Постанова

від 27.09.2023 по справі 760/11169/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 760/11169/20

провадження № 61-12945св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лідер Смаку», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Снек»,

відповідачі: Міністерство економіки України, ОСОБА_1 ,

третя особа - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент),

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродснекгруп»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Снек» на постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лідер Смаку» (далі - ТОВ «ТД «Лідер Смаку), Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Снек» (далі - ТОВ «Лідер Снек») звернулися до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), про визнання торгівельної марки добре відомою в Україні та про зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, ТОВ «Лідер Смаку» засновано у 2006 році. За 10 років товариство пройшло шлях від регіонального виробника до національного. Товариство володіє великим заводом у м. Кременчуці, потужність якого складає 1 600 тонн готової продукції на місяць. ТОВ «Лідер Снек» є провідним національним виробником та входить в ТОП-2 на ринку в категорії насіння. Дистрибуція продукції компанії «Лідер Снек» активно розвивається та присутня майже на всій території України. Також активно розвивається експортний напрямок. Вся продукція, що випускається ТОВ «Лідер Снек», має повний пакет дозвільних документів, необхідних для реалізації продукції на території України та інших країн.

ТОВ «Лідер Снек» - виробниче підприємство давальницької сировині, що виготовляє продукцію за договором від 14 листопада 2019 року № ТД-403/6, укладеним із ТОВ «ТД «Лідер Смаку». За умовами договору ТОВ «Лідер Снек» надає за завданням ТОВ «ТД «Лідер Смаку» послуги із виготовлення готової продукції з сировини ТОВ «ТД «Лідер Смаку» під торговельними марками ТОВ «Лідер Снек», зокрема, за свідоцтвом України від 10 січня 2019 року № 252745 (дата пріоритету: 04 грудня 2017 року) на знак для товарів і послуг «Лакомка комб.», зареєстрований для наступного переліку товарів 29 класу МКТП: «Насіння оброблене; насіння соняшнику оброблене».

Крім того, між ТОВ «Лідер Смаку» та ТОВ «ТД «Лідер Смаку» укладений ліцензійний договір від 10 січня 2019 року, відповідно до умов якого ТОВ «Лідер Снек» надав ТОВ «ТД «Лідер Смаку» виключну ліцензію на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України від 10 січня 2019 року № 252745 відносно всіх товарів 29 класу МКТП, а саме: «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене».

Через інтенсивне виробництво та реалізацію товарів 29 класу МКТП «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене» з використанням комбінованого позначення «Лакомка» це позначення стало добре відомим в Україні знаком по відношенню до ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек».

У зв`язку з цим комбіноване позначення «Лакомка» підпадає під вимоги статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки відповідає таким факторам як ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства, тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака, тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування, тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій знака.

06 квітня 2020 року на адресу ТОВ «Лідер Снек» надійшов лист від ОСОБА_1 , яким він запропонував ТОВ «Лідер Снек» оплатну переуступку своїх прав заявника на знак для товарів і послуг за заявкою від 17 лютого 2020 року № m202003166, поданої до Мінекономіки для товарів 29 класу МКТП: «Насіння оброблене; насіння соняшнику оброблене; соняшникове насіння підсолене; соняшникове насіння смажене; соняшникове насіння харчове; оброблене (смажене) насіння рослин». Перелік товарів 29 класу МКТП, для яких зареєстровано знак ТОВ «Лідер Смаку» за свідоцтвом України від 10 січня 2019 року № 252745, не є тим самим, але є спорідненим із переліком товарів 29 класу МКТП за заявкою від 17 лютого 2020 року № m202003166.

Таким чином, позивачі вважали, що ОСОБА_1 навмисно зловживає наданими йому правами заявника, фактично змушуючи ТОВ «Лідер Снек» придбати права на отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг за цією заявкою та вбачали у таких діях порушення законного права та інтересу обох позивачів на використання комбінованого позначення « Лакомка » в їх господарській діяльності.

Позивачі вважали, що спірне позначення в цілому є схожим настільки, що його можна сплутати із позначенням « Лакомка », оскільки словесна частина спірного позначення, що є його сильним елементом, є фонетично та семантично тотожною і графічно схожою до ступеню змішування з позначенням « Лакомка », яке стало добре відомим стосовно них знаком в Україні (станом на дату 01 грудня 2019 року), тобто раніше за дату подання відповідачем ОСОБА_1 заявки від 17 лютого 2020 року № m202003166, а перелік товарів 29 класу МКТП за цією заявкою є споріднений товарам, для яких позначення « Лакомка » стало добре відомим.

Також через схожість до ступеню змішування спірного позначення та позначення « Лакомка » позивачі вважали, що використання ОСОБА_1 або іншими особами спірного позначення для товарів 29 класу МКТП призведе до введення в оману споживачів стосовно виробника таких товарів, а саме стосовно позивачів.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили визнати на ім`я ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек» комбіноване позначення «Лакомка» (представлене словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору) добре відомим знаком в Україні на дату - 01 грудня 2019 року для товарів 29 класу МКТП: «Насіння оброблене; насіння соняшнику оброблене»; зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опублікувати в офіційному Бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання комбінованого позначення « Лакомка » (представлене словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору) добре відомим знаком в Україні відносно ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек» на дату - 01 грудня 2019 року для товарів 29 класу МКТП: Ннасіння оброблене; насіння соняшнику оброблене»; зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою від 17 лютого 2020 року № m202003166 відносно всіх заявлених товарів 29 класу МКТП.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2020 року позов задоволено.

Визнано, що станом на 01 грудня 2019 року комбіноване позначення « Лакомка » (представлене словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору) стало добре відомим в Україні знаком відносно ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек» для товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг: «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене».

Зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опублікувати в офіційному Бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання комбінованого позначення « Лакомка » (представленого словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору) добре відомим в Україні знаком відносно ТОВ «ТД «Лідер Смаку», ТОВ «Лідер Снек» станом на 01 грудня 2019 року для товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг: «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене».

Зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою від 17 лютого 2020 року № m202003166 на ім`я ОСОБА_1 відносно всіх заявлених товарів 29 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТД «Лідер Смаку» 3 153,00 грн судового збору. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лідер Снек» 3 153,00 грн судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог про визнання позначення « Лакомка » добре відомим в України станом на 01 грудня 2019 року для товарів 29 класу МКТП. На переконання суду першої інстанції, таке позначення асоціюється у споживачів саме з позивачами ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек», тому заявка від 17 лютого 2020 року № m202003166 подана на реєстрацію відповідачем ОСОБА_2 із порушенням прав позивачів на добре відоме в Україні комбіноване позначення « Лакомка » (представлене словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору). Крім того, суд вважав, що зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відхилити реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою від 17 лютого 2020 року № m202003166 не означає втручання в повноваження Міністерства або органу експертизи. Зазначене є реалізацією судом спеціального правового механізму захисту прав інтелектуальної власності позивачів на добре відомий знак, передбачений статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, оскільки таке зобов`язання не перешкоджає проведенню експертизи за заявкою відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та стосується недопущення реєстрації знака за цією заявкою в майбутньому.

Рішення суду першої інстанції у грудні 2021 року оскаржила особа, яка не брала участі у справі, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродснекгруп» (далі - ТОВ ««Укрпродснекгруп»).

Постановою Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року задоволено апеляційну скаргу ТОВ ««Укрпродснекгруп». Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуваним судом першої інстанції вирішено питання про права, інтереси ТОВ «Укрпродснекгруп», що не було залучено до участі у цій справі, оскільки знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 10 січня 2019 року № 252745, власником якого є ТОВ «Лідер Снек», та етикетка, яка використовувалась ТОВ «Укрпродснекгруп», містять загальні елементи, такі як слово «Лакомка» та зображення соняшникового насіння, також на час розгляду цієї справи судом першої інстанції тривав розгляд справи в Господарському суді Полтавської області, сторонами якої є ТОВ «Лідер Снек» та ТОВ «Укрпродснекгруп», що стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції відхилив посилання ТОВ «Лідер Снек» щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зі сторони ТОВ «Укрпродснекгруп» як безпідставне.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У грудні 2022 року ТОВ «Лідер Снек» із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ТОВ «Лідер Снек» як на підставу касаційного оскарження посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема неврахування правових висновків, висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16, у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 235/2452/16-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 01 серпня 2019 року у справі № 412/1277/2012, від 12 серпня 2019 року у справі № 909/1190/17, від 16 серпня 2019 року у справі № 16/139-09-3927, від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19, від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 345/2338/17, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, від 02 березня 2021 року у справі № 334/4340/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У своїй касаційній скарзі заявник також зазначає, що право на поновлення строку на апеляційне оскарження не є абсолютним і для задоволення заяви про поновлення строку ТОВ «Укрпродснекгруп» мали б бути доведені дві обставини: (1) ТОВ «Укрпродснекгруп» є особою, яку не залучено до участі у справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та /або) обов`язки; (2) апеляційна скарга подана в строк, установлений статтею 354 ЦПК України. Проте, на думку заявника, ТОВ «Укрпродснекгруп» не виконало це та не довело жодну із цих двох умов, у зв`язку з чим на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України апеляційне провадження підлягає закриттю.

Заявник вказує, що ТОВ «Укрпродснекгруп» не довело, яким чином у розумінні статті 352 ЦПК України суд першої інстанції вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки при визнанні добре відомою торговельної марки «Лакомка», права на використання якої належними доказами ТОВ «Укрпродснекгруп» не підтверджено. Натомість рішенням суду першої інстанції не встановлено, не змінено та не припинено права та обов`язки ТОВ «Укрпродснекгруп», в оскаржуваному рішенні воно взагалі не згадується. ТОВ «Укрпродснекгруп» не довело право на використання позначення «Лакомка» у своїй господарській діяльності, тож підстави для його звернення з апеляційною скаргою документально не підтверджено.

Заявник звертає увагу, що питання, хто почав раніше використовувати на упаковках слово «Лакомка», до чого вдався апеляційний суд, не підлягає розгляду в межах цієї справи, оскільки її предметом не є спір між ТОВ «Лідер Снек» та ТОВ «Укрпродснекгруп», у справі не вирішується питання, хто першим почав використовувати позначення, адже це питання є предметом розгляду іншої судової справи в межах господарської юрисдикції, яку ТОВ «Укрпродснекгруп», зловживаючи своїми процесуальними правами, намагається ретранслювати у даний судовий процес, що є недопустимим. Окрім того, справа в господарському суді ще не розглянута, а твердження ТОВ «Укрпродснекгруп» про вирішення судом першої інстанції питання про його права, свободи та інтереси носять характер припущень.

Також заявник наполягає, що ТОВ «Укрпродснекгруп» пропустило встановлений статтею 354 ЦПК України тридцятиденний строк на подання апеляційної скарги, приховавши, що про оскаржуване рішення суду першої інстанції від 10 липня 2020 року йому стало відомо 18 березня 2021 року, тоді як представник ТОВ «Укрпродснекгруп» безпідставно обраховує цей строк із 25 листопада 2021 року. Зокрема, про оскаржуване рішення ТОВ «Укрпродснекгруп» стало відомо 17 березня 2021 року - 18 березня 2021 року, оскільки копія цього рішення разом із заявою про зміну предмету і підстав позову була подана позивачем до господарського суду у справі № 917/920/20 через систему «Електронний суд»; заява про змін підстав позову була подана і в судовому засіданні 18 березня 2021 року, про що зазначено в ухвалі господарського суду від 01 квітня 2021 року. Таким чином, на переконання заявника, ТОВ «Укрпродснекгруп» пропустило на 8 місяців строк подання апеляційної скарги, повідомило суду неправдиву інформацію та не обґрунтовувало причини такого значного пропуску.

Зважаючи на відсутність у рішенні суду першої інстанції навіть опосередкованого згадування ТОВ «Укрпродснекгруп», позивач вважає, що апеляційний суд неправильно застосував пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України.

Окрім цього, ТОВ «Укрпродснекгруп» просило скасувати рішення суду першої інстанції повністю, тобто й щодо відповідача-2 - ОСОБА_1 . Тож вимагаючи скасувати рішення і в тій частині, яка стосується зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ТОВ «Укрпродснекгруп» не наводить обґрунтувань, в чому його права та інтереси порушені в цій частині, так само не наводить обґрунтувань, чому в цій частині рішення має бути скасовано.

У лютому 2023 року до Верховного Суду від ТОВ «Укрпродснекгруп» надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Лідер Снек», в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, товариство просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

У лютому 2023 року до Верховного Суду від Міністерства економіки України надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Лідер Снек», в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, міністерство просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки вона є законною та обґрунтованою.

Інші відзиви на касаційну скаргу ТОВ «Лідер Снек» станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ТОВ «Лідер Снек»передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, зокрема для подання доказів на підтвердження дати отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення, та квитанції про доплату судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено ТОВ «Лідер Снек» строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі (з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України),витребувано матеріали справи № 760/11169/20 із Солом`янського районного суду м. Києва та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2023 року матеріали справи № 760/11169/20 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди попередніх інстанційвстановили, що позначення « Лакомка » є комбінованим позначенням, що представлене словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору.

ТОВ «Лідер Снек» є власником свідоцтва України від 10 січня 2019 року № 252745 (дата пріоритету 04 грудня 2017 року) на комбінований знак для товарів і послуг, що містить як елемент словесний напис «Лакомка», виконаний характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору і зареєстрований для наступного переліку товарів 29 класу МКТП: «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене».

ТОВ «Лідер Снек» є виробничим підприємством давальницької сировині, що виготовляє продукцію за договором від 14 листопада 2019 року № ТД-403/6, укладеним із ТОВ «ТД «Лідер Смаку».

Відповідно до умов ліцензійного договору від 10 січня 2019 року ТОВ «Лідер Снек» надало ТОВ «ТД «Лідер Смаку» виключну ліцензію на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України від 10 січня 2019 року № 252745 відносно всіх товарів 29 класу МКТП, а саме: «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене».

Згідно з підпунктом 3.2.9 ліцензійного договору від 10 січня 2019 року ТОВ «ТД «Лідер Смаку» має право перешкоджати третім особам здійснювати неправомірне використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України від 10 січня 2019 року № 252745.

17 лютого 2020 року на ім`я ОСОБА_3 подана заявка № m202003166 на реєстрацію комбінованого знака для товарів 29 класу МКТП, що містить елементи у вигляді словесного напису «Лакомка», виконаного характерним шрифтом без зазначення кольорів.

У висновку експерта від 30 червня 2020 року № 191 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності зазначено, що: 1) надані для проведення дослідження матеріали містять відомості про такі фактори, як: тривалість та географічний район реєстрації знака; тривалість, обсяг та географічний район рекламування та просування знака та цінність, що асоціюється зі знаком, сукупність яких вказує на те, що станом на 01 грудня 2019 року позначення « Лакомка » (представлене словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору) стало добре відомим в Україні знаком ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек» для товарів 29 класу МКТП: «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене»; 2) відносно всіх заявлених товарів 29 класу МКТП позначення за заявкою від 17 лютого 2020 року № m202003166 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг є схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням «Лакомка», яке ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек» вважають можливим визнати добре відомим в Україні знаком станом на 01 грудня 2019 року для товарів 29 класу МКТП: «Насіння оброблене; Насіння соняшнику оброблене»; 3) позначення за заявкою від 17 лютого 2020 року № m202003166 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг є таким, що може ввести в оману щодо особи виробника вказаних у заявці товарів 29 класу МКТП.

Окрім цього, апеляційний суд із доданих представником ТОВ «Укрпродснекгруп» документів установив, що 14 травня 2015 року між ТОВ «Укрпродснекгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК» укладений договір поставки № 68, відповідно до умов якого постачальник на замовлення ТОВ «Укрпродснекгруп» зобов`язується виготовити флексографічним способом та передати у власність ТОВ «Укрпродснекгруп» друковану продукцію, а покупець - прийняти та оплатити продукцію на умовах вказаних договорів. На підтвердження виготовлення та передачі продукції у власність ТОВ «Укрпродснекгруп» продукції згідно з договором надано видаткові накладні від 14 січня 2015 року (№ 8), від 05 березня 2015 року (№ 22), від 30 липня 2015 року (№ 94), від 30 травня 2017 року (№ ИТ-1424), від 07 вересня 2017 року (№ ИТ-2367). У видаткових накладних зазначено вид товару: «плівка насіння Лакомка», «плівка ламін з мал.ТМ «Лакомка».

Також ТОВ «Укрпродснекгруп» надано договори, а саме: договір дистрибуції № 2014/103, укладений 27 червня 2014 року між ТОВ «Укрпродснекгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спроба», згідно з умовами якого ТОВ «Укрпродснекгруп» передає у власність дистриб`ютера товар для розповсюдження та продажу. На підтвердження виконання умов договору надана видаткова накладна від 18 січня 2015 року № 133. Крім того, договір дистрибуції № 2015/21, укладений 02 квітня 2015 року між ТОВ «Укрпродснекгруп» та ФОП ОСОБА_4 , згідно з умовами якого ТОВ «Укрпродснекгруп» передає у власність дистриб`ютера товар для розповсюдження та продажу. На підтвердження виконання умов договору надана видаткова накладна від 25 жовтня 2015 року № 3068.

ТОВ «Укрпродснекгруп» також надано ліцензійний договір від 27 серпня 2018 року № 3, що укладений між ТОВ «Укрпродснекгруп» як ліцензіатом та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як ліцензіарами, відповідно до умов якого ліцензіар надає ліцензіатові на строк договору безоплатно невиключну ліцензію на використання, яка охороняється патентом, на території України. Права, що надаються за цим договором ліцензіату: право на використання патента на промисловий зразок етикетка-упаковка. Строк дії ліцензії: 10 років, але не більше строку дії самого патента (10 років з моменту видачі) (пункти 3.2, 3.4 договору). Відповідно до підпункту 2.1.2 патент - патент на промисловий зразок, в тому числі етикетка - упаковка за патентом від 28 серпня 2018 року № 37493 «Лакомка».

Крім того, ТОВ «Укрпродснекгруп» до апеляційної скарги додано свідоцтво на промисловий зразок № 42915 етикетка-упаковка. Зареєстровано в Державному реєстрі України промислових зразків 28 грудня 2020 року, а також копія заявки (дата подання заявки 01 червня 2020 року), автори ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Правове регулювання

В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд застосовує системний аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2019 року у справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19), від 10 вересня 2020 року у справі № 757/66808/19-ц (провадження № 61-10846св20), від 17 червня 2021 року у справі № 626/2547/19 (провадження № 61-18621св20). Також схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112 та від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи надані ТОВ «Укрпродснекгруп» документи, надані при апеляційному оскарженні рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2020 року, які підтверджують, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України від 10 січня 2019 року № 252745, власником якого є ТОВ «Лідер Снек», та етикетка, яка використовувалася ТОВ «Укрпродснекгруп» при реалізації продукції, містять загальні елементи, такі як слово «Лакомка» та зображення соняшникового насіння, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що рішенням суду першої інстанції порушено права та інтереси ТОВ «Укрпродснекгруп», який не був залучений до участі у справі судом першої інстанції.

Окрім цього, між цими двома підприємствами на дату розгляду судами попередніх інстанцій тривав спір про припинення порушення прав інтелектуальної власності в межах господарської справи № 917/920/20 за позовом ТОВ «Лідер Снек» до ТОВ «Укрпродснекгруп» про: (1) заборону ТОВ «Укрпродснекгруп» здійснювати використання позначення «насіння соняшника підсолене обсмажене «Лакомка» «улюблений смак» незалежно від їх кольорового виконання, які є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг «Справжня Лакомка» для товару «насіння», зокрема, нанесення такого позначення на продукцію (товар), зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення), реекспорт, застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет, (2) вилучення з цивільного обороту та знищення товару «насіння соняшника підсолене обсмажене «Лакомка» «улюблений смак» торгівельної марки «Народна марка» виробництва компанії ТОВ «Укрпродснекгруп».

Тобто використання позначення «Лакомка» було спірним не тільки для сторін справи ТОВ «ТД «Лідер Смаку, ТОВ «Лідер Снек» та ОСОБА_2 , але й для ТОВ «Укрпродснекгруп», що з огляду на позовну вимогу визнати на ім`я ТОВ «ТД «Лідер Смаку» та ТОВ «Лідер Снек» комбіноване позначення «Лакомка» (представлене словесним написом «Лакомка», виконаним характерним шрифтом літерами кирилиці червоного кольору) добре відомим знаком в Україні на дату - 01 грудня 2019 року для товарів 29 класу МКТП: «Насіння оброблене; насіння соняшнику оброблене», свідчить про їх правовий зв`язок. Інші позовні вимоги у свою чергу носять похідний характер від неї, пов`язані з нею та є залежними.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем неправильно визначено суб`єктний склад учасників справи, що унеможливило розгляд справи по суті, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну неналежного відповідача належним відповідачем.

Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Таким чином, безпідставними є доводи заявника про те, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2020 року права та інтереси ТОВ «Укрпродснекгруп» не порушено.

Твердження заявника про пропуск ТОВ «Укрпродснекгруп» строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, який є судом права, а не факту. Окрім цього, у тексті ухвали Господарського суду Полтавської області від 01 квітня 2021 року у справі № 917/920/20, на яку посилається заявник, вказано, що представник відповідача ТОВ «Укрпродснекгруп» у судове засідання не з`явився, тому немає підстав вважати, що особа, яка подала апеляційну скаргу в грудні 2021 року, беззаперечно знала про оскаржуване рішення ще у березні 2021 року.

Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «Укрпродснекгруп» не довело право на використання позначення «Лакомка» у своїй господарській діяльності, стосуються суті спору, тому відхиляються, адже їх дослідження судом без участі всіх учасників спору є передчасним.

Посилання в касаційній скарзі на те, що ТОВ «Укрпродснекгруп» не пояснило, чому має бути скасовано рішення суду першої інстанції і в частині, що стосується зобов`язань Міністерства економіки України, не приймаються, оскільки суд першої інстанції вирішив справу без залучення всіх осіб, прав та інтересів яких стосується спір, а наведені вимоги мають похідний характер від вимоги, що стосується позначення «Лакомка».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

У справі, що переглядається, апеляційний суд на виконання вимог процесуального закону відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Укрпродснекгруп», яке не брало участі у справі, належно дослідив доводи апеляційної скарги та встановив, що обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, свободи та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, підтвердилися, отже, доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України є помилковими.

Посилання на загальні висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16, у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 235/2452/16-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 910/6767/17, від 01 серпня 2019 року у справі № 412/1277/2012, від 12 серпня 2019 року у справі № 909/1190/17, від 16 серпня 2019 року у справі № 16/139-09-3927, від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19, від 05 травня 2020 року у справі № 910/9254/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 345/2338/17, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, від 02 березня 2021 року у справі № 334/4340/18 щодо застосування норм права не підтверджують доводів касаційної скарги про те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права при постановлені оскаржуваної постанови, оскільки фактичні обставини у наведених як приклад справах відрізняються від тих, що установлені судами у розглядуваній справі.

На предмет подібності належить оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19).

Обставини у наведених постановах Верховного Суду відрізняються від обставин у цій справі, що переглядається в касаційному порядку, тому немає підстав вважати, що апеляційний суд ухвалив своє судове рішення без урахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. У кожній із наведених справ суди виходили із конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Дотримання вимоги щодо вмотивованості судового рішення забезпечується, головним чином, у процесі судового розгляду справи за допомогою надання відповіді на всі основні аргументи, доводи сторін та інших учасників справи, правильного застосування норм матеріального права та формулювання відповідних такій оцінці правових висновків.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків апеляційного суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із прийнятим апеляційним судом рішенням, не спростовують правильність постанови апеляційного суду та не дають підстав для висновку, що оскаржувана постанова прийнята без додержання норм матеріального і процесуального права.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00). Оскаржувана постанова відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість постанови не впливають, тому Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.

Щодо клопотання Міністерство економіки України про процесуальне правонаступництво

У лютому 2023 року Міністерство економіки України подало до Верховного Суду клопотання про здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни учасника справи - Міністерства економіки України на державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - УКРНОІВІ); відкладення розгляду справи на іншу дату; повідомлення УКРНОІВІ про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.

У клопотанні зазначається, що 14 жовтня 2020 року набрали чинності зміни до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», згідно з якими було створено національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ). НОІВ - це державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

НОІВ є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом, про що вказано в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16 червня 2020 року № 703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності».

Тобто саме на НОІВ покладено окремі владні повноваження з реалізації державної політики, зокрема проведення експертизи заявок, прийняття рішень щодо них, видача охоронних документів на об`єкти права інтелектуальної власності, внесення відомостей до державних реєстрів, опублікування офіційних відомостей.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», що набрало чинності з 08 листопада 2022 року, Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» виконує функції НОІВ. Наказом Мінекономіки від 11 листопада 2022 року № 4535 затверджено її статут.

Посилаючись на вказане, Міністерство економіки України зазначає, що в силу внесених змін до законодавства України позовні вимоги у справі мають бути заявлені до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», та просить суд, посилаючись на статті 43, 55, 182 ЦПК України, здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Міністерства економіки України на Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

Окрім цього, Міністерство економіки України звертає увагу, що у випадку задоволення позовних вимог у Мінекономіки відсутні повноваження щодо виконання рішення суду у цій справі.

З приводу заявленого клопотання колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

По своїй суті процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Заявник не надав суду підтверджуючих документів про матеріальне правонаступництво від Міністерства економіки України до УКРНОІВІ у спірних правовідносинах.

Разом з тим немає підстав вважати, що відбулося публічне правонаступництво, оскільки функції Національного органу інтелектуальної власності до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності», на яке посилається заявник, виконувало Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267-р «Про Національний орган інтелектуальної власності». Тобто аргументи Міністерства економіки України у цій частині фактично зводяться до непогодження із визначенням його належним відповідачем у справі з підстав, що виникли після постановлення судових рішень попередніми інстанціями, що не підлягає дослідженню Верховним Судом, який перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права на дату прийняття оскаржуваного рішення.

Не зважаючи на зміни до законодавства щодо створення НОІВ, внесені Законом України від 16 червня 2020 року № 703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року № 1267-р «Про Національний орган інтелектуальної власності», що набрали чинності 14 жовтня 2020 року, у відзиві на позов у суді першої інстанції (а. с. 171-177 т. 8) та у відзиві на апеляційну скаргу (а. с. 213-220 т. 9) Міністерство економіки України не просило суди попередніх інстанцій здійснити процесуальне правонаступництво із таких підстав.

З урахуванням наведеного та висновків касаційного суду по суті вирішення спору, а також приймаючи до увагу частину першу статті 402 ЦПК України, клопотання підлягає залишенню без задоволення.

Водночас колегія суддів Верховного Суду бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2021 року № 504 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки України, що є загальнодоступною інформацію і про що вказано у клопотанні міністерства про процесуальне правонаступництво, тому вважає за можливе перейменувати сторону справи - співвідповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки України.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства економіки України про процесуальне правонаступництво.

Касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Снек» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак