Рішення

від 26.09.2023 по справі 917/342/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.23 Справа № 917/342/23

за позовом Малого приватного підприємства "Сіма", Масив 16, буд. 2, сільрада Новодолинська, Овідіопольський район, Одеська область, 67822

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод", вул. Небесної Сотні, 106, м. Хорол, Полтавська область, 37800

про стягнення 613 976,05 грн та розірвання договору,

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Гарасюта І.О.

від відповідача: Деледивка С.Г.

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа 917/342/23 за позовною заявою Малого приватного підприємства "Сіма" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" про розірвання договору № 257 від 08.02.2022 та про стягнення 613 976,05 грн, в тому числі 431 071,20 грн боргу з повернення попередньої оплати, 91 292,62 грн пені, 11 196,04 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами та 80 416,19 грн інфляційних збитків (вх. № 369/23).

Рішенням Господарського суду Полтавської області 11.09.2023 р. відмовлено у задоволенні позову повністю.

18.09.2023 р. до суду від Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/342/23 (вх. № 11622).

Відповідно до приписів ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З протоколу судового засідання від 11.09.2023 вбачається, що під час розгляду справи по суті, до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача заявив, що докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також остаточна сума таких витрат будуть надані суду після прийняття рішення по справі.

Враховуючи викладене, суд ухвалою від 20.09.2023 прийняв до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/342/23; розгляд заяви призначено на 26.09.2023 на 09:00 год.; ухвалено забезпечити проведення судового засідання у справі № 917/342/23 для представників сторін в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів.

25.09.2023 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача Гарасюти І.О. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 12056 від 25.09.2023 року ). В поданих запереченнях зазначено, що:

- копію додатку №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №23/03/2023 від 23.03.2023р., про яку вказує відповідач у заяві про ухвалення додаткового рішення, позивач не отримував, також вона не була надана суду як додаток до відзиву;

- у тексті заяви про ухвалення додаткового рішення представником відповідача вказано, що ПрАТ «Хорольський механічний завод» вже фактично понесені витрати у зв`язку із розглядом справи №917/342/23;

- до заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем не було додано відповідного рахунку виконавця та будь-яких документів, що підтверджували оплату суми таких витрат;

- узагальнюючий акт наданих послуг від 11.09.2023 р. до договору не відповідає вимогам договору про надання правничої (правової) допомоги №23/03/2023 від 23.03.2023р., оскільки п.5.3. такого договору передбачено наявність Акту наданих послуг, що містить детальний опис наданих послуг (виконаних робіт), виконаних замовником;

- узагальнюючий акт наданих послуг не містить інформації про час, затрачений виконавцем, на надання кожної з перелічених послуг, інформації про вартість години роботи адвоката (адвокатів), а також не містить інформації про те, який саме з адвокатів, перелічених в п. 1.3. договору, надавав ту чи іншу послугу та/або виконував роботу із наведеного переліку;

- такі роботи (послуги), як ознайомлення з позовною заявою, формування правової позиції, збір доказів (без зазначення яких саме доказів та їх кількості), виготовлення та засвідчення копій документів (без зазначення кількості) повинні відноситись до складання відзиву на позовну заяву та підготовку відзиву на апеляційну скаргу;

- витрати на підготовку до розгляду справи в судових засіданнях не деталізовані, тобто невідомо про які саме дії з підготовки йдеться, не визначено їх кількість та час, який було витрачено адвокатом на таку підготовку.

Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 та окрему думку від 07.07.2021 року, на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 914/708/21, а також на позицію Верховного Суду у справі № 922/2604/20.

В судовому засіданні 26.09.2023 року представник сторін взяли участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів.

Представник відповідача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу та просив стягнути на користь відповідача 68 000,00 грн.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви.

В судовому засіданні 26.09.2023 за результатами розгляду заяви суд оголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення, повідомив коли буде виготовлено повне додаткове рішення, роз`яснив порядок набрання додатковим рішенням законної сили та оскарження.

При вирішенні питання про прийняття додаткового рішення, суд керується наступним.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Практична реалізація вищезгаданого принципу господарського судочинства в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення стороною суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення остаточного розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, через подання:

- заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу;

- детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

- доказів, що підтверджують виконання адвокатом робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат судом (ст.129 ГПК України).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Унаслідок існування зв`язку між конкретною судовою справою та витратами на професійну правничу допомогу останні набувають статусу судових витрат.

Тотожне правило містить й частина 1 статті 221 ГПК України, за якою, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та дотримання критерії, передбачених частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, позивачем вчинено відповідні процесуальні дії (зроблено заяву про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення рішення у справі; подано такі докази суду) з дотриманням порядку і строків, встановлених ГПК України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статі 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом насамперед згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що у відповідачем до відзиву на позовну заяву надано додаток - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які були понесені та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого відповідачем планувалося витратити на професійну правничу (правову) допомогу орієнтовно 40 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/342/23 (вх. № 11622) відповідачем зазначено, що сума витрат на професійну (правничу) допомогу пов`язану із справою, включаючи складання заяв по суті справи, складання документів з процесуальних питань, участь у судових засіданнях та інша правова допомога згідно договору - заявлялась у розмірі 50 000,00 грн. Однак зважаючи на заявлені МПП "Сіма" вимоги, ініціювання забезпечення позову та апеляційного провадження, а також складність справи та значний її обсяг, ціна договору, за яким надавалась правова допомога уданій справі була збільшена і становить 68 000,00 грн

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.

Відповідачем у якості доказів понесення судових витрат надано наступні докази (копії): договір про надання правничої допомоги № 23/03/2023 від 23.03.2023 року; додаток №1 від 23.03.2023 року до договору про надання правничої допомоги № 23/03/2023 від 23.03.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2174/10, ордер серія АІ №1372103 від 27.03.2023 року, узагальнюючий акт наданих послуг до договору від 23.03.2023 року про надання правничої (правової) допомоги від 11.09.2023 року, диплом доктора філософії DR№ 001068.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2023 року Приватне акціонерне товариство "Хорольський механічний завод" (замовник) та адвокатське об`єднання "ДЖІ ЕНД ДІ" (виконавець) уклали договір про надання правничої (правової) допомоги (далі -договір; а. с. 123, 124).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується власними силами або шляхом залучення третіх осіб надавати правничу (правову) допомогу замовнику, що полягає в захисті прав та інтересів ПрАТ "Хорольський механічний завод" у справі 917/342/23 за позовом Малого приватного підприємства "Сіма" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" про стягнення 613 976,05 грн. Правова (правнича) допомога за цим договором включає (але не обмежується): аналіз позовних вимог, формування правової позиції, збір доказів, ведення переговорів, підготовка відзиву на позовну заяву, складання інших документів, що необхідні для захисту інтересів замовника, представництво інтересів замовника в судах України та ін.

Згідно п. 1.3. договору для надання правничої (правової) допомоги замовнику за даним договором виконавець уповноважує адвокатів Адвокатського об`єднання "ДЖІ ЕНД ДІ", зокрема Деледивку Сергія Григоровича, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2174/10 від 30.01.2003 року виданого Київською обласною кваліфікаційною дисциплінарною комісією адвокатури. При наданні правничої (правової) допомоги адвокати можуть діяти разом або окремо, незалежно один від одного.

Згідно п. 2.11 договору виконавець, у відповідності до предмета договору, передбаченого п. п. 1.1, 1.2. зобов`язується надавати замовникові наступну правничу допомогу:

а) надавати замовнику консультації, висновки, довідки та роз`яснення чинного законодавства України; формувати позицію у справі із врахуванням судової практики, збирати докази; складати процесуальні документи, що є необхідними для ефективного захисту прав та інтересів замовника, вчиняти інші дії, визначені п. 1.2 цього договору;

б) представляти та захищати інтереси замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування, в установах, організаціях і підприємствах, незалежно від форми власності, а також у відносинах з фізичними особами;

в) представляти та захищати інтереси замовника в судах всіх юрисдикцій першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу, що надається за цим договором, в тому числі гонорару адвоката за надання правничої (правової) допомоги, а також за представництво інтересів замовника в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою (надалі - «Ціна Договору» або «Сума витрат на професійну правничу (правову) допомогу»), включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів та інші дії, що визначені п.1.1, 1.2 та 2.1 цього договору, визначається згідно Порядку обчислення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, що погоджений сторонами в Додатку №1 і є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 7.2. договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

У додатку №1 до договору (а. с. 124, 125 ) сторони погодили, що до визначення розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, в тому числі гонорару адвоката, не застосовується погодинна оплата. Визначення розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, в тому числі гонорару адвоката, встановлюється у фіксованому розмірі вартості послуг (робіт), що обумовлені в п. 3 цього додатку, помноженому на кількість наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем. Остаточний розмір витрат на професійну (правничу) допомогу, в тому числі гонорару адвоката, буде визначений сторонами в акті наданих послуг.

Відповідно до п. 3 додатку № 1 до договору вартість послуг (виконаних робіт), що надаються (виконуються) виконавцем:

- ознайомлення з позовною заявою іншого учасника справи та доданими до позову матеріалами, детальний аналіз вимог позовної заяви - вартість 10 000,00 грн;

- формування правової позиції по справі (вивчення судової практики, визначення правової позиції по справі, вибір лінії захисту інтересів замовника - вартість 10 000,00 грн (комплекс дій);

- збір доказів по справі - вартість 7 500,00 грн;

- виготовлення адвокатом копій документів у відповідності до вимог ГПК України - вартість 1 500,00 грн - за один комплект;

- ознайомлення із заявами по суті справи, документами з процесуальних питань та доказами, наданими іншими учасниками справи під час розгляду справи судом - вартість 5 000,00 грн за один документ;

- складання заяв по суті справи - 7 500,00 грн за одну заяву по суті справи;

- складання документів з процесуальних питань: заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань тощо - вартість 2 500,00 грн за один документ;

- участь в судових засіданнях (представництво та захист інтересів змовника) - 5 000,00 грн за участь в одному засіданні;

- ознайомлення з матеріалами справи в суді - вартість 2 500,00 грн;

- підготовка до розгляду справи в судових засіданнях - 2 500,00 грн за підготовку до одного засідання;

- аналіз рішення суджу по справі , визначення та узгодження правової позиції щодо апеляційного та касаційного оскарження - вартість 10 000,00 грн - комплекс дій;

- складання апеляційної та касаційної скарг - 15 000,00 грн - за одну скаргу.

До заяви про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/342/23 відповідачем надано узагальнюючий акт наданих послуг від 11.09.2023 року до договору від 23.03.2023 року про надання правничої (правової) допомоги (підписаний сторонами договору), в якому вказано, що виконавцем надано замовнику наступну правову допомогу:

- ознайомлення з позовною заявою МПП "Сіма" про розірвання договору, стягнення суми авансу та штрафних санкцій, аналіз правової позиції позивача на суму 10 000,00 грн;

- формування правової позиції по справі № 917/342/23: комплекс дій, що включає аналіз законодавства, аналіз судової практики, пошук і підбір правових позицій КГС ВС та ВПВС, вивчення доказів, визначення правової позиції по справі, вибір лінії захисту інтересів замовника та ін. - на суму 10 000,00 грн;

- збір доказів по справі - на суму 7 500,00 грн;

- виготовлення адвокатом копій документів у відповідності до вимог ГПК України - на суму 3 000,00 грн (відзив на позовну заяву, відзив на апеляційну скаргу);

- складання заяв по суті справи: розроблення, підготовка та подання відзиву на позовну заяву; розроблення, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - на суму 15 000,00 грн за дві заяви по суті;

- участь в судових засіданнях: 2 судових засідання в Господарському суді Полтавської області; 1 судове засідання в Східному апеляційному господарському суді - на суму 15 000,00 грн;

- підготовка до розгляду справи в судових засіданнях - на суму 7 500,00 грн (загальна кількість судових засідань по справі в суді першої та апеляційної інстанціях - 3).

Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надавав, в тому числі представництво в судових засіданнях в режимі відео конференції здійснював адвокат Деледивка С. Г. на підставі договору №23/03/2023 про надання правничої (правової) допомоги від 23.03.2023 року та ордеру серії АІ № 1372103 від 27.03.2023року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що представником відповідача здійснювався юридичний супровід клієнта під час судового розгляду справи.

Суд критично оцінює доводи представника позивача відносно того, що в матеріалах справи відсутній додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги, що унеможливлює встановити вартість послуг (виконаних робіт), які надавалися (виконувалися) виконавцем, адже він був наданий суду разом із відзивом на позовну заяву та долучений до матеріалів справи (а. с. 124, 1255).

Крім того суд встановлено, що у додатку №1 до договору сторони погодили, що до визначення розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, в тому числі гонорару адвоката, не застосовується погодинна оплата. Визначення розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, в тому числі гонорару адвоката, встановлюється у фіксованому розмірі вартості послуг (робіт), що обумовлені в п. 3 цього додатку, помноженому на кількість наданих послуг (виконаних робіт) виконавцем. Остаточний розмір витрат на професійну (правничу) допомогу, в тому числі гонорару адвоката, буде визначений сторонами в акті наданих послуг. Пунктом 3 додатку № 1 до договору встановлено вартість послуг (виконаних робіт), що надаються (виконуються) виконавцем.

Відносно посилання позивача на те, що узагальнюючий акт від 11.09.2023 року не містить інформації про те, який саме з адвокатів, перелічених в п. 1.3. договору, надавав ту чи іншу послугу та/або виконував роботу із наведеного переліку, суд зазначає, що умовами договору не передбачено конкретизації того, який саме з перелічених адвокатів у п. 1.3. договору має надавати ти чи іншу послугу або виконувати робот; виконавцем у даному випадку є Адвокатське об`єднання, яке за цим договором уповноважило адвокатів, які можуть діяти разом або окремо, незалежно один від одного.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи, такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, враховуючи наведену практику Верховного Суду, суд зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 68 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши надані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката докази, судом дійшов висновку, що виокремлення адвокатом в узагальнюючому акті від 11.09.2023 році послуги "збір доказів по справі" (при цьому відповідачем подано лише 1 доказ (копію складеної економістом калькуляції)), "підготовка до розгляду справи в судових засіданнях" (відносно засідань по справі в суді першої інстанції) як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим, адже охоплюється діями адвоката при формуванні правової позиції по справі №917/432/23 та складанні заяв по суті справи (розроблення, підготовка та подання відзиву на позовну заяву). Крім того суд зазначає, що в переліку послуг (робіт) Узагальнюючого акту від 11.09.2023 року відповідач вказав - розроблення, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (ціна за заяву - 7 500,00 грн), виготовлення адвокатом копій документів у відповідності до вимог ГПУК України (відзив на апеляційну скаргу - 1500,00 грн); участь в 1 судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду (ціна - 5 000,00 грн за участь в одному засіданні) та підготовка до розгляду справи в судових засіданнях, а саме: в суді апеляційної інстанції (ціна 2 500,00 грн).

Відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2).

Згідно статті 282 цього кодексу постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 зазначеного кодексу особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені (постанова Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №916/24/18).

Отже, витрати на правничу допомогу на суму 29 000,00 грн є необґрунтованими та неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та мають бути виключені із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Також суд звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказане відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/342/23 підлягає частковому задоволенню в розмірі 39 000,00 грн (10 000,00 грн за ознайомлення з позовною заявою МПП "Сіма" про розірвання договору, стягнення суми авансу та штрафних санкцій, аналіз правової позиції позивача; 10 000,00 грн за формування правової позиції по справі № 917/342/23: комплекс дій, що включає аналіз законодавства, аналіз судової практики, пошук і підбір правових позицій КГС ВС та ВПВС, вивчення доказів, визначення правової позиції по справі, вибір лінії захисту інтересів замовника та ін.; 1 500,00 грн за виготовлення копій документів у відповідності до вимог ГПК України (відзив на позовну заяву); 7 500,00 грн за складання заяви по суті справи: розроблення, підготовка та подання відзиву на позовну заяву; 10 000,00 грн за участь у двох судових засіданнях в Господарському суді Полтавської області).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.09.2023 року було відмовлено в задоволенні позову повністю. Отже, витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 39 000,00 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 16, 74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 232, 240,244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №917/342/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Сіма" (Масив 16, буд. 2, сільрада Новодолинська, Овідіопольський район, Одеська область, 67822, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22734257) на користь Приватного акціонерного товариства "Хорольський механічний завод" (вул. Небесної Сотні, 106, м. Хорол, Полтавська область, 37800, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14311353) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 000 грн.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині заяви відмовити в задоволенні.

Повне додаткове рішення складено 28.09.2023 року.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 256 -257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко