Постанова

від 27.09.2023 по справі 320/5575/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа №320/5575/18

касаційне провадження № К/9901/33435/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-фасадна компанія "Євробуд" до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-фасадна компанія "Євробуд" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.03.2018 №617655/41118084, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 №16; зобов`язати комісію Управління зареєструвати податкову накладну від 16.11.2017 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 08.04.2021 позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення комісії Управління, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.03.2018 №617655/41118084, зобов`язав ДФС України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2017 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.07.2021 апеляційну скаргу Управління залишив без руху з підстав несплати судового збору та порушення строку на апеляційне оскарження і надав апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання зазначеної ухвали, запропонувавши сплатити судовий збір і звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, обґрунтувавши причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

26.07.2021 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано копію платіжного доручення від 18.05.2021 №1012 про сплату судового збору у розмірі 2550,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник зазначає, що отримавши 09.04.2021 копію рішення суду першої інстанції, Управлінням було доручено головному державному інспектору відділу супроводження в судах податкових спорів щодо оскарження дій та представництва інтересів Державної податкової служби управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Київській області Путько Р.В. забезпечити оскарження рішення, прийнятого не на користь органів Державної податкової служби, та подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі. Водночас, фахівцем Управління не було своєчасно подано апеляційну скаргу з підстав великого навантаження працівників у відділі. У подальшому після виявлення вищевказаного факту було доручено іншому представнику подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.08.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, не наведення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та дійшов висновку, що апелянтом не виконані вимоги ухвали суду, не надано суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не обґрунтовано причин пропуску строку.

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що судом безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями КАС України.

Так, у відповідності до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частинами першою, другою статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Таким чином, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина 2 статті 298 КАС України).

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої, частини восьмої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме: відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, податковим органом подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції з порушенням строку на апеляційне оскарження, яка судом апеляційної інстанції була залишена без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку.

Зокрема, на виконання вимог ухвали суду до суду апеляційної інстанції скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому не було наведено поважних причин пропуску строку, не обґрунтовано причини пропуску строку.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Таким чином, велике навантаження працівників Управління у відділі обґрунтовано не визнане судом апеляційної інстанції поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку та наявністю підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідачем не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу, зокрема, з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Натомість, скаржником не була виконана вимога ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що відповідачем попущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не наведено поважних причин пропуску такого строку, не доведено, що причини, за яких ним пропущено строк безпосередньо пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою Офісу.

Суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали.

Доводи касаційної скарги та її обґрунтування не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства. Порушень норм процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер