні, то в який період були виконані підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у акті огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів на виконання договору №21.06/19 від 21 червня 2019 року?

5) Чи відповідають давності підписи громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 даті вказаній у протоколі №1 від 11 січня 2022 року?

6) Якщо ні, то в який період були виконані підписи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у протоколі №1 від 11 січня 2022 року?

7) Чи відповідає давності запис №1830 від 29 грудня 2021 року у журналі реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна №2?

8) Якщо ні, то в який період були виконані записи від 29 грудня 2021 року у журналі реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна №2?

9) Чи відповідає давності запис №1890 від 29 грудня 2021 року у журналі реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна №2?

10) Якщо ні, то в який період був виконаний запис №1890 від 29 грудня 2021 року у журналі реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна №2?

Представник позивача проти призначення експертизи заперечував.

Розглянувши клопотання апелянта про призначення у справі судової фізико-хімічної експертизи, колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні такого, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Слід зазначити, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові КГС ВС від 27 квітня 2021 року у справі №927/685/20).

Так, предметом позову у цій справі є повернення авансу, сплаченого позивачем на виконання умов договору №21.06/19 від 21.06.2019 року, у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт, передбачених у вказаному договорі. Заперечуючи позовні вимоги, відповідач наголошував, що ним частково виконано роботи на загальну суму 445 956 грн, відтак, доведенню підлягають обставини щодо виконання відповідачем робіт на вказану суму. Поряд з тим, як встановлено судом та це не заперечується позивачем, зазначені у клопотанні документи є внутрішніми документами підприємства позивача та не є єдиними доказами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а відомості, зазначені в таких документах підтверджуються також і заявами свідків, що містяться у матеріалах справи, разом з тим, такі докази не є взаємосуперечливими, а навпаки.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим клопотання скаржника про призначення у справі судової експертизи для визначення давності виконання записів та підписів у наказі №65 від 03.12.2021, акті огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів, протоколі №1 від 11.01.2022, журналі реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна №2.

Більше того, відповідач не заявляв відповідного клопотання під час розгляду справи у суді першої інстанції, хоча його представник брав участь у судових засіданнях та відповідачем подавалися письмові пояснення щодо спору.

У клопотанні відповідач також просить зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Згідно з п.7 ч.1 ст.129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Враховуючи наведені положення законодавства, за встановлених судом вище обставин щодо необґрунтованості підстав для призначення експертизи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити у повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 21 червня 2019 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Бориславський завод «Рема» (в тексті договору замовник) та Приватним підприємством «Дані-Тепло-Буд» (в тексті договору підрядник) укладено договір №21.06/19, у відповідності до умов якого, а саме: п.1.1 підрядник зобов`язався на свій ризик виконати монтаж теплових насосів з метою дотримання вимог санітарних норм та норм пожежної безпеки.

Згідно з п.1.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №1) обсяг та вид робіт повинні відповідати локальному кошторису, підсумковій відомості, договірній ціні, які є невід`ємними частинами договору.

Договірна ціна згідно п.2.1 Договору становить 1 441 770 грн (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п.2.2 Договору оплата авансового платежу здійснюється у розмірі 50% від договірної ціни в сумі 720 885 грн (в т.ч. ПДВ).

Згідно з п.2.3 Договору після поставки матеріалів та обладнання підрядником на об`єкт замовник оплачує 25% від договірної ціни в сумі 360 442,50 грн.

Кінцева оплата проводиться з розрахунку різниці ціни, вказаної у акті виконаних робіт і авансового платежу не пізніше 10-ти банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт (п.2.4 Договору).

Договірна ціна, визначена у п.2.1 цього Договору, включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи (п.2.5 Договору).

У п.4.1 Договору сторони погодили, що підрядник виконує роботи у встановлені строки з дня поступлення авансового платежу на розрахунковий рахунок підрядника. За суму авансового платежу підрядник відзвітовується актом виконаних робіт.

Підрядник зобов`язався своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені п.4.1, і здати роботи замовнику в належному стані; в п`ятиденний строк з моменту завершення виконання робіт подати замовникові на підписання акт здавання-приймання виконаних робіт (п.п.5.1.1, 5.1.3 Договору).

Відповідно до п.6.4 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2021) за порушення строків виконання робіт стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

На виконання п.2.2 Договору, позивачем на рахунок відповідача здійснено оплату авансового платежу та передоплату в загальній сумі 1 027 092 грн, зокрема: 17.07.2019 50 000 грн (платіжне доручення від 17.07.2019 №2699); 29.07.2019 50 000 грн (платіжне доручення від 29.07.19 №3156); 05.08.2019 100 000 грн (платіжне доручення від 05.08.2019 №3261); 15.08.2019 50 000 грн (платіжне доручення від 15.08.2019 №3338); 16.08.2019 50 000 грн (платіжне доручення від 16.08.2019 №3340); 20.08.2019 50 000 грн (платіжне доручення від 20.08.2019 №3387); 16.09.2019 200 000 грн (платіжне доручення від 16.09.2019 №3745); 16.12.2019 50 000 грн (платіжне доручення від 16.12.2019 №4610); 07.05.2021 227 092 грн ( платіжне доручення від 07.05.2021 №1842); 06.07.2021 200 000 грн (платіжне доручення від 06.07.2021 №19694).

Враховуючи невиконання відповідачем погоджених у договорі робіт, позивач звертався до відповідача з претензіями №50/1563 від 29 вересня 2021 року та №50/1944 від 08 грудня 2021 року.

29 грудня 2021 року комісією підприємства позивача по здійсненню контролю за виконанням договору від 21.06.2019 №21.06/19 (наказ від 03.12.2021 №65) складено акт огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів, яким зафіксовано невиконання підрядником жодних робіт. Представники підрядника були присутні на об`єкті, що підтверджено витягами з журналу реєстрації в`їзду і виїзду автотранспорту, прохідна №2.

Разом з цим, 29 грудня 2021 року сторони уклали додаткову угоду №1, за умовами якої продовжено термін дії договору та строк виконання робіт до 01 липня 2022 року (п.5.1.1).

Поряд з тим, судом встановлено, що відповідачем 29 грудня 2021 року скеровано позивачу два акти приймання виконаних робіт на суму 445 956 грн з однаковим переліком робіт, але різними датами: один від 30.12.2021, а інший без дати за 2022 рік.

11 січня 2022 року комісія позивача повторно здійснила огляд об`єкта, в результаті чого встановлено відсутність будь яких робіт, відтак за рішенням комісії акти були повернені без підпису на адресу підрядника із наданням обґрунтування щодо неможливості підписання таких через відсутність виконаних робіт.

Зважаючи на невиконання відповідачем робіт у строк, погоджений додатковою угодою №1 до договору, 11 серпня 2022 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення №50/1049 про припинення дії договору та вимогу про повернення авансових платежів.

У зв`язку з невиконанням підрядником вимоги замовника щодо повернення авансових платежів, у листопаді 2022 року ТОВ «Бориславський завод «Рема» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ТОВ «Дані-Тепло-Буд» 1 239 235,67 грн, з яких: 1 027 092 грн основний борг (аванс), 186 930,67 грн пеня та 25 213 грн штраф, нараховані у відповідності до п.6.4 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2021 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В силу ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст.846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2 ст.849 ЦК України).

Згідно з ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 5 ст.882 ЦК України встановлено, що прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, у п.92 якої визначено, якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань робіт (об`єкта будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування.

Відповідно до ДСТУ Б В.2.5-44: 2010 при проведенні монтажу теплонасосної системи слід керуватися інструкцією з монтажу від виробника. Для запуску теплонасосної системи в експлуатацію необхідно: - перевірити всю систему на предмет технічно правильного та безпечного приведення її в дію; - перевірити всі компоненти системи на предмет функціонування відповідно до проектних умов; - привести системні параметри управління у відповідність до експлуатаційних вимог проекту; - провести наладку системи опалення. Пуск в експлуатацію здійснюють після закінчення монтажу системи опалення з тепловим насосом. Уведення системи в дію здійснюється поетапно. Підготовка до пуску включає перевірку: - розподільчої системи; - бака-акумулятора; - джерела теплової енергії; - теплонасосної установки; - електричних з`єднань. Послідовність запуску складових системи в роботу: - тепловий насос; - система опалення. При передачі системи, замовник має одержати: - інструкцію користувача; - комплект документації; - оптимізацію (на вимогу, або при необхідності).

Відповідно до п.5.1.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року №71, організація експлуатації теплових установок та мереж, їх ремонтів, налагодження і випробувань здійснюється відповідно до вимог НД і повинна забезпечувати дотримання встановлених показників (температурних графіків, тиску та витрат теплоносія тощо), надійність і економічність роботи устаткування, охорону праці відповідно до нормативно- правових актів з охорони праці, пожежну та техногенну безпеку відповідно до чинних НД.

Предметом укладеного між сторонами договору підряду є монтаж теплових насосів, а згідно вимог чинного законодавства для даного характеру робіт передбачено проведення попередніх випробувань, відтак, в силу ст.853 ЦК України, замовник мав право прийняти роботи лише після здійсненого підрядником монтажу теплових насосів та позитивного результату попереднього випробування.

Разом з тим, судом встановлено, що підрядником не було здійснено монтаж теплових насосів Aer Curat DAN-133 (380 В/50 Гц.), параметри яких передбачено локальним кошторисом, що підтверджує фактичне невиконання договірних робіт.

Щодо підписаних лише підрядником актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, колегія суддів зазначає наступне:

Статтею 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Поряд з тим, згідно з ч.1 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Так, судом встановлено, що 29 грудня 2021 року комісією підприємства позивача по здійсненню контролю за виконанням договору від 21.06.2019 №21.06/19 (наказ від 03.12.2021 №65) складено акт огляду об`єкту визначеного для здійснення монтажу теплових насосів, яким зафіксовано невиконання підрядником жодних робіт та погоджено надати підряднику додатковий термін для виконання зобов`язань, у звязку з чим, укласти додаткову угоду.

Одночасно, 29 грудня 2021 року сторони уклали додаткову угоду №1, за умовами якої продовжено термін дії договору та строк виконання робіт до 01 липня 2022 року (п.5.1.1).

11 січня 2022 року комісія позивача повторно здійснила огляд об`єкта, в результаті чого встановлено відсутність будь яких робіт, відтак прийнято рішення про повернення актів підряднику без їх підписання.

За результатами розгляду відповіді підрядника на претензію замовника та скеровані підрядником акти виконаних робіт, замовник листом за вих.№50/53 від 17 січня 2022 року повідомив підрядника про відмову від підписання акту, оскільки перелік та обсяг відображених в акті робіт не відповідає дійсності, роботи згідно умов договору та додатків до нього підрядником не виконані, а відтак, не можуть бути прийняті. Також замовник зазначив про необхідність представлення підрядником графіку для неухильного та вчасного виконання робіт в узгоджений в додатковій угоді №1 термін (до 01 липня 2022 року).

Обставини щодо невиконання підрядником робіт за договором позивач також підтверджує долученими до матеріалів справи заявами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заявами керівника позивача ОСОБА_5 та заступника керівника позивача ОСОБА_2 .

Враховуючи встановлені вище обставини та наявні у матеріалах справи докази, з огляду на мотивовану відмову замовника від підписання акту та відсутність будь-яких інших доказів виконання відповідачем робіт, колегія суддів не може визнати дійсним підписаний лише підрядником акт виконаних робіт за грудень 2021 року на суму 445 956 грн.

Відтак, судом встановлено, що відповідачем так і не виконано роботи, передбачені договором №21.06/19 від 21 червня 2019 року та додатками до нього, а саме: не здійснено монтаж теплових насосів у строк, погоджений додатковою угодою №1 до договору (до 01 липня 2022 року), у зв`язку з чим, 11 серпня 2022 позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення №50/1049 від 10 серпня 2022 року про припинення дії договору та вимогу про повернення авансових платежів.

Згідно з ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17 та від 16 вересня 2022 року у справі №913/703/20).

Щодо посилань відповідача на невиконання позивачем умов договору в частині сплати авансових платежів, колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти в загальній сумі 1 027 092 грн, хоча відповідно до п.2.1 Договору сторонами погоджено розмір авансу, а саме: 50% (720 885 грн).

Щодо оплати 25% (360 442, 50 грн), передбачених пунктом 2.3 Договору, то обов`язок здійснення замовником такої оплати виникає лише після поставки підрядником матеріалів та обладнання, чого як встановлено судом вище, відповідачем зроблено не було.

У повідомленні про припинення дії договору та вимозі про повернення авансових платежів (вих.№50/1049 від 10 серпня 2022 року) замовник повідомив, що підрядником до дати припинення дії договору та кінцевої дати виконання робіт, погоджених додатковою угодою №1 (01 липня 2022 року) підрядником не виконано договірні зобовязання: монтаж теплових насосів не здійснено.

У зв`язку із закінченням строку дії договору та повідомленням замовника про припинення дії договору, відсутністю доказів виконання відповідачем робіт або повернення позивачу авансових платежів, колегія суддів дійшла висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог щодо повернення замовнику авансових платежів на загальну суму 1 027 092 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 186 930,67 грн пені та 25 213 грн штрафу, нарахованих у відповідності до п.6.4 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2021 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п.6.4 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.12.2021) сторони погодили, що за порушення строків виконання робіт стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

З огляду на наведене, враховуючи невиконання підрядником робіт, передбачених договором, перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів дійшла висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 186 930,67 грн пені та 25 213 грн штрафу за порушення строків виконання робіт, в тому числі і понад 30 днів.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1 027 092 грн основного боргу (авансу), 186 930,67 грн пені та 25 213 грн штрафу.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 12 червня 2023 року у справі №914/3055/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дані-Тепло-Буд» без задоволення.

Матеріали справи №914/3055/22 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 10 червня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.