Ухвала

від 25.09.2023 по справі 904/4194/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

25.09.2023м. ДніпроСправа № 904/4194/20За заявою: Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія", м. Дніпро

про ухвалення додаткового рішення

У справі:

За позовом Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект", м. Дніпро

про стягнення 538 813,38грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект", м. Дніпро

до Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія", м. Дніпро

про визнання недійсним договору на відповідальне зберігання №16 від 29.08.2003

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача (стягувача): не з`явився

Від відповідача (боржника, скаржника): Сліс А.С., довіреність від 11.09.2023

Від приватного виконавця: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою, якою просить:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з перерахування стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" грошових коштів у розмірі 546 895,58грн на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я Юрченко Ігоря Олексійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ), який не є стягувачем у виконавчому провадженні №65309770.

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з нібито фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

- визнати незаконною та скасувати постанову, ухвалену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною, про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4194/20, виданого 21.04.2021;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну відновити виконавче провадження №65309770;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну зарахувати грошові кошти у розмірі 546 895,58грн до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну закрити виконавче провадження на підставі пункту 14 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання;

- зобов`язати Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" надати суду реквізити розрахункового рахунку, що відкритий цим товариством, на який повинно було бути перераховано суму, стягнуту у виконавчому провадженні №65309770.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" у задоволенні клопотання про витребування доказів; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" у задоволенні скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни.

Під час постановлення ухвали суду про відмову в задоволенні скарги на дії приватного виконавця витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн судом не розподілялися.

12 вересня 2023 року від Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" до господарського суду надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00грн.

Подання заяви стягувач обгрунтовував положеннями статті 344 ГПК України, відповідно до якої судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" проти задоволення заяви заперечує, вважає, що оскільки розмір гонорару в договорі про надання правової допомоги у сумі 5000,00 грн не визначено, то й вимога про її стягнення є необгрунтованою. Крім того, подані позивачем документи (відзив на скаргу, клопотання про закриття провадження) не потребували значного часу на їх складання. Заявлена сума у розмірі 5000,00грн є завищеною.

Ухвалою суду від 15.09.2023 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 25.09.2023.

Стягувач та приватний виконавець у судове засідання призначене для розгляду заяви не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час, місце розгляду заяви повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши доводи представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська" діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст.344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Положеннями п.2 ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат (така ж правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19).

Проте, згідно з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 і від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 16.06.2020 року у справі №922/2875/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним стосовно іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним порівняно з ринковими цінами на адвокатські послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що 01.08.2023 Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" та адвокатом Юрченком І.О. укладено договір № 0108/23, відповідно до умов якого адвокат на підставі доручення клієнта зобов`язується та має право вчиняти будь-які незаборонені законом та Правилами адвокатської етики дії, необхідні для належного виконання даного договору, у тому числі підписувати і подавати від імені довірителя позовні заяви, заяви, скарги, клопотання тощо.

Згідно з пунктом 2.2 договору адвокат має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою укладається окремий договір.

Перелік видів правничої допомоги зазначений у пункті 2.1 договору, при наданні яких адвокат керується Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", чинним законодавством та умовами цього договору (п.2.3 договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що юридичну допомогу клієнт оплачує в гривнях, вартість послуг за цим договором визначається виходячи з їх фактичного наданого обсягу, який фіксується сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг.

При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в пункті 4.1. даного договору, враховується час, витрачений адвокатом, що складає не більше 15 годин на місяць (п.4.3).

Сума, вказана в пункті 4.1. договору є гонораром адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5. договору).

За результатом надання юридичної допомоги складається акт, що підписується кожною стороною договору. В акті указується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги і її вартість (п. 4.4 договору).

Договір укладений на строк до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його підписання (а.с. 61-62 том 4).

Актом від 12.09.2023приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 0108/23 від 01.08.2023 сторони підтвердили надання адвокатом клієнту (стягувачу) правничої допомоги на загальну суму 5000,00 грн (а.с. 156 том 4).

В рамках дії договору про надання правничої допомоги під час розгляду скарги на дії приватного виконавця адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги, як:

пошук та аналіз судової практики з питань застосування у спірних правовідносинах - 1200,00грн (3год);

відвідування судового засідання 22.08.2023 - 400грн (1 год) та судового засідання 22.08.2023 - 600,00грн (1,5годин);

складення, направлення сторонам, подача до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 22.08.2023 - 400,00грн (1 год);

складення, направлення сторонам, подача до суду відзиву на скаргу на дії та рішення приватного виконавця від 28.08.2023 -800,00грн (2год);

складення, направлення сторонам, подача до суду клопотання про закриття провадження у справі від 29.08.2023 - 800,00грн (2год);

складення, направлення сторонам, подача до суду заперечення щодо клопотання скаржника про витребування доказів від 04.09.2023 - 800,00грн (2 год).

За обставинами справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем у межах законодавчо визначеного строку надані суду належні й допустимі докази.

Статус адвоката Юрченка І.О. підтверджений ордером серії АЕ № 1221110 від 21.08.2023 (а.с.63 том 4), копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ДП № 3663 (а.с.64 том 4).

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених вище правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Факт надання адвокатом правничої допомоги та отримання її клієнтом послуг на суму 5000,00грн підтверджується Актом приймання-передачі від 12.09.2003, в якому зазначено вид послуги та кількість витрачених на надання послуги адвокатом годин.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії, передбачені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критерії для їх розподілу, передбачені частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, зважаючи на критерій розумного розміру, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку, що заявлена позивачем до розподілу сума 5000,00грн не є співмірною із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Так, така послуга як пошук та аналіз судової практики з питань застосування у спірних правовідносинах входить до послуги складення, направлення сторонам, подача до суду відзиву на скаргу на дії та рішення приватного виконавця; складення, направлення сторонам, подача до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 22.08.2023, про закриття провадження у справі не потребує багато часу; до складу послуг позивачем двічі включено відвідування судового засідання 22.08.2023, що не підтверджується матеріалами справи.

Надаючи оцінку наведеному позивачем розрахунку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги у суді, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд вважає, обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00грн, яка й підлягає розподілу.

Згідно п.4.2. договору оплата за даним договором здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Акт приймання-передачі наданих послуг підписано сторонами 12.09.2023, однак доказів сплати витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

Разом з тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Загальне правило розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на дії приватного виконавця, визначене статтею 344 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї статті, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі вищевикладеного, враховуючи результати розгляду скарги на дії приватного виконавця, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд, з урахуванням положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що заява Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково в сумі 2500,00грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 234, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" (49049, м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49; ідентифікаційний код 13417954) на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" (49049, м. Дніпро, вул. Верхоянська, буд. 49; ідентифікаційний код 31659516) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00грн, видати наказ.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 25.09.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 27.09.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва