Ухвала

від 29.09.2023 по справі 643/5369/16-а

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/5369/16-а

Провадження № 6-а/643/5/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2023 суддя Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М. розглянувши у письмовому провадженні вприміщенні Московського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково (справа №643/5369/16-а).

Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Зобов`язано УправлінняПенсійного фондуУкраїни вМосковському районім.Харковапровести ОСОБА_1 перерахунок тавиплату пенсіїдержавного службовця,призначеної врозмірі 81%заробітної платидержавного службовцяна підставідовідки прозаробітну платувід 11.04.2016року №8010/30-04Управління Пенсійногофонду Українив Московськомурайоні м.Харковау зв`язкуз підвищеннямзаробітної платидержавних службовців,згідно зпостановою КабінетуМіністрів Українивід 09.12.2015року №1013«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» , починаючи з 1 квітня 2016 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто зУправління Пенсійногофонду Українив Московськомурайоні м.Харкована користь ОСОБА_1 судовийзбір урозмірі 551,20(п`ятсотп`ятдесят однагрн.20коп.)гривень.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова задоволено. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 по справі №643/5369/16-а скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2023, заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного суду від 02.02.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 скасовано, а справу направлено до цього ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ в Московському районі м.Харкова на постанову Московського районного суду м.Харкова від 06.06.2016 по справі №643/5369/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

20.09.2023 до суду надійшло клопотання позивача, в якому вона просить встановити судовий контроль у справі №643/5369/16-а та зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що постанова від 06.06.2016 по справі №643/5369/16-а по теперішній час не виконана.

Розглянувши клопотання позивача, дослідивши доводи заяви та докази, які містяться в матеріалах справи №643/5369/16-а,суд дійшов наступного.

Статтею 129 Конституції Українивстановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1ст. 370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Згідно ч. 1ст. 372 КАСУу разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 судовий контроль за виконанням судового рішення не встановлювався.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Відповідно достатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частиною другоюстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами частини четвертої та сьомоїстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частини другої та третьоїстатті 14 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зістаттею 370 КАС Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першоїстатті 382 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19, а також у постанові від 03.07.2023 у справі №380/25987/21.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що застосуваннястатті 382 КАС Українимає на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Разом з тим, у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22 Верховний Суд дійшов наступного: «Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд. За наслідками розгляду цієї справи та часткового задоволення позовних вимог Суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення».

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписамиЗакону України «Про виконавче провадження»врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначеногоЗаконом України «Про виконавче провадження», або що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 8 цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленомустаттею 287 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, щоКАС Українирегламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Таких доказів у клопотанні про встановлення судового контролю, позивачем не надано.

Отже, встановлення судового контролю відповідно дост. 382 КАС Українимає превентивний характер, спрямований на формування у суб`єкта владних повноважень - відповідача дисципліни в виконанні такого рішення, в тому випадку коли існують підстави вважати, що відповідач має намір ухилитись або ухиляється від виконання судового рішення.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю в порядкустатті 382 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.248, ст.256, ст.293, ст.295, ст.297, ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова (ЄДРПОУ: 22682655, місцезнаходження: м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б) про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 29.09.2023.

Суддя Т.М.Довготько