Рішення

від 11.09.2023 по справі 914/117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 Справа № 914/117/23

м. Львів

За позовом: Керівника Жовківської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі

позивача: Кам`янка-Бузької міської ради, місто Кам`янка-Бузька Львівського р-н Львівської обл.,

до відповідача 1: Фермерського господарства «Волоські сади», село Дернів, Львівського р-н Львівської обл.

до відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Ірпінь Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Ірина ЗУСЬКО

Представники сторін:

прокурор: Леонтьєва Н.Т.

від позивача: Маценко О.О. - представник,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: Павлов К.Д. - адвокат (в режимі відеоконференції).

від третьої особи: не з`явився.

1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

1.1. Керівник Жовківської окружної прокуратури (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі позивача Кам`янка-Бузької міської ради (надалі - позивач, міська рада) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Волоські сади» (надалі - відповідач 1, Фермерське господарство) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач 2, ОСОБА_1) про розірвання Договору оренди земельної ділянки №10 від 02.09.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Львівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 25,2379 га, кадастровий номер 4622182600:06:000:0055 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454806346221) та зобов`язання ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Волоські Сади» повернути власнику Кам`янка-Бузькій міській раді земельну ділянку, площею 25,2379 га, кадастровий номер 4622182600:06:000:0055 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454806346221), яка знаходиться на території Кам`янка-Бузької міської ради.

1.2. Ухвалою суду від 16.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

1.3. Рух справи відображено в ухвалах суду, зокрема варто зазначити, що ухвалою від 17.04.2023 року за клопотанням прокурора залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне Управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі - третя особа, Держгеокадастр).

1.4. Ухвалою від 22.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про призначення судової почеркознавчої експертизи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті.

1.5. В судове засідання 11.09.2023 з`явилися прокурор, представник позивача та представник відповідача 2 в режимі відеоконференції. Відповідач 1 та третя особа явки уповноважених представників не забезпечили.

1.6. Представник відповідача 2 підтримав подане раніше клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів та просив прийняти такі.

1.7. Клопотання обґрунтоване тим, що зазначений доказ у вигляді закордонного паспорта не було надано у підготовчому засіданні з причин того, що ОСОБА_1 виїжджав за кордон наприкінці 2018 року, а повернувся у березні 2019 року. Провадження ж у даній справі було відкрито у лютому 2023 року, тобто після повернення з-за кордону до відкриття провадження у даній справі минуло чотири роки, що є поважним строком для будь-якої людини. За таких обставин та враховуючи об`єктивні причини неможливості долучити доказ, у підготовчому засіданні, відповідач 2 просив суд поновити пропущений строк для подачі доказів у даній справі.

1.8. Прокурор та представник позивача щодо заявленого клопотання заперечували.

1.9. Суд зазначає, що зі змісту ст.80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання. Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

1.10. У відповідності до ч. 1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

1.11. Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга. документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

1.12. Дослідивши матеріали справи, зважаючи на поважність причин пропуску строку для подання доказів, з метою повного і всестороннього розгляду справи та забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, в судовому засіданні 11.09.2023 протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання відповідача 2, поновив строк для подання доказів та долучив їх до справи, подальший розгляд справи вирішено здійснювати з їх урахуванням.

1.13. Прокурор в судовому засіданні 11.09.2023 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.

1.14. Представниця позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі.

1.15. Представник відповідача 2 проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

1.16. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

2. АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Аргументи прокурора

2.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що орендар ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га, вид використання - пасовище, з порушенням умов договору оренди, а саме використовує земельну ділянку не відповідно до того виду використання, за яким вона була передана йому власником, що є підставою для розірвання договору оренди №10 від 02.09.2014.

2.3. Прокурор просить розірвати Договір оренди земельної ділянки №10 від 02.09.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Львівській області та ОСОБА_1 та зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство повернути власнику - Кам`янка-Бузькій міській раді земельну ділянку.

2.4. У відповіді на відзив прокурор зазначає, що твердження відповідача 2 про те, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, тобто для ведення фермерського господарства, не заслуговує на увагу.

2.5. Відповідачі всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди земельної ділянки використовують орендовану земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, для садівництва (під багаторічними насадженнями), а не як пасовище.

2.6. Твердження відповідача про те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №998-ДК/1129/АП/09/01-18 від 28.11.2018 не є належним доказом на думку прокурора є безпідставним.

2.7. Прокурор вважає безпідставним твердження відповідача про те що Акт комісії Кам`янка-Бузької міської ради Львівського району Львівської області від 12.12.2022 про обстеження земельної ділянки 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га не встановлює факту нецільового використання спірної земельної ділянки, оскільки міська рада наділена правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та складати відповідні акти за результатами проведеного обстеження.

2.8. Аргументи позивача

2.9. Позивач позовні вимоги прокурора підтримує, зазначає, що орендар не виконує взяті на себе Договором від 02.09.2014 зобов`язання, а також порушив вимоги ст. 35, 36 Закону України «Про охорону земель», ст. 1 Закону України «Про землеустрій», ст. 20 ЗК України, оскільки використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, у зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити вимоги позовної заяви та розірвати Договір оренди земельної ділянки №10 від 02.09.2014 та зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство повернути власнику Кам`янка-Бузькій міській раді земельну ділянку яка знаходиться на території Кам`янка-Бузької міської ради.

2.10. Аргументи відповідача 1

2.11. Відповідач 1 заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

2.12. Аргументи відповідача 2

2.13. Відповідач 2 вважає обставини на які посилається прокурор, як підставу задоволення позовних вимог необґрунтованими.

2.14. У відзиві зазначено, що пунктами 15-17 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (рілля). Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

2.15. Після укладання Договору та реєстрації права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 було створено Фермерське господарство «Волоські сади». ОСОБА_1 є єдиним засновником фермерського господарства та особою, яка у встановленому порядку набула права користування земельною ділянкою, на даний час фактичним землекористувачем є фермерське господарство, що також підтверджується прокурором у позовній заяві.

2.16. Щодо цільового призначення земельної ділянки вказано, що умови Договору свідчать про те, що земельна ділянка має використовуватись саме для ведення фермерського господарства та вироблення сільськогосподарської продукції.

2.17. Відповідач вказує, що законодавець розрізняє такі поняття як «категорії земель за основним цільовим призначенням», «вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель» та «види угідь». Земельна ділянка, яка є предметом даного спору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - для ведення фермерського господарства, вид угідь - пасовища. А відтак пасовища, рілля є видами угідь земельної ділянки в межах однієї категорії цільового призначення - землі сільськогосподарського призначення та надаються у користування громадянам або фермерським господарствам саме для ведення фермерського господарства.

2.18. Відповідач зауважує, що такого виду цільового призначення як «пасовища», на чому наполягає у позовній заяві прокурор, чиним законодавством України та Класифікатором видів цільового призначення земель не передбачено.

2.19. За таких обставин, твердження прокурора про нецільове використання ОСОБА_1 або Фермерським господарством земельної ділянки, яка належить до земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Належних та допустимих доказів використання відповідачами земельної ділянки не для ведення фермерського господарства, тобто не за цільовим призначенням, на думку відповідача 2 прокурором також не надано.

2.20. Стосовно долучених прокурором доказів порушення Відповідачами норм земельного законодавства відповідач 2 зазначає, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 28.11.2018, припис від 12.12.2018, протокол про адміністративне правопорушення від 12.12.2018, постанова про накладення адміністративного стягнення від 12.12.2018 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 26.03.2019, не є належними та допустимими, а тому не мають братися до уваги судом, виходячи з наступного.

2.21. На думку відповідача 2 заходи державного контролю щодо обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 4622186200:06:000:0055 посадовими особами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проведені з порушенням вимог Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції від 01.01.2018) та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції від 04.04.2018).

2.22. За результатами вжитих заходів державного контролю, посадовими особами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області було видано припис від 12.12.2018, складено протокол про адміністративне правопорушення від 12.12.2018 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.12.2018.

2.23. Як зазначає ОСОБА_1 , на зазначених документах наявний підпис невідомої йому особи, яка підписала ці документи від його імені.

2.24. Відповідач 2 звертає увагу суду, що дані документи ОСОБА_1 не підписував, з ними не ознайомлювався та не отримував. Про обстеження земельної ділянки у 2018 році, яка перебуває у відповідачів у користуванні та відповідно складені матеріали щодо її обстеження, ОСОБА_1 довідався тільки отримавши позов з додатками від органів прокуратури.

2.25. Крім того відповідач 2 вказує, що у період з 23.10.2018 по 15.03.2019 ОСОБА_1 перебував на території Польщі, тобто за межами України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон виданого номер паспорта НОМЕР_1 (сторінка 9). Таким чином, оскільки вищезазначені документи датовані 12.12.2018 і на них цим же днем проставлено підпис невідомої особи, ОСОБА_1 в жодному разі не мав змоги їх підписати, оскільки перебував за кордоном.

2.26. Щодо Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 26.03.2019, зазначає, що в такому акті містяться дані про те, що його було складено у присутності ОСОБА_1 , проте, на даному акті відсутній його підпис, як особи, яка брала участь при перевірці. Також такий акт не містить відомостей про відмову ОСОБА_1 від його підписання. Копію акту також не було відправлено ОСОБА_1 поштою.

2.27. Оскільки посадовими особами Держгеокадастру у вищевказаному акті встановлено факт усунення виявлених порушень за результатами обстеження земельної ділянки та було вжито вичерпних заходів державного нагляду (контролю), то обставини на які посилається прокурор взагалі не можуть слугувати підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки № 10 від 02.09.2014.

2.28. Щодо обстеження земельної ділянки тимчасовою комісією Кам`янка-Бузької міської ради відповідач зазначає, що акт комісії від 12.12.2022 по обстеженню земельної ділянки за кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 не встановлює факту нецільового використання спірної земельної ділянки, як то зазначає у позовній заяві прокурор, а тому не може слугувати підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки № 10 від 02.09.2014.

2.29. Аргументи третьої особи

2.30. Держгеокадастр в поданих поясненнях вважає доводи відповідача необґрунтованими, а позов керівника Жовківської окружної прокуратури таким, що підлягає до задоволення.

2.31. Зокрема зазначає, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 22.10.2018, було здійснено захід державного контролю та встановлено порушення вимог земельного законодавства, а саме п. 5 ст. 20 та п. «і» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України шляхом відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою на земельній ділянці з кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га, - розорана (під багаторічними насадженнями), яка розташована на території Дернівської сільської ради Львівського (Кам`янка-Бузького) району Львівської області.

2.32. Так, за порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 55 Кодексу України про адміністративні порушення з накладенням штрафу в сумі 340,00 грн. та вручено ОСОБА_1 . Припис на усунення порушення вимог земельного законодавства від 12.12.2018.

2.33. Крім цього, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 26.03.2019, було здійснено захід державного контролю щодо виконання вимог припису Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 12.12.2018. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 21.03.2019 з ДП «Львівський інститут землеустрою» укладено договір № 117 по виготовленню «Проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельних ділянок на території Дернівської сільської ради, Кам`янка- Бузького району, Львівської області».

2.34. Держгеокадастр зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення та припис є чинними, у встановленому законодавством порядку не оскаржувались.

2.35. Також вказано, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

2.36. Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. До вказаного переліку не входять відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Таким чином, особливості та обмеження перевірок визначені у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

2.37. Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, на спірні правовідносини поширюють дію норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а тому посилання на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставними.

2.38. Твердження відповідача в частині необхідності застосування Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області при проведенні перевірки норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вказаний Закон не поширюється на такі правовідносини.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Наказом Головного управління Держземагенства у Львівській області від 27.02.2014 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої на території Дернівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам`янка-Бузького району. Розмір земельної ділянки 25,2379 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

3.2. Наказом Головного управління Держземагенства у Львівській області від 21.05.2014 року затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на території Дернівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам`янка- Бузького району. Надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 25,2379 га (кадастровий номер 4622182600:06:000:0055), для ведення фермерською господарства, строком на 49 років.

Зобов`язано ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства України; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог статті 96, 103 Земельного кодексу України та інших нормативно- правових документів.

3.3. 02.09.2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Львівській області (орендодавець за договором) та ОСОБА_1 (орендар за договором) укладено Договір оренди земельної ділянки № 10, за яким Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 25,2379 га (кадастровий номер 4622182600:06:000:0055) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Дернівської сільської ради (за межами населеного пункту) Кам`янка-Бузького району Львівської області (п. 1 Договору).

3.4. Земельна ділянка вільна від об`єктів будівництва та багаторічних насаджень (п. 4 Договору).

3.5. Відповідно до п. 6 Договору недоліків, які б могли перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, не виявлено.

3.6. Пунктом 8 встановлено, що Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

3.7. Відповідно до п. 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (рілля).

3.8. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (п. 16 Договору).

3.9. Умови збереження стану об`єкта оренди: Орендар не повинен погіршувати стану об`єкта оренди (п. 17 Договору).

3.10. Пунктом 1 9Договору встановлено інші умови передачі земельної ділянки в оренду - використовувати земельну ділянку для вироблення товарної сільськогосподарської продукції, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці, наданій для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

3.11. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється в тижневий строк після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі. Орендар не має права передавати у заставу та вносити до статутного капіталу юридичних осіб права оренди Земельної Ділянки, змінювати цільове призначення земельної ділянки (п. 20 Договору).

3.12. 02.09.2014 р. сторонами Договору складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди № 10 від 02 вересня 2014 р.

3.13. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу - НВ-4600904902022 від 18.11.2022) вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 - пасовище.

3.14. 14.10.2014 року зареєстровано Фермерське господарство «Волоські сади», єдиним засновником якого є ОСОБА_1 . Видами діяльності якого є: 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників (основний) 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів 01.30 Відтворення рослин 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 01.63 Післяурожайна діяльність 03.12 Прісноводне рибальство 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

3.15. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI у 2014 році зареєстровано право державної власності на земельні ділянки за кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га за Головним управління Держгеокадастру у Львівській області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15831484 від 16.09.2014).

3.16. В подальшому, у зв`язку з проведенням реформи децентралізації, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.11.2020 №7-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 04.12.2020 на вищевказану земельну ділянку за кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон внесено відомості про реєстрацію права комунальної власності за Кам`янка-Бузькою міською радою.

3.17. 17.10.2022 та 14.11.2022 керівник Жовківської окружної прокуратури звертався до Держгеокадасту з Запитами про надання інформації та документальних матеріалів.

3.18. Листом від 07.11.2022 року Держгеокадастром надано прокурору запитувані документи, а також зазначено, що за результатами здійснення заходу державного контролю, було встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 4622182600:06:000:0055, площею 25,2379 га. з яких 25,2379 га - пасовища, сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, відповідно до договору оренди № 10 від 02.09.2014 року, знаходиться в користуванні (оренді терміном на 49-ть років) гр. ОСОБА_1 .

3.19. Вказаним листом також зазначено, що відповідно до інформації наданої Начальником управління землеустрою та охорони земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області та інформації відділів у районах Держгеокадастру земельна ділянка кадастровий номер 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га, - розорана (під багаторічними насадженнями). Враховуючи вищенаведене вбачається порушення земельного законодавства під час використання земельної ділянки, а саме п. 5 статті 20 та статті 211 Земельного кодексу України. Громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в сумі 340,00 грн та вручено Припис на усунення порушень вимог земельного законодавства. Штраф гр. ОСОБА_1 , сплачено в повному обсязі. Відповідно до Наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 26.03.2019р., було здійснено захід державного контролю щодо виконання вимог припису. У результаті перевірки встановлено, що 21.03.2019 року ОСОБА_1 укладено договір №117 з ДП «Львівський інститут землеустрою» по виготовленню «Проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельних ділянок площею 25,2379 га, кадастровий номер 4622182600:06:000:0055 - пасовище та площею 23,7105 га, кадастровий номер 4622182600:06:000:0056 - рілля на території Дернівської сільської ради, Кам`янка-Бузького району. Львівської області». Порушення вимог земельного законодавства, ОСОБА_1 - усунено, вимоги Припису- виконано.

3.20. Листом від 21.11.2022 Держгеокадастром надано прокурору запитувані документи та зазначено, що інформація про вжиття заходів щодо внесення змін в договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4622182600:06:000:0085 та 4622182600:06:000:0086 в Управлінні відсутня.

3.21. До матеріалів справи долучено копії Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 28.11.2018 року, Припису від 12.12.2018 року, Протоколу про адміністративне порушення від 12.12.2018 року, Постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.12.2018 року, Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об?єкту - земельної ділянки від 26.03.2019 року.

3.22. Також 14.11.2022 керівник Жовківської окружної прокуратури звертався до ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з Запитом про надання інформації та документальних матеріалів.

3.23. Листом від 12.12.2022 року ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» надано запитувану інформацію та повідомлено, що Громадянину ОСОБА_1 було надано проект договору щодо виконання робіт (надання послуг) по виготовленню проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь земельних ділянок з кадастровими номерами 4622182600:06:000:0055 та 4622182600:06:000:0056 на території Дернівської сільської ради (за межами населеного пункту) Кам`янка-Бузького району Львівської області, який зареєстрований в книзі реєстрації договорів 21.03.2019 під №117. Однак, замовником не було повернуто підписаного примірника вищезазначеного договору та не було проведено передоплату за виконання робіт (надання послуг) згідно умов договору. На підставі чого ДП «Львівський інститут землеустрою» не виготовлялась документація із землеустрою.

3.24. До справи долучено копію Договору №117 від 21.03.2019 року між ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут» (виконавець) та гр. ОСОБА_1 (замовник), щодо виконання робіт по виготовленню: проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь "земельних ділянок з кадастровими номерами 4622182600:06:000:0055 та 4622182600:06:000:0056 на території Дернівської сільської ради (за межами населеного пункту) Кам`янка-Бузького району Львівської області.

3.25. 08.12.2022 року керівник Жовківської окружної прокуратури звертався до Голови Кам?янка-Бузької міської ради з Запитом про надання інформації та документальних матеріалів, де зазначав, що орендар ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за кадастровими номерами 4622182600:06:000:0055 площею 25.2379 га вид використання - пасовище, з порушенням договору оренди , а саме не використовує земельну ділянку відповідно до того виду використання, відповідно до якого вона була передана йому власником, що є підставою для розірвання договору оренди №10 від 02.09.2014. Для вирішення питання щодо необхідності вжиття заходів представницького характеру, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, та зібрання з цією метою необхідної інформації та матеріалів, прокурор просив надати інформацію з належним чином завіреними копіями підтверджуючих документів згідно визначеного переліку.

3.26. У відповідь на вказаний Запит Кам?янка-Бузькою міською радою Листом від 14.12.2022 надано копії запитуваних документів, зокрема серед долученого Розпорядження Кам`янка - Буської міської ради від 12.12.2022 року про створення тимчасової комісії та Акт комісії по обстеженню земельної ділянки від 12.12.2022 року.

3.27. З долученої до матеріалів справи копії Акта комісії по обстеженню земельної ділянки (кадастровий номер - 4622182600:06:000:0055) від 12.12.2022 року встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер - 4622182600:06:000:0055) частково посаджені дерева грецького горіха (до Акту долучено фотоматеріали на 5 аркушах).

3.28. 27.04.2023 року на виконання запиту Жовківської окружної прокуратури тимчасовою комісією проведено повторне обстеження земельної ділянки (кадастровий номер - 4622182600:06:000:0055) щодо її цільового використання.

3.29. Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки, комісією встановлено, що станом на 27.04.2023 земельна ділянка площею 25,2379 га (кадастровий номер - 4622182600:06:000:0055) розорана і використовується як рілля, а також на земельній ділянці багаторічні насадження відсутні (до Акту долучено фотоматеріали

3.30. Відповідач 2 долучив до матеріалів справи копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з яких встановлено, що у період з 23.10.2018 по 15.03.2019 ОСОБА_1 перебував на території Польщі, тобто за межами України.

4. ОЦІНКА СУДУ

4.1 Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

4.2. Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4.3. Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

4.4. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

4.5. Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором здійснювалось листування стосовно відповідного питання.

4.6. У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

4.7. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

4.8. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

4.9. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

4.10. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р., справа № 912/2385/18.

4.11. У позовній заяві зазначалося, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI у 2014 році зареєстровано право державної власності на земельні ділянки за кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га за Головним управління Держгеокадастру у Львівській області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15831484 від 16.09.2014).

4.12. В подальшому, у зв`язку з проведенням реформи децентралізації, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.11.2020 №7-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 04.12.2020 на вищевказану земельну ділянку за кадастровим номером 4622182600:06:000:0055 площею 25,2379 га, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон внесено відомості про реєстрацію права комунальної власності за Кам`янка-Бузькою міською радою.

4.13. Прокурор вказує, що в даному випадку встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні відповідачами земельною ділянкою комунальної власності (до 05.02.2021 - державної власності) із земель сільськогосподарського призначення не за цільовим призначенням, з порушенням умов договору та законодавства.

4.14. Систематичне порушення Відповідачами умов договору, розорювання земель які призначенні під сіножаті, порушує право територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування.

4.15. Такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, однак вищезазначене залишились поза увагою органу місцевого самоврядування - Кам`янка-Бузької міської ради Львівського району Львівської області, який є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито заходів до захисту інтересів громади ні як стороною договору, ні шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування.

4.16. З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивач обізнаний про порушення, на його переконання, умов договору відповідачами, а також про обізнаність із такими обставинами прокуратури. Доказів про наявність у позивача наміру пред`являти до відповідачів позов про розірвання договору, повернення земельної ділянки чи обрання іншого способу захисту не подано. Така поведінка позивача обґрунтовано зумовлює необхідність прокурора здійснювати захист прав та інтересів держави у визначеному законом порядку, щоб такі не залишились не захищеними.

4.17. Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку і правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень

4.18. Щодо суті позовних вимог

4.19. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

4.20. Згідно із ч. 1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

4.21. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

4.22. Згідно із ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст.627, ст. 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.23. Як встановлено вище 02.09.2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Львівській області та ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки № 10, за яким Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 25,2379 га (кадастровий номер 4622182600:06:000:0055) для ведення фермерського господарства, розташовану на території Дернівської сільської ради (за межами населеного пункту) Кам`янка-Бузького району Львівської області (п. 1 Договору).

4.24. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

4.25. За змістом ч. 9 ст. 93 ЗК України і ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

4.26. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ «Про оренду землі»).

4.27. Стаття 2 ЗУ «Про оренду землі» визначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

4.28. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

4.29. Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

4.30. Відповідно до положень ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

4.31. Статтею 25 ЗУ «Про оренду землі» визначені права та обов`язки орендаря, зокрема, право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

4.32. Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

4.33. Відповідно до положень ст. 37 ЗУ «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

4.34. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ.

4.35. Згідно із частинами 1, 2 ст. 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

4.36. Статтею 19 ЗК України, встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

4.37. Згідно із ч. 2 ст. 20 ЗК України, віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

4.38. З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії. Однією з таких категорій є землі сільськогосподарського призначення.

4.39. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ст. 22 ЗК України).

4.40. Відповідно до ст. 23 ЗК України, до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

4.41. Так, згідно із ч. 1 ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

4.42. Відповідно до ст. 33 ЗК України, земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

4.43. Стаття 34 ЗК України визначає, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

4.44. Стаття 35 ЗК України, встановлює, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

4.45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021р. у справі №925/929/19, вказала, що зазначеними нормами права визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33- 37 Земельного кодексу України для такого виду використання.

4.46. Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі у справі №925/929/19).

4.47. У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі у справі №925/929/19 зазначено, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

4.48. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, у додатку 4 до якого "Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)" визначено такі земельні угіддя:

- рілля (код групи 001, підгрупи 00,01). Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

- пасовища (код групи 002, підгрупи 02). Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки;

- багаторічні насадження ( код групи 002, підгрупи 03). Підгрупа включає ділянки, зайняті насадженнями для отримання плодів, ягід, винограду, хмелю; насадження ефіроолійних культур, розсадники (крім лісових); плантації декоративних багаторічних насаджень (квітники) для декоративного оформлення територій, а також для реалізації квітів; лікарські багаторічні насадження (беладона, наперстянка, шалфей лікарський та інші).

4.49. Як встановлено судом, за умовами Договору земельну ділянку було передано в оренду для ведення фермерського господарства та зазначено, що така відноситься до земель сільськогосподарського призначення (рілля).

4.50. При цьому згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вид використання такої земельної ділянки визначено як пасовище.

4.51. Однак матеріали справи містять відомості щодо оброблення відповідачем орендованої земельної ділянки та використання її під багаторічними насадженнями.

4.52. Зокрема з Акта комісії по обстеженню земельної ділянки від 12.12.2022 року встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер - 4622182600:06:000:0055) частково посаджені дерева грецького горіха (до Акту долучено фотоматеріали на 5 аркушах).

4.53. Суд критично ставиться до зауважень відповідача, що вказаний Акт не встановлює факту нецільового використання спірної земельної ділянки, а тому не може слугувати підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки № 10 від 02.09.2014.

4.54. Варто зазначити, що з аналізу положень ст. 143 Конституції України, ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ст. 189 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 18, п.п. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», положення про постійні комісії Кам`янка-Бузької міської ради затвердженого рішенням від 27 .04. 2021 № 59, міська рада наділена правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та складати відповідні акти за результатами проведеного обстеження. (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 520/5778/2020).

4.55. ОСОБА_1 , яким засновано Фермерське господарство, не заперечується факт оброблення земельної ділянки, насадження її деревами грецького горіха, що також встановлено і в ході відповідних перевірок щодо використання земельної ділянки.

4.56. Тобто як вбачається із матеріалів справи, відповідачами така земельна ділянка не використовувалась ані як рілля ані як пасовище, використання земельної ділянки відбувалося без зміни категорії цільового призначення земельної ділянки, однак з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії, а саме під багаторічними насадженнями.

4.57. Суд зауважує, що користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

4.58. Згідно із ст. 10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

4.59. Матеріали справи містять копії Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 28.11.2018 року, Припису від 12.12.2018 року, Протоколу про адміністративне порушення від 12.12.2018 року, Постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.12.2018 року, Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об?єкту - земельної ділянки від 26.03.2019 року.

4.60. Відповідач 2 вказує, що долучені до справи Припис від 12.12.2018 року, Протокол про адміністративне порушення від 12.12.2018 року та Постанова про накладення адміністративного стягнення від 12.12.2018 року не є належними та допустимими доказами, оскільки у період з 23.10.2018 по 15.03.2019 ОСОБА_1 перебував на території Польщі, тобто за межами України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон виданого номер паспорта НОМЕР_1 (сторінка 9). Оскільки вищезазначені документи датовані 12.12.2018 і на них цим же днем проставлено підпис невідомої особи, ОСОБА_1 в жодному разі не мав змоги їх підписати, оскільки перебував за кордоном.

4.61. Однак варто зауважити, що в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 в повному обсязі було сплачено штраф та виконано вимоги Припису.

4.62. Відповідно до Акта обстеження земельної ділянки від 27.04.2023 року станом на 27.04.2023 року земельна ділянка розорана і використовуються як рілля, а також на даній земельній ділянці відсутні багаторічні насадження.

4.63. Суд зауважує, що відповідачем жодним чином не спростовано факт насадження на земельній ділянці дерев горіха, не підтверджено жодними доказами використання земельної ділянки відповідно до того виду використання, за яким була передана йому власником.

4.64. За наведених обставин, відповідач своїми діями фактично визнав наявність порушення, а саме неналежного виконання своїх зобов`язань з використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання Договору.

4.65. Відповідно до положень ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

4.66. Згідно із пунктом 38 Договору, дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

4.67. Перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою наведений у ст. 141 ЗК України, до якого віднесена і така підстава як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт "г").

4.68. Відповідно до п. 2 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

4.69. Отже, у разі встановлення порушень, передбачених ст. 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суд має правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 ЗУ "Про оренду землі".

4.70. Згідно із ст. 34 ЗУ «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

4.71. Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про те, що діяльність відповідачів щодо насадження земельної ділянки сільськогосподарського призначення деревами грецького горіха (багаторічні насадження), яка за своїми характеристиками відносяться до пасовища, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання земельної ділянки.

4.72. Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4.73. Враховуючи істотне порушення відповідачем умов договору, на підставі статей 32, 24 ЗУ «Про оренду землі», ст. 651 ЦК України та ст. 141 ЗК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди землі є обґрунтованими.

4.74. Вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку є похідною від вимоги про розірвання договору, оскільки відповідно до положень закону, у разі розірвання договору оренди земельної ділянки відповідач зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві земельну ділянку.

4.75. Отже, позовна вимога про повернення земельної ділянки є також обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню.

4.76. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

4.77. Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

4.78. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

4.79. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

4.80. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

4.81. З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

4.82. Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню

5. СУДОВІ ВИТРАТИ

5.1. Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведене, судовий збір покладається на відповідачів порівну.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди земельної ділянки №10 від 02.09.2014, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Львівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 25,2379 га, кадастровий номер 4622182600:06:000:0055 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454806346221).

3. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та Фермерське господарство «Волоські Сади» (80430, Львівська область, Львівський район, село Дернів, вулиця Лесі Українки, будинок 2-а; ідентифікаційний код 39441539) повернути власнику Кам`янка-Бузькій міській раді ( 80400, Львівська область, Львівський район, місто Кам`янка-Бузька, вулиця Шевченка, будинок 2; ідентифікаційний код 04056196) земельну ділянку, площею 25,2379 га, кадастровий номер 4622182600:06:000:0055 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 454806346221), яка знаходиться на території Кам`янка-Бузької міської ради.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 1984,80 грн судового збору.

5. Стягнути з Фермерського господарства «Волоські сади» (80430, Львівська область, Львівський район, село Дернів, вулиця Лесі Українки, будинок 2-а; ідентифікаційний код 39441539) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська область, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 1984.80 грн судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 26.09.2023 року.

Суддя Щигельська О.І.