Постанова

від 28.09.2023 по справі 758/6338/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 вересня 2023 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/6634/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Стрижеуса А. М.,

за участю секретаря Ратушного А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Подільського районного суду м. Києва

від 07 лютого 2023 року

в складі судді Петрова Д. В.

у цивільній справі №758/6338/21 Подільського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Нікітіної Юлії Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Азентіс-Істейт", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства Комерційний банк "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ",

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна, ОСОБА_4 ,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та визнання недійсними договорів

У С Т А Н О В И В:

В травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому збільшила позовні вимоги, та просила:

визнати недійсним правочин (рішення) про перереєстрацію за ТОВ «Азентіс-Істейт» права власності на нерухоме майно, а саме на нежилі приміщення з №1 по №l7 (групи приміщень №17) (в літ.Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 305,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154447380000, за яким 27.03.2019 державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіною Ю. В., індексний номер рішення: 46163366, було прийнято рішення про скасування права власності, на підставі заяви ТОВ "Азентіс-Істей", а також скасувати вказане рішення та запис про право власності внесений на підставі цього рішення;

поновити запис (рішення) про право власності №30790259 від 20.03.2019 вчинений приватним нотаріусом Ліпатніковою Р. Г., Миколаївський міський нотаріальний округ, Миколаївська область;

скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстратор» Нікітіної Ю. В. від 27.03.2019, індексний номер рішення 46163224 про скасування запису про скасування державної реєстрації обтяжень стосовно реєстрації обтяжень від 25.03.2019, номер запису про обтяження: 30880973, підстава: договір іпотеки, серія та номер: 259, заборона №260/1 виданий 25.03.2019;

поновити (рішення) номер запису про обтяження: 30880937, дата та час державної реєстрації: 25.03.2019 19:23:54, підстава: договір іпотеки, серія та номер: 259, заборона №260/1 виданий 25.03.2019;

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень, серія та номер: 1301, виданий 27.03.2019 та скасувати запис (рішення) про право власності 30894911 від 23.03.2019, власник - ОСОБА_2 ;

визнати дії приватного нотаріуса КМНО Шишкіної А. О. протиправними щодо проведення реєстраційної дії поділу об`єкту нерухомого майна, а саме нежилих приміщень з №1 по №l7 (групи приміщень №17) (в літ.Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень, серія та номер: 6829, виданий 19.12.2019 та скасувати запис (рішення) про право власності 34749274 від 19.12.2019, власник - ОСОБА_3 ;

визнати недійсним іпотечний договір, серія та номер 332 від 25.03.2021, укладений між АТ КБ "Земельний капітал" та ОСОБА_3 ;

визнати недійсним догові про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.03.2021, серія та номер 335;

витребувати в АТ КБ "Земельний капітал" на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення з №1 по №l7 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що 20.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Азентіс-Істейт" (далі - ТОВ «Азентіс-Істейт», Товариство) в особі директора ОСОБА_4. та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нежилих приміщень з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1154447380000, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ліпатніковою Р. Г., зареєстровано в реєстрі за №227, загальним розміром 305,7 кв.м, яке знаходиться на 4 поверсі громадської будівлі за цією ж адресою. Умовами договору визначено, що продаж майна вчинено за 4 388 374,00 грн, які покупець сплатив продавцю до посвідчення цього договору.

Договір від 20.03.2019 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 20.03.2019, номер запису про право власності 30790259.

Зазначала, що всі умови договору виконані, покупець сплатив вартість майна в повному обсязі, що підтверджується самим договором. Також зазначила, що отримання грошових коштів Товариством підтверджується розпискою від 21.03.2019, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , який є директором ТОВ «Азентіс-Істейт», отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 500 тисяч доларів США в розрахунок за договором купівлі-продажу від 20.03.2019.

Пізніше, а саме 25.03.2019 вона з ОСОБА_5 уклала договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом, в забезпечення виконання якого було укладено договір іпотеки та накладено заборону відчуження спірного нерухомого майна.

Зауважила, що 11.04.2019 вона отримала витяг з Державного реєстру речових прав, а саме на спірне майно, з якого дізналася, що власником її майна є ОСОБА_2 , а підставою виникнення його права власності є договір купівлі-продажу від 27.03.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шишкіною А. О. Також з витягу вбачається, що на спірні нежитлові приміщення було накладено обтяження на підставі договору іпотеки укладеного 10.04.2019 між невідомими позивачці особами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Після того, як їй стало відомо, що спірні нежитлові приміщення придбані нею у ТОВ «Азентіс-Істейт», з невідомих їй підстав перестали належати їй на праві власності, вона намагалася зв`язатися з директором ТОВ «Азентіс-Істейт» ОСОБА_4 , однак останній на зв`язок не виходив.

Додала, що вона звернулася до нотаріуса, який їй повідомив, що 27.03.2019 державним реєстратором КП «Реєстратор» знято всі обтяження з майна позивача, які були накладені за договором іпотеки від 25.03.2019. При цьому, жодних дій щодо розпорядження майна, а також зняття обтяжень саме вона не здійснювала. Також 27.03.2019 державним реєстратором Нікітіною Ю. В. Комунального підприємства «Реєстратор» на підставі заяви ТОВ «Азентіс-Істейт» скасовано право власності на спірне нерухоме майно, що набуто ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.03.2019. Після цього ОСОБА_2 проведено державну реєстрацію поділу об`єкту спірного нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, загальною площею 305,7 кв.м., з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ.Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1154447380000, поділено на нежитлове приміщення, загальною площею 145,8 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1959994980000, приміщення №17, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлове приміщення, загальною площею 159,9 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000, приміщення №17/1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані 08.11.2019 року. На час звернення до суду з даним позовом реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1154447380000 за яким значився спірний об`єкт нерухомості нежитлове приміщення, загальною площею 305,7 кв.м., з № 1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не існує. Замість нього, у зв`язку з розподілом, здійсненим ОСОБА_2 , з`явилося два інших об`єкта нерухомості, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 145,8 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1959994980000, приміщення №17, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та на нежитлове приміщення, загальною площею 159,9 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000, приміщення №17/1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані 08.11.2019.

Пізніше, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме 19.12.2019 було укладено договір купівлі продажу нежитлового приміщення, загальною площею 145,8 кв.м., реєстраційний номер нерухомого майна 1959994980000, приміщення №17, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19.12.2019 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, загальною площею 159,9 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000, приміщення №17/1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Стверджувала, що державним реєстратором Нікітіною Ю. В. без належних на то підстав, поза межами повноважень, неправомірно скасовано реєстрацію права власності на дані приміщення, які були набуті ОСОБА_1 в спосіб, визначений законодавством та ніким не оспорювалися.

На думку позивачки, за таких обставин у неї виникло право на витребування свого майна із чужого незаконного володіння та скасування усіх інших правочинів, записів про право власності в реєстрі прав нерухомості, оскільки відповідачі своїми діями незаконно скасували її право власності на нерухоме майно, шляхом здійснення незаконної та противоправної реєстраційної дії, а в подальшому здійснили інші незаконні реєстраційні дії та уклали правочини, що також підлягають скасуванню та визнанню недійсними.

Відповідач - ОСОБА_3 заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що вимоги про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Щодо позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння зазначив, що позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження права власності на спірне майно.

В частині позовних вимог про визнання правочинів недійсними вказав на те, що позивачка не є стороною оспорюваних правочинів; оспорювані правочини не порушують її прав та законних інтересів, оскільки на момент розгляду справи право власності на спірний об`єкт нерухомого майна за позивачкою скасовано.

Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Земельний Капітал" подав відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що позивачка, звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог, порушила норми процесуального права.

Вказував, що ОСОБА_1 просить витребувати на її користь майно, якого станом на момент звернення з даним позовом та на момент розгляду справи вже не існує. Також вважав, що інші позовні вимоги про визнання недійсними правочинів/договорів, поновлення/скасування записів державного реєстратора, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що такі правочини не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України.

Крім цього, зазначив, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки гіпотетичне задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договорів не призведе до поновлення порушених прав та законних інтересів, зокрема не відновляться права ОСОБА_1 на володіння та розпорядження спірним нерухомим майном. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивачка, діючи через свого представника ОСОБА_7 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції належним чином не було надано оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам та не досліджено обставини справи в цілому.

В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що державний реєстратор зробив лише реєстраційну дію щодо зміни власника майна, а правочин за яким саме ОСОБА_1 стала власником спірного майна у визначеному законом порядку, а саме на підставі рішення суду, недійсним не визнавався. Тому й всі інші правочини щодо продажу майна та здійснення реєстрації підлягають скасуванню у судовому порядку для відновлення її порушених прав та повернення спірного майна у її законну власність.

Вказувала, що суд першої інстанції не звернув уваги, що розрахунок між сторонами за придбання спірної нерухомості було здійснено до підписання договору купівлі-продажу, у розмірі 500 000 доларів США, про що зазначено у розписці. У самому договорі вартість спірного майна зазначена у розмірі 4 388 374 грн, а згідно довідки ТОВ «Азентіс-Істейт» суму становила 4 387 350 грн, що в свою чергу свідчить про недійсність даної довідки та заяви про не розрахунок між сторонами, на підставі яких скасовано запис про реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_1 у державним реєстратором КП «Реєстратор» Нікітіною Ю. В.

Вважала, що надана державному реєстратору заява ТОВ «Азентіс-Істейт», в якій останнє просило вважати недійсним договір купівлі-продажу спірного майна між ОСОБА_1 та ТОВ «Азентіс-Істейт» не могла бути підставою для скасування реєстрації права власності на спірне майно, з огляду на те, що такого порядку скасування реєстрації права власності чинним законодавством не передбачено, а відтак всі інші правочини зі спірною нерухомістю були незаконними та здійсненими для утруднення виконання рішення за віндикаційним позовом.

Додала, що висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права власності на спірне майно є помилковим з огляду на наданий нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірного майна, який не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

За вказаних обставин просила скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

18 серпня 2023 року від Акціонерного товариства Комерційний банк "Земельний капітал" (далі - АТ КБ "Земельний капітал", Банк) надійшли пояснення, в яких Банк зазначив, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки з 22.12.2022 власником спірного нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу є Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМОНТ ГРУП" (далі - ТОВ "КАМОНТ ГРУП").

Також в обґрунтування пояснень АТ КБ "Земельний капітал" зазначив, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки станом на момент звернення до суду з даним позовом та на момент розгляду справи вже не існує нерухомого майна, яке просить витребувати позивачка на свою користь. Інші позовні вимоги теж є необґрунтованими, оскільки не доведено, що оспорювані правочини не відповідають нормам ст. 203 ЦК України. Додав, що навіть задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних правочинів не призведе до захисту порушеного права позивачки, оскільки не відновляться її права щодо володіння та розпорядження спірним нерухомим майном, а відтак такий спосіб захисту, як визнання недійсними правочинів, є неефективним. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Від інших учасників справи не надходило відзивів або пояснень на апеляційну скаргу.

Позивачка, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Від представника позивачки ОСОБА_7 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та за відсутності її представника (том 4, а. с. 184-187).

Відповідач - АТ "Земельний Капітал", належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив (том 4, а. с. 169).

Відповідачі: ТОВ «Азентіс-Істейт», державний реєстратор КП "Реєстратор" Нікітіна Ю. В., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повідомлені про день, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (том 4, а. с. 161-168).

Третя особа - ОСОБА_4 , повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (том 4, а. с. 154-155, 159-160).

Треті особи: ПН КМНО Шишкіна А. О., ПН ДМНО Вакуленко С. О., належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися та своїх представників не направили. Від ПН КМНО Бузницької Ю. О. надійшов лист, в якому остання повідомила, що всі справи ПН КМНО Шишкіної А. О. було передано їй, просила розглянути справу у її відсутність (том 2, а. с. 202-203). Від ПН ДМНО Вакуленко С. О. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності (том 3, а. с. 6-8).

Зважаючи на викладене та враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та їхніх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного рішення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, вбачається, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що державним реєстратором Нікітіною Ю. В. незаконно та протиправно було скасовано за нею право власності на нежитлові приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17 (в літ. Б) по АДРЕСА_1 набуте на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.03.2019, укладеного з ТОВ "Азентіс-Істейт", оскільки діючим законодавством не передбачено такого порядку для скасування рішення державного реєстратора про право власності, як заява попереднього власника про не отримання грошових коштів за договором купівлі-продажу. Вказувала, що повний розрахунок за договором купівлі-продажу було проведено з ТВ "Азентіс-Істейт" ще до нотаріального посвідчення договору, що підтверджується самим договором та розпискою директора Товариства про отримання грошових коштів за продаж майна.

Також вказувала на те, що сам Договір купівлі-продажу від 20.03.2019, укладений з ТОВ "Азентіс-Істейт", на підставі якого за нею було зареєстровано право власності є чинним, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак здійснення реєстраційної дії щодо зміни власника майна є незаконним та неможливим.

Позивачка вважала, що за таких обставин всі інші правочини щодо продажу майна та здійснені реєстраційні дії підлягають скасуванню, а майно поверненню у її власність шляхом витребування у незаконного володільця.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що рішення державного реєстратора КП "Реєстратор" Нікітіної Ю. В. від 27.03.2019, яким скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірні нежилі приміщення, не відповідало вимогам Закону Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, законодавцем визначено, що державна реєстрація є юридичним фактом, що формалізує всі підстави виникнення права. Те, що державна реєстрація речового права є юридичним фактом цивільного права і завершує юридичний склад виникнення, зміни чи припинення речового права, встановлено законом.

Положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону №1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 20.03.2019 - виникнення спірних правовідносин), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З наведеного вбачається, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Таким чином, за приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду неможливо скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності.

Отже, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав або нотаріусу, заяву та рішення суду, що набрало законної сили.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення державного реєстратора КП "Реєстратор" Нікітіної Ю. В. від 27.03.2019, яким скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірні нежилі приміщення, здійснену 20.03.2019, колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є засновником та єдиним учасником ТОВ «Азентіс-Істейт».

Згідно з копією договору купівлі-продажу від 20.03.2019, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ліпатніковою Р. Г., зареєстрованого в реєстрі за номером 227, ТОВ «Азентіс-Істейт» (стара назва - ТОВ «Сінтеза-Істейт»), в особі директора ОСОБА_4., продав та передав ОСОБА_1 , а остання купила та прийняла нерухоме майно, а саме нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ.Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1154447380000.

З вказаного договору вбачається, що за домовленістю сторін продаж майна вчинено за 4 388 374,00 грн, які покупець «зобов`язується сплатив» продавцю до посвідчення цього договору. Розрахунок між сторонами був здійснений.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.03.2019, нежитлові приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належать ОСОБА_1 , підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу від 20.03.2019 №227, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Ліпатніковою Р. Г.

З копії розписки від 21.03.2019 вбачається, що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 500 тисяч доларів США та передав ОСОБА_8 в розрахунок договору купівлі-продажу офісного приміщення за адресою АДРЕСА_1 , нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ.Б), загальною площею 305,7 м2.

Також з матеріалів справи вбачається, що право власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 скасовано 27.03.2019 рішенням державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Ю. В. на підставі заяви ТОВ «Азентіс-Істейт», яка не містить дати, адресата та вхідного номеру, і в цій заяві ТОВ "Азентіс-Істейт" просило вважати недійсним договір купівлі-продажу від 20.03.2019, укладений з ОСОБА_1 .

На час скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , спірне житлове приміщення, у зв'язку із укладенням 25.03.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 договору іпотеки, було передано в іпотеку на підставі якого було накладено заборону відчуження зазначеного в договорі нерухомого майна.

В день скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , а саме 27.03.2019, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А. О. посвідчено купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за номером 1301, за умовами якого ТОВ «Азентіс-Істейт» в особі директора ОСОБА_4., зобов`язався передати ОСОБА_2 , а останній в свою чергу зобов`язався прийняти нерухоме майно, а саме нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1154447380000 та сплатити 4 563 000,00 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2019, нежитлові приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належать ОСОБА_2 ; підставою виникнення його права власності є договір купівлі-продажу від 27.03.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шишкіною А. О.

Також з даного витягу з реєстру вбачається, що на спірні нежитлові приміщення було накладено обтяження на підставі договору іпотеки укладеного 10.04.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6

08 листопада 2019 року ОСОБА_2 проведено державну реєстрацію поділу об`єкта нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером нерухомого майна 1154447380000 поділено на:

- нежитлове приміщення, площею 145,8 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 19599994980000, приміщення №17, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

та нежитлове приміщення, загальною площею 159, 9 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000, приміщення 17/1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії договору купівлі-продажу від 19.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Шишкіною А. О., номер запису про право власності 34749274, вбачається, що ОСОБА_2 продав нежитлове приміщення №17, площею 145,8 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 19599994980000, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за 477 000 грн ОСОБА_3 .

З копії договору купівлі-продажу від 19.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Шишкіною А. О., номер запису про право власності 34750099, вбачається, що ОСОБА_2 продав нежитлове приміщення №17/1, площею 159, 9 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за 524 000 грн ОСОБА_3 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2021 нежитлові приміщення №17 та №17/1 по АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належать ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.12.2019, серія та номер: 6830, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А. О.

25 березня 2021 року ОСОБА_3 передав АТ КБ «Земельний Капітал» в іпотеку нежитлове приміщення №17, площею 145,8 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 19599994980000, та нежитлове приміщення №17/1, площею 159,9 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000.

Наступного дня - 26 березня 2021 року приватним нотаріусом Вакуленко С. О. проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №17, площею 145,8 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 19599994980000, та на нежитлове приміщення №17/1, площею 159,9 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000 за АТ КБ «Земельний Капітал» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №335 від 26.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.03.2021 нежитлове приміщення №17, площею 145,8 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 19599994980000, та нежитлове приміщення №17/1, площею 159,9 м2, реєстраційний номер нерухомого майна 1960033880000,у АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстровані за АТ КБ «Земельний капітал», засновником якого та кінцевим бенефіціарним власником з розміром частки - 100% є ОСОБА_2 .

Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № GFE001-UA-20221123-18567 від 29.11.2022, між АТ КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМОНТ ГРУП» укладено Договір купівлі-продажу (нерухомого майна) від 21.12.2022, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 159,9 м2, що знаходиться за адресом

АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:

1960033880000, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н. О. за реєстровим №6918.

Згідно результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № GFE001-UA-20221121-18292 від 28.11.2022, між АТ КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ» та ТОР «КАМОНТ ГРУП» укладено Договір купівлі-продажу (нерухомого майна) від 21.12.2022, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 145,8 м2, що знаходиться за адресом АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1959994980000, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н. О. за реєстровим №6919.

21 грудня 2022 року між АТ КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМОНТ ГРУП»

підписано акти приймання-передачі нерухомого майна, а саме:

- нежитлове приміщення, загальною площею 159,9 м2, що знаходиться за адресом АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1960033880000;

- нежитлове приміщення, загальною площею 145,8 м2, що знаходиться за адресом АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1959994980000.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів (том 3, а. с. 103-105).

Колегія суддів дослідила надані на виконання ухвали суду від 20.06.2023 документи, зокрема заяву ТОВ "Азентіс-Істейт", підписану ОСОБА_4 , без номеру та без дати, а також без зазначення адресата (том 3, а. с. 213). В цій заяві ТОВ "Азентіс-Істейт" в особі директора ОСОБА_4. зазначило, що 20.03.2019 було укладено Договір купівлі-продажу, за яким ТОВ "Азентіс-Істейт" продало та передало ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме нежилі приміщення з №1 по №17 (група приміщень №17) (в літ. Б), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до даного договору вартість відчужуваного майна становить 4 387 350,00 грн. Згідно п. 9 Договору, оплата зазначеної суми повинна була здійснитися до підписання Договору. Проте станом на сьогоднішній день (26 березня 2019 року) оплата так і не надійшла від ОСОБА_1 .

Також в даній заяві ТОВ "Азентіс-Істейт" просило вважати недійсним договір купівлі-продажу, зважаючи на можливо незаконні (шахрайські) дії та недобросовісність ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що державний реєстратор не є суб`єктом права, який має повноваження щодо визнання правочину недійсним. Державний реєстратор наділений повноваженнями щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, з належним чином засвідченої копії заяви ТОВ "Азентіс-Істейт" від 27.03.2019 про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1154447380000 (номер зазначений у витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно) вбачається, що підставою для скасування рішення про державну реєстрацію заявником зазначено саме їх заяву про визнання правочину недійсним. Рішення суду про визнання правочину недійсним заявником не подавалося (том 3, а. с. 214-215).

На підставі двох вищезазначених заяв ТОВ "Азентіс-Істейт" державним реєстратором КП "Реєстратор" Нікітіною Ю. В. 27.03.2019 прийнято оскаржуване рішення, про яке вказувалося вище. В даному рішенні зазначено, що державним реєстратором розглянуто заяву про скасування від 27.03.2019, яку подав ТОВ "Азентіс-Істейт". Також в цьому рішенні вказано, що враховуючи викладене та керуючись ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, державний реєстратор вирішив скасувати запис про державну реєстрацію права власності.

Отже, з наведеного слідує, що зареєстрована за ОСОБА_1 державна реєстрація права власності на спірні нежилі приміщення була скасована на підставі заяви ТОВ "Азентіс-Істейт", поданій останнім до державного реєстратора, після чого право власності на спірні нежитлові приміщення було перереєстровано за ТОВ "Азентіс-Істейт" та в подальшому відносно цього ж нерухомого майна було здійснено ряд оспорюваних правочинів та рішень про державну реєстрацію прав і обтяжень нерухомого майна.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ "Азентіс-Істейт" звертався до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 та відповідно не містять доказів того, що існує судове рішення про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 .

Також в матеріалах справи відсутні докази й того, що у визначеному законом порядку, а саме на підставі судового рішення, визнано недійсним документ - Договір купівлі-продажу від 20.03.2019, укладений між ТОВ "Азентіс-Істейт" та ОСОБА_1 , за яким остання набула у власність спірні нежитлові приміщення.

При цьому, колегія суддів звернула увагу на зміст Договору купівлі-продажу від 20.03.2019, укладеного між ТОВ "Азентіс-Істейт" та ОСОБА_1 , а саме на те, що останній містить розбіжності щодо виконання його умов в частині оплати.

Так, як вже вказувалося вище, в Договорі купівлі-продажу від 20.03.2019, а саме в пункті 9 зазначено, що за домовленістю сторін продаж майна вчинено за 4 388 374 грн, які покупець "зобов`язується сплатив" продавцю до посвідчення цього договору. Розрахунок між сторонами був здійснений.

Водночас, зазначення в договорі таких протилежних один одному відомостей: "зобов`язується", "сплатив" та «Розрахунок між сторонами був здійснений» за відсутності рішення суду про визнання правочину недійсним, не є підставою для скасування державної реєстрації права власності.

У цій справі не заявлялися самостійні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.03.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Азентіс-Істейт".

Таким чином, сукупний аналіз наведених обставин та положень закону вказує на те, що державним реєстратором КП "Реєстратор" Нікітіною Ю. В. незаконно прийнято рішення про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно, за відсутності рішення суду про визнання правочину недійсним, після чого вибуття майна із власності позивачки не можна вважати законним.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вищевказаного не врахував, не надав належної правової оцінки доказам, які наявні в матеріалах справи, не застосував положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції на час виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов неправильного висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог щодо незаконності рішення державного реєстратора про скасування права власності за ОСОБА_1 .

Також, колегія суддів вважає, що з огляду на зазначені вище обставини, є безпідставним висновок суду про те, що позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у неї права власності на спірне майно. Більше того, згідно вимог діючого законодавства, право власності ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно фактично підтверджується Договором купівлі-продажу від 20.03.2019, укладеним з ТОВ "Азентіс-Істейт", який є чинним та недійсним у визначеному законом порядку не визнавався.

Проаналізувавши вказані норми закону та встановлені у справі обставини, оцінивши доводи сторін та зібрані у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки позивачкою доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що рішення державного реєстратора про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 , на підставі якого здійснено перереєстрацію права власності за ТОВ "Азентіс-Істейт", є незаконним.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду в силу ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивачки, що оспорювані правочини щодо розпорядження спірним майном та оспорювані рішення державного реєстратора про здійснення реєстрації права власності на спірне майно за іншими особами на підставі цих правочинів є незаконними в силу того, що останні були вчинені (здійснені) після незаконного скасування державним реєстратором права власності за ОСОБА_1 .

Однак, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання цих правочинів недійсними та скасування рішень державних реєстраторів оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права в цій частині.

Як вже вказувалося вище, позов у цій справі поданий, у зв`язку з незаконним заволодінням нерухомим майном, на яке вона в законному порядку набула права власності. При цьому, однією з позовних вимог є витребування нерухомого майна - нежитлові приміщення з незаконного володіння.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, від 22 січня 2020 року у справ № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 та інших.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав".

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19 та від 22.06.2021 у справі №200/606/18.

З наведеного слідує, що позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішень, записів державних реєстраторів на підставі цих правочинів, не відповідають належному способу захисту.

З цих же підстав не відповідають належному способу захисту і позовні вимоги про поновлення запису про право власності від 20.03.2019 за ОСОБА_1 ; скасування рішення державного реєстратора про скасування державної реєстрації обтяжень від 27.03.2019 з поновленням запису про обтяження номер: 30880937; визнання протиправними дій приватного нотаріуса щодо проведення реєстраційної дії поділу об`єкта нерухомого майна; визнання недійсним іпотечного договору від 25.03.2019, укладеного між АТ КБ "Земельний капітал" та ОСОБА_3 та визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.03.2021, а відтак і не підлягають задоволенню.

До того ж, скасування рішення державного реєстратора про скасування державної реєстрації обтяження майна від 25.03.2019 за договором укладеним ОСОБА_1 з ОСОБА_5 не порушує прав позивачки, з огляду на встановлені по тексту цієї постанови обставини. При цьому, слід також враховувати, що іпотекодержатель ОСОБА_5 не був учасникам справи.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовна вимога про витребування майна підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набував не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №466/8649/16-ц (провадження №14-93цс20).

Беручи до уваги наведені норми матеріального права та зважаючи, що належними та допустимими у справі доказами підтверджено вибуття спірнихнежилих приміщень із власності ОСОБА_1 поза волею останньої, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про витребування спірних нежилих приміщень з володіння АТ КБ "Земельний капітал". В матеріалах справи наявні відомості, що останньою особою за якою зареєстровано право власності є АТ КБ "Земельний капітал".

Колегія суддів вважає безпідставними посилання АТ КБ "Земельний капітал" на те, що він є неналежним відповідачем у справі з огляду на укладення 21.12.2022 Договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна з ТОВ "КАМОНТ ГРУП", враховуючи таке.

Дійсно, в матеріалах справи наявний Договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, укладений 21.12.2022 між АТ КБ "Земельний капітал" та ТОВ "КАМОНТ ГРУП".

Також з матеріалів справи вбачається, що внаслідок припинення арешту №43777741 на підставі рішення від 21.12.2022 №65868667, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Наталією Олександрівною, було зареєстровано перехід права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресами: АДРЕСА_2 , від АТ КБ "Земельний Капітал" до ТОВ "КАМОНТ ГРУП", на підставі рішення від 27.12.2022 №65945428, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко Мариною Олександрівною, погашено право власності на нежитлове приміщення за ТОВ "КАМОНТ ГРУП" та закрито розділ, на підставі рішення від 27.12.2022 №65943661, прийнятого приватним нотаріусом Бровченко М. О., відкрито розділ та зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресами: АДРЕСА_4 , яке утворилося в результаті об'єднання нежитлових приміщень №№17/1, 17, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , за ТОВ "КАМОНТ ГРУП". Внаслідок припинення арешту №437777187 на підставі рішення від 21.12.2022 №65868504, прийнятого приватним нотаріусом Мельник Н. О., було зареєстровано перехід права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресами: АДРЕСА_3 , від АТ КБ "Земельний капітал" до ТОВ "КАМОНТ ГРУП" (том 4, а. с. 70-77).

Однак наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2023 №556/5 скасовано рішення від 21.12.2022 №65868667 та №65868504, прийняті приватним нотаріусом КМНО Мельник Н. О., про реєстрацію переходу права власності на спірні нежитлові приміщення від АТ КБ "Земельний Капітал" до ТОВ "КАМОНТ ГРУП" (4, а.с. 70-77).

Отже, в матеріалах справи наявні відомості, що останньою особою за якою зареєстровано право власності є АТ КБ "Земельний капітал". А згідно правового висновку, викладеного у вказаній вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, частково знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог внаслідок неповного з`ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а тому в силу ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних. А зважаючи на те, що позивачка в апеляційній скарзі просила скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення позовних вимог, тоді як колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову, то апеляційна скарга теж підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи кількість позовних вимог немайнового характеру (10) та вимоги майнового характеру, а також зважаючи на приписи Закону України Про судовий збір, при зверненні ОСОБА_1 до суду з даним позовом підлягав сплаті судовий збір в сумі 20 430,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір в сумі 15 404,00 грн, а за подання апеляційної скарги сплатила судовий збір в сумі 30 645,00 грн (том 1, а. с. 1-3, 127; том 2, а. с. 118, 185). Отже, при зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не доплатила судовий збір в сумі 5 206,00 грн (20430-15404)

Беручи до уваги викладене та зважаючи на часткове задоволення позову, а саме вимоги майнового характеру (витребування нерухомого майна), на користь ОСОБА_1 з АТ КБ "Земельний капітал" підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в розмірі 23 169 грн 00 коп., а також з АТ КБ "Земельний капітал" підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 5 206,00 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Витребувати в Акціонерного товариства "Комерційний банк "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 нерухоме майно - нежитлові приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №17) (в літ. Б), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 305,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1154447380000.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 23 169 (двадцять три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" в дохід держави судовий збір в сумі 5 206 (п`ять тисяч двісті шість) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

А. М. Стрижеус