Рішення

від 29.09.2023 по справі 759/8570/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8570/21

пр. № 2-др/759/144/23

29 вересня 2023 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів.

20.09.2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів, в якій позивач просить суд прийняти додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 22 133,50 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2023 року визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк для подання доказів понесених судових витрат та відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів.

Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач скористався правом на подання вказаної заяви, направивши до суду заяву про постановлення додаткового рішення.

Крім того, разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначив, що загальна сума витрат, які він очікує понести, становить 26 000,00 грн.

У поданій заяві позивач вказує, що в ході розгляду справи він поніс судові витрати у розмірі 22 133,50 грн., у тому числі:

- витрати на правничу допомогу - 22 000,00 грн.

- поштові витрати, пов`язані із розглядом справи - 133,50 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

У заяві про постановлення додаткового рішення позивач вказав, що судові витрати у вигляді правової допомоги становлять 22 000 грн.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду під час розгляду справи було надано:

- належним чином засвідчену копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01/04 від 01 квітня 2021 року, укладеного між адвокатом Панченко О.В. та Якіменко В.П.;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5128 на ім`я адвоката Панченко Олександра Віталійовича;

- Акт про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 22 лютого 2022 року, у відповідності до якого загальна вартість наданих адвокатом Панченко О.В. послуг становить 22 000,00 грн.;

- довідка, видана адвокатом Панченко О.В. 22 лютого 2022 року №01/04 про те, що Якіменко В.П., зокрема, сплатив гонорар адвокату у розмірі 22 000 грн.

Стороною відповідача не подавалось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У справі № 910/906/18 Верховний Суд погодився з наявністю підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, оскільки їх розмір був обґрунтований, а відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи.

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

П. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи викладене, те, що позовна заява була задоволена, від відповідача відзив на позовну заяву не надходив і жодних заперечень від відповідача не надходило, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 11 000,00 гривень.

Отже, з огляду на складність справи та виконану адвокатом роботу, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 11 000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо поштових витрат, пов`язаних із розглядом справи у розмірі 133,50 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату заявником коштів за поштові пересилання доказів іншим учасникам справи у сумі 133,50 грн.

Таким чином з відповідача необхідно додатково стягнути судові витрати за поштові відправлення в сумі 133,50 грн.

Оскільки при ухваленні рішення Святошинським районним судом м. Києва 06 жовтня 2022 року не вирішено питання про судові витрати, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів.

Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» (код ЄДРПОУ 31725946, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 11 133 (одинадцять тисяч сто тридцять три) гривні 50 копійок.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Н.О. Горбенко