Постанова

від 28.09.2023 по справі 580/2672/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2672/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Бабич А.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Кобаля М.І., Кузьмишиної О.М.;

за участю секретаря: Чорної К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Агрофірми «Хлібороб», у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року (розглянута у спрощеному провадженні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом клопотання Агрофірми «Хлібороб», у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про заміну сторони позивача на стадії виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» в особі голови комісії з припинення Кізяєва Ігоря Олександровича до Державної фіскальної служби України, третя особа - Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 041 015,96 грн.; зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1 041 015,96 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 1041015 (один мільйон сорок одна тисяча п`ятнадцять) грн. 96 коп.; зобов`язано Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, площа Львівська, 8 код ЄДРПОУ 39292197) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» (20144, Черкаська обл., Маньківський р-н, с. Вікторівка, вул. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 32837408) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 1041015 (один мільйон сорок одна тисяча п`ятнадцять) грн. 96 коп.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної службу України (04053, м. Київ, площа Львівська, 8 код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» (20144, Черкаська обл., Маньківський р-н, с. Вікторівка, вул. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 32837408) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області вказує, що ТОВ «Долинка-Агро (код ЄДРПОУ 33609729), ТОВ «Лукашівка і К» (код ЄДРПОУ 33609755), ТОВ «Коритня-Агро КМ» (код ЄДРПОУ 34323969), ТОВ «Юшківці-Агро» (код ЄДРПОУ 34313809) не подано додаток 4 до декларації з податку на додану вартість із заповненою інформацією про правонаступника відповідно до таблиці 5 додатка 4, що призвело до неможливості автоматично збільшити суму ліміту відповідно механізму розробленого виходячи з норм Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21. Враховуючи викладене, ДФС України не несе відповідальності за порушення норм Порядку, допущеного приєднаними до ТОВ «Чорна Кам`янка» підприємствами.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України вказує, що ТОВ «Долинка-Агро (код ЄДРПОУ 33609729), ТОВ «Лукашівка і К» (код ЄДРПОУ 33609755), ТОВ «Коритня-Агро КМ» (код ЄДРПОУ 34323969), ТОВ «Юшківці-Агро» (код ЄДРПОУ 34313809) не подано додаток 4 до декларації з податку на додану вартість із заповненою інформацією про правонаступника відповідно до таблиці 5 додатка 4, що призвело до неможливості автоматично збільшити суму ліміту відповідно механізму розробленого виходячи з норм Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21. Враховуючи викладене, ДФС України не несе відповідальності за порушення норм Порядку, допущеного приєднаними до ТОВ «Чорна Кам`янка» підприємствами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області та Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року залишено без змін.

07.06.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ (26512, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., с.Наливайка; код ЄДРПОУ 30702633) (далі - заявник) в особі директора Лопатинського С.В. клопотанням (вх. № 22498/23) (далі - Клопотання), яким просить:

замінити сторону позивача на стадії виконання рішення суду у справі №580/2872/19 на належну, а саме Агрофірму «Хлібороб» у формі ТОВ (26512, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., с.Наливайка; код ЄДРПОУ 30702633);

застосувати заходи судового контролю шляхом зобов`язання Державної податкової служби України подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №580/2672/19 за позовом ТОВ «Чорна Кам`янка» (правонаступник Агрофірма «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю) до ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ДПС України, третя особа ГУ ДФС України у Черкаській області, збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми ПДВ, на яку правонаступник Агрофірма «Хлібороб» у формі ТОВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми 1041015,96 грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що всі права щодо майна та зобов`язань станом на 31.01.2019 на підставі передавального акту передані від ТОВ «Чорна Кам`янка» правонаступнику Агрофірмі «Хлібороб» у формі ТОВ. Закінченням процедури реорганізації шляхом приєднання було подання документів вказаним вище правонаступником державному реєстратору 05.11.2021 та реєстрація Статуту правонаступника, затвердженого протоколом Загальних зборів учасників від 03.11.2021 № 5. З дати реєстрації Статуту Агрофірми «Хлібороб» ТОВ у новій редакції, а саме 05.11.2021 правонаступником всіх прав та обов`язків майна та зобов`язань ТОВ «Чорна Кам`янка» стала Агрофірма «Хлібороб» ТОВ.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року відмовлено повністю у задоволенні клопотання (вх. від 07.06.2023 № 22498/23) Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ (26512, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., с.Наливайка; код ЄДРПОУ 30702633) в особі директора Лопатинського С.В. про: заміну сторони позивача на стадії виконання рішення суду у справі №580/2872/19 на належну, а саме Агрофірму «Хлібороб» у формі ТОВ (26512, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., с.Наливайка; код ЄДРПОУ 30702633); застосування заходів судового контролю шляхом зобов`язання Державної податкової служби України подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №580/2672/19.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та прийняти постанову, якою задоволити клопотання про заміну сторони позивача на стадії виконання рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню та не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у повному обсязі у задоволенні клопотання про заміну сторони позивача на стадії виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про заміну сторони виконавчого провадження суддя суду першої інстанції виходив з того, що примусове виконання рішення суду припинене, закінчене виконавче провадження за виконавчим листом від 15.04.2020 № 580/2672/19, і заявник не ініціював оскарження відповідної постанови, відсутні підстави для заміни стягувача та застосування заходів судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №580/2672/19, яке набрало законної сили 12.03.2020, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано відповідача збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН на суму 1041015(один мільйон сорок одна тисяча п`ятнадцять) грн 96коп.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників позивача від 29.11.2018 прийнято рішення про його реорганізацію шляхом приєднання до Агрофірми «Хлібороб» ТОВ (заявника) та визначено комісію з реорганізації, а саме головою комісії призначено Кізяєва І.О. та членом комісії Бабку Т.М.

Для виконання Черкаський окружний адміністративний суд 15.04.2020 видав два виконавчі листи у вказаній справі.

16 червня 2020 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 про зобов`язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ значення суми ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН на суму 1041015,96грн. Зобов`язав боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 замінено боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на правонаступника - Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ - 43005393). Тому державний виконавець Яковенко В.А. 10.07.2020 виніс постанову про зміну сторони виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, якою змінив сторону виконавчого провадження на ДПС України.

На підставі вищезазначеної ухвали суду державним виконавцем Яковенко Владиславом Андрійовичем 10.07.2020 р. було винесено постанову про зміну сторони виконавчого провадження по ВП НОМЕР_1 якою змінено сторону виконавчого провадження на ДПС України.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Чорна Кам`янка» від 20.08.2020 змінено комісію з реорганізації та призначено нового голову комісії в особі Франчука В.В. та члена комісії ОСОБА_1 . Всі права стосовно майна та зобов`язань станом на 31.01.2019 на підставі передавального акту передані позивача правонаступнику - заявнику. Закінченням процедури реорганізації шляхом приєднання було подання документів правонаступником державному реєстратору 05.11.2021 та реєстрація статуту правонаступника - Агрофірма «Хлібороб» ТОВ, затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 5 від 03.11.2021. З дати реєстрації статуту заявника у новій редакції, а саме 05.11.2021 правонаступником всіх прав та обов`язків майна та зобов`язань позивача став заявник у цій справі.

Постановою від 23.09.2020 у ВП № НОМЕР_1 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Яковенко В.А. за невиконання рішення суду без поважних причин наклав на Державну податкову службу України штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. Постановою від 28.10.2020 за невиконання рішення суду без поважних причин наклав штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

12.01.2021 вказаний вище державний виконавець направив на адресу Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) подання (повідомлення) за вих. № НОМЕР_1/6-20.1 про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання посадовими/службовими особами ДПС України вимог виконавчого листа №580/2672/19, виданого 15.04.2020 Черкаським окружним адміністративним судом.

25.05.2021 позивач на адресу Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м, Київ, 01601) направив заяву про вчинення кримінального правопорушення за ст.382 КК України за вих. № 22 та просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про можливе вчинення посадовими особами Державної податкової служби України протиправних дій, пов`язаних із умисним невиконання рішення суду.

03 вересня 2021 позивач направив лист за вих. № 25, в якому просив ДПС України добровільно виконати рішення суду.

06 грудня 2021 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Яковенко В.А. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 15.04.2020 № 580/2672/19. Підставою для закінчення виконавчого провадження зазначено те, що державний виконавець провів всі дії, передбачені ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження».

Надаючи правову оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відмовляючи у задоволенні клопотання про заміну сторони виконавчого провадження суддя суду першої інстанції виходив з того, що примусове виконання рішення суду припинене, закінчене виконавче провадження за виконавчим листом від 15.04.2020 № 580/2672/19, і заявник не ініціював оскарження відповідної постанови, відсутні підстави для заміни стягувача та застосування заходів судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі.

Щодо посилання суду першої інстанції на висновки викладені в позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08.02.2022 р. у справі № 2-7763/10, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки висновки ухвали, не є тотожними з даною справою та не можуть бути застосовані в даному випадку.

Так, згідно висновків в постанові ВС (п. 30) вбачається, що постановою державного виконавця було повернуто виконавчий лист стягувану без виконання та відповідно суд розглядав заміну стягувана на стадії виконавчого провадження. Крім того (п. 31 постановою ВС) постановою державного виконавця роз`яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено до виконання.

Колегія суддів зазначає, що у справі №580/2672/19 процедура примусового виконання рішення була здійснена/ініційована ТОВ «Чорна Кам`янка».

Державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 15.04.2020 р. № 580/2672/19, постанову про зміну сторони боржника (орган ДФС було замінено на ДПС), постанову про накладення штрафу (5 100 грн.), постанову про накладення штрафу (10 200 грн.), постанову про закінчення виконавчого провадження та останнім надіслано подання до органу поліції про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами органу ДПС, щодо невиконання рішення суду.

Державним виконавцем вчинено весь спектр дій визначений ЗУ «Про виконавче провадження», що не було враховано судом першої інстанції, а отже правових підстав відновлювати виконавче провадження або ж оскаржувати постанову про закриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 15.04.2020 р. № 580/2672/19 на той період в Товариства не було. Як добровільного, так і примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не відбулось, інститут примусового виконання рішення виявися неефективним, що і стало підставою/причиною звернення Товариства до суду з проханням заміни сторони та вжиття заходів судового контролю по даній справі.

Підставою закінчення виконавчого провадження слугував п. 11 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме закінчення виконавчого провадження в зв`язку з надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону

Частина 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» трактує, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи, що державний виконавець вичерпав можливі та законні способи примусово виконати рішення суду та вчинив всі передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» дії, Товариство не вбачало законних підстав оскаржувати дії державного виконавця, так як це не призвело б до виконання рішення суду і було б невірним способом захисту своїх прав.

Як встановлено матеріалами справи, що ТОВ «Чорна Кам`янка» вже скористалось на стадії судового процесу інститутом примусового виконання рішення, а отже застосовувати даний випадок по аналогії постанови ВС є неправомірним.

Положеннями ст. 52 КАС Укаїни врегульовано процесуальне правонаступництво.

Так, відповідно до норм зазначеної вище статті визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь- якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Тобто заміна сторони судового процесу включає в себе ширше розуміння, ніж тільки заміна сторони на стадії примусового виконання рішення суду, як стадії судового процесу.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №496/2685/13-ц.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на правову позиці. Верховного Суду викладену у постанові від 16.02.2021 № 911/3411/14, де Велика Палата також приходить до висновку про те, що ототожнювати стадію виконання рішення суду шляхом примусового виконання та сам судовий процес протягом якого можна вчиняти ті чи ініші процесуальні дії є неправильним та звертає увагу на те, що останнім зазначено, що наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною 1 статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Колегія суддів зазначає, що водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.

Отже, навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступниптва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням або неможливістю виконання.

Крім того, ч. 5 ст. 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон « 1404-VIII) також визначала, що в разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За положеннями Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на той час, сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник (стаття 15), які мали певні права при здійсненні виконавчих дій та у виконавчому провадженні загалом. Зокрема, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (ч. 1 ст. 19 та в цілому розділ III цього Закону).

На відміну від прав та обов`язків у виконавчому провадженні, права та обов`язки сторін у справі регулюються тільки нормами процесуального кодексу на різних стадіях судового розгляду справи, зокрема положення ст. 27 та інших норм ЦПК України щодо прав та обов`язків сторін у справі.

Аналіз зазначених норм процесуального права з точки зору стадій судового провадження та їх змісту дає підстави для висновку, що заміна сторони виконавчого провадження супроводжується набуттям правонаступником прав та обов`язків саме у виконавчому провадженні.

У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, зазначені вище положення національного законодавства та встановлені фактичні обставини, слід дійти висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо відмови у повному обсязі у задоволенні клопотання заявника.

Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі, підлягають частковому задоволенню, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на доступ до суду.

За таких обставин суд апеляційної вбачає наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції якою було відмовлено повністю у задоволенні клопотання (вх. від 07.06.2023 № 22498/23) Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ та частковим задоволенням клопотання Агрофірми «Хлібороб», у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про заміну сторони позивача на стадії виконання рішення суду та заміни сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» у судовому процесі у справі №580/2872/19 на правонаступника - Агрофірму «Хлібороб», у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., с.Наливайка; код ЄДРПОУ 30702633).

Щодо вимоги заявника про застосування заходів судового контролю, колегія суддів зазначає наступне.

Регулювання судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах визначені ст. 382 КАС України.

Встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, тому зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року, якою здійснено процесуальне правонаступництво.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Агрофірми «Хлібороб», у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - задоволити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року - скасувати.

Клопотання Агрофірми «Хлібороб», у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про заміну сторони позивача на стадії виконання рішення суду - задоволити частково.

Замінити сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорна Кам`янка» у судовому процесі у справі №580/2872/19 на правонаступника - Агрофірму «Хлібороб», у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська обл., Голованівський р-н., с.Наливайка; код ЄДРПОУ 30702633).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 28 вересня 2023 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: М.І. Кобаля

О.М. Кузьмишина