Постанова

від 15.11.2007 по справі 31/172(7/197)-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/172(7/197)-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2007                                                                                   Справа № 31/172(7/197)-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді – Білецька Л.М., Науменко І.М.,  

секретар судового засідання –Геворгян Е.М..,

за участю представників сторін:

від позивача –Степанова В.С., довіреність від 01 серпня 2007 року б/н; Віцингловська О.М., довіреність від 28 грудня 2006 року б/н;

від відповідача – Дятчик Г.Є., наказ від 04 квітня 2004 року №4-К; Любарський А.Є., довіреність від 14 листопада 2006 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Український науково-дослідний центр проблем екології та здоров'я людини “Атом”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2007 року у справі № 31/172(7/197)-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м.Павлоград Дніпропетровської області

до Приватного підприємства “Український науково-дослідний центр проблем екології та здоров'я людини “Атом”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 40000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2007 року у справі №31/172(7/197)-07 (суддя Мороз В.Ф.) стягнуто з ПП “Український науково-дослідний центр проблем екології та здоров'я людини “Атом” на користь ВАТ “Павлоградвугілля” збитки в сумі 40000 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 400 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із істотного порушення відповідачем договірних умов щодо строків виконання робіт, втрати у позивача інтересу до їх виконання та обов'язку відповідача відшкодувати невиконанням зобов'язання збитки.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач –ПП “Український науково-дослідний центр проблем екології та здоров'я людини “Атом” звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про неправомірність стягнення збитків у вигляді внесеної передплати без розірвання або припинення договору від 06 жовтня 2004 року №061004/Фл-18/2616У. Вказує, що судом не вжито заходів по з'ясуванню дійсного розміру збитків, а також зазначає про недоведеність факту прострочення ним зобов'язань. Крім цього, відповідач посилається на неможливість розроблення проектної документації на підставі наданих позивачем документів та недоведеність позивачем факту звернення до нього з вимогою про одержання необхідних для виконання робіт даних.

Позивач –ВАТ “Павлоградвугілля”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У поданому відзиві зазначає про помилковість ототожнення відповідачем відмови від прийняття виконання у випадку порушення зобов'язання та розірвання договору, а також вказує, що ним надана вся необхідна документація, перелічена у договорі, і жодних зауважень щодо обсягу документації та повноти вихідних даних від відповідача не надходило. Відповідач не вийшов до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду про внесення змін до договору щодо переліку надаваної позивачем документації. Це все свідчить про наявність вини відповідача у порушення виконання зобов'язання, що є підставою для стягнення збитків з відповідача.

В порядку ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувались перерви з 25 жовтня 2007 року до 01 листопада 2007 року та до 15 листопада 2007 року.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем –ВАТ “Павлоградвугілля”  та відповідачем –ПП “Український науково-дослідний центр проблем екології та здоров'я людини “Атом” 06 жовтня 2004 року укладений договір № 061004/Фл-18/2616У /а.с.8-13 т.1/, відповідно до умов якого відповідач (виконавець) зобов'язався на замовлення позивача (замовник) виконати роботи з розробки Робочого проекту станції нейтралізації та очистки стічних вод гальванічного виробництва продуктивністю 2 куб. м/добу, погодити Робочий проект у встановленому порядку, здійснити поставку обладнання, виконати шеф-монтажні роботи поставленого обладнання та пусконалагоджувальні роботи станції /п.п.1.1-1.5 договору/.

Відповідно до п.1.6. договору підставою для виконання робіт по договору є Технічне завдання замовника, яке є невід'ємною частиною договору та викладено в додатку №1 /а.с.14 т.1/.

Особливі умови договору встановлені сторонами у розділі 8.

Згідно п. 8.5. договору та Технічного завдання замовник передає виконавцю всю наявну документацію по складу стічних вод після добового відстоювання стічних вод в місткості-накопичувачі. Згідно п.8.6. Договору замовник надає виконавцю технічні умови на підключення до інженерних мереж з зазначенням точки врізання. Пунктом 8.7 договору передбачено, що замовник надає виконавцю технічні умови, видані СЕС м.Першотравенська та СГПІ-47. Відповідно до п.8.8 договору виконавець узгоджує проект в установленому порядку в органах Охорони природи, МОЗ України, Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду.

На виконання умов договору позивач 18 лютого 2005 року передав відповідачу документацію згідно Переліку документації, що передається для проектування станції нейтралізації, в тому числі технічні умови, завдання на проектування (пожежна частина), завдання на проектування (санстанція), технічні умови на підключення до інженерних мереж, завдання на проектування /а.с.17 т.1/.

Як вірно зазначено господарським судом, жодних зауважень з приводу наданої документації, в тому числі щодо повноти вихідних даних, технічних умов, від відповідача позивачу не було заявлено.

Згідно п.3.1. договору строки виконання робіт визначені сторонами в Календарному плані –додатку №2 до договору /а.с.15-16 т.1/. Календарний план робіт визначає п'ять етапів виконання робіт, строки їх виконання, вартість кожного етапу, умови оплати кожного етапу робіт.

Перший етап робіт –розробка Робочого проекту станції нейтралізації та очистки стічних вод гальванічного виробництва продуктивністю 2 куб. м. куб./добу. Строк виконання першого етапу робіт 30 календарних днів з моменту отримання виконавцем попередньої оплати та вихідних даних. Вартість робіт за вказаним етапом –50,2 тис.грн. Попередня оплата 40,0 тис.грн.

Відповідно до п.3.2 договору виконавець приступає до виконання першого етапу робіт тільки після отримання попередньої оплати за цей етап робіт.

28 січня 2005 року позивач платіжними дорученнями №№ 1316 та 352 перераховано відповідачу 40000 грн. як передоплата за договором /а.с.19-20 т.1/

Протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання відповідачем попередньої оплати та вихідних даних, які прийняті відповідачем без зауважень, відповідач роботи першого етапу не виконав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2005 року у справі №31/356 за позовом ВАТ “Павлоградвугілля” до ПП “Український науково-дослідний центр проблем екології та здоров'я людини “Атом” затверджено мирову угоду від 09 листопада 2005 року, за умовами якої (п.2 мирової угоди ) відповідач зобов'язався виконати робочий проект в строк до 20 грудня 2005 року, виконати другий етап робіт –узгодження в строк до 10 січня 2006 року робочий проект в необхідних інстанціях, вказаних в Календарному плані /а.с.5-7 т.1/.

Проте відповідач у встановлені строки роботи не виконав.

30 грудня 2005 року позивач листом за вих.№2398 звернувся до відповідача з приводу не виконання в строк до 20 грудня 2005 року робочого проекту станції нейтралізації та не надання проекту на узгодження позивачу /а.с.21 т.1/.

07 квітня 2006 року позивач листом за вих.№8/2358 надіслав вимогу відповідачеві про надання в строк до 28 квітня 2006 року проекту станції нейтралізації та очистки стічних вод для узгодження, після чого узгодити проект станції у необхідних інстанціях /а.с.22 т.1/.

У відповіді від 12 травня 2006 року за вих.№02-12/050 на вимогу позивача від 07 квітня 2006 року за вих.№8/2358 відповідач зазначив, що в даний момент роботи по розробці робочого проекту знаходяться на стадії завершального етапу. Для подальшої роботи саме позивачу необхідно узгодити заяву про екологічні наслідки, отримати дозвіл на проектування та будівництво в ГоловАПУ та довідку про фонові концентрації в територіальному Гідрометцентрі та надати ці документи відповідачу /а.с.131 т.1/.

24 травня 2006 року за вих.№ 1-8/3205 позивач направив відповідачу вимогу, якою повідомив про втрату свого інтересу до виконання відповідачем простроченого зобов'язання, відмову від прийняття виконання та з вимогою відшкодувати збитки в розмірі вартості попередньої оплати в сумі 40000 грн. /а.с.23 т.1/.

07 червня 2006 року за вих.№25-8/3505 позивач повторно направив відповідачу вимогу про втрату свого інтересу до виконання відповідачем простроченого зобов'язання, відмову від прийняття виконання; вимагає відшкодувати збитки в розмірі вартості попередньої оплати. Крім того зазначив, що покладення відповідачем обов'язку на позивача провести узгодження заяви про екологічні наслідки, отримати дозвіл на проектування та довідку про фонові концентрації суперечить п.1.2 договору, Календарному плану та п.2 мирової угоди; вказані дії повинні виконуватися відповідачем.

В квітні 2006 року позивач –ВАТ “Павлоградвугілля” звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь збитків у розмірі перерахованої попередньої оплати за виконання робіт в сумі 40000 грн.

Судова колегія вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності з ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що

прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у

строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Укладений між сторонами договір від 06 жовтня 2004 року № 061004/Фл-18/2616У за своєю юридичною природою є договором підряду а саме –договором підряду на проектні та пошукові роботи.

Частиною 2 ст.849 ЦК України також передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання, позивачем правомірно заявлено про відмову від прийняття зобов'язання та заявлено вимогу про відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як встановлено ч.ч.1, 3 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань та невиконання робіт у встановлені сторонами строки позивачу спричинені збитки у вигляді суми перерахованих в якості передплати коштів та вартості частково оплачених, проте невиконаних відповідачем робіт.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання робіт, позивачем 05 травня 2006 року було укладено договір на виконання вказаних робіт по розробці комплексного робочого проекту станції нейтралізації та очистки стічних вод гальванічного виробництва з іншою особою, які виконані останньою /а.с.132-134 т.1, 118-145 т.3/. Згідно зазначеного договору ціна за аналогічні роботи становила вже 69,84 тис. грн., що перевищує розмір внесеної позивачем відповідачу суми.

Сплачені позивачем сума є витратами, понесеними у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, у зв'язку з чим господарським судом зроблений вірний і обґрунтований висновок про задоволення позову та стягнення з відповідача суми збитків у заявленому розмірі. Клопотання про вихід за межі позовних вимог від позивача не надходило.

Як встановлено ст.614 ЦК України, обов'язковою умовою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Судова колегія також вважає правильним висновок господарського суду про доведеність вини відповідача у порушенні зобов'язань.

При цьому судова колегія відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо неможливості виконання передбачених договором робіт у зв'язку з ненаданням замовником необхідних для проектування документів.

Умовами укладеного між сторонами договору встановлено вимоги щодо переліку та обсягу документів, які повинні бути надані замовником. Як вірно зазначено господарським судом, позивачем відповідно до умов договору передано відповідачу обумовлену договором документацію, при цьому будь-яких зауважень з приводу повноти наданих документів, необхідності їх узгодження позивачем, неможливості виконання договору у зв'язку з відсутністю (непридатністю) документів протягом встановлених договором та мировою угодою строків виконання робіт відповідачем не заявлялось. Також відповідачем не надано на вимогу судової колегії доказів витребування у позивача необхідних документів чи документації.

Судовою колегією оглянуто в судовому засіданні матеріали справи № 31/356, по якій між сторонами затверджено мирову угоду від 09 листопада 2005 року. Із матеріалів вказаної справи взагалі не вбачається, щоб відповідачем висувались заперечення щодо недостатності технічної документації для виконання ним зобов'язань за договором.

Статтею 888 ЦК України встановлений обов'язок замовника передати підрядникові завдання на проектування, а також інших вихідних даних, необхідних для складання проектно-кошторисної документації. Обов'язки замовника встановлені ст.889 ЦК України. Отже, обсяг обов'язків замовника за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, в тому числі щодо надання вихідних даних чітко встановлений законом і розширеному тлумаченню не підлягає.

Позивачем передано виконавцю завдання на проектування, вихідні дані, а також документація, перелік якої був встановлений сторонами у розділі 8 договору як особливі умови. Отримання вказано документації відповідачем не заперечується.

Нормами цивільного кодексу України (ст.3, ст.6, ст.627) закріплений принцип свободи договору.

Згідно ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

При цьому, ні договором від 06 жовтня 2004 року № 061004/Фл-18/2616У, ні мировою угодою від 09 листопада 2005 року не передбачено надання будь-яких інших додаткових документів з посиланням на ДБН або їх погодження замовником. Також і відповідачем не надано доказів витребування від позивача, протягом встановлених договором та мировою угодою строків виконання робіт, додаткової, ніж передбачено договором, документації з посиланням на норми ДБН, Закону про планування та забудову територій та постанови КМУ від 20 грудня 1999 року № 2328.

З урахуванням зазначеного, викладені відповідачем в апеляційній скарзі заперечення щодо недодержання сторонами вимог Закону України “Про планування та забудову територій”, постанови Кабінету міністрів України від 20 грудня 1999 року № 2328 та ДБН 2.2-3-2004 в частині переліку надаваної замовником документації судова колегія визнає неспроможними.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність стягнення збитків, завданих порушенням зобов'язання, без розірвання або припинення договору судовою колегією відхиляються, оскільки відмова від прийняття виконання простроченого зобов'язання на підставі ст.ст.611, 612, 615, 849 ЦК України не вимагає припинення (розірвання) договору.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  18 липня 2007 року  у справі № 31/172(7/197)-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Український науково-дослідний центр проблем екології та здоров'я людини “Атом”  – без задоволення.

Головуючий                                                                                              О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                                                     І.М.Науменко