Ухвала

від 07.08.2024 по справі 643/5369/16-а

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/5369/16-а

Провадження № 6-а/643/13/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Олійника О.О.,

за участю секретаря судових засідань Новакової Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у адміністративній справі № 643/5369/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Андросова А.О. звернулась до Московського районного суду м. Харкова із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у адміністративній справі № 643/5369/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви зазначено, що у травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати дії щодо відмови в перерахунку її пенсії протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 81% заробітної плати державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 11.04.2016 р. № 8010/30-04 Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Московський районний суд м. Харкова постановою від 06 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково, визнав протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов`язав Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 81% заробітної плати державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 11.04.2016 року № 8010/30-04 Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», починаючи з 1 квітня 2016 року. У задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.

29 червня 2016 року Управління ПФУ через суд першої інстанції подало апеляційну скаргу на постанову Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року апеляційну скаргу Управління ПФУ повернуто заявнику, оскільки Управління ПФУ не усунуло недоліки апеляційної скарги та не сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги.

13 вересня 2016 року постанова Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року набрала законної сили та підлягала виконанню.

З дня набрання постановою Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року законної сили, було видано виконавчий лист.

З вересня 2016 року по грудень 2016 року постанова Московського районного суду м. Харкова була чинною та підлягала виконанню, але не була виконана.

31 грудня 2016 року Управління ПФУ, поза межами строку апеляційного оскарження, знов подає апеляційну скаргу на постанову Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалами від 02 лютого 2016 року відкрив апеляційне провадження у цій справі та призначив до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 22 лютого 2017 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року скасовано постанову Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Зважаючи на значні порушення допущені при прийнятті апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернулась за захистом порушених прав до Європейського суду по правам людини.

В свою чергу, 20 вересня 2022 року Європейським судом по правам людини прийнято рішення у справі «ЗАВАЛІЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF ZAVALIY AND OTHERS v. UKRAINE) Заява № 23342/14 та 3 інші заяви (у тому числі заява Олексюк №64516/17, заява Мозгового №1686/17, заява Тетельбаум №42968/15).

Вказаним рішенням Європейський суд з прав людини констатував, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції щодо всіх заявників.

Далі, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2023 року скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, а справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Отже, постанова Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року є чинною та такою, що підлягає виконанню.

26 лютого 2024 року Московським районним судом м. Харкова прийнято ухвалу про видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_1 у справі №643/5369/16.

02 квітня 2024 року виконавчий лист направлено на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Однак, листом від 08 квітня 2024 року стягувачу повернуто виконавчий лист без прийняття до виконання, оскільки боржником по справі зазначено Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (ЄДРПОУ 22682655), яка значиться як припинена.

У свою чергу, Боржник відповідно до виконавчого документа, станом на 2016 рік Управління пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 22682655, 61000 м. Харків вул. Валентинівська, 22Б.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 628 реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України.

Отже, згідно з наведеною постановою Управління пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: 61022, Харківська область, місто Харків, Майдан Свободи, ДЕРЖПРОМ 3 під, 2 пов., код за ЄДРПОУ: 14099344, засоби зв`язку: +380 (57) 705- 17-96, засоби електронного зв`язку: gu@kh.pfu.gov.ua.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) є правонаступником Управління пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 22682655).

Заявник та інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлялись належним чином. Представник заявника Андросов А.О. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

У відповідності до положень КАС України неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, в межах розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви, з наступних підстав.

За змістом статті 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Так, постановою Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково (справа №643/5369/16-а). Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 81% заробітної плати державного службовця на підставі довідки про заробітну плату від 11.04.2016 року № 8010/30-04 Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у зв`язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015року №1013«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» , починаючи з 1 квітня 2016 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016, апеляційну скаргу УПФУ в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 по справі №643/5369/16-а позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова задоволено. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 по справі №643/5369/16-а скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2023, заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного суду від 02.02.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 скасовано, а справу направлено до цього ж суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою УПФУ в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 по справі № 643/5369/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, постанова Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року є чинною.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 26.02.2024 заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволено. Видано дублікат виконавчого листа на підставі постанови Московського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії. Поновлено ОСОБА_1 строк для пред`явлення виконавчого листа в адміністративній справі №643/5369/16-а до виконання.

За змістом положень ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 628 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Отже, згідно з наведеною постановою Управління пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова приєднано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Згідно з Переліком територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628, реорганізовано, зокрема, Управління пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником всіх прав та обов`язків Управління пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Як зазначалося вище, згідно із статтею 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Положеннями частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця.

У контексті наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, відповідно до якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

До того ж цей Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 813/673/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також, що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Крім того, у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява 40450/04, пункт 46) Європейський суд з прав людини зазначив: «…що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі «Метаксас проти Греції» (Metaxas v. Greece), № 8415/02, пункт 19; та у справі «Лізанец проти України» (Lizanets v. Ukraine), № 6725/03, пункт 43).

У пункті 48 цього рішення Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що заявникові не можна було дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. І далі, у пункті 54 суд звернув увагу, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі «Сокур проти Україн»" (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, і у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v.Ukraine), №1811/06).

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.

Отже виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на зазначене, тлумачити статтю 379 КАС України слід з дотриманням Конвенції та забезпеченням ефективності захисту порушених прав, як норму, яка надає суду можливість контролювати виконання судових рішень, усувати перешкоди та сприяти виконанню. При цьому відсутність виконавчого провадження на час звернення із заявою про заміну сторони не є матеріально-правовою перешкодою для заміни сторони правонаступником, і не суперечить загальній меті адміністративного судочинства.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (справа № 2-а-3494/11).

Строк предявлення виконавчого листа до виконання у цій справи встановлений до 12.03.2027 року, а отже не є пропущеним стягувачем.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав передбачених ст. 379 КАС України для задоволення поданої заяви та існування необхідності замінити сторону виконавчого провадження, а саме, боржника Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на його правонаступника, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись ст.ст.248, 256, 293, 379 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у адміністративній справі № 643/5369/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження, а саме, боржника Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на його правонаступника, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, Харківська обл., місто Харків, м-н Свободи, 5 Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя - О.О. Олійник