Ухвала

від 27.09.2023 по справі 910/5591/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

27.09.2023Справа № 910/5591/23

За позовом Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі

1) Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації; 2) Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд"

про стягнення 131 332,17 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Керівник Покровської окружної прокуратури Донецької області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (далі - Департамент соціального захисту населення, позивач-1) та Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат" (далі - КУ "Покровський психоневрологічний інтернат", (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Корнер-Пак" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 131 332,17 грн. за додатковими угодами до договору № 40 від 10.03.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що внесенням додатковими угодами № 1 від 23.03.2020, № 2 від 07.04.2020, № 3 від 23.04.2020, № 4 від 12.05.2020, № 5 від 25.05.2020, № 6 від 30.11.2020, № 7 від 30.12.2020 змін до договору про закупівлю № 40 від 10.03.2020, укладеного між ТОВ "Корнер-Пак" та КУ "Покровський психоневрологічний інтернат", порушено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки цими угодами сторони безпідставно та необґрунтовано змінили (збільшили) ціну за одиницю товару та зменшили його обсяг, що призвело до нівелювання результатів відкритих торгів. Як вказує прокурор, оскільки зазначені додаткові угоди до договору є нікчемними в силу закону, то відповідач має повернути безпідставно сплачені грошові кошти на їх виконання.

У позові прокурор просить стягнути з ТОВ ВФ "Корнер-Пак" безпідставно сплачені кошти у сумі 131 332,17 грн., перерахувавши кошти до загального фонду бюджету КУ "Покровський психоневрологічний інтернат" у сумі 81 163,28 грн.; до спеціального фонду бюджету КУ "Покровський психоневрологічний інтернат" у сумі 50 168,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Проте, оскільки під час дослідження матеріалів справи та наявних у ній доказів, судом було встановлено з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що відповідач - ТОВ ВФ "Корнер-Пак" (ідентифікаційний код 13535033) змінив найменування та адресу місцезнаходження, а саме - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" (4004, м. Суми вул. Скоропадського Павла Гетьмана, буд. 10), ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 позов Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області залишено без руху, прокурору надано строк на усунення вказаних в ньому недоліків.

08.08.2023 прокурор надав до суду заяву про усунення недоліків разом доказами направлення відповідачу - ТОВ "Варнел Трейдд" позову з додатками з описом вкладення на адресу: 40004, м. Суми вул. Скоропадського Павла Гетьмана, буд. 10, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 розгляд справи № 910/5591/23 був продовжений.

18.09.2023 та 19.09.2023 від прокурора надійшла заява про часткове залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України в частині заявлених вимог в інтересах держави в особі КУ "Покровський психоневрологічний інтернат".

Розглянувши заяву прокурора про часткове залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України в частині заявлених вимог в інтересах держави в особі КУ "Покровський психоневрологічний інтернат", суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Судом встановлено, що відповідна заява була подана прокурором до початку розгляду справи по суті, та є формою реалізації процесуальних прав позивача, передбачених ст. 42 ГПК України.

За таких обставин, зважаючи на те, що порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою не встановлено, суд вважає, що позов прокурора в частині заявлених вимог в інтересах держави в особі КУ "Покровський психоневрологічний інтернат" слід залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Отже, на розгляді у суду у даній справі перебувають вимоги Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ТОВ "Варнел Трейдд" про стягнення 131 332,17 грн.

Також 18.09.2023 та 19.09.2023 від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову, у якій прокурор, враховуючи подану ним заяву про часткове залишення позову без розгляду просить п. 2 позову викласти у такій редакції: "Стягнути з ТОВ "Варнел Трейдд" (ідентифікаційний код 13535033) на користь Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 25917627) безпідставно сплачені кошти за додатковими угодами до договору № 40 від 10.03.2020 у сумі 131 332,17 грн., зарахувавши їх до загального фонду обласного бюджету Донецької області". Вказану заяву суд вважає уточненням прохальної частини позову та приймає її до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов в межах заявлених прокурором позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Звертаючись із позовом у цій справі в інтересах держави в особі Департамента соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, прокурор зазначав, що у Департамента соцзахисту наявні контрольні повноваження щодо стягнення безпідставно сплачених коштів, проте, останнім заходів для повернення зазначених коштів не вжито, хоча Департамент був обізнаним про зазначене порушення.

Як було роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 2 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону).

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Частинами другою та четвертою статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Так, на території Донецької області таким органом місцевого самоврядування є Донецька облдержадміністрація.

Відповідно до п. 1.2 Положення про КУ "Покровський психоневрологічний інтернат", затвердженого Розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації № 632/5-19 від 05.07.2019, засновником цього інтернату є Донецька обласна рада. Повноваження Донецької облради щодо управління інтернатом до відкриття першої сесії новообраної Донецької облради здійснює Донецька облдержадміністрація, обласна військово-цивільна адміністрація згідно з Законом України «Про військово-цивільні адміністрації».

Згідно з п. 1.3 Положення управління інтернатом в межах повноважень, визначених рішенням облради від 04.03.1999 № 23/5-116 здійснює Донецька облдержадміністрація.

Відповідно до п. 6.5 Положення майно інтернату є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради, та закріплюється за інтернатом на праві оперативного управління.

Згідно з п. 6.6 Положення джерелами формування майна та кошторису інтернату є кошти обласного бюджету.

Отже, оскільки засновником КУ "Покровський психоневрологічний інтернат" та власником його майна є Донецька облдержадміністрація, яка виключно фінансує діяльність цього комунального закладу, то особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, є - саме Донецька облдержадміністрація. Аналогічного за змістом висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

При цьому, у контексті заявлених прокурором позовних вимог (враховуючи заяву прокурора від 19.09.2023 щодо їх уточнення) в частині зарахування безпідставно сплачених коштів до загального фонду обласного бюджету Донецької області, суд враховує висновки

Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, про те, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи, у даному випадку Донецької обласної державної адміністрації, буде полягати в тому, щоб відновити свої права через повернення майна (грошових коштів).

Отже, належним позивачем у даній справі в інтересах якого має право звертатись прокурор, є Донецька облдержадміністрація, а не Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який лише здійснює координацію діяльності інтернату.

При цьому, прокурором належним чином не доведено, що саме - Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, спрямовані на захист інтересів держави у даній справі.

А пункт 9.4 Положення про КУ "Покровський психоневрологічний інтернат" передбачає покладення функцій перевірки роботи і ревізії фінансово-господарської діяльності інтернату на декілька органів, у тому числі Мінсоцполітики, а також на інші уповноважені органи відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позов Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департамента соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ТОВ "Варнел Трейдд" про стягнення 131 332,17 грн. також підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Комунальної установи "Покровський психоневрологічний інтернат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варнел Трейдд" про стягнення 131 332,17 грн. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десятиденного строку.

Повний текст ухвали складений 27 вересня 2023 року.

Суддя Борисенко І. І.