Постанова

від 22.09.2023 по справі 160/9028/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/9028/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року

в адміністративній справі №160/9028/22 за позовом Солонянської селищної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №160/9028/22 адміністративний позов Солонянської селищної ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим останній просить його скасувати та ухвалити нове рішення по цій справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що Дніпропетровською обласною прокуратурою відкрито кримінальне провадження №42017040000001323 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в якому наведена інформація про те, що директори ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» пояснити, що ніякого відношення до зазначених підприємств вони не мають. Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що первинні документи та договори, підписані від імені таких директорів, не мають юридичної сили та не можуть вважатись первинними документами, які підтверджують реально проведені господарські операції, оскільки такі документи не мають обов`язкового реквізиту підпису посадових осіб. Відтак, контролюючий орган вважає, що реальність взаємовідносин Сурсько-Михайлівської сільської ради з ТОВ «Ел-Монтаж», ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» не може бути підтверджено первинними документами підписаними такими особами. Отже, в порушення пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПК України, з урахуванням пп. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПК України, а також п. 2 ст. 9 Закону №996, витрати сільради за 2017 рік на загальну суму 871 269,73 грн не можуть вважатись такими, що документально підтверджені. Внаслідок цього, за нецільове використання бюджетних коштів сільрада має сплатити до бюджету податок на прибуток в сумі 156 828 грн за 2017 рік.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що можливе порушення ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» податкової дисципліни не є підставою для відмови у праві на формування витрат, так як і взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Позивач наголосив на тому, що виконані ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» підрядні роботи з будівництва мереж вуличного освітлення виконані у повному обсязі, що підтверджується тим, що мережа вуличного освітлення приєднана до електричних мереж. Водночас фігурування ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» у кримінальних провадженнях саме по собі не є підставою для висновку про те, що діяльність ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» є незаконною. Відсутність у звітності ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» інформації про працевлаштування фізичних осіб не може беззаперечно свідчити про те, що ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» не мало трудових ресурсів для виконання підрядних робіт, оскільки ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» могли укладати з фізичними особами цивільно-правові договори або іншим чином залучати фізичних осіб до виконання підрядних робіт. Позивач також звернув увагу на те, що ТОВ «Ел-Монтаж17» та ТОВ «Трейд Електро» мали ліцензії на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням Кабінету Міністрів України №709-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Дніпропетровської області.

Відповідно Додатку до розпорядження у склад Солонянської територіальної громади увійшли наступні територіальні громади (населені пункти): Солонянська, Башмачанська, Василівська, Військова, Малозахаринська, Микільська, Письмечівська, Привільнянська, Сурсько-Михайлівська, Широчанська.

За п. 1 рішення Солонянської селищної ради від 09.12.2020 №10-1/VІІІ «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Солонянської селищної ради та створення комісій з реорганізації сільських рад» (зі змінами, внесеними рішенням Солонянської селищної ради від 28.01.2021 №92-5/VІІІ) розпочата процедура реорганізації шляхом приєднання до Солонянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04339652), зокрема, Сурсько-Михайлівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04337891">04337891).

Відповідно до п. 2 рішення Солонянська селищна рада є правонаступником всього майна (у тому числі майна підприємств, організацій (установ, закладів) комунальної форми власності), прав та обов`язків сільських рад, які перераховані у першому пункті даного рішення.

25.02.2021 Солонянською селищною радою за №161-6/VІІІ прийнято рішення «Про затвердження передавальних актів сільських рад, що реорганізовуються шляхом приєднання до Солонянської селищної ради, актів приймання-передачі закладів дошкільної освіти та іншого майна».

Підпунктом 1.3. п. 1 цього рішення затверджено передавальний акт, складений комісією з реорганізації шляхом приєднання юридичної особи Сурсько-Михайлівської сільської ради до Солонянської селищної ради.

18.01.2022 за №190-п Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Сурсько-Михайлівської сільської ради (код ЄДРПОУ 4337891).

Відповідно до п. 1 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Сурсько-Михайлівської сільської ради (код ЄДРПОУ 4337891) з 18.01.2022 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 01.01.2017 по теперішній час з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства та за період з 01.01.2011 по теперішній час з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Результати проведеної перевірки оформлені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в акті №325/04-36-07-08-05/04337891">04337891 від 31.01.2022.

За висновками акта, окрім іншого встановлено порушення пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, а також п. 2 ст. 9 Закону 966, витрати сільради за 2017 рік на загальну суму 871 269,73 грн не можуть вважатись такими, що документально підтверджені. Внаслідок цього, за нецільове використання бюджетних коштів сільрада має сплатити до бюджету податок на прибуток в сумі 156 828 грн.

10.02.2022 за №02-14-428/0/2-22 Солонянською селищною радою Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області були надані заперечення до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки Сурсько-Михайлівської сільської ради.

Розглянувши заперечення Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом №29122/6/04-36-07-08-09 від 27.05.2022 повідомила Солонянську селищну раду про визнання висновків перевірки правомірними та залишення акта перевірки без змін.

На підставі акта перевірки №325/04-36-07-08-05/04337891">04337891 від 31.01.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено і направлено на адресу Солонянської селищної ради податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31.05.2022 №0040340708, відповідно до якого, за встановлене правопорушення пп. 133.4.2.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, з урахуванням пп. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПК України, а також п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» на підставі пп. 53.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 і п. 123.2 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 156 828 грн та нараховані штрафні санкції в розмірі 25% у сумі 39 207,00 грн.

Правомірність податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 31.05.2022 №0040340708 є предметом розгляду у цій справі.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи. При цьому, навіть наявність або відсутність окремих документів, помилки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Щодо посилання податкового органу на наявність кримінального провадження кримінального провадження №42017040000001323 стосовно ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» і ТОВ «Трейд Електро» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, яке лягло в основу для висновку в акті перевірки про те, що витрати Сільради за 2017 рік не можуть вважатись такими, що документально підтверджені, то суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження №42017040000001323 є достатньою підставою для висновку про передчасність прийняття податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації - вимог, визначених абзацом другим підпункту 133.4.1 і підпунктом 133.4.2 цього пункту, така неприбуткова організація зобов`язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов`язання з податку на прибуток. Податкове зобов`язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (абзац перший пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України).

Згідно пп.133.4.4 п.133.4 ст.133 ПК України встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 цього пункту, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм цього Кодексу. Податкові зобов`язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Як встановлено п.п. 5 - 8 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.1999 №318, Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, у тому числі формування витрат, з`ясуванню підлягають, зокрема, такі обставини як: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Висновки контролюючого органу про встановлене правопорушення були зроблені, виходячи з тих обставин, що у 2017 році сільрада за рахунок сільського бюджету оплатила вартість послуг ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» (код ЄДРПОУ 41369043) з капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вулицях Шевченка, Українська, Миру, Коржа Микити, Виноградна ліній КТП 310,331,332,333,335,347, 353, в с. Сурсько-Михайлівка Солонянського району в загальній сумі 771 092,10 грн (з урахуванням зменшення вартості використаних для будівельних робіт матеріалів на 26 665,20 грн, у зв`язку із зменшенням вартості матеріалів використаних для проведення будівельних робіт та 4434,88 грн завищення вартості підрядних робіт згідно акта ревізії №08-20/02 від 29.03.2019) і ТОВ «Трейд Електро» (код ЄДРПОУ 40043254) з розроблення проектів на освітлення вулиць в загальній сумі 100 177,63 грн.

Контролюючий орган виходив з наявності відкритого Дніпропетровською обласною прокуратурою кримінального провадження №42017040000001323 стосовно ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» і ТОВ «Трейд Електро» і заперечень директорів підприємств у підписанні первинних документів і договорів, у зв`язку з чим відповідач вважає, що позивачем не було надано первинних документів в підтвердження реальності проведення господарських операцій.

Як випливає з акта перевірки і не заперечується відповідачем, в підтвердження виконання робіт з капітального ремонту мереж вуличного освітлення позивачем були надані договори, укладені з ТОВ «Трейд Електро»: №15 від 12.04.2017 щодо послуг з розробки сільраді проектів капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Коржа Микити, Виноградна лінії КТП 353,310.3 в с. Сурсько-Михайлівка; №16 від 12.04.2017 щодо послуг з розробки сільраді проектів капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Миру лінії КТП 335, 332.3 в с. Сурсько-Михайлівка; №17 від 12.04.2017 щодо послуг з розробки сільраді проектів капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Коржа Микити, Центральна, Сонячна лінії КТП 680,347,349 в с. Сурсько-Михайлівка; №18 від 12.04.2017 щодо послуг з розробки сільраді проектів капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Клубна, Берегова, Залізнична, Осипенка в с. Богданівка Солонянського району, №20 від 25.07.2017 щодо послуг з розробки сільраді проектів капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Шевченка, Українська лінії КТП 347,331 в с. Сурсько-Михайлівка.

В підтвердження виконання робіт були надані відповідні акти здавання-приймання виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації на відповідні суми.

Договори щодо капітального ремонту мереж вуличного освітлення були укладені також Сурсько-Михайлівською сільрадою з ТОВ «ЕЛ-Монтаж17»: №25 від 25.07.2017 щодо капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Коржа Микити, Виноградна лінії КТП 353, 310.3 в с. Сурсько-Михайлівка; №26 від 25.07.2017 2017 щодо капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Коржа Микити, Центральна, Сонячна лінії КТП 680, 347, 349 в с. Сурсько-Михайлівка; №27 від 03.10.2017 2017 щодо капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Шевченка, Українська лінії КТП 347, 331 в с. Сурсько-Михайлівка; №28 від 03.10.2017 щодо капітального ремонту мереж вуличного освітлення по вул. Миру лінії КТП 335,332,3 в с. Сурсько-Михайлівка.

Виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

На час виконання операцій за вищевказаними договорами ТОВ «Трейд Електро» і ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» як юридичні особи були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебувають на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, укладені договори не визнавались недійсними.

В подальшому мережі вуличного освітлення, будівництво яких здійснювали ТОВ «Трейд Електро» і ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» приєднані до електричних мереж, що підтверджується договорами, укладеними між Сурсько-Михайлівською сільською радою і ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на приєднання до електричних мереж: №0050031373 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050018109 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050004565 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050029945 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050008533 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050028955 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050026308 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050030586 від 11.10.2017 з додатком №1; №0050030671 від 11.10.2017 з додатком №1.

Зі змісту акта перевірки слідує, що відповідач не заперечує наявність первинних документів в підтвердження вищевказаних господарських операцій, не посилається на недоліки їх складання, а наголошує на тому, що про безтоварність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Трейд Електро» і ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» свідчить наявність кримінального провадження №42017040000001323 стосовно ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» і ТОВ «Трейд Електро» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, в межах якого директори ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» і ТОВ «Трейд Електро» надали пояснення щодо своєї непричетності до діяльності зазначених підприємств.

Досліджуючи посилання контролюючого органу на свідчення директорів ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» і ТОВ «Трейд Електро» щодо не прийняття участі у створенні і діяльності таких підприємств, отримані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017040000001323, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У справах, предмет розгляду в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які за висновком контролюючого органу є фіктивними, сталою є судова практика Верховного Суду, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності. Сутність таких господарських операцій повинна проявлятися в русі активів, зміні в зобов`язаннях чи власному капіталі платника податків, відповідати економічному змісту укладених платником податку договорів, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди.

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходження не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Верховний Суд неодноразово робив такі висновки у своїх рішеннях щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) також підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону №996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Цей принцип закріплений також у статті 61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі. Так само Велика Палата Верховного Суду у цій постанові зазначила, що посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Суд першої інстанцій на підставі оцінки доказів у справі, у тому числі акта перевірки, правильно встановив, що надані позивачем під час перевірки документи відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону №996-XIV до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами та встановленими обставинами підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій.

Як зазначалось вище, зміст акта перевірки свідчить про те, що по суті контролюючий орган не заперечує факт надання послуг з розроблення проектів по освітленню вулиць та з капітального ремонту мереж вуличного освітлення, а оспорює його виконавців. У той же час, фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними також не встановлено і відповідач не наводить доводів, що позивач самостійно вніс до первинних документів недостовірну інформацію щодо своїх контрагентів. Також у матеріалах справи відсутні докази стосовно того, що у позивача були обґрунтовані підстави сумніватись у достовірності відомостей внесених контрагентами у первинні документи, а також що позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, використовуючи для цілей податкового обліку первинні документи, виписані від імені ТОВ «ЕЛ-Монтаж17» і ТОВ «Трейд Електро».

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позову прийнято без неправильного застосування норм матеріального права, тому останнє підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №160/9028/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.М. Іванов