Ухвала

від 27.09.2023 по справі 448/27/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/27/23

Провадження № 2/448/136/23

У Х В А Л А

судового засідання

27.09.2023 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання Семен І.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Мостиська заяву прокурора про зміну предмета позову та залучення співвідповідача в цивільній справі за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області до відповідача 1 Яворівської районної державної адміністрації у Львівській області відповідача 2 ОСОБА_1 про визнання недійним рішення органу державної влади, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у комунальну власність

учасники справи:

прокурор Білозір О.М.

представники Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області Осідач В.В., Синиця І.Р.,

представник відповідача Яворівської районноїдержавної адміністраціїу Львівськійобласті не з`явився,

представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Лосин О.Б.,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Суть заяви, що вирішується

1. Відповідно до ч.6 ст.259ЦПК України 27.09.2023 була проголошена вступна та резолютивна частини ухвали.

2. Прокурор Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області звернулася з позовною заявою до Яворівської районної державної адміністрації у Львівській області,ОСОБА_1 з вимогою про визнання недійним рішення органу державної влади, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у комунальну власність.

3. 17.08.2023прокурор подаладо судуклопотання про зміну предмета позову та залучення співвідповідача, зокрема, в якому просить:

3.1. Визнати недійсним розпорядження голови Мостиської районної державної адміністрації від 09.07.2002 №165-р «Про надання дозволу громадянам району на складання проектів відведення земельних часток (паїв), відведення їх в натурі та передачі у приватну власність» в частині, що стосується передачі безкоштовно ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, яка розташована в с. Боляновичі Яворівського району Львівської області.

3.2. Визнати недійсним розпорядження голови Мостиської районної державної адміністрації від 30.08.2002 №221-р «Про затвердження списку громадян, яким виготовлено технічну документацію щодо передачі земельних часток(паїв) в натурі і видачі державних актів на право приватної власності на землю» в частині, що стосується видачі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 , яка розташована в с Боляновичі Яворівського району Львівської області. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 2,9888 га кадастровий номер 4622483200:09:000:0224, запис про право власності на яку внесено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2020 за №2150704446224.

3.3. Зобов?язати ОСОБА_1 (ТІН НОМЕР_1 ) повернути на користь Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області земельну ділянку площею 2,9888 га кадастровий номер 4622483200:09:000:0224 розташовану в с. Боляновичі Яворівського району Львівської області, а також про стягнення з відповідачів судового збору.

3.4. Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділян ки з кадастровим номером 4622483200:09:000:0224 площею 2,9888 га з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

3.5. Судові витрати, пов?язані зі сплатою судового збору за розгляд заяви про збільшення позовних вимог в розмірі 2684 грн., стягнути з Яворівської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 У ДКСУ у м.Києві, 79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19).

3.6. Залучити до участі у справі співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Львівської області (79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 4, ЄДРПОУ 39769942).

4. В обґрунтування клопотання посилається на те, що в позовній заяві прокуратурою зазначені наступні позовні вимоги:

Визнати недійсним розпорядження голови Мостиської районної державної адміністрації від 09.07.2002 №165-р «Про надання дозволу громадянам району на складання проектів відведення земельних часток(паїв), відведення їх в натурі та передачі у приватну власність» в частині, що стосується передачі безкоштовно ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, яка розташована в с.Боляновичі Яворівського району Львівської області.

Визнати недійсним розпорядження голови Мостиської районної державної адміністрації від 30.08.2002 №221-р «Про затвердження списку громадян, яким виготовлено технічну документацію щодо передачі земельних часток(паїв) в натурі і видачі державних актів на право приватної власності на землю» в частині,що стосується видачі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 , яка розташована в с.Боляновичі Яворівського району Львівської області.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 )на земельну ділянку площею 2,9888га кадастровий номер 4622483200:09:000:0224, запис про право власності на яку внесено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2020 за №2150704446224.

Зобов`язати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) повернути на користьШегинівської сільськоїради Яворівського району Львівської області земельну ділянку площею 2,9888га кадастровий номер 4622483200:09:000:0224 розташовану в с.Боляновичі Яворівського району Львівської області, а також про стягнення з відповідачів судового збору.

Вказує, що згідно ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. На даний час виникла необхідність в зміні предмета позову, зокрема в доповненні позовних вимог вимогою про cкасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Щодо підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, зазначає, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України). Порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав визначено положенням ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру . Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельніділянки підлягаютьдержавній реєстраціїу Державномуземельному кадастрі. Земельнаділянка вважаєтьсясформованою змоменту присвоєнняїй кадастровогономера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принцип об`єктивності, достовірності та повноти внесених відомостей.

Об`єктом Державного земельного кадастру є земельна ділянка (ст. 10 Закону України "Про державний земельний кадастр"). Положеннямист. 11 Закону України "Про державний земельний кадастр"визначено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр», документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру мають відповідати законодавству. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Пунктом 107 (в редакції на момент реєстрації 17.08.2020) Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 (далі - Порядок) визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п.п.49-54 цього Порядку.

Вказує, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також інформації ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.2-195/2-23 від 13.01.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 4622483200:09:000:0224 площею 2,9888 га 17.08.2020 зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із земелеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП « ОСОБА_2 »».

В технічній документації із земелеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) категорія спірної земельної ділянки вказана як землі сільськогосподарського призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Реєстрація земельної ділянки проведена 17.08.2020 державними кадастровим реєстратором відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівської області.

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.

Відомості процільове призначенняземельної ділянкивносяться доДержавного земельногокадастру. Доземель водногофонду належать землі,зайняті: а)морями,річками,озерами,водосховищами,іншими воднимиоб`єктами,болотами,а такожостровами,не зайнятимилісами; прибережнимизахисними смугамивздовж морів,річок танавколо водойм,крім земель,зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г)береговими смугамиводних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів. . Для створення сприятливого режиму вздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водних об`єктів встановлюються водоохоронні зони, межі яких зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях. Відомості про межі водоохоронних зон вносяться до Державного земельного кадастру. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в таких зонах встановлюються Кабінетом Міністрів України. (ст. 58 Земельного кодексу України).

Частиною 1ст. 85 Водного кодексу України(в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно з ч. ч. 2, 3ст. 85 Водного кодексу України(в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб,

культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Згідно зст. 17 Земельного кодексу України(чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення) до повноважень районних державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 88Водного кодексуУкраїни (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів, для середніх річок 50 метрів.

Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486, передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з відповідними органами, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

Таким чином, виходячи з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови №486, відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

При цьому відсутність такого проекту та невизначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги.

При наданні у власність чи користування земельних ділянок навколо водних об`єктів необхідно враховувати положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг шляхом урахування при розгляді матеріалів про надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення меж, з урахуванням конкретної ситуації.

Стаття 1 Закону України «Про землеустрій» містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

При внесеннідо Державногоземельного кадаструвідомостей провстановлення абозміну цільовогопризначення земельноїділянки належністьземельної ділянкидо відповідноїфункціональної зонивизначається заданими Державногоземельного кадастру. Відомостіпро цільовепризначення земельноїділянки вносятьсядо Державногоземельного кадастру. Класифікаторвидів цільовогопризначення земельнихділянок,видів функціональногопризначення територійта співвідношенняміж ними,а такожправила йогозастосування звизначенням категорійземель тавидів цільовогопризначення земельнихділянок,які можутьвстановлюватися вмежах відповідноїфункціональної зони,затверджуються КабінетомМіністрів України.Зазначені класифікаторта правилавикористовуються дляведення Державногоземельного кадаструі містобудівногокадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини (ч. ч. 4, 5 ст.20 Земельного кодексу України).

Згідно статті 3Закону України«Про державнийземельний кадастр» закріплено основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок), передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Абзацом 1 та 2 пункту 5 Порядку встановлено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначенихЗаконом України "Про Державний земельний кадастр"та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Державний кадастровийреєстратор,який здійснюєдержавну реєстраціюземельних ділянок,протягом чотирнадцятиднів здня реєстраціїзаяви перевіряєвідповідність документіввимогам законодавства, зарезультатами перевіркиздійснює державнуреєстрацію земельноїділянки абонадає заявникумотивовану відмовуу державнійреєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є зокрема невідповідність поданих документів вимогам законодавства (ч. ч. 5,6 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Відповідно до п. 73 Порядку (чинна станом на 17.08.2020), державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними упункті 69цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним упункті 67цього Порядку; електронний документ відповідно допункту 74цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених упунктах 91-137цього Порядку, за формою згідно здодатком 14.

Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

У разі коли заявник особисто отримує рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, він пред`являє Державному кадастровому реєстраторові паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі звернення уповноваженої заявником особи - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені заявника. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи, повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.

Пунктом 111Порядку передбачено,що державнийкадастровий реєстратордля здійсненнядержавної реєстраціїземельної ділянкипротягом 14календарних днівз дняреєстрації відповідноїзаяви перевіряє: відповідність поданих документів вимогам, передбаченимпунктом 67цього Порядку; електронний документ відповідно допункту 74цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:

здійснює державну реєстрацію земельної ділянки,

приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно допунктів 70,73,77-85цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених упункті 110цього Порядку,вимогам,зазначеним упідпунктах 1і 2цього пункту; розташуванняв межахземельної ділянки,яку передбачаєтьсязареєструвати,іншої земельноїділянки абоїї частини; розташуванняземельної ділянкина територіїдії повноваженьіншого Державногокадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених упункті 110цього Порядку, не в повному обсязі.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі (п. 112 Порядку).

Зважаючи на те, що технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) органом місцевого самоврядування не погоджувалась, земельна ділянка відображена як землі сільськогосподарського призначення, тому незаконною є і державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4622483200:09:000:0224 площею 2,9888 га на підставі технічної документації із земелеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому, державним кадастровим реєстратором під час реєстрації земельної ділянки не було здійснено перевірку поданих документів на предмет встановлення цільового призначення земельної ділянки із кадастровим номером 4622483200:09:000:0224 площею 2,9888 га щодо подальшого внесення до Державного земельного кадастру, оскільки в даному випадку встановлені особливості використання земель водного фонду та обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг.

Державний кадастровий реєстратор не здійснив належної перевірки поданих йому документів для державної реєстрації земельних ділянок, що призвело до порушення земельного законодавства.

Зазначає, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4622483200:09:000:0224 площею 2,9888 га як земельної ділянки сільськогосподарського призначенням для ведення товарного ссільськогосподарського виробництва суперечить вимогам ст.ст. 58, 59 Земельного кодексу України, ст. 85, 88 Водного кодексу України, тобто є незаконною, а подальша наявність відомостей про ней в Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей.

Умовою належності земельної ділянки до даної категорії земель є розташування на ній водного обЧєкту, а тому земельна ділянка з кадастровим номером 4622483200:09:000:0224 площею 2,9888 га в силу закону належить до земель аодного фонду.

Відповідно до ч. 13ст. 79-1 ЗК Україниземельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Положення аналогічного змісту закріплені також у ч. 10ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр"та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, згідно з якими державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

ІІ. Позиція учасників справи

5. Упідготовчому судовомузасіданні 27.09.2023прокурор БілозірО.М.підтримала заявупро зміну предмета позову та залучення співвідповідача, просила її задовольнити.

6. Представники Шегинівської сільської ради Яворівського району Львівської області: Осідач В.В., Синиця І.Р. у підготовчому судовому засіданні 27.09.2023 підтримали заяву прокурора.

7. Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Лосин О.Б. у підготовчому судовому засіданні 27.09.2023 клопотання прокурора не заперечив проти зміни позовних вимог, щодо залучення у справі співвідповідача, покладається на розсуд суду.

8. ПредставникЯворівської районноїдержавної адміністраціїу Львівськійобласті у підготовче судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, копію заяви прокурора про зміну позовних вимог та залучення співвідповідача прокурор скерувала на його адресу.

Суд вважає за можливе проводити підготовче засідання без участі представника Яворівської районної державної адміністрації у Львівській області, що відповідає вимогамстатті 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, вивчивши зміст заяви, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах поданої заяви, дійшов наступного висновку.

ІІІ. Застосоване Судом законодавство та висновок Суду

Щодо зміни предмету позову

9. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого устатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

10. Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

11. Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

12. При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

13. Позов у цивільному процесі це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно зі ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

14. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Заявою не повинно підмінюватися подання нового цивільного позову, що не пов`язаний зі справою. Зміст заявлених вимог позивачем у заяві про зміну предмету позову зводиться до зміни і предмета позову, і обставин, з якими пов`язані вимоги, що вимагає від учасників справи іншої форми звернення до суду.

15. Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.

16. Ознайомившись із поданою заявою прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області О.Білозір про зміну предмета позову, суд прийшов до висновку, що прокурор правомірно подала заяву, із змісту якої встановлено зміну предмету позовних вимог, яка відповідає вимогам ч.5 ст.49 ЦПК України, крім того, представник позивача доучила докази про скерування такої заяви іншим учасникам справи, зокрема, представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Лосин О.Б. підтвердив про ознайомлення із змістом вказаної заяви та не заперечив проти її задоволення.

Оскільки, представник позивача правомірно подала заяву про зміну предмету позову, суд вважає за необхідне таку заяву прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи. В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Щодо залучення співвідповідача

17. Відповідно до ч.1,2 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

18. У відповідності до ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

19. Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

20. З огляду на правовідносини, які виникли між учасниками справи, дослідивши зміст матеріалів справи, суд прийшов до висновку, про доцільність залучення до участі у справі співвідповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівської області.

21. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

22. Крім того, згідно п.2 ч.2ст.198 ЦПК Українисуд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: залучення співвідповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст.12,13,43,49,197,198,258-261ЦПК України,Суд,

п о с т а н о в и в:

1. Заяву прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області О.Білозір про зміну предмета позову та залучення співвідповідача задовольнити.

2. Прийняти до спільного розгляду заяву прокурора про зміну предмету позовних вимог від 17.08.2023. В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

3. Запропонувати відповідачу у звязку із зміною позовних вимог по даній справі, подати до суду заяви (заперечення) або відзив, в якому викласти заперечення відповідно до умов ст.ст.174,178,180 ЦПК України.

4. Залучити до участі у справі співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Львівської області (79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 4, ЄДРПОУ 39769942).

Копію ухвали одночасно із копією позовної заяви із додатками надіслати на адресу співвідповідача - Головного управління Держгеокадастру у Львівської області.

5. Встановити співвідповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, який обчислювати з дня вручення ухвали про залучення співвідповідача. У зазначений строк співвідповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст. 178 ЦПК України, та відповідні докази.

6. Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що після залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням залученого співвідповідача розглядається спочатку.

7. Відкласти підготовче судове засідання на 12.00 год. 25 жовтня 2023, яке провести в приміщенні Мостиського районного суду Львівської області за адресою: 81300, Львівська область, м.Мостиська, вул. Грушевського, 1/9.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

9. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складений та проголошений 29.09.2023.

Суддя Світлана ГІРЯК