Постанова

від 22.11.2007 по справі 23/294

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/294

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.11.2007                                                                                           № 23/294

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:            Дикунської  С.Я.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача – Фалько Г.Л. – по довіреності, Менюк А.В. – по довіреності

Від відповідача  – Мороз А.В. – по довіреності, Таран І.Ф. – голова правління

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "ТРП"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2007

 у справі № 23/294  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд"

 до                                                   ЗАТ "ТРП"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2007 року у справі 23/394 позов Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд” до Закритого акціонерного товариства „ТРП” про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргунеїредставник відповідача у судове засідання не з'ячвився, про причини своєї неявки суд не повідомив.ві №2/245, ро, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2000 р. порушено провадження у справі № 23/447 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд”.

Ухвалою від 10.01.2001 р. у зазначеній справі суд наклав арешт на майнові активи ВАТ „Київенергобуд”.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2005 р. у справі № 23/447 про банкрутство ВАТ „Київенергобуд” обов'язки розпорядника майна ВАТ „Київенергобуд” було покладено на арбітражного керуючого Ковезу А.І.

Діючи згідно з цими повноваженнями, розпорядник майна виявив серед інших активів ВАТ „Київенергобуд” наявність у цього підприємства пакету акцій ЗАТ «ТРП» номінальною вартістю 211 889 грн., що складало 25 % Статутного фонду відповідача згідно з Установчим договором відповідача, зареєстрованим Московською районною державною адміністрацією м. Києва 19.10.1999 р.

Як виявилося при розгляді Господарським судом м. Києва справи №12/542. відповідач протоколом № 30 своїх Загальних зборів від 15.04.2004 р. збільшував свій Статутний фонд від 847 556 грн. до 5 000 000 грн., внаслідок чого доля ВАТ „Київенергобуд” у Статутному фонді відповідача зменшувалася від 25 % до 4.2 %, а ВАТ „Київенергобуд” не повідомлося про проведення Загальних зборів відповідача від 15.04.2004 р. і не брало у них участі. Але у згаданому протоколі № 30 було зазначено, що належним ВАТ „Київенергобуд” пакетом акцій відповідача голосував на згаданих зборах відповідача його директор Таран І.Ф., діючи на підставі довіреності ВАТ „Київенергобуд” № 4 від 20.10.2003 р., щодо якої ВАТ „Київенергобуд” стверджує, що вона не видавалася.

Не погоджуючись з рішенням Загальних зборів відповідача від 15.04.2004 р., ВАТ „Київенергобуд” подало до Господарського суду м. Києва позов (справа № 12/542) до ЗАТ „ТРП” та Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсними згаданих змін до статутних документів відповідача.

Ухвалою суду від 22.05.2007 р. у справі № 12/542 згаданий позов було залишено без розгляду внаслідок неподання витребуваних судом документів.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що ВАТ „Київенергобуд” у 2000 р. продало належні йому 25 % акцій ЗАТ „ТРП” номінальною вартістю 211 889 грн. і взагалі не є акціонером ЗАТ „ТРП”.

З матеріалів справи вбачається, що решту акцій ЗАТ „ТРП”, яка складала 75 % Статутного фонду придбав Таран І.Ф. - голова правління ЗАТ „ТРП”, а згодом більшу частину цих акцій продав іншим особам.

З оскаржуваного Рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що автотранспортне підприємство по вул. Пухівська, 1-а у м. Києві не передавалося до Статутного фонду ЗАТ „ТРП” при його створені і перебувало у володінні Позивача принаймні до 31.07.2002 р., тобто після накладення судом 10.01.2001 р. у справі № 23/447 арешту на майнові активи Позивача.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується у зв'язку з наступним.

Суд першої інчтанції посилається на невідповідність чинному законодавству Акту засвідчення  передачі  майнових  коштовностей до  Статутного  фонду ЗАТ  „ТРП” від 15.10.1999  р. та Акту прийому-передачі незавершеного будівництва „Відкритої стоянки автомобілів з ремонтними майстернями на Київській ТЕЦ-6” від 10.03.2000 р.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що через наявність розбіжностей їх змісту та дат підписання, вищезгадані акти не можуть бути доказом законної передачі до Статутного фонду Відповідача майна у вигляді незавершеного будівництва автотранспортного підприємства.

Внаслідок недостатнього дослідження наявних доказів та обставин справи, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Актом засвідчення передачі майнових коштовностей до Статутного фонду ЗАТ „ТРП” від 15.10.1999 р. було зафіксовано лише волевиявлення засновників ЗАТ „ТРП” щодо передачі належного їм майна до Статутного фонду Товариства. Ані юридичної, ані фактичної передачі майна за даним актом не було.

Акт прийому-передачі незавершеного будівництва „Відкритої стоянки автомобілів з ремонтними майстернями на Київській ТЕЦ-6” від 10.03.2000 р. зафіксував передачу від ВАТ „Київенергобуд”, в особі Голови Правління Дурова В.Т. до ЗАТ „ТРП”, з боку якого виступав Генеральний директор Ступко А.В., майна згідно з наявним у Акті переліком.

Однак враховуючи те, що у Акті прийому-передачі незавершеного будівництва „Відкритої стоянки автомобілів з ремонтними майстернями на Київській ТЕЦ-6” від 10.03.2000р. не було зазначено адреси об'єктів та їх площі, 10 квітня 2000 року було складено новий Акт прийому-передачі, відповідно до якого Позивач передав, а Відповідач прийняв об'єкти незавершеного будівництва АТП за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, відповідно до наведеного у Акті переліку, з зазначенням площі кожного.

Твердження Апелянта, на які посилається суд першої інстанції як на підставу визнання передачі майна незаконною, що ВАТ „Київенергобуд” ніколи не передавав майно в статутний фонд ЗАТ „ТРП”, не підписував будь-які акти прийому-передачі майна, а наявні у Відповідача акти у нього відсутні, не відповідають обставинам справи.

З виписки із протоколу засідання Ради ВАТ „Київенергобуд” №2/99 від 03.09.1999 року, на якому був присутній Голова ради ВАТ „Київенергобуд” Фалько Г.Л., який у справі №23/294 виступає представником Позивача та стверджує, що ВАТ „Київенергобуд” ніколи не передавало незавершене будівництво автотранспортного підприємства з виробничими майстернями до статутного фонду ЗАТ „ТРП”, вбачається, що Рада ВАТ „Київенергобуд” одностайно прийняла рішення про передачу вищезазначеного майна до статутного фонду Відповідача (п. 2 Виписки).

Факт добровільної передачі незавершеного будівництва автотранспортного підприємства до Статутного фонду Відповідача також підтверджується Листом ВАТ „Київенергобуд” № 01-175 від 05.08.2002 р., адресований Державній податковій інспекції Деснянського району м. Києва, в якому Позивач повідомляє ДПІ про те, що незавершене будівництво АТП було передано до статутного фонду ЗАТ „ТРП”.

Оскільки відповідно до п. 3.1 Договору купівлі-продажу цінних паперів №2/4 від 28 грудня 2000 р. Продавець (ВАТ „Київенергобуд”) зобов'язався після підписання даного договору протягом трьох днів передати Покупцю (ЗАТ „ТРП”) акт прийому-передачі на незавершене будівництво АТП за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, договір на спільне користування землею на ТЕЦ-6, а також документи, що необхідні для внесення змін в реєстр акціонерів ЗАТ „ТРП”, позивач не міг мати в своєму розпорядженні акт прийому-передачі.

Правовстановлюючим документом в частині передачі майна у вигляді незавершеного будівництва є Установчий договір про створення та діяльність ЗАТ „ТРП” від 05.10.1999 р., нотаріально завірений, під час підписання якого було перевірено правоздатність ВАТ „Київенергобуд”, дієздатність осіб, що його підписали, а також перевірено повноваження представників.

Укладення Акту прийому-передачі „Відкритої стоянки автомобілів з ремонтними майстернями на Київській ТЕЦ-6” від 10.03.2000 р. та Акту прийому-передачі від 10.04.2000р. є виконанням встановлених Установчим договором зобов'язань. Вищезгадані Акти є не правовстановлюючими, а право підтверджуючими документами.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, товариство є власником майна, яке було передано йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

Враховуючи те, що відносини з передачі незавершеного будівництва відбувалися у в період з жовтня 1999 року по квітень 2000 року, на ці відносини поширювались норми Цивільного Кодексу УРСР (1963 р.) та Закону України „Про власність”.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України „Про власність” юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту.

Пунктом 3.5 Статуту ВАТ „Київенергобуд” визначено, що майно Товариства складається з основних фондів та обігових коштів, а також матеріальних цінностей і нематеріальних активів, отриманих Товариством від акціонерів, які придбали це майно за приватизаційні інвестиційні сертифікати і грошові кошти шляхом викупу акцій ВАТ „Київенергобуд”, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства - тресту „Київенергобуд” Міненерго України. Згідно з п. 3.7 Статуту ВАТ „Київенергобуд”, Товариство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, дарувати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим особам, якщо це не суперечить чинному законодавству та Статуту.

Пунктом 3.11 Статуту Позивача встановлено, що Товариство може спільно з іншими   підприємствами,   установами   та   організаціями,   юридичними   та   фізичними особами України та інших країн створювати підприємства будь-яких організаційно-правових форм.

Статутом ВАТ „Київенергобуд” встановлено, що Правління Товариства погоджує проведення операцій розпорядження нерухомим майном Товариства на суму, що не перевищує 25% Статутного фонду (п. 8.4.4.). Враховуючи, що за домовленістю засновників ЗАТ „ТРП”, незавершене будівництво було оцінено в 211889 (двісті одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., що перевищує розмір встановлений п. 8.4.4. Статуту, відповідно до п. 8.3.2 Статуту Позивача було отримано погодження Ради Товариства на дану операцію. Вищенаведене підтверджується випискою з протоколу засідання Ради ВАТ „Київенергобуд” №2/99 від 03.09.1999 р.

Відповідно до положень ст. 148 Цивільного кодексу УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Акт прийому-передачі незавершеного будівництва, як вже було зазначено, було складено 10.04.2000 р.

Таким чином, Відповідач набув право власності на законних підставах та до накладення Господарським судом м. Києва арешту на майнові активи Позивача 10 січня 2001 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що право власності Позивача на незавершене будівництво автотранспортного підприємства, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Пухівська, 1-а підтверджуються наступними документами:

1.   Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України №64 від 15.03.1994 р., яким   було   затверджено   акт   оцінки   цілісного   майнового   комплексу   тресту „Київенергобуд” станом на 01.11.1993 р. та засновано на базі державного підприємства     тресту „Київенергубуд” відкрите акціонерне товариство „Київенергобуд”, а також затвердженно його статут.

2.   Витягом    із    відомості   Міністерства   енергетики   та   електрифікації   України результатів інвентаризації нерухомого майна, яке було передане до Статутного фонду та є власністю Позивача.

3.   Технічним звітом по встановленню землекористування ділянки з кадастровим №6207602 на якій розташоване АТП тресту „Київненергобуд”.

4.   Довідкою   про   кошторисну   вартість   автотранспортного   підприємства  по   вул. Пухівська 1-а

5.   Наказом Голови Правління ВАТ „Київенергобуд” №41 від 08.12.1996 р.

6.   Довідкою Директора ДП „Київенергобудтранс” від 21.09.1999 р.

7.  Довідкою Голови Правління ВАТ „Київенергобуд” від 03.09.1999 р. про кошторисну вартість нерухомого майна ВАТ «Київенергобуд».

Однак з такими висновками суду колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може. Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., „Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, зокрема Додатку№2, наведенні судом документи не відносяться до правоустановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Крім того, документи наведені судом в обґрунтування права власності Позивача на спірний об'єкт були складені до моменту створення ЗАТ „ТРП” і містять лише інформацію про створення ВАТ „Київенергобуд” та вартість його майна.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином зазначені документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами права власності Позивача на незавершене будівництво автотранспортне підприємство.

Відповідно до п. 15 Додатку 2 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., до правоустановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на нерухоме майно відноситься рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії), державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації) та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначено майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

У Відповідача наявні всі документи перелічені у п. 15 Додатку 2, зокрема:

1.   Виписка з протоколу Ради ВАТ „Київенергобуд” №2/99 від 03.09.1999 р., яким Рада вирішила виступити засновником ЗАТ „ТРП”;

2.   Акт прийому-передачі від 10.04.2000 р. з повним переліком майна Позивача, що передавалося до Статутного фонду ЗАТ «ТРП».

Право власності Відповідача на незавершене будівництво, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, серед іншого підтверджується Довідкою №604257-596 від 12.12.2002, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В., згідно з якою спірний об'єкт нерухомого майна, відповідно до відомостей Єдиного реєстру заборон, перебуває у власності ЗАТ „ТРП” і станом на 12.12.2002 під забороною не перебуває.

Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ВАТ „Київенергобуд” не передавало Відповідачу незавершене будівництво автотранспортного підприємства згідно актів від 15.10.1999 р., 10.03.2000 р. та 10.04.2000 р. оскільки відповідно до поданого Позивачем листа ЗАТ „ТРП” №4 від 31.07.2002 р. адресованого Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва, Відповідач до цієї дати не сплачував податок на землю на якій розташоване автотранспортне підприємство.

Представниками Відповідача, було надано суду Лист № 01-175 від 05.08.2002 р. адресований Державній податковій інспекції Деснянського району м. Києва (копія - ЗАТ „ТРП”) за підписом виконуючого обов'язки Голови Правління ВАТ „Київенергобуд” Ростункова Ю., згідно з яким, у зв'язку з переданням бази АТП ВАТ „Київенергобуд” в статутний фонд ЗАТ „ТРП” и реєстрації ЗАТ „ТРП”, зобов'язання по сплаті податку на землю з 01.01.2002 р. переходять до Відповідача. Крім того,  відповідно до листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва № 6192/10/15-317 від 15.10.2002 р., станом на 15.10.2002 р. Відповідача було взято на облік по сплаті податку на землю.

Таким чином, Відповідач на законних підставах набув у власність незавершене будівництво автотранспортного підприємства.

Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку щодо наявності у власності ВАТ „Київенергобуд” пакету акцій ЗАТ „ТРП” у кількості 423778 штук, номінальною вартістю 211 889 (двісті одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

На підтвердження права власності на акції ЗАТ „ТРП” Позивачем було надано оригінал виписки №19 від 27.08.2002 з реєстру акціонерів ЗАТ „ТРП”, виданий ТОВ „Всеукраїнська реєстраційна компанія „КОРТА”, яке виконує функції реєстратора акцій ЗАТ „ТРП”. Однак судом першої інстанції не було взято до уваги те, що від дати оформлення виписки №19 до моменту звернення до суду пройшло більше 5 років, а тому, даний лист не може вважатися належним доказом права власності Позивача на 423778 акцій ЗАТ „ТРП”, оскільки після накладення 10 січня 2001 року арешту на всі майнові активи ВАТ „Київенергобуд”, реєстратор не мав можливості внести до реєстру акціонерів відповідні зміни.

28 грудня 2000 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №2/4, згідно з яким Позивач продав Відповідачу акції у кількості 258 505 (двісті п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот п'ять) штук. 28 грудня 2000 р. було складено Акт прийому-передачі цінних паперів до згаданого вище договору, згідно з яким Позивач передав, а Відповідач прийняв прості іменні акції у кількості 258 505 (двісті п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот п'ять) штук і сторони по даній угоді вважають договір виконаним в повному обсязі.

Вищенаведене підтверджується листом Голови Правління ВАТ „Київенергобуд” за №01-21 від 18.01.2001 року, адресованому Голові податкової інспекції Ватутінського району м. Києва п. Рупі В.В., в якому чітко зазначено, що Позивачем було укладено договір з ЗАТ „ТРП” про продаж зазначених акцій.

Вищезгаданий продаж акцій був здійснений за умови попереднього отримання дозволу Спостережної Ради ВАТ „Київенергобуд”, що підтверджується випискою з протоколу засідання ради ВАТ „Київенергобуд” №2/2000 від 11.04.2000 р., за підписом Голови Ради Фалько Г.Л., який на даний час заперечує даний факт.

Однак, через накладення арешту на майнові активи Позивача в ході провадження у справі про банкрутство Позивача, реєстратор не може внести відповідні зміни.

Таким чином, висновки суду щодо права власності ВАТ „Київенергобуд” на 423778 штук акцій ЗАТ „ТРП” є необґрунтованими.

Крім того, твердження Позивача щодо балансової вартості майна, яке було передано до статутного фонду ЗАТ „ТРП” також не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Так, Позивач посилається на довідку від 01.11.1996 р. про кошторисну вартість Автотранспортного підприємства ВАТ „Київенергобуд” розташованого за адресою м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, згідно з якою його балансова вартість складає 4784129 (чотири мільйони сімсот вісімдесят чотири тисячі сто два девять) грн. 61 коп. Надалі Позивач посилається на довідку Голови Правління ВАТ „Київенергобуд” від 03.09.1999 р., згідно з якою станом на 01.09.1999 р., кошторисна вартість нерухомого майна кошторисна вартість нерухомого майна ВАТ «Київенергобуд» автотранспортного підприємства становила 4592763 (чотири мільйони п'ятсот дев'яносто дві тисячі сімсот шістдесят три) грн. 84 коп.

Слід зазначити, що 22 березня 2007 року Фалько Г.Л., який у даній справі виступає представником Позивача, звернувся в якості акціонера з позовом про визнання недійсним установчого договору про створення та діяльність ЗАТ „ТРП” від 05.10.1999 р., Статуту ЗАТ „ТРП”, затвердженого рішенням зборів засновників від 28.09.1999 р. та вимогою до ЗАТ „ТРП” повернути ВАТ „Київенергобуд” незавершене будівництво автотранспортного підприємства (справа №3/213). У своїй позовній заяві Фалько Г.Л. посилається на Довідку від 01.01.1997 р., згідно з якою вартість АТП становила вже 1013435 (один мільйон тринадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 02 коп., що суперечить довідкам наданими Позивачем у справі № 23/294.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України „Про господарські товариства”, грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства може здійснюватися за згодою учасників товариства. Таким чином, учасники ЗАТ „ТРП” оцінюючи майно, що було передано ВАТ „Київенергобуд” у 211889 (двісті одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. діяли в межах визначених чинним законодавством.

          Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що апеляційна Закритого акціонерного товариства „ТРП” на рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2007 р. у справі №23/294 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2007 р. у справі № 23/394 необхідно скасувати.

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „ТРП” на рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2007 р. у справі №23/294 – задовольнити.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2007 р. у справі № 23/394-скасувати.

Прийняти нове рішення у справі №23/394, яким в позові Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд” до Закритого акціонерного товариства „ТРП” про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити повністю.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд” (м. Київ, вул.Бальзака, 22 р/р 26004030000890 в Київській філії АКБ „Індустріалбанк” МФО 320962, ЄДРПОУ 04630689) на користь Закритого акціонерного товариства „ТРП” (02660, м. Київ, вул. Пухівська,1-а, р/р 260093010906 в АБ „Національні інвестиції” МФО 300498, ЄДРПОУ 30572293)  12 750, 00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень)– суму державного мита, сплачену за подану апеляційну скаргу.

4.Матеріали справи № 23/394 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

 22.11.07 (відправлено)