Ухвала

від 27.09.2023 по справі 686/22001/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 686/22001/22

провадження № 61-13669ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» (далі - ПрАТ «Фірма «Хмельницькбуд»), в якому просив суд стягнути з ПрАТ «Фірма «Хмельницькбуд» на його користь реальні збитки в розмірі 20 169 грн, упущена вигода - 288 000 грн, моральна шкода - 50 000 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що йому на праві приватної власності належить блок гаражів НОМЕР_5 (гаражі № № НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 січня 2021 року про право власності на блок гаражів НОМЕР_5 , обладнаний чотирма гаражними дверима по АДРЕСА_1 .

Зазначене майно придбане позивачем з прилюдних торгів за 20 169 грн, яке раніше належало ВАТ «Хмельницькбуд».

Приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Поліщук H. B 09 листопада 2004 року позивачу видано свідоцтво про право власності.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 18 жовтня 2012 року y справі № 2218/8658/12 зобов`язав ПрАТ «Фірма «Хмельницькбуд» усунути перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження належним позивачу блоком гаражів НОМЕР_5 загальною площею 120,2 кв. м по АДРЕСА_1 .

Хмельницький апеляційний суд постановою від 25 вересня 2019 року, яку залишив в силі суд касаційної інстанції, постанову головного державного виконавця Першого ВДВС міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Бухтоярова А. М. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4 залишив в силі. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2012 року в справі № 2218/8658/12 (відповідно до виконавчого листа № 2218/8658/12, виданого 18 жовтня 2012 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області) виконано. Усунуто перешкоди у здійсненні користування, володіння та розпорядження ОСОБА_1 належним йому блоком гаражів НОМЕР_5 по АДРЕСА_1 .

Позивач вказував, що, ігноруючи судові рішення, відповідач продовжує чинити перешкоди власнику у володінні, користуванні та розпорядженні блоком гаражів АДРЕСА_2 .

Таким чином, протиправно користуючись майном відповідач завдає матеріальної і моральної шкоди позивачу, який, як власник нерухомого майна, позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Вказував, що відповідно до технічної характеристики, блок гаражів призначений для зберігання чотирьох легкових автомобілів або малогабаритних вантажних автомобілів. Розмір місячної орендної плати у центральному районі м. Хмельницького складає в середньому 2 000 грн. В зв`язку з викладеним позивач вважає, що йому відповідачем завдано збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 288 000 грн (3 роки по 8 000 грн (4 гаражі по 2 000 грн) в місяць) та реальних збитків у розмірі 20 169 грн, що становить суму вартості придбаних гаражів.

Крім того, позивач посилався на те, що внаслідок порушення прав власника нерухомого майна йому завдано моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 05 червня 2023 року, яке залишив без змін Хмельницький апеляційний суд постановою від 14 серпня 2023 року, відмовив у задоволенні позову.

18 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 серпня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі незначної складності, тобто рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є майнові вимоги провідшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684 грн.

Ціна позову у даній справі становить 358 169 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків з цієї категорії спорів, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, «Добріч проти Сербії» (Dobric v. Serbia), «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. CROATIA), № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanovic v. Serbia), § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).

Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).

Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

За змістом практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі незначної складності, яка визнана судом малозначною, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.

За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Хмельницькбуд» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров