Повістка

від 22.12.2023 по справі 420/3537/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3537/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 420/3537/22 за позовом ОСОБА_1 до Командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) Забродоцького Артема Олександровича, 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

14.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) та командира НОМЕР_2 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 251-вв від 04.10.2021 року;

- визнати протиправними дії командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України щодо накладення на капітана ОСОБА_1 (П-031321) старшого льотчика корабля екіпажу на ОА40 авіаційної ланки (на ВА42, ВА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України дисциплінарного стягнення догана за систематичне порушення виконавчої дисципліни та зобов`язати його скасувати зазначене стягнення;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 204-ос від 11.11.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 228-ос від 07.12.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 242-ОС від 21 грудня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати підпункт 1.1. пункту 1 наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 251-ОС від 28.12.2021 року;

- поновити капітана ОСОБА_1 (П-031321) на посаді старшого льотчика корабля екіпажу на ОА40 авіаційної ланки (на ОА42, ВА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 29 грудня 2021 року;

- стягнути з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2021 року до моменту поновлення на посаді.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року та прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано накази командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України № 251-вв від 04.10.2021 року; № 204-ос від 11.11.2021 року; № 228-ос від 07.12.2021 року; № 242-ОС від 21 грудня 2021 року; підпункт 1.1 пункту 1 наказу командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (про особовий склад) № 251-ОС від 28.12.2021 року. Поновлено капітана ОСОБА_1 на посаді старшого льотчика корабля екіпажу на DА40 авіаційної ланки (на DА42, DА40) 24 окремої авіаційної ескадрильї Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 28 грудня 2021 року. Стягнуто з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2021 року по 29.09.2023 року у сумі 312 953 (триста дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

23.10.2023 року позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути солідарно з стягнути з Командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 та 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 71 150 грн., які складаються з витрат на професійну допомогу 64 700 грн. та судового збору в сумі 6450 грн.

26.10.2023 року представник військової частини НОМЕР_1 подав заперечення на вказану заяву, в якій посилався на те, шо аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, складові якої визначаються ч.3 ст.134 КАС України, водночас, необхідною умовою для відшкодування цих витрат є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у строки, визначені ч.7 ст.139 КАС України.

Відповідач вказував на те, що позов ОСОБА_3 належить до категорії справ незначної складності, особливості розгляду яких визначені ст. 262 КАС України.

Також зазначив, що у змісті адміністративного позову (уточненого) ОСОБА_3 просив стягнути судові витрати у сумі 24969, 60 грн., що складається з 3969, 60 грн. оплати судового збору та 21000 грн. оплата витрат на правничу допомогу, однак відповідно до приписів ч.7 ст.139 КАС України жодних заяв про розподіл судових витрат в частині судового збору та наданої професійної правничої допомоги до суду під час розгляду справи не надходило та в ході розгляду даної справи не заявлено, що позивачем чи його представником буде надано у порядку ст.139 КАС України підтверджуючі документи протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду. В позовній заяві та додатках до нього відсутній орієнтовний та детальний опис, що витрати складають 21 000 грн. без детального опису робіт та послуг, а такий лише датується 18.10.2023року та є недетальним.

Відповідач також послався на те, що постанову у даній справі було ухвалено судом апеляційної інстанції 29 вересня 2023 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення подано лише 23.10.2023р., тобто з порушенням строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України, у зв`язку із чим слід відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Також відповідач вказав на безпідставність доводів позивача про те, що безпосередньо він не зміг надати такі докази, оскільки був мобілізований, з огляду на те, що його представник мав такі докази та повноваження на подання їх до суду.

Відповідач вважає, що позивач просить стягнути витрати на правову допомогу в істотно завищеному розмірі. У заяві вказано на те, що предмет спору у справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є не значними.

Отже, на думку відповідача, заявлені до відшкодування витрати у розмірі 64 700 грн. на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

З огляду на викладене відповідач просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі №420/3537/22.

Ознайомившись зі змістом вказаних вище заяв, а також наявними у справі матеріалами, колегія судів зазначає наступне:

Частиною першою статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України зазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 6-7 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем у поданому позові було заявлено вимогу про стягнення з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) усіх судових витрат, а також витрат на правничу допомогу від фахівця у галузі права у розмірі 21000 грн.

04.01.2022 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір № 187 про надання юридичних послуг, предметом якого було надання Замовнику (позивачу)юридичних послуг, пов`язаних з представництвом інтересів в адміністративній справі з приводу визнання доган (інших стягнень) протиправними, скасування їх та оскарження звільнення зі служби у суді та дії пов`язані з цим. Строк дії договору до 31.12.2022 року.

Додатковою угодою № 1 від 04.01.2022 року сторони узгодили види юридичних послуг та їх вартість.

Так, за вказаною додатковою угодою Юридична консультація, ознайомлення з матеріалами справи, пошук правової позиції, формування стратегії по вирішенню проблеми клієнта коштує 2000 грн., складання заяв по суті (клопотань, заяв) та інших процесуальних документів від 500 до 7500 грн. за один документ, представництво інтересів Замовника в суді під час судових засідань 2000 грн. за одне судове засідання. Також сторонами узгоджено, що вартість інших юридичних послуг визначається окремо.

Позивач надав до суду першої інстанції квитанцію про сплату на користь ОСОБА_4 21 000 грн. за юридичні послуги до договору № 187 від 04.01.2022 року.

Далі вказаний представник позивача діяв за довіреністю, виданою 06.01.2022 року та дійсної до 06.01.2025 року.

У поданій апеляційній скарзі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2022 року позивач також просив стягнути з 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) всіх судові витрати і витрати на правничу допомогу від фахівця у галузі права у розмірі 21000 грн.

20.02.2023 року позивачем було укладено адвокатом Білик В.С. ще один договір про надання правової допомоги б/н. Згідно наданому позивачем витягу із договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.02.2023 року адвокат зобов`язується надати клієнту правничу (правову) допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити адвокату гонорар за надання правничої допомоги. У договорі також зазначено, що на виконання п.1.1 цього договору адвокат зобов`язується представляти клієнта в Одеському окружному адміністративному суді та П`ятому апеляційному адміністративному суді по адміністративній справі № 420/3537/22 до фактичного виконання судового рішення.

Згідно п. 2 Договору, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар у сумі 64700 грн.

До суду були надані платіжні інструкції про сплату на користь ОСОБА_4 грошових коштів. У призначенні платежу вказано: «юридичні послуги по договору № 187 від 04.01.2022 року».

В даному випадку ні позивачем, ні його представником не було подано до суду першої інстанції детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів звертає увагу на те, положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що докази у підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегія суддів враховує, що позивачем як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі було заявлено вимогу про стягнення на його користь судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 21 000 грн.

В свою чергу позивачем протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції не було подано до суду належних доказів у підтвердження понесених судових витрат. Такі докази були надані позивачем 23.10.2023 року.

Відповідач, зважаючи на вказані обставини, наполягає на залишення поданої позивачем заяви без розгляду.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне:

Постанова у даній справі була ухвалена судом апеляційної інстанції від 29.09.2023 року. В свою чергу копію судового рішення, через технічні причини, було отримано представником позивача в системі «Електронний суд» лише 01.11.2023 о 13:07, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.

При цьому колегія суддів враховує, що станом на 17.03.2023 року позивач був мобілізований та згідно наявного в матеріалах справи наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 62 від 17.03.2022 року, ОСОБА_1 , який прибув з Київського РТЦК та СП м. Одеси з 17.03.2022 року зарахований до списків особового складу військової частини та приступив до виконання службових обов`язків за посадою на підставі Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Тобто позивач був мобілізований ще до ухвалення рішення судом першої інстанції та на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції також перебував на військовій службі як мобілізована особа.

У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення, позивач посилався на те, що саме у зв`язку із проходженням військової служби за мобілізацією, надати усі докази понесених ним витрат він не мав можливості.

Судом встановлено, що акт про надання правничої (правової) допомоги, який засвідчує факт надання правової допомоги, був підписаний між сторонами лише 18.10.2023 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що мобілізація позивача та неможливість у зв`язку з цим надати всі належні докази у підтвердження витрат на правничу допомогу, зокрема, акту виконаних робіт, який підписано позивач особисто, свідчать про наявність виключних обставин, які об`єктивно унеможливлювати дотримання позивачем строку подання докази у підтвердження розміру витрат, які сторона понесла у зв`язку з розглядом справи, передбаченого ч. 7 ст. 139 КАС України.

Зважаючи на зазначене колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для залишення поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат без розгляду.

Що стосується відшкодування заявлених судових витрат ,колегія суддів зазначає наступне:

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України обумовлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

За змістом ч. 5 ст. 134 КАС України регламентовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2019 року по справі № 810/2760/17.

В даному випадку, на підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, було надано Договір про надання правової допомоги від 04.01.2022 року № 187, витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги від 20.02.2023 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, акт про надання правничої (правової0 допомоги від 18.10.2023 року, платіжні інструкції про сплату на користь ОСОБА_4 грошових коштів, в яких у призначенні платежу вказано: «юридичні послуги по договору № 187 від 04.01.2022 року».

В свою чергу колегія суддів звертає увагу на те, що у наданому «детальному описі робіт», представником позивача не наведено детального опису наданих позивачеві послуг, а лише зазначено загальні види послуг, наприклад: «юридичні консультації, супровід адміністративної справи в Одеському окружному адміністративному суд, П`ятому апеляційному адміністративному суді та представництво клієнта в них (складання та подання процесуальних документів, участь у судових засіданнях). У графі «час» зазначено лише «протягом 2022-2023 років» та визначено загальну вартість наданих послуг. Тобто у наданому документі не розкрито суть кожної послуги, яка надавалась адвокатом позивачеві, на вказано час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, не наведено обґрунтування визначення саме такої вартості наданих послуг.

Тобто позивачем не надано належних доказів понесення витрат саме у заявленій сумі (64700 грн.).

Колегія суддів враховує, що дійсно дана справа не є складною, обсяг і складність складених адвокатом процесуальних документів є не значними.

Зважаючи на зазначене, а також враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 64 700 грн. є необґрунтованою та явно завищеною, а тому підлягає зменшенню до 10 000 грн.

Щодо суми судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача, судова колегія суддів зазначає наступне:

При зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру (4 накази про застосування дисциплінарних стягнень).

Згідно платіжної квитанції від 14.04.2022 року позивачем було сплачено при зверненні до суду першої інстанції судовий збір у розмірі 3969,60 грн.

Відповідно до платіжної квитанції від 15.07.2022 року позивач при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 року сплатив судовий збір у розмірі 2481 грн.

Зважаючи на те, що в даному випадку судом апеляційної інстанції при винесенні постанови від 29.09.2023 року було задоволено вимоги позивача про скасування оскаржуваних наказів, а саме, чотирьох наказів, за оскарження яких ним було сплачено судовий збір, колегія суддів доходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача всієї суми судового збору, яка ним була сплачена при зверненні до суду, а саме, 6450,60 грн.

Колегія суддів доходить висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, а також про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача сплаченої суми судового збору у розмірі 6450 грн.

При цьому відсутні підстави для стягнення судових витрат солідарно з Командира 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 та 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), з огляду на те, що оскаржувані у даній справі накази, які видавались Командиром 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_2 , видавались від імені самої 24 окремої авіаційної ескадрильї. Тобто командир ескадрильї в даному випадку діяв як посадова особа державного органу, тобто діяв від імені державного органу, який і є належним відповідачем у даній справі.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Керуючись ст. 133, ст. 139, ст. 252, ст. 311, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329, ст. 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №420/3537/22 задовольнити частково.

Прийняти у справі додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 24 окремої авіаційної ескадрильї Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ 14321908) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн (десять тисяч гривень) та судового збору в сумі 6450 (шість тисяч п`ятдесят) грн.

У стягненні решти судових витрат - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді А.Г. Федусик О.А. Шевчук