Ухвала

від 04.07.2024 по справі 759/8570/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2024 року

м. Київ

справа № 759/8570/21

провадження № 61-8935ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Діко» про стягнення коштів у розмірі 10 414 110,00 грн.

Святошинський районний суд міста Києва заочним рішенням від 06 жовтня 2022 року позовну заяву задовольнив. Стягнув з ТОВ «Діко» на користь ОСОБА_1 основний борг за договором купівлі-продажу в статутному капіталі ТОВ «Світ Гольфу» від 21 червня 2010 року у сумі 10 414 110,00 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням від 29 вересня 2023 року стягнув з ТОВ «Діко» на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 11 133,00 грн. В решті вимог відмовив.

Постановою від 03 травня 2024 року Київський апеляційний суд змінив додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року, стягнувши з ТОВ «Діко» на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 22 133,00 грн.

Ухвалою від 03 травня 2024 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів понесених судових витрат. Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат залишив без розгляду.

У червні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на такі обставини.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Право на касаційне оскарження ухвал суду апеляційної інстанції процесуальний закон визначає у пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України, за змістом якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Колегія суддів зауважує, що оскаржуваною ухвалою вирішені два процесуальні питання: відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказів понесених судових витрат та залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат.

Серед ухвал суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, відсутня ухвала про відмову у поновленні строку на подання доказів понесених судових витрат.

Отже, ухвала Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року в частині відмови у поновленні строку на подання доказів понесених судових витрат касаційному оскарженню не підлягає.

Не визначає процесуальний закон і право на касаційне оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про відшкодування судових витрат, оскільки така ухвала також відсутня серед вичерпного переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на імперативну вказівку процесуального закону Верховний Суд зобов`язаний відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року, оскільки така ухвала не підлягає касаційному оскарженню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 07 червня 2024 року у справі № 761/14792/22.

Керуючись статтями 261, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діко» про стягнення коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров