Ухвала

від 26.09.2023 по справі 240/3618/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 240/3618/23

26 вересня 2023 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Гонтарук В. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державої служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв`язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Також, за приписами ст.8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, вказаною нормою визначено вичерпний перелік осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від такої сплати, до якого апелянт не відноситься.

Тому, у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Крім того, згідно з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

А тому, відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Враховуючи, що звільнення, відстрочення, розстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов`язком суду, а також не надання апелянтом будь-яких доказів щодо неможливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено з матеріалів справи, предметом розгляду у межах даної справи є позов, поданий фізичною особою в 2023 році, який містить вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 1610.40 грн.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вказані судом обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишити без руху.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачГонтарук В. М.