УХВАЛА
27 вересня 2023 року
Київ
справа №420/16308/22
адміністративне провадження №К/990/30982/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №420/16308/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ПОЙНТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень та про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
11.09.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 08.09.2023.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР у взаємозв`язку із підпунктом 4.3.2.16 пункту 4.3.2 розділу 4.3 «Порядок здійснення вимірювань об`єму та маси нафти і нафтопродуктів» Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 та пунктом 85.2 статті 85 ПК України.
Водночас, обґрунтовуючи зазначену підставу для касаційного оскарження судових рішень, ГУ ДПС посилається на те, що спочатку потрібно взяти до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.08.2021 у справі № 809/1161/17, від 12:03.2020 у справі №823/1917/16, від 21.05.2020 у справі № 809/597/16, від 31.05.2019 у справі № 809/1253/16, які врахували суди обох інстанцій. У подальшому, посилаючись на вимоги підпункту 4.3.2.16 пункту 4.3.2 розділу 4.3 Інструкції № 281/171/578/155, ГУ ДПС доводить, що відповідні покази з рівнеміра лічильника були взяті в основу акту перевірки, як такі, що відповідають дійсності та відповідно до зазначеної вище норми Інструкції № 281/171/578/155 є цілком легітимними.
Зазначене обґрунтування не дає можливості встановити його взаємозв`язок із визначеною підставою для касаційного оскарження судових рішень. ГУ ДПС чітко не зазначає, чи вважає скаржник застосовними до правовідносин цієї справи висновки, які викладені у зазначених ним постановах Верховного Суду і застосовані судами попередніх інстанцій, чи вважає їх незастосовними з огляду на неподібність правовідносин та/або зміну законодавства.
Крім того, доводи ГУ ДПС здебільшого побудовані на ігноруванні судами як доказу показів рівнемірів лічильників, які надав менеджер позивача, та необхідності їх врахування. Такі доводи лежать в площині оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі, і можуть стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС, яка, однак, ГУ ДПС у касаційній скарзі не вказана.
Більш того, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень в частині задоволених позовних вимог і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Як вбачається зі змісту судових рішень, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 18.10.2022: № 7325/15-32-07-06 повністю, а № 7226/15-32-07-06 - в частині нарахування штрафних санкцій на суму 77000 грн.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового скасування податкового повідомлення-рішення № 7226/15-32-07-06 від 18.10.2022 у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Також зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що цей суд визнав, що ГУ ДПС не довело підстав для проведення фактичної перевірки щодо правовідносин, які є предметом дослідження цієї справи відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. У касаційній скарзі міститься посилання на те, що підставою для проведення перевірки слугував підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, однак, ГУ ДПС не зазначає взаємозв`язок зазначеної підстави для проведення фактичної перевірки (яка пов`язана із перевіркою дотримання вимог Закону 481/95-ВР) із виявленими порушеннями (порушення вимог Закону № 265/95-ВР).
Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі №420/16308/22 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2023 |
Оприлюднено | 28.09.2023 |
Номер документу | 113767914 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні