Постанова

від 29.09.2023 по справі 420/3537/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3537/22Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Дата і місце ухвалення 15.05.2023р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) Забродоцького Артема Олександровича, 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

14.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) та командира НОМЕР_2 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 251-вв від 04.10.2021 року;

- визнати протиправними дії командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України щодо накладення на капітана ОСОБА_1 (П-031321) старшого льотчика корабля екіпажу на ОА40 авіаційної ланки (на ВА42, ВА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України дисциплінарного стягнення догана за систематичне порушення виконавчої дисципліни та зобов`язати його скасувати зазначене стягнення;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 204-ос від 11.11.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 228-ос від 07.12.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 242-ОС від 21 грудня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 1.1. пункту 1 наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 251-ОС від 28.12.2021 року;

- поновити капітана ОСОБА_1 (П-031321) на посаді старшого льотчика корабля екіпажу на ОА40 авіаційної ланки (на ОА42, ВА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 29 грудня 2021 року;

- стягнути з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2021 року до моменту поновлення на посаді.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

У поданій апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що судом першої інстанції не були враховані його доводи щодо протиправності притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та відсутність у зв`язку з цим систематичності порушення службової дисципліни.

З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 окремій авіаційній ескадрильї Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_1 ) за контрактом.

Наказом командира ескадрильї від 04.10.2021 року №251-вв на ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення «догана» за порушення ст. 11, 16 Статуту Внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (24 окремої авіаційної ескадрильї) від 11.11.2021 року № 204-ос за порушення вимог ст. 11, 13 Статуту Внутрішньої служби, вимог п.112, глави 5 Настанови з фізичної підготовки в прикордонних військах України затвердженої наказом Голови Держкомітету - Командувача Прикордонних військ України від 27 листопада 1999 року № 538 ОСОБА_1 оголошено «догану» за неприпустимо низькі показники фізичної підготовки.

Наказом командира 24 окремої авіаційної ескадрильї від 12.11.2021 року №319АГ «Про призначення службового розслідування» відповідно до рапорту заступника командира ескадрильї з льотної підготовки - начальника льотно-методичного відділу підполковника ЧИСТОЄВА Іллі (від 12.11.2021 року Вн. № 1971-р) про можливе порушення субординації та невиконання наказу прямого начальника капітаном ОСОБА_3 , з метою встановлення обставин та причин, що призвели до можливого факту наказано в період з 12.11.2021 року по 03.12.2021 року старшому офіцеру (з охорони праці) старшому лейтенанту ОСОБА_4 провести службове розслідування та надати матеріали на розгляд і затвердження до 29.11.2021 року

За висновком службового розслідування вважалось за доцільне за порушення ст.ст.11,12,26,30,31,36,37,49,51,53 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося у невиконанні наказу першого заступника командира ескадрильї начальника штабу полковника ОСОБА_5 , в частині здійснення доповіді про своє переміщення до шпиталю та у зворотному напрямку, а також ухилення від виконання обов`язків військової служби шляхом введення в оману керівництва авіаційної ескадрильї, щодо наявного захворювання (зубного болю), яке в подальшому не підтвердилось, притягнути капітана ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності правами командира 24 окремої авіаційної ескадрильї; розглянути на засіданні атестаційної комісії питання щодо подальшого проходження військової служби капітаном ОСОБА_6 (т.2, а.с.140-149)

За наказом командира ескадрильї від 07.12.2021 року № 228-ос на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення ст. 11, 12, 26,30, 31, 36, 37, 49, 51, 53 Статуту Внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (т.2, а.с.28).

Підставою видання наказу № 228-ос від 07.12.2021 року були матеріали службового розслідування «по встановленню причин та обставин, що призвели до можливого порушення субординації та невиконання прямого наказу начальника старшим льотчиком корабля екіпажу (на DA 42, DA 40) капітаном ОСОБА_1 » від 07.12.2021 року.

03.12.2021 року з капітаном ОСОБА_7 була проведена бесіда за висновком службового розслідування за наказом №319-АГ від 12.11.2021 року (т.2,а.с.152-153).

13.12.2021 року був складений Аркуш-попередження військовослужбовця про звільнення в запас (відставку) Збройних Сил України капітана ОСОБА_1

20.12.2021 року начальником техніко-експлуатаційної частини ланки інструктором авіаційної ланки ОСОБА_8 було внесено подання про звільнення з військової служби ОСОБА_1 за систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем (т.2,а.с.60-61).

20.12.2022 року був складений висновок кадрового підрозділу органу, який видає наказ про звільнення, яким за поданням вирішено звільнити позивача (т.2,а.с.62).

Наказом від 23.12.2021 року №417-АІ було призначено службове розслідування відповідно до рапорту командира авіаційної ланки ОСОБА_9 від 23.12.2021 року про неприбуття на службу капітана ОСОБА_1 з метою встановлення фактичного місця знаходження, обставин та причин його відсутності (т.2,а.с.68).

За результатами проведення службового розслідування підтверджено факт порушення ОСОБА_1 ст.ст.11,12,26,30,31,36,37,49,51,53 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося у невиконанні наказу першого заступника командира ескадрильї начальника штабу полковника ОСОБА_5 , в частині здійснення доповіді про своє переміщення до шпиталю та у зворотному напрямку, а також ухилення від виконання обов`язків військової служби шляхом введення в оману керівництва авіаційної ескадрильї, щодо наявного захворювання (зубного болю), яке в подальшому не підтвердилось.

За наказом командира ескадрильї від 07.12.2021 року № 228-ос на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» за порушення ст. 11, 12, 26,30, 31, 36, 37, 49, 51, 53 Статуту Внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Підставою видання наказу № 228-ос від 07.12.2021 року були матеріали службового розслідування «по встановленню причин та обставин, що призвели до можливого порушення субординації та невиконання прямого наказу начальника старшим льотчиком корабля екіпажу (на DA 42, DA 40) капітаном ОСОБА_1 » від 07.12.2021року.

03.12.2021 року з капітаном ОСОБА_7 була проведена бесіда за висновком службового розслідування за наказом №319-АГ від 12.11.2021 року.

13.12.2021 року був складений Аркуш-попередження військовослужбовця про звільнення в запас (відставку) Збройних Сил України капітана ОСОБА_1 .

Наказом командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 21 грудня 2021 року №242-ОС, у зв`язку з систематичним невиконанням військовослужбовцем умов контракту наказано припинити (розірвати) контракт та звільнити з військової служби капітана ОСОБА_1 за ст. 26 ч. 5 п. 2 п. «ж» (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем») Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (т.2 а.с.52).

Наказом командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України №251-ос від 28.12.2021 року «Про особовий склад» позивача з 28.12.2021 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (т.2 а.с.53).

Не погоджуючись з наказами від 04.10.2021 року № 251-вв, від 11.11.2021 року № 204-ОС, від 07.12.2021 року № 228-ОС, від 21.12.2021 року № 242-ОС та від 28.12.2021 року № 251-ОС, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне:

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24.03.1999 року № 548-XIV (далі Статут).

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Положеннями 5 та 6 розділу «Загальні положення» Статуту визначено, що внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири (п. 7 Статуту).

Відповідно до ст. 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Положеннями ст. 26 та 27 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.1999 року № 551-XIV.

Відповідно до ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Положеннями ст. 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, керівники державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони України, керівники інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.

Відповідно до ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно ст. 83, 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ст. 85 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (ст. 86 Дисциплінарного статуту).

Статтями 97 та 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Як зазначалось відповідачем у відзиві на позовну заяву та підтверджено у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, причиною звільнення позивача зі служби згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 21.12.2021 року № 242-ОС стала наявність трьох дисциплінарних стягнень у вигляді догани та двох суворих доган, накладених згідно наказів командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 04.10.2021 року № 251-вв, від 11.11.2021 року № 204-ОС, від 07.12.2021 року № 228-ОС.

Що стосується накладення першого дисциплінарного стягнення згідно наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 04.10.2021 року № 251-вв, який оскаржується позивачем, колегією суддів встановлено наступне:

Так, зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що 27.09.2021 року підполковником ОСОБА_10 було встановлено факт відсутності на службі старшого лейтенанта ОСОБА_11 , що призвело до порушення вимоги додатку 1 до наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї від 06.05.2021 року № 111-аг «Про організацію служби військ в Одеській окремій авіаційній ескадрильї», ст. 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани.

Відповідач в обґрунтування правомірності вказаного наказу посилався на те, що факт відсутності 27.09.2021 року на службі підтверджує і сам позивач, який у письмових поясненнях від 27.09.2021 року, зазначив, що не прибув на службу з причини вживання алкогольних напоїв 25-26 вересня.

Відповідач також вказував на те, що підполковники ОСОБА_12 та ОСОБА_13 о 9.20 год, 27.09.2021 року прибули до ОСОБА_1 додому після чого вони в трьох вибули на освідчення до медичного закладу. За результатами медичного огляду встановлено заключення «тверезий», проте склад алкоголю в крові становив 0.37 проміле, що не відповідає обов`язкам військовослужбовця згідно останнього абзацу ст. 4 Дисциплінарного статут ЗСУ.

Заперечуючи факт вчинення дисциплінарного проступку, позивач вказував на те, що про невихід на службу 27.09.2021 року він повідомив капітану Пирогу та підполковнику Чистоєву (27.09.2021 року о 7.40 год), про що ним зазначено у наданих у той же день письмових поясненнях, а також вказував на наявність постанови Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 року у справі про адміністративне правопорушення №947/31703/21, згідно якої його визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Колегія суддів враховує, що за положеннями ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Тобто вказаним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку перед накладенням дисциплінарного стягнення проводити службове розслідування, необхідність його проведення здійснюється за розсудом командира.

В свою чергу, дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі дійсного встановлення факту порушення військовослужбовцем службової дисципліни, а під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується, зокрема, характер та обставини вчинення правопорушення.

Як вже зазначалось вище, заперечуючи правомірність накладення дисциплінарного стягнення згідно наказу від 04.10.2021 року, позивач вказував на те, що не допускав порушення службової дисципліни, оскільки про невихід на службу він попередив капітана ОСОБА_14 , який виконував обов`язки командира.

Однак, колегія суддів вважає, що вказані обставини не були належним чином досліджені та враховані командиром 28 окремої авіаційної ескадрильї перед вирішенням питання щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

В свою чергу, як вбачається з постанови Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 року у справі № 947/31703/21, ОСОБА_1 , приймаючи участь в розгляді справи, не визнав провину у скоєному правопорушенні та показав, що 27.09.2021 вранці йому треба було затриматися вдома за сімейними обставинами. Він о 07.30-07.45 год. доповів про це своєму безпосередньому керівнику командиру екіпажу корабля ОСОБА_15 та отримав його дозвіл до обіду бути відсутнім на службі.

В ході розгляду справи № 947/31703/21 судом був допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , який є командиром екіпажу корабля та безпосереднім начальником ОСОБА_1 свідок повідомив суду, що вранці 27.09.2021, приблизно о 07.30-7.45 год. з ним зв`язався ОСОБА_1 та попросив відпустити його до обіду через сімейні обставини. Він, ОСОБА_15 , будучи його безпосереднім начальником, дозволив йому це. Разом з тим, коди він згодом доклав про це керівництву, то йому заборонили це робити. Про те, що ОСОБА_1 необхідно з`явитися на службу він негайно повідомив останньому по телефону. Це було близько 09.30 год. На що ОСОБА_1 відповів, що вже виїжджає і зараз буде. Потім йому стало відомо, що ОСОБА_1 біля будинку було затримано за нявку на службу, доставлено до медичного закладу на освідування на стан алкогольного сп`яніння та щодо нього був складений протокол за недбале ставлення до військової служби. В завершенні свідок повідомив, що на його думку, ОСОБА_11 нічого не порушував, оскільки отримав його дозвіл, як безпосереднього керівника, не з`явитися на службу до обіду.

Вирішуючи справу № 947/31703/21, суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справі відсутні будь які достовірні та допустимі докази, які б підтверджували факт несанкціонованої неявки ОСОБА_1 27.09.2021 в період часу з 08.00 до 09.30 год. до військової частини НОМЕР_1 та його недбалого ставлення до військової служби.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП (недбале ставлення військової службової особи до військової служби).

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з урахуванням встановлення у ході розгляду справи № 947/31703/21 обставин, підтверджених показами свідка ОСОБА_15 , щодо попередження ОСОБА_16 свого безпосереднього керівника про невихід на службу та отримання від нього дозволу на таке неприбуття, колегія суддів вважає безпідставними висновки командира 28 окремої авіаційної ескадрильї про порушення позивачем вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту, зробленими без дослідження всіх обставин, які передували події, яка відбулась 27.09.2021 року, без надання їм належної оцінки.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник військової частини стверджував про те, що ОСОБА_15 не був безпосереднім керівником позивача, а тому не міг надавати йому дозвіл не виходити на службу.

З метою з`ясування цих обставин по справі судом першої інстанції були витребувані у відповідача докази у підтвердження власних доводів, однак будь-яких належних доказів, які б спростовували обставини, встановлені у постанові Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 року, в тому числі, щодо того, що ОСОБА_15 не являвся безпосереднім керівником позивача, відповідач на вимогу суду не надав.

З огляду на все вище викладене колегія суддів вважає, що наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 04.10.2021 року № 251-вв не може вважатись правомірним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується другого дисциплінарного стягнення у вигляді догани, накладеного згідно наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України від 11.11.2021 року № 204-ОС, судом встановлено наступне:

Так, зі змісту оскаржуваного наказу, а також пояснень сторін у справі встановлено, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст. 11 та 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог п. 112 глави 5 Настанови з фізичної підготовки в прикордонних військах України, затвердженої наказом голови Держкомітету Командувача Прикордонних військ України ід 27.11.1999 року № 538, а саме, у зв`язку з отримання позивачем незадовільної оцінки за результатами здійснення заходів підсумкової перевірки персоналу за 2021 рік.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що у період з 29 вересня по 08 жовтня 2021 року в 24 окремій авіаційній ескадрильї проводились заходи підсумкової перевірки персоналу за 2021 рік. Відповідач вказував на те, що підставою видання оскаржуваного наказу став факт не складення позивачем заліків з фізичної підготовки, відображений у відомості. Так, відповідач наголосив, що позивач при здачі трьох вправ (біг на 100м, підтягування, біг на 1 км) отримав оцінку незадовільно.

У підтвердження того, що позивач не звертався у встановленому порядку для звільнення від стройової, фізичної підготовки відповідач надав довідки, які видавались військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 лікарем відділення охорони здоров`я у період з 04.10.2021 року по 20.10.2021 року.

Заперечуючи правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач вказував на те, що ним 04.10.2021 року були складені заліки по нормативам фізичної підготовки в числі інших військовослужбовців частини (біг на 100 метрів, біг на 1000 метрів), однак не зміг приступити до виконання вправи підтягування на перекладені, оскільки пошкодив ліву руку, про що завчасно повідомив перевіряючому підполковнику ОСОБА_17 і своєму прямому начальникові підполковнику ОСОБА_18 , від якого отримав дозвіл про вибуття до шпиталю.

Згідно ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

У п. 156, Глави 7 Настанови з Фізичної підготовки від 27.11.1999року зазначено: «Військовослужбовець, який не виконав одну з призначених вправ без поважної причини отримує оцінку «незадовільно» при неможливості виконати вправу через хворобу чи травму перевіряючий може призначити вправу для заміни, крім вправи на витривалість».

З наявної в матеріалах справи відомості вбачається, що позивач складав заліки з фізичних вправ, однак, у графі «результат вправи № 6» проставлено результат « 0».

Як вказував відповідач, позивач не прибув на складання цього заліку, однак, на вимогу колегії суддів, відповідач не надав жодного доказу у підтвердження дати складання позивачем заліків з фізичних вправ, зокрема, дати, коли позивач не прибув для виконання вправи «підтягування на перекладині».

В свою чергу позивачем до матеріалів справи було додано копію висновку рентгенологічного дослідження кісті правої руки, зробленого 04.10.2021 року, яким підтверджено травматичні зміни у правій кісті позивача.

Також ним була надана до суду виписка із медичної карти стаціонарного хворого про те, що з 26.10.2021 року по 08.11.2021 року він перебував у хірургічному відділенні клініки хірургії ВМКЦ ДПСУ м Одеси з діагнозом: стан після травми (04.10.2021 року) закритого перелому проксимальної фаланги ІІІ пальця правої кисті без зміщення у стадії консолідації. Хоч вказана виписка і стосується періоду перебування позивача у лікарні вже після складання заліків, однак підтверджує факт травмування позивачем правої руки, у звязку з чим ним і здійснювалось 04.10.2021 року рентгенологічне дослідження.

Крім того колегія суддів враховує, що вже при написанні письмових пояснень 27.09.2021 року (т. ІІ а.с. 20) з приводу невиходу на службу 27.09.2021 року, позивач у цих поясненнях вказав на те, що не може власноруч писати з причини пошкодження середнього пальця на правій руці.

В свою чергу, до прийняття наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, командиром 24 окремої авіаційної ескадрильї не були відібрані від ОСОБА_1 письмові пояснення з приводу допущеного, на його думку, дисциплінарного проступку, не були встановлені дійсні обставини та причини незадовільного складення позивачем фізичних заліків, а також не враховано наявність поважних причин, які унеможливлювали задовільне складання позивачем таких заліків.

Сам факт не складення позивачем відповідного заліку без з`ясування причин та умов, що сприяли вказаному факту, накладення на позивача дисциплінарного стягнення є протиправним.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що командир 24 окремої авіаційної ескадрильї не з`ясувавши всі обставини ймовірного вчинення дисциплінарного проступку, дійшов безпідставного та нічим необґрунтованого висновку про порушення позивачем службової дисципліни, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу від 11.11.2021 року № 204-ОС.

Що стосується накладення на ОСОБА_1 третього дисциплінарного стягнення, колегією суддів встановлено наступне:

Згідно наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї від 07.12.2021 року №228-ОС ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани за порушення ст.ст.11, 12, 26, 30, 31, 36, 37, 49, 51, 53 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося у невиконанні наказу прямого начальника та ухилення від виконання обов`язків військової служби.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний наказ взагалі не містить обґрунтування наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, не містить конкретного та чіткого опису дисциплінарного проступку, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а міститься лише посилання на невиконання ним наказу прямого начальника (при цьому не зазначено, якого саме наказу, якого саме начальника, не зазначено у чому виразилось таке невиконання). Також відсутня вказівка в на встановлені обставини ухилення позивача від виконання обов`язків військової служби.

Також зазначений наказ не містить посилань на який-небудь висновок службового розслідування, за результатом проведення якого прийнято вказаний наказ.

Суд зазначає, що принцип верховенства права є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 160/8111/20.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди зокрема перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано.

Це узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі "Обермейєр проти Австрії"; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Суд звертає увагу на невідповідності спірного рішення відповідача критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості. Колегія суддів зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю.

Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 826/6528/18, від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 10 січня 2020 року у справі № 2040/6763/18, від 02 грудня 2021 року у справі № 280/5176/20).

При цьому, аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для застосування принципу юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Даний принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання). Принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд, першої інстанції, вирішуючи справу, вказував на те, що підставою видання наказу № 228-ос від 07.12.2021 року були матеріали службового розслідування «по встановленню причин та обставин, що призвели до можливого порушення субординації та невиконання прямого наказу начальника старшим льотчиком корабля екіпажу (на DA 42, DA 40) капітаном ОСОБА_1 ».

При цьому, судом встановлено, що згідно Висновку службового розслідування по встановленню причин та обставин, щодо можливого порушення субординації та невиконання наказу прямого начальника 12.11.2021 року військовослужбовцем 24 окремої авіаційної ескадрильї ОСОБА_1 , факт невиконання старшим льотчиком корабля екіпажу на DA 40 авіаційної ланки (на DA 42, ДА 40) капітаном ОСОБА_1 1986 року народження наказу свого прямого начальника підполковника ОСОБА_19 , за наявними матеріалами службового розслідування ні підтвердити, ні спростувати не є можливим, у зв`язку із повідомленням військовослужбовця про захворювання (зубний біль), яке потребує медичного втручання.

У висновку службового розслідування зазначено, що капітан ОСОБА_3 дійсно скаржився на зубний біль. Це підтверджуюсь свідки. До того ж йому було виписано направлення за підписом командира ескадрильї від 12.11.2021 року до ВМКЦ м. Одеса, на якому присутні відмітки про прибуття (вибуття). Також встановлено, що капітан ОСОБА_3 під час перебування у ВМКЦ м. Одеса за медичною допомогою профільного лікаря-стоматолога не звертався. В разі відсутності лікаря-стоматолога-хірурга, надати кваліфікаційну стоматологічну допомогу міг лікар-стоматолог-терапевт ОСОБА_20 , але згідно журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів стоматологічного кабінету поліклінічного відділення клініки амбулаторно-поліклінічного допомоги відсутня інформація стосовно звернення ОСОБА_21 12 листопада 2021 року. Виходячи з листа начальника Військово-медичного клінічного центру м. Одеси, лікар- стоматолог знаходився на робочому місці і мав змогу надати кваліфікаційну медичну допомогу ОСОБА_22 . Тому підтвердити факт захворювання капітана ОСОБА_3 не є можливим. Виходячи з пояснень майора ОСОБА_23 встановлено, що після прибуття до військової частини, капітан ОСОБА_3 здійснив доповідь про прибуття та на стан здоров`я не скаржився.

Разом з тим, в ході проведення службового розслідування встановлено невиконання капітаном ОСОБА_3 наказу першого заступника командира ескадрильї начальника штабу полковника ОСОБА_5 а саме: етапи пересування військовослужбовця до визначеного місця обстеження і назад, що підтверджується рапортом чергового військової частини. Зазначені факти порушення стали можливими внаслідок: Особистої недисциплінованості та безвідповідальності, недбалого ставлення та ухилення від виконання обов`язків, ухилення від виконання військової служби шляхом введення в оману керівництво ескадрильї, щодо можливого захворювання, яке не підтвердилось, та призвело в свою чергу до порушення: ст.ст.11-12,26,30,31,36,37, 49, 51,53 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. За висновком вважалось за доцільне за порушення ст.ст.11,12,26,30,31,36,37,49,51,53 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося у невиконанні наказу першого заступника командира ескадрильї начальника штабу полковника ОСОБА_5 , в частині здійснення доповіді про своє переміщення до шпиталю та у зворотному напрямку, а також ухилення від виконання обов`язків військової служби шляхом введення в оману керівництва авіаційної ескадрильї, щодо наявного захворювання (зубного болю), яке в подальшому не підтвердилось, притягнути капітана ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності правами командира 24 окремої авіаційної ескадрильї; розглянути на засіданні атестаційної комісії питання щодо подальшого проходження військової служби капітаном ОСОБА_6 .

Колегія суддів враховує, що висновки вказаного службового розслідування є суперечливими та непослідовними, здійсненими без належного встановлення всіх обставин для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

В свою чергу не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 стосовно визнання протиправними дій командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України щодо накладення на капітана ОСОБА_1 (П-031321) старшого льотчика корабля екіпажу на ОА40 авіаційної ланки (на ВА42, ВА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України дисциплінарного стягнення догана за систематичне порушення виконавчої дисципліни та зобов`язати його скасувати зазначене стягнення, з огляду на не зазначення позивачем будь-яких доводів щодо протиправності таких дій відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, за обставин визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав також для визнання протиправними та скасування наказів командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 242-ОС від 21 грудня 2021 року та підпункту 1.1 пункту 1 наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 251-ОС від 28.12.2021 року, через відсутність умов та підстав для звільнення позивача із військової служби згідно підпункту «ж» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з огляду на відсутність такої кваліфікуючої ознаки як систематичність невиконання умов контракту.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи висновки колегії суддів щодо протиправності наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також наказів про звільнення його зі служби, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновлення на раніше займаній посаді старшого льотчика корабля екіпажу на DА40 авіаційної ланки (на DА42, DА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 28 грудня 2021 року.

Крім того на його користь підлягає стягненню з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 за жовтень та грудень 2021 року, наданої військовою частиною НОМЕР_1 на вимогу апеляційного суду, загальна сума доходу позивача складає 29 828,40 грн., а середньоденний заробіток 488,99 грн.

Кількість днів вимушеного прогулу позивача за період з 28.12.2021 року (дати звільнення) по 29.09.2023 року (дату поновлення позивача на посаді) складає 640 календарних днів.

Таким чином сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 складає 312 953,60 грн., з якою підлягають відрахуванню податки та обов`язкові платежі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 251-вв від 04.10.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 204-ос від 11.11.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 228-ос від 07.12.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 242-ОС від 21 грудня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 1.1 пункту 1 наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 251-ОС від 28.12.2021 року.

Поновити капітана ОСОБА_1 на посаді старшого льотчика корабля екіпажу на DА40 авіаційної ланки (на DА42, DА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 28 грудня 2021 року.

Стягнути з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2021 року по 29.09.2023 року у сумі 312 953 (триста дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук