Постанова

від 15.11.2007 по справі 8/39-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/39-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2007                                                                                   Справа № 8/39-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.

Представники сторін:       

від позивача:  Чіп Я.М. юрисконсульт, довіреність №17073-1/14  від 21.12.06;

від відповідача:  Шмельова І.К. юрист, довіреність №32/2007  від 13.07.07;

від відповідача:  Зінгер І.М. представник, довіреність №1682  від 20.04.07;.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Орадон", м. Донецьк на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.07р.  у справі № 8/39-06

за позовом  відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпропетровськ

до  відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Орадон" в особі Дирекції "Дніпро",м. Дніпропетровськ

про стягнення 59 147, 83 грн.

          В засіданні оголошувалась перерва з 01.11.07 по 15.11.07 (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

          Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської області від 15.06.07 р. суддя Дубінін І.Ю.  стягнув з  відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія  "Орадон"  (з  урахуванням  заяви  про  збільшення  позовних вимог) 47 003 грн. 45 коп. основного боргу, 4 230 грн. 31 коп. втрат від інфляції, 1 179 грн. 41  коп. річних, 6 734 грн. 66 коп. пені та судові витрати.

          Не погоджуючись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Орадон" просить його скасувати посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

          Відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"  вважає рішення господарського суду законним і просить залишити його без змін.

          Від відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Орадон" надійшли клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.

          Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          На думку суду, поставлені перед експертом питання не можуть встановити наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються заперечення відповідача, тому що застрахований автомобіль Тойота Лексус GS 300 (кузов № JTHBH96SX05003861) після виплати страхового відшкодування був відчужений страхувальником (згідно довідки ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області від 12.06.07 року автомобіль знятий з обліку - 17.05.06 року), і більш ніж 14 місяців перебував у власності громадянина Клишкань Сергія Олеговича, який мешкає у м. Києві по вул. Лаврухіна, 15/46 кв. 174, а тому висновок про наявність чи відсутність певних деталей на даному транспортному засобі на теперешній час не встановить фактичних даних, необхідних для підтвердження заперечень відповідача.

          Враховуючи викладене зазначене клопотання колегією суддів відхиляється.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

          29.04.05 між відкритим акціонерним товариством страховою компанією "Гарант-Авто" в особі Дніпропетровської обласної дирекції (страховик), правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", громадянином України Турлюном Сергієм Володимировичем (страхувальник) та акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" (вигодонабувач), був укладений договір добровільного страхування автотранспорту № 72/164/38, об"єктом якого є майнові інтереси страхувальника - Турлюна С.В., які не суперечать законодавству України, пов"язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, що належить страхувальнику, а саме автомобіль Тойота Лексус GS 300, державний номер АЕ 0202 АН. Термін дії договору страхування один рік, страхова сума 359 480 гривень.

          Відповідно до угоди від 10.05.05  № 66, укладеної між Дніпропетровською обласною дирекцією ВАТ УСК "Гарант-Авто" та дирекцією "Дніпро" відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія Орадон", останньому у перестрахування було передано 50 000 грн. відповідальності, тобто 13,91% від загальної суми страхової суми за договором добровільного страхування автотранспорту від 29.04.05 року № 72/164/38. Перестрахова премія становить 1 700 грн.

          27.03.06 від страхувальника - Турлюна Сергія Володимировича - до Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ УСК "Гарант-Авто" надійшла заява про настання випадку, що мали ознаки страхового. Надані страхувальником пояснення стосовно випадку, що мав ознаки страхового, свідчили про те, що 26.03.06 року на автодорозі Дніпропетровськ-Запоріжжя з невідомих причин сталося самозаймання застрахованого на підставі згаданого вище договору страхування автомобіля Тойота Лексус GS 300, державний номер АЕ 0202 АН. В подальшому ці обставини були підтверджені висновком № 73/21/06 "Про дослідження пожежі, яка сталася 26.03.06 року в автомобілі "Тoyota Lexus GS 300, державний номер АЕ 0202 АН, що знаходився на узбіччі траси Дніпропетровськ-Запоріжжя поблизу с.Дослідне Дніпропетровського району", а також постановою старшого слідчого Дніпропетровського РВ УМВС України у Дніпропетровській області майора міліції Куренкова А.В. про відмову в порушенні кримінальної справи.

          Згідно з п. 3.1.3 договору добровільного страхування автотранспорту від 29.04.05 року № 72/164/38 (в подальшому договір страхування) страховик (Дніпропетровська обласна дирекція ВАТ УСК "Гарант-Авто") бере на себе зобов"язання відшкодувати страхувальнику прямі збитки, що виникли внаслідок пожежі чи самозаймання.

          26.04.06 страховиком був складений страховий акт № 28120, яким кваліфіковано подію, що мала ознаки страхового випадку, безпосередньо страховим випадком.

          Пунктом 7.10 договору страхування передбачено, що при страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75% страхової суми), страховик сплачує всю страхову суму, за вирахуванням безумовної франшизи.

          Як свідчить висновок експерта від 04.04.06 року № 561 сума матеріального збитку, спричиненого внаслідок пожежі власнику автомобіля Тойота Лексус, державний номер АЕ 0202 АН, становить 356 332 грн. 38 коп.

          За вирахуванням безумовної франшизи та коєфіцієнту фізичного зносу автомобіля сума страхового відшкодування склала 337 911 грн. 20 коп.

          06.05.06 позивач, виконуючи свої договірні зобов"язання перед страхувальником, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 337 911 грн. 20 коп., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок АКІБ "УкрСиббанк", який є вигодонабувачем за договором страхування.

          В силу п.п. 12 угоди від 10.05.06 № 66 розмір страхового відшкодування визначається розміром збитку, тобто розміром страхового відшкодування за договором страхування помноженого на коєфіцієнт відношення страхової суми до дійсної вартості транспортного засобу, і дорівнює, в даному випадку 47 003 грн. 45 коп.

          За п. 3.3.1 договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 18.12.02 № ФП-12/02 перестраховик зобов"язався перерахувати перестрахувальнику (або за його заявою - страхувальнику (вигодонабувачу) страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений цим договором, якщо інще не передбачено в конкретному договорі перестрахування.

          У п. 8.1 цього ж договору вказано, що при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахувальника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 5 (п"яти) банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплементу документів, а також документів, передбачених п.8.2, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування:

          - копії страхового акту (іншого документа, передбаченого Правилами страхування страховика);

          - офіційного висновку (довідки, акту і т.і.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад, довідки ДАІ про ДТП, акт пожежно-технічної експертизи про причини пожежі і т.п.), якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування;

          - калькуляції збитку або копії рахунку (кошторису) не відбудовні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію;

          - розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком;

          - копії платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про списання коштів з розрахункового рахунка або видаткового касового ордера про оплату перестрахувальником (страховиком) власного утримання за конкретним договором перестрахування.

          Листом від 22.05.06 № 518-в позивач дебетував відповідача про витрати, пов"язані зі страховим випадком, який мав місце 26.03.06, де просив перерахувати на поточний рахунок відкрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" частину відповідальності перестраховика. До цього ж листа відповідачу було надано всі необхідні документи, передбачені договором факультативного перестрахування (ретроцесії).

          В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.                                                                                                                                                                     Пунктом 3.2.7 договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 18.12.02 № ФП-12/02  встановлено, що перестрахувальник залишає за собою право нарахування пені за несвоєчасне виконання фінансових обов"язків перестраховиком в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.                                        Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                                                                                                                                                   Доводи відповідача, викладені у скарзі, не можуть бути підставою для скасування судового рішення виходячи з наступного.                                                                            У відповідності з п. 3.4.5 договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 18.12.02 № ФП-12/02 перестраховик має право брати безпосередню участь у розслідуванні причин і обставин страхового випадку за прямим договором страхування.                                                                                      Представник відповідача Іванченко М.А. був присутнім під час огляду пошкодженого транспортного засобу, про що свідчить його підпис на протоколі огляду транспортного засобу від 30.03.06 № 0255. Наявності жодних спеціальних звукових та світлових приборів або приладів, що не входять до стандартної комплектації автомобіля ним не зафіксовано.                                                                     Крім цього, висновком спеціаліста Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.04.06 № 561 встановлено, що при огляді зазначеного автомобіля не встановлено та власником не вказано про наявність на даному транспортному засобі складових, замінених у процесі експлуатації автомобіля.                                                                                                                              Апелянт у своїй скарзі також зазначає, що судом невірно визначено і суму, що підлягає стягненню за рішенням суду, оскільки не враховано вартість залишків транспортного засобу, які повинен був передати страхувальник після виплати страхового відшкодування.                                                                                                              Таке твердження відповідача є помилковим та спростовується наступним.                                    Відповідно до п. 7.10 договору страхування від 29.04.05 р. № 72/164 при страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75% страхової суми), страховик сплачує всю страхову суму, за вирахуванням безумовної франшизи, а пошкоджений транспортний засіб, після зняття його з обліку в органах ДАІ, передається власником страховику. У разі відмови передати транспортний засіб страховику, страхувальнику виплачується різниця між страховою сумою і залишковою вартістю транспортного засобу.                                                                                               Як свідчить висновок експерта від 04.04.06 № 561 сума матеріального збитку, спричиненого внаслідок пожежі власнику автомобіля Тойота Лексус, державний номер АЕ0202АН, становить 356 332 грн. 38 коп., що більше ніж 75% від страхової суми.                                                                                                                                                  Оскільки відмова страхувальника передати автомобіль страховику не надійшла, то за вирахуванням безумовної франшизи і коефіцієнту фізичного зносу автомобіля сума страхового відшкодування склала 337 911 грн. 20 коп., і ця сума була виплачена страхувальнику - Турлюну С.В.                                                                                         Крім цього згідно з п. 3.3.6 договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 18.12.02 № ФП-12/02 перестраховик зобов"язаний слідувати всім рішенням перестрахувальника, які можуть бути ним прийняті виходячи із умов оригінального договору страхування, правил страхування та умов цього договору, за винятком збільшення власної відповідальності.                                                                                                                                      Отже, прийняття рішення про встановлення факту настання страхового випадку і виплата страхового відшкодування перестрахувальником передбачає обов"язок перестраховика виплатити свою частину відшкодування на підставі відповідних угод перестрахування ризиків, у даному випадку за угодою від 10.05.05 № 66.                                                                                                                                                  Посилання відповідача на ненадання господарським судом оцінки клопотанню відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Орадон" щодо призначення судової експертизи та невідображення у рішенні суду заперечень на позовну заяву також не може слугувати підставою для скасування рішення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.                                                                                                                                                              Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.07 у даній справі залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

З оригіналом згідно

Помічник судді               О.В.  Поштаренко