Постанова

від 08.01.2024 по справі 904/4194/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4194/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання Ліпинському М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 11.09.2023р. (з розгляду скарги на дії та рішення приватного виконавця) та на ухвалу від 25.09.2023р. у справі №904/4194/20

за позовом Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект", м. Дніпро

про стягнення 538 813,38 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект", м. Дніпро

до Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія", м. Дніпро

про визнання недійсним договору на відповідальне зберігання №16 від 29.08.2003, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 у даній справі відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект у задоволенні клопотання про витребування доказів. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект у задоволенні скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни.

Ухвала місцевого господарського суду від 11.09.2023 мотивована посиланням на наступні обставини:

- закриття виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження не суперечить вказаній нормі;

- дії приватного виконавця щодо перерахування стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" грошових коштів у розмірі 546 895,58грн на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я Юрченко Ігоря Олексійовича, який виступає від імені стягувача, та з закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" не суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження;

- у зв`язку з повним виконанням наказу, у суду відсутні підстави для зобов`язання приватного виконавця відновити виконавче провадження, зарахувати кошти до державного бюджету та прийняти постанову про закриття виконавчого провадження згідно пункту 14 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у даній справі заяву Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. В інші частині заяви відмовлено.

Ухвала господарського суду від 25.09.2023 обґрунтована тим, що враховуючи результати розгляду скарги на дії приватного виконавця, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, обґрунтованою є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 11.09.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни задовольнити.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з перерахування стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект грошових коштів у розмірі 546 895,58 грн. на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ ПРИВАТБАНК на ім`я Юрченко Ігоря Олексійовича (РНОКПП НОМЕР_3 ), який не є стягувачем у виконавчому провадженні №65309770.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження, у зв`язку з нібито фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Визнати незаконною та скасувати постанову, ухвалену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною, про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4194/20, виданого 21.04.2021 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект (боржник) на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-Типографія (стягувач) неустойки у вигляді штрафу у розмірі 538 813,38 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 8 082,20 грн.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну відновити виконавче провадження №65309770.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну зарахувати грошові кошти у розмірі 546 895,58 грн. до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну закрити виконавче провадження на підставі пункту 14 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження, оскільки стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Зобов`язати Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-Типографія надати суду реквізити розрахункового рахунку, що відкритий цим товариством, на який повинно було бути перераховано суму, стягнуту у виконавчому провадженні №65309770.

Розглянути та задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект про витребування доказів судом й витребувати:

а) у Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-типографія документи, які містять інформацію про те, коли та на який рахунок Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-типографія адвокатом Юрченко Ігорем Олексійовичем було перераховані грошові кошти у розмірі 546 895,58 грн, що стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект в ході виконавчого провадження №65309770 на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4194/20, виданого 21 квітня 2021 року та 05 травня 2021 року перераховані приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. на рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ ПРИВАТБАНК, що належить ОСОБА_1 .

б) у адвоката Юрченка Ігоря Олексійовича документи, які містять інформацію про те, коли та на який рахунок Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-типографія ним було зараховані грошові кошти у розмірі 546 895,58 грн, що стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект в ході виконавчого провадження №65309770 на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4194/20, виданого 21 квітня 2021 року та 05 травня 2021 року перераховані приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. на рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ ПРИВАТБАНК.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає:

- судом невірно застосовані норми матеріального права в частині встановлення правомірності перерахування стягнутих приватним виконавцем Русецькою О.О. з ТОВ Дніпроавтотехкомплект грошових коштів у розмірі 546895,58 грн на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ Приватбанк на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який не є стягувачем у виконавчому провадженні №65309770;

- приватним виконавцем не перераховано коштів стягувачу, такий перерахунок було зроблено на користь фізичної особи на підставі довіреності;

- приватний виконавець порушив не лише приписи Закону України Про виконавче провадження, але й Інструкції №512/5, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази про перерахування коштів стягувачу, а наявна лише платіжна інструкція на користь фізичної особи;

- фактично суд першої інстанції, всупереч положенням ст.ст.45,47 Закону України Про виконавче провадження встановив інший порядок виплати стягнутих грошових коштів;

- у зв`язку з тим, що приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. спрямувала грошові кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ Приватбанк на ім`я ОСОБА_1 , фактичним вигодонабувачем став саме ОСОБА_1 , який не є стягувачем;

- враховуючи невиконання свого обов`язку приватним виконавцем у виконавчому провадженні, постанова про закриття виконавчого провадження ВП №65309770 від 05.05.2021 є незаконною та підлягає скасуванню;

- позивачем не надано докази, що юридична особа отримала від фізичної особи грошові кошти;

- невиконання приватним виконавцем свого обов`язку з перерахування до Державного бюджету України стягнених з боржника в повному обсязі коштів, що не витребувані стягувачем протягом року, як наслідок, є підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №65309770 в порядку п.14 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження;

- протиправні дії приватного виконавця породжують для апелянта юридичні наслідки, пов`язані з невиконанням наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4194/20, виданого 21.04.2021;

- судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ Дніпроавтотехкомплект про витребування доказів, оскільки інформація, яка буде отримана та досліджена, підтвердить факт відсутності передачі грошових коштів від представника Юрченко І.О. до УА ТОВ Укртехнопром-Типографія;

- з`ясування обставин щодо фактичної наявності у стягувача УА ТОВ Укртехнопром-Типографія розрахункових рахунків, зарахування на них грошових коштів, стягнутих з ТОВ Дніпроавтотехкомплект в ході виконавчого провадження №65309770 на виконання наказу господарського суду підтвердить або спростує факт порушення приватним виконавцем Русецькою О.О. приписів ч.5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект також подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 25.09.2023, в якій заявник просить ухвалу господарського суду скасувати, прийняти рішення, яким у задоволенні заяви Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром- типографія про ухвалення додаткового рішення відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відсутність оплати за договором про надання правничої допомоги свідчить про відсутність витрат з боку Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-типографія. Оскільки Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-типографія не понесено жодних витрат на правову допомогу, тому відсутні підстави для здійснення відшкодування таких витрат.

Скаржник вважає, що порівнюючи розмір заявлених витрат на правову допомогу із розміром мінімальної заробітної плати в Україні на 2023 рік, можна зробити висновок, що сума 2 500,00 грн за виконану незначну роботу є значно завищеною.

Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю Укртехнопром- типографія у відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 11.09.2023 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду від 11.09.2023 залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає:

- при здійсненні перерахування стягнутих з боржника грошових коштів на рахунок представника стягувача, дії виконавця були правомірними;

- позиція боржника про те, що виконавцем порушено положення ст.ст.45, 47 Закону України Про виконавче провадження не відповідають обставинам справи, адже отримуючи на свій розрахунковий рахунок кошти, ОСОБА_1 діяв від імені та в інтересах стягувача;

- стягувач не заперечує обставини отримання грошових коштів на виконання наказу господарського суду від 21.04.2021;

- дії приватного виконавця щодо перерахування стягнутих з боржника грошових коштів та щодо закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, не суперечать вимогам Закону України Про виконавче провадження;

- боржником не доведено та необґрунтовано наявність порушення його прав за даних обставин та з огляду на обов`язковість виконання судового рішення;

- судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки запитувані ним документи не стосувались предмету розгляду скарги. За своєю суттю витребувані документи не стосуються рішення, дій, бездіяльності виконавця, а стосуються дій представника стягувача, що у свою чергу, не може бути предметом розгляду в порядку ст.ст.339-340 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 25.09.2023 Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю Укртехнопром- типографія просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає:

- скаржником не надано доказів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги;

- витрат на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У запереченні на апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 11.09.2023 приватний виконавець Русецька О. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Вказані заперечення мотивовані посиланням на те, що всі дії вчинені при відкритті, закінченні виконавчого провадження та при перерахуванні коштів, вчинені у відповідності до чинного законодавства без порушення прав сторін виконавчого провадження.

У додаткових поясненнях у справі ТОВ Дніпроавтотехкомплект вказує, що директор Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром- типографія Моісеєнко Б.В., діючи в порушення вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.44 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, уклав усний договір доручення з фізичною особою ОСОБА_1 який не є працівником цього товариства, на підставі чого видав довіреність від 28.04.2021.

Скаржник вважає, що основною метою цього правочину є особиста вигода ОСОБА_2 , яка полягала в отриманні грошових коштів від ТОВ Дніпроавтотехкомплект не на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнопром-типографія, як юридичної особи, тобто на її відкриті рахунки, а на користь третіх осіб. Довіреність від 28.04.2021 на ім`я Юрченка І.О., що видана директором товариства Моісеєнко Б.В. є недійсною з огляду на те, що у момент учинення сторонами (стороною) не було додержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.44 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.09.2023 для розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 11.09.2023 визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/4194/20; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №904/4194/20 до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023р. з розгляду скарги на дії та рішення приватного виконавця; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.01.2024р. на 11:00 год.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.10.2023 для розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 25.09.2023 визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023р. у справі № 904/4194/20 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023р. з розгляду скарги на дії та рішення приватного виконавця у даній справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.01.2024р. на 11:00 год.

08.01.2024 у судове засідання з`явилися представники сторін та приватного виконавця, які надали відповідні пояснення.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" звернулося у липні 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" про стягнення штрафу у сумі 538 813,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №16 на відповідальне зберігання від 29.08.2003 в частині повного та своєчасного повернення обладнання, переданого на зберігання.

ТОВ "Дніпроавтотехкомплект" звернулося з зустрічними позовними вимогами до Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія" про визнання недійсним договору на відповідальне зберігання №16 від 29.08.2003, посилаючись на те, що спірний договір підписаний неуповноваженою особою.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2021, в задоволенні вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" до Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" про визнання недійсним договору на відповідальне зберігання №16 від 29.08.2003 відмовлено. Первісний позов Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" про стягнення 538813,38 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" неустойку у вигляді штрафу у розмірі 538813 грн. 38коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 8082 грн. 20 коп.

На виконання вказаних судових рішень, господарським судом видано відповідний наказ.

29.04.2021 року стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. із заявою про примусове виконання рішення суду. Заява підписана представником стягувача Юрченко І.А. на підставі довіреності від 28.04.2021, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е.П., реєстровий номер 518.

30.04.2021 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65309770.

30.04.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та платіжну вимогу № 65309770/1 про примусове стягнення згідно наказу № 904/4194/20 від 21.04.2021 з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця на суму 602085,14 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 65309770/1 від 30.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" перерахувало на рахунок приватного виконавця 602085,14 грн.

30.04.2021 приватний виконавець Русецька О.О. перерахувала на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення заборгованості 546895,58 грн (платіжне доручення № 4377 від 05.05.2021).

05.05.2021 приватний виконавець Русецька О.О. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" та скасування постанови про арешт коштів боржника.

26.07.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження та 04.08.2023 звернулась із заявою до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. про відновлення виконавчого провадження ВП №65309770.

07.08.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплекс надійшла скарга на дії та рішення приватного виконавця, в якій заявник просив:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з перерахування стягнутих з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" грошових коштів у розмірі 546 895,58грн на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я Юрченко Ігоря Олексійовича, який не є стягувачем у виконавчому провадженні №65309770;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з нібито фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

- визнати незаконною та скасувати постанову, ухвалену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною, про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4194/20, виданого 21.04.2021;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну відновити виконавче провадження №65309770;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну зарахувати грошові кошти у розмірі 546 895,58грн до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну закрити виконавче провадження на підставі пункту 14 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку Оксану Олександрівну повідомити суд і заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання;

- зобов`язати Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" надати суду реквізити розрахункового рахунку, що відкритий цим товариством, на який повинно було бути перераховано суму, стягнуту у виконавчому провадженні №65309770.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

У відповідності до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5)справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження").

За приписами ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом (ч.5 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою ст.16 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи (ч.3 ст.16 Закону України Про виконавче провадження).

За приписами ч.4 ст.16 Закону україни Про виконавче провадження представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.

Відповідно до п.10 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги або про надання правової допомоги.

Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.

У випадку реалізації стороною виконавчого провадження права на пред`явлення виконавчого документа на виконання, подання заяви про повернення без виконання виконавчого документа, отримання присудженого майна чи стягнутих сум через представника виконавець перевіряє, чи обумовлені у довіреності повноваження представника на здійснення таких дій.

У разі реалізації стороною виконавчого провадження права на оскарження дій державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби через представника таке повноваження представника має бути обумовлено в довіреності.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже положення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень прямо передбачають, що стягувач - юридична особа - може реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників, на будь-якій стадії виконавчого провадження.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представник Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія" Юрченко І.О. звернувся до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження та підтвердив свої повноваження довіреністю від 28.04.2021, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Занько Е.П., реєстровий номер 518.

Довіреністю від 28.04.2021 Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія", зокрема уповноважено Юрченко І.О. бути представником товариства в органах, що здійснюють виконання судових рішень (виконавче провадження, в тому числі у відносинах з приватними виконавцями).

Цією довіреністю Юрченко І.О. надано право вчиняти від імені товариства будь-які дії, надані законодавством учасникам справи (провадження) та учасникам судового та виконавчого провадження, особам як не брали участі у справі, а саме, але не виключно: пред`являти виконавчі документи до виконання, відкликати такі документи, оскаржувати дії та бездіяльність державних/приватних виконавців, одержувати від боржників та/або від державних/приватних присуджене довірителю майно або грошові кошти, оскаржувати документи виконавчого провадження, підписувати і подавати будь-які документи, пов`язані з таким оскарженням; користуватися усіма процесуальними правами, наданими Законом України Про виконавче провадження.

Крім того цього уповноваженій особі надається право, зокрема, отримувати від боржників та/або державних/приватних виконавців на реквізити АТ КБ Приватбанк, МФО 305299, одержувач Юрченко Ігор Олексійович, IBAN НОМЕР_1 , рахунок одержувача НОМЕР_4 , РНОКПП отримувача НОМЕР_3 , належні довірителю грошові кошти, майно, отримувати особисто будь-які документи, в тому числі від суду, державного/приватного виконавця.

Вказана довіреність не містить жодних обмежень повноважень представника Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія" Юрченка І.О.

Отже, при поданні від імені Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія", Юрченко І.О. діяв як повноважний представник стягувача - юридичної особи, а саме уповноважений на підставі довіреності.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки (ч.3 ст.47 Закону України Про виконавче провадження).

Частиною 5 ст.47 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

У даному випадку, приватним виконавцем стягнуті грошові кошти у розмірі 546895,58 грн, перераховано на рахунок зазначений стягувачем НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_1 .

При цьому, стягувач - Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" не заперечує факт отримання зазначених коштів.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що перерахування грошових коштів на рахунок Юрченка І.О., який виступає від імені стягувача, не суперечить вимогам Закону України Про виконавче провадження.

Випадки закінчення виконавчого провадження визначені ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, частинами 9 та 14 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/4194/20, виданого 21.04.2021, приватним виконавцем 05.05.2022 правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №65309770 відповідно до п. 9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження.

Враховуючи обставини фактичного виконання спірного наказу, у приватного виконавця були відсутні підстави для закриття виконавчого провадження на підставі пункту 16 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, сторони виконавчого провадження мають право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю приватного виконавця порушені їхні права, і просити про їх захист шляхом визнання оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов`язання приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд має право постановити ухвалу про відмову в задоволенні скарги лише, якщо буде встановлено, зокрема, що оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено.

Таким чином, підставою для звернення до суду із скаргою на дії виконавця є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні скарги (аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 26.02.2021 у справі №910/15888/17).

Тобто, заявник при поданні даної скарги, мав обґрунтувати, яке саме його право, як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Так, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект у даному випадку не відбулося виконання рішення суду у встановленому порядку, наказ господарського суду не виконано у встановлений законом спосіб та строк.

Водночас, вказані доводи скаржника не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються встановленими обставинами справи.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що скаржник не довів та не обґрунтував наявності порушення його прав діями (бездіяльністю) приватного виконавця, місцевий господарський суд дійшов аргументованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії та рішення приватного виконавця.

Колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про витребування судом апеляційної інстанції у Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія" та ОСОБА_1 документів, які містять інформацію щодо рахунків на якій було перераховано стягнуті за виконавчим провадженням кошти, оскільки вказані документи не стосуються предмету доказування у спірних правовідносинах, не є підтвердженням неправомірності дій приватного виконавця або порушення прав скаржника, як учасника виконавчого провадження.

Апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи скаржника щодо недійсності довіреності від 28.04.2021 на ім`я Юрченка І.О., що видана директором Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія" Моісеєнко Б.В., оскільки наведене не було предметом розгляду суду першої інстанції та виходить за межі спору.

Щодо вимоги Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром- типографія" про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпроавтотехкомплект витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, понесених у суді першої інстанції, колегія суддів враховує наступні обставини.

За змістом пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 911/559/17).

Можливість розподілу судових витрат відповідно до зазначених процесуальних положень законодавства, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, підтверджується також судовою практикою (зокрема, постанови Верховного Суду від 02.09.2021 у справі № 873/108/20, від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 02.09.2021 у справі 873/148/20).

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. При цьому положення частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України не конкретизують, які саме докази мають бути подані в підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

Судами встановлено, що 01.08.2023 Українсько-американським товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехнопром-типографія" та адвокатом Юрченком І.О. укладено договір № 0108/23, відповідно до умов якого адвокат на підставі доручення клієнта зобов`язується та має право вчиняти будь-які незаборонені законом та Правилами адвокатської етики дії, необхідні для належного виконання даного договору, у тому числі підписувати і подавати від імені довірителя позовні заяви, заяви, скарги, клопотання тощо.

Згідно з пунктом 2.2 договору адвокат має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою укладається окремий договір.

Перелік видів правничої допомоги зазначений у пункті 2.1 договору, при наданні яких адвокат керується Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", чинним законодавством та умовами цього договору (п.2.3 договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що юридичну допомогу клієнт оплачує в гривнях, вартість послуг за цим договором визначається виходячи з їх фактичного наданого обсягу, який фіксується сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг.

При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в пункті 4.1. даного договору, враховується час, витрачений адвокатом, що складає не більше 15 годин на місяць (п.4.3).

Сума, вказана в пункті 4.1. договору є гонораром адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5. договору).

За результатом надання юридичної допомоги складається акт, що підписується кожною стороною договору. В акті указується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги і її вартість (п. 4.4 договору).

Договір укладений на строк до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його підписання.

Актом від 12.09.2023 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 0108/23 від 01.08.2023 сторони підтвердили надання адвокатом клієнту (стягувачу) правничої допомоги на загальну суму 5000,00 грн.

В рамках дії договору про надання правничої допомоги під час розгляду скарги на дії приватного виконавця адвокат надав, а клієнт прийняв такі послуги, як: пошук та аналіз судової практики з питань застосування у спірних правовідносинах - 1200,00грн (3год); відвідування судового засідання 22.08.2023 - 400грн (1 год) та судового засідання 22.08.2023 - 600,00грн (1,5годин); складення, направлення сторонам, подача до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 22.08.2023 - 400,00грн (1 год); складення, направлення сторонам, подача до суду відзиву на скаргу на дії та рішення приватного виконавця від 28.08.2023 -800,00грн (2год); складення, направлення сторонам, подача до суду клопотання про закриття провадження у справі від 29.08.2023 - 800,00грн (2год); складення, направлення сторонам, подача до суду заперечення щодо клопотання скаржника про витребування доказів від 04.09.2023 - 800,00грн (2 год).

Статус адвоката Юрченка І.О. підтверджений ордером серії АЕ № 1221110 від 21.08.2023, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ДП № 3663.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" проти задоволення заяви заперечувало, посилаючись на те, що розмір гонорару в договорі про надання правової допомоги у сумі 5000,00 грн не визначено, то й вимога про її стягнення є необгрунтованою. Крім того, подані позивачем документи (відзив на скаргу, клопотання про закриття провадження) не потребували значного часу на їх складання. Заявлена сума у розмірі 5000,00 грн є завищеною.

За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії, передбачені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критерії для їх розподілу, передбачені частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, зважаючи на критерій розумного розміру, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заявлена позивачем до розподілу сума 5000,00 грн не є співмірною із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Так, така послуга як пошук та аналіз судової практики з питань застосування у спірних правовідносинах входить до послуги складення, направлення сторонам, подача до суду відзиву на скаргу на дії та рішення приватного виконавця; складення, направлення сторонам, подача до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 22.08.2023, про закриття провадження у справі не потребує багато часу; до складу послуг позивачем двічі включено відвідування судового засідання 22.08.2023, що не підтверджується матеріалами справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи обставини справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, подані докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, заперечення відповідача, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що обгрунтованою є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника щодо ненадання позивачем доказів оплати правничої допомоги, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

З урахуванням наведеного, доводи апеляційних скарг слід визнати необґрунтованими та такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції, отже оскаржувані ухвали господарського суду відповідають чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст.277 ГПК України, для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвал господарського суду від 11.09.2023 та від 25.09.2023 у даній справі відсутні.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 11.09.2023 покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроавтотехкомплект" - відмовити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023р. та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023р. у справі №904/4194/20 -залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2023 покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст.287,288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 15.01.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз