Постанова

від 27.09.2023 по справі 638/18016/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/18016/21 Головуючий суддя І інстанції Цвіра Д. М.

Провадження № 22-ц/818/1043/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу представника ОСОБА_1 адвоката Залеської Анастасії Сергіївни на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27березня 2023року,у справіза позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "С-ІНВЕСТБУД" про стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «С-Інвестбуд» про стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди за невиконання зобов`язань, яким просила:

- стягнути з ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "С-ІНВЕСТБУД" на користь ОСОБА_1 13168233 грн. 5 коп., з яких: 3% річних - 35 659 грн. 25 коп., індекс інфляції за весь час прострочення - 105 375 грн. 76 коп., пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) - 13 027 198 грн 5 коп.

- стягнути ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "С-ІНВЕСТБУД" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 120 000 грн.

Позов мотивовано тим, що між позивачем та ТОВ Фінансова компанія С-Інвестбуд було укладено договори: Договір № ФФБ-27-Д про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 07.11.2016 (далі-Договір № 1), Договір № ФФБ-30-Д про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 16.12.2016 (далі-Договір 2), Договір № ФФБ-60-Д про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 20.09.2019 (далі-Договір № 3).

Відповідно до умов Договору № 1, Договору № 2, Договору № 3 позивачка зобов`язалась передати відповідачу кошти на зведення двох квартир та комори за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач зобов`язався організувати будівництво, звести будинок, а саме закінчити будівництво - та прийняти до експлуатації і передати у власність позивачки вказане нерухоме майно.

Загальна вартість майнових прав згідно Договору № 1, Договору № 2, Договору № З складає: вартість квартири АДРЕСА_2 - 702 060, 96 грн. + вартість квартири АДРЕСА_3 - 180000,00 гри + вартість комори 47 520,00 грн, тобто 929 580 грн. 96 коп.

Як вбачається із вищезазначених договорів, покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок продавця 100% вартості майнових прав на квартири та комору.

За Договором № 1 вартість майнових прав складала 180 000 грн., кошти були виплачені в повному обсязі, що підтверджується свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (копія свідоцтва додається).

За Договором № 2 вартість майнових прав складала 702 060 грн. 96 коп., кошти були виплачені в повному обсязі, що підтверджується графіком подальшого внесення довірителем ФФБ грошових коштів на рахунок ФФБ об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (копія графіку додається).

За Договором № 3 вартість майнових прав складала 42 520 грн., кошти були виплачені в повному обсязі, що підтверджується свідоцтвом про участь у фонді фінансування будівництва об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (копія свідоцтва додається).

Так, позивач, перерахувала на поточний рахунок відповідача 100% вартості майнових прав на квартири та комору. Таким чином, позивачка виконала свої зобов`язання перед відповідачем.

Крім того, з урахуванням Додаткового договору № 7 про внесення змін до Договору № ФФБ-27-Д від 07.11.2016 про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , Додаткового договору № 7 про внесення змін до Договору № ФФБ-30-Д від 16.12.2016 про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , Додаткового договору № 2 про внесення змін до Договору № ФФБ-60-Д від 20.09.2019 про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , плановий термін прийняття до експлуатації Об`єкта будівництва в експлуатацію - 01.08.2020.

Однак відповідачем в зазначений строк, Об`єкт будівництва до експлуатації не прийнято, на сьогоднішній день в порушення умов договору будівництво житлового будинку не завершене, будинок прийнято до експлуатації не було, квартири та комора в обумовлений строк не передані. Отже, відповідачем не було належним чином виконано умови Договору № 1, Договору № 2, Договору № 3.

У зв`язку з тим, що строк виконання зобов`язання сплинув 01.08.2020, з 02.08.2020 зобов`язання є простроченим. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума штрафних санкцій за порушення умов договору, індекс інфляції за весь час прострочення та пені у розмірі 3% вартості роботи, навівши в позові відповідні розрахунки.

Крім того, через тривале порушення зобов`язань, позивачу спричинена моральна шкода, зокрема позивач реалізував належне подружжю квартиру з метою набуття квартири за адресою: АДРЕСА_1 (копія договору купівлі-продажу від 16.08.2019 додається), оскільки відповідач запевняв, що зобов`язання будуть виконані вчасно. У зв`язку із чим позивач вимушений орендувати житло. Орієнтовні витрати на оренду квартири складають 5 000 тисяч гривень в місяць. Позивач проживає не у власному майні, а тому постійно вимушений змінювати його у зв`язку із чим перебуває в стресі. Позивач не впевнений на даний час в можливості завершення будівництва.

18.01.2022 через канцелярію суду надійшов відзив від представника ТОВ Фінансова компанія С-Інвестбуд, в якому він заперечував проти задоволення вимог, мотивуючи тим, що ТОВ «Фінансова компанія «С - Інвестбуд» є фінансовою установою, яка здійснює діяльність з залучення коштів установників управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю. Зазначену діяльність ТОВ «Фінансова компанія «С - Інвестбуд» провадить на підставі ліцензії, виданої 08.09.2014 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. В своїй діяльності ТОВ «Фінансова компанія «С - Інвестбуд» керується Законом України «Про фінансово кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а саме ТОВ «Фінансова компанія «С - Інвестбуд» є управителем, який від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим зазначеним Законом.

Договори, з позивачем буди укладені у відповідності до ЗУ «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Отже, твердження позивача, що він є покупцем, а ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» є продавцем майнових прав, не відповідають фактичним обставинам справи та діючому законодавству. Оскільки в даному випадку, фізична особа ОСОБА_1 виступає установником управління майном (довірителем ФФБ), а ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» - управителем.

Пунктом 1.2 Договору 1, Договору 2 та Договору 3 передбачено, що сторони домовились, що терміни вживаються у цьому Договорі у значенні, викладеному у Законі України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Таким чином, підписанням зазначених Договорів позивач підтвердила, що обізнана із застосуванням до них Закон України «Про фінансово - кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 укладених Договорів визначено, що:

«1.4. За цим Договором Довіритель ФФБ приймає на себе зобов`язання виконувати Правила ФФБ, передає Управителю ФФБ в обсягах та на умовах цього Договору грошові кошти в довірче управління з метою отримання у власність Об`єкта інвестування, визначеного в п. 5. цього Договору, та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя ФФБ з управління цими грошовими коштами.

1.5. Управитель ФФБ приймає грошові кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням їх на умовах та у порядку, визначеному цим Договором та правилами ФФБ.

Отже, спеціальним Законом визначено права Довірителя ФФБ у випадку порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків.

Твердження позивача про необхідність застосування до правовідносин сторін положень Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки договір купівлі - продажу майнових прав передбачає в подальшому набуття їх покупцем права власності на квартиру, повинні бути відхилені судом, з огляду на наступне.

Між сторонами договір купівлі - продажу майнових прав не укладався, укладені між Сторонами Договір 1, Договір 2, Договір 3 є договорами управління майном, які регулюються спеціальним Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція - будь-який, виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Наведене дає підстави для висновку, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються до правовідносин фінансового-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Ураховуючи, що Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», як спеціальний нормативно- правовий акт, передбачає, що у разі порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов`язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ, тобто визначено відповідальність управителя перед Довірителем ФФБ, на зазначені правовідносини не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Окрім того, пунктом 3.1.1.14 Договору 1, Договору 2, Договору 3 встановлено, що Управитель ФФБ (ТОВ «ФК «С - Інвсетбуд») не несе відповідальності за порушення термінів введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, а також термінів його заселення, спричинених житлово - експлуатаційними службами.

Таким чином, пред`явлення позивачем зазначеного позову до ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» суперечить умовам, укладених між сторонами Договорів, та фактичним обставинам справи.

Твердження позивача, що ним були перераховані на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 929850,96 грн., як 100% оплата вартості майнових прав на квартири та комору, суперечить умовам укладених Договорів, оскільки зазначені грошові кошти були передані (перераховані) ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» в довірче управління з метою отримання у власність Об`єкта інвестування, а не у власність ТОВ «ФК «С - Інвестбуд», оскільки відповідач не є власником зазначених Об`єктів інвестування, він лише здійснює довірче управління переданими йому позивачем грошовими коштами відповідно до умов укладених договорів. Зазначене підтверджується умовами Договору 1, Договору 2, Договору 3, а саме (п. 2.9) управитель для досягнення мети управління ФФБ перераховує частину отриманих в довірчу власність грошових коштів на фінансування спорудження Об`єкта будівництва згідно з затвердженим Забудовником з Управителем ФФБ графіком фінансування спорудження Об`єкта будівництва та формує оперативний резерв, який залишається в управлінні Управителя ФФБ та становить 5 % від суми фактично внесених Довірителями ФФБ грошових коштів.

Твердження позивача, що загальна вартість роботи (послуги) відповідача за Договором 1, Договором 2, Договором 3 становить 929850,96 грн. та дорівнює загальній вартості Об`єктів інвестування за Договором 1, Договором 2, Договором 3, суперечить умовам зазначених договорів та діючому законодавству, оскільки зазначені грошові кошти у загальній сумі 929850,96 грн. були передані ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» в довірче управління та є загальною вартістю Об`єктів інвестування, але не є оплатою позивачем ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» за послуги з довірчого управління.

А тому, зроблений позивачем розрахунок пені у розмірі трьох відсотків від вартості роботи (послуги), а саме від загальної вартості Об`єктів інвестування за Договором 1, Договором 2, Договором 3 у сумі 929850,96 грн. на загальну суму 13027198,50 грн. є помилковим та таким, що суперечить частині п`ятій статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки загальна вартість Об`єктів інвестування за Договором 1, Договором 2, Договором 3 не є оплатою позивачем за здійснення послуг з довірчого управління ТОВ «ФІС «С - Інвестбуд».

Зазначена сума - 929850,96 грн. є коштами, які були передані позивачем за Договором 1, Договором 2, Договором 3 в довірче управління ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» для подальшого їх перерахування ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» Забудовнику з метою отримання позивачем у власність від Забудовника передбачених умовами договорів Об`єктів інвестування, що відповідає абзацу першої частини шостої статті 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Окрім того, пунктом 3.1.1.14 Договору 1, Договору 2, Договору 3 встановлено, що Управитель ФФБ (ТОВ «ФК «С - Інвестбуд») не несе відповідальності за порушення термінів введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, а також термінів його заселення, спричинених житлово-експлуатаційними службам.

Отже, при укладенні зазначених договорів, позивачем та відповідачем була погоджена умова щодо звільнення під відповідальності ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» у випадку порушення термінів введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, що відповідає ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, пред`явлення позивачем зазначеної вимоги про стягнення з ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» пені у сумі 13027198,50 грн. відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» суперечить умовам, укладених між сторонами Договорів, фактичним обставинам справи, та нормам діючого законодавства України, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України. Положення зазначеної статті стосуються виконання грошових зобов`язань.

Пунктом 8.14 Договору 1, Договору 2, Договору 3 визначено, що Управитель ФФБ повертає Довірителям ФФБ кошти тільки у конкретних випадках.

Станом на момент подання позову до суду, ОСОБА_1 не зверталась до ТОВ «ФК «С - Інвестбуд», з вищезазначеними заявами, Об`єкти інвестування від ОСОБА_1 на сьогоднішній день не відкріплені, укладені договори є діючими, а тому у ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» на сьогоднішній день відсутній обов`язок щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 929850,96 грн. А тому вимога позивача про стягнення з ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» штрафних санкцій за порушення умов договору 3% річних у сумі 35659,25 грн. та індексу інфляції за весь час прострочення 105375,76 грн. відповідно до статті 625 ЦК України є безпідставною.

Сам лише факт прострочення виконання зобов`язання, не може бути підставою для застосування положень ст. 625 ЦК України, оскільки статтями 18, 20 спеціального Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено підстави та порядок повернення грошових коштів Довірителям ФФБ.

Щодо вимоги про стягнення з ТОВ «ФК «С - Інвестбуд» моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн., заперечуємо проти задоволення цієї вимоги. Позовна заява не містить розрахунку моральної шкоди, а також доказів як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, так і доказів спричинення їй моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювана та спричиненою шкодою. В зв`язку з цим, у відповідача відсутня можливість надати обґрунтовані заперечення на вимоги позивача. Тобто, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, так і докази спричинення їй моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювана та спричиненою шкодою.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Залеська А.С. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач має на меті задовольнити власні потреби у житлі, він є споживачем, зокрема фінансової послуги, а тому о спірним правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів», подібні висновки висловлені зокрема у постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі №501/3038/16-ц, від 08 вересня 2021 року у справі №755/17909/19.

Вказує, що метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла, і ця мета досягнута не була. Відомостей про завершення будівництва станом на сьогоднішній день відповідач не надав.

Вважає, що відповідачем було порушено право на отримання у власність житла, не виконувались належним чином зобов`язання за договорами про участь у фонді фінансування будівництва, тобто позовні вимоги позивача підлягали задоволенню на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зауважує, що ст.625 ЦПК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, тобто дія цієї статті поширюється на спірні правовідносини, отже позовні вимоги в цій частині також підлягали задоволенню.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, відповідача та її представника, розглянула справу за відсутності позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, який не з`явилися у судове засідання, що відповідно дост. 372 ЦПК Українине перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з наступного.

Суд вважав встановленим, що строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію в Договорах про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку конкретно не визначений, так як в п. 7.1. Договорів зазначена лише орієнтовна календарна дата прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

При цьому суд вказав, що зобов`язання щодо прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність.

В чинному законодавстві України таке поняття як прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію відсутнє.

Так як прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.

Підставою застосування відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 549 ЦК України, є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Тобто порушення грошового зобов`язання є невиконання боржником обов`язку сплатити грошові кошти.

Обов`язок щодо прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не є грошовим зобов`язанням.

За таких обставин, правовідношення, яке виникло між сторонами, не є грошовим зобов`язанням, тому до спірних правовідносин не застосовується можливість стягувати з відповідача пеню.

Щодо вимоги позивача, про стягнення з ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "С-ІНВЕСТБУД" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 120 000 грн., суд зазначив, що такий спосіб захисту є можливим відповідно до ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст.16ЦК України, згідно якому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Разом з тим, сама по собі право на відшкодування моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору, в тому числі, і в разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, не звільняє позивача від обов`язку доведення причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача, факту завдання моральної шкоди, обґрунтування й доведення її розміру

Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач пов`язував із невиконанням ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "С-ІНВЕСТБУД" зобов`язань щодо організації будівництва, зведення будинку, здачі будинку в експлуатацію та передачі у власність позивачці нерухомого майна.

При цьому, судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 22 липня 2020 року в справі № 369/6303/19, від 17 жовтня 2018 року у справі № 757/39364/15-ц, згідно з якої Верховний Суд зазначив, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правих відносин, зі сторони відповідача відсутній склад цивільно-правового порушення.

З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ«Фінансова компанія«С-Інвестбуд»про стягненняштрафних санкційта моральноїшкоди заневиконання зобов`язань, слід відмовити за недоведеністю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, які доводами скарги не спростовані.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ Фінансова компанія С-Інвестбуд було укладено договори: Договір № ФФБ-27-Д про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 07.11.2016 (далі-Договір № 1), Договір № ФФБ-30-Д про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 16.12.2016 (далі-Договір 2), Договір № ФФБ-60-Д про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 20.09.2019 (далі-Договір № 3).

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 укладених Договорів визначено, що:

«1.4. За цим Договором Довіритель ФФБ приймає на себе зобов`язання виконувати Правила ФФБ, передає Управителю ФФБ в обсягах та на умовах цього Договору грошові кошти в довірче управління з метою отримання у власність Об`єкта інвестування, визначеного в п. 5. цього Договору, та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя ФФБ з управління цими грошовими коштами.

1.5. Управитель ФФБ приймає грошові кошти на рахунок ФФБ у довірче управління з подальшим використанням їх на умовах та у порядку, визначеному цим Договором та правилами ФФБ.»

Окрім того, пунктом 3.1.1.14 Договору 1, Договору 2, Договору 3 встановлено, що Управитель ФФБ (ТОВ «ФК «С - Інвсетбуд») не несе відповідальності за порушення термінів введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, а також термінів його заселення, спричинених житлово - експлуатаційними службами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 7.1. Договорів встановлено, що планове введення Об`єкта будівництва в експлуатацію до 30 червня 2017 рік.

Встановлення орієнтовного строку вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

За правилами ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно достатті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи доведено, та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_2 повернення кредитних коштів та сплату процентів здійснювала не в повному обсязі.

Відповідно до частини другоїстатті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першоюстатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина першастатті 598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Наявність невиконаного судового рішення про звернення стягнення на предмет застави не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 (провадження № 12-117гс18).

Позивач не довела, що відповідач, як особа, яка надає фінансові послуги не виконала свої обов`язки за укладеним між сторонами вищевказаним Договором або що відповідач відповідає за затримку у завершенні будівництва, а тому колегія суддів відхиляє наведені з цього приводу доводи скарги.

Висновки суду грунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд оцінив достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з мотивуванням відхилення або врахування кожного доказу, який має юридичне значення у цього спорі.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга відповідно до ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Залеської Анастасії Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Дзержинськогорайонного судум.Харкова від27березня2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 29 вересня 2023 року.

Головуючий В.Б. Яцина

Судді - І.В.Бурлака

Ю.М.Мальований