Постанова

від 27.09.2023 по справі 185/10141/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5620/23 Справа № 185/10141/21 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації

та зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 без назви

за апеляційнимискаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації у якому просив суд зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію, поширену відповідачем відносно нього, а саме 20.08.2021 року біля клубу в селі В`язівок Павлоградського району Дніпропетровської області за адресою вулиця Центральна 73, с. В`язівок Павлоградського району в денний час доби нібито про те, що він або інша особа в інтересах «ФГ «Пітер» підробила його підпис на договорі оренди земельної ділянки за кадастровим № 1223583000:01:001:0520, укладеному з фермерським господарством «Пітер», стягнути з відповідача моральну шкоду, в сумі 150000.00 грн., завдану відповідачем приниженням честі, гідності та підривом ділової репутації шляхом розповсюдження відносно нього неправдивої інформації, що він або інша особа в моїх інтересах підробила підпис відповідача на договорі оренди від 14.09.2015 року земельної ділянки за кадастровим №1223583000:01:001:0520 укладеному між відповідачем та фермерським господарством «Пітер», стягнути з відповідача судові витрати, зокрема витрати на судовий збір та витрати на правову допомогу 5000 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 20.08.2021 року в ході такого «заходу» біля клубу села В`язівок за адресою: АДРЕСА_1 та в самому клубі в першій половині дня, відповідач з метою завдати шкоду його честі та гідності разом з декількома своїми родичами розповсюджував ганебні, неправдиві відомості нібито про те, що він не підписував договір оренди від 14.09.2015 року з фермерським господарством «ПІТЕР» на належну йому земельну ділянку з кадастровим № 1223583000:01:001:0520 площею 5,5458 гектарів, а даний договір був підроблений або позивачем або іншими особами в його інтересах. Ці ганебні для позивача відомості були вже спростовані в ході розгляду цивільної справи № 185/3762/16-ц (а.с.3-7).

28 січня 2022 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 без назви у якому просив суд відмовити позивачу в позовних вимогах в повному обсязі та прийняти рішення про те, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди є наклепом направленим на приниження честі та гідності ОСОБА_2 та членів його родини, стягнути з позивача на користь відповідача маральну шкоду в сумі 150000.00 гривень. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що у позовній заяві ОСОБА_1 поширив про нього відомості які не відповідають дійсності і тому є наклепом направленим на приниження честі та гідності ОСОБА_2 та членів його родини (а.с.39-50).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 без назви відмовлено (а.с.100-102).

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення норм матеріального і процесуального права ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі, відмовивши у задоволенні первісного позову (а.с.142-148).

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення норм матеріального і процесуального права ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення первісних позовних вимог в повному обсязі, відмовивши у задоволенні зустрічного позову (а.с.164-168).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення.

Судом першоїінстанції встановлено,що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на протязі останніх декілька років склалися неприязні відносини у зв`язку з користуванням земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 і перебуває у оренді ФГ «Пітер», керівником якого є ОСОБА_1 .

В судовому засіданні було досліджено відеозапис зібрання жителів села В`язівок Павлоградського району, яке відбулося 20.08.2021 року. Вказаний відеозапис був долучений до первісного позову представником позивача, як доказ розповсюдження ОСОБА_2 неправдивих відомостей про ОСОБА_1 .

З вказаного відеозапису дійсно вбачається, що проводилося зібрання жителів села В`язівок, але не вбачається що ОСОБА_2 висловлював якихось негативних речей по відношенню до ОСОБА_1 або працівників його підприємства.

Також в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 які, кожен окремо, фактично надали характеристику особистості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і стверджували, що ОСОБА_2 не розповсюджував на зборах жодних образливих відомостей про ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції виходив з того, викладені ОСОБА_1 в позовній заяві обставини, які позивач вважає за необхідне зазначити на підтвердження та обґрунтування своїх позовних вимог, не може сприйматися як підстава для захисту честі та гідності і відповідно обмеження його конституційного права на звернення до суду, у зв`язку із чим також не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду 1 інстанції.

Так, Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами по справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

З урахуванням зазначеного, суд 1 інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, щодо відсутності підстав для задоволення первісних позовних вимоги та зустрічного позову.

Доводи апеляційних скарг, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову та зустрічного позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянтів, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційних скарг, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають.

Крім того, апелянти не скористався наданими їм правами, не обґрунтували свої позовні вимоги та доводи апеляційних скарг, не надали суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позову.

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: