Постанова

від 28.09.2023 по справі 713/1042/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року м. Чернівці

Справа № 713/1042/22

Провадження №22-ц/822/518/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.

секретар Петранюк Ю.Т.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року, головуючий у І-й інстанції Осокіна А.Л.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у червні 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки у спільній частковій власності.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що їй та ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом належать на праві спільної часткової власності в рівних частках по 1/2 частки кожному дві земельні ділянки з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 площею 0,2976 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На земельній ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 на даний час розміщений незавершений будівництвом двоповерховий житловий будинок. Оскільки право власності на житловий будинок не зареєстроване у встановленому законом порядку, в силу статті 331 ЦК України та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.12.2019 року у справі №916/633/19, даний будинок не є об`єктом цивільних прав, а є будівельними матеріалами, використаними в процесі будівництва, на які вони з відповідачем мають рівні права.

Вказувала на те, що між ними, як співвласниками вказаного нерухомого майна, не досягнута згода щодо порядку користування та розпорядження їх частками.

Згідно з висновком будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз № 71 від 16.04.2021 року, виготовленого СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр», ступінь готовності незавершеного будівництвом житлового будинку, розміщеного на одній із спірних ділянок, становить 53%, у зв`язку з чим реальний розподіл його на даний час відповідно до п.3.5.2. методичних рекомендацій неможливий.

Висновком визначено три можливих варіанти проекту розподілу земельних ділянок між їх співвласниками з урахуванням рівності часток у праві власності, а саме по 1/2 частки кожного.

У зв`язку з відсутністю у неї можливості сплачувати на користь відповідача грошової компенсації половини вартості будівельних матеріалів в сумі, визначеній вказаним висновком експерта, а також у зв`язку з наявною інформацію про відсутність можливості сплатити таку грошову компенсацію відповідачем на її користь, вважає за можливе та необхідне просити суд поділити між ними спірне майно згідно з першим варіантом проекту розподілу, запропонованого висновком №71 від 16.04.2021 року, виділивши їй ділянку № НОМЕР_1 , позначену жовтим кольором. Такий варіант розподілу земельних ділянок є технічно можливим та відповідатиме розміру часток співвласників у праві власності, адже їм будуть належати земельні ділянки, площа яких згідно з варіантом є однаковою - по 0,05 га кожному. Також даний варіант не порушуватиме права співвласників (сторін по справі), адже доступ до будівельних матеріалів (незавершеного будівництвом житлового будинку) у сторін буде рівний. З`ясувати на даній стадії будівництва чи належатимуть сторонам рівні частки в будинку після завершення його будівництва неможливо з урахуванням ступеню його готовності. Тому дана обставина жодним чином не може нівелювати наявне у неї право на виділення їй у власність земельної ділянки.

Зважаючи на ступінь готовності незавершеного будівництвом будинку (53%) на час проведення експертизи, а також ненадання експерту правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, даних щодо часток співвласників, документу про приймання в експлуатацію об`єкта, матеріалів технічної інвентаризації, надати варіанти його розподілу (виділу частки, тощо) було неможливим.

У зв`язку з неможливістю надання варіантів розподілу незавершеного будівництвом житлового будинку, варіантом розподілу №1 висновку №71 від 16.04.2021 року, запропоновано поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7350510400:01:001:0079 таким чином, що розмежування її під будинком проходитиме посередині будинку. Відтак доступ співвласникам до цього будинку (незавершеного будівництвом) згідно з варіантом розподілу №1 вказаного висновку є рівним.

Тобто поділ між сторонами земельної ділянки 7320510400:01:001:0079 є можливим та не порушуватиме їх прав - співвласників будівельних матеріалів, використаних при будівництві наявного на ділянці будинку.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 експертом запропоновано з урахуванням наявних на ній двох бетонованих споруджень - штучних водойм, які споруджені без дозвільних документів, робочих проектів тощо, з порушенням цільового призначення земельної ділянки, тобто самовільно. Будівництво вказаних водойм розпочато за життя їх матері, спадщину після смерті якої вони прийняли та здійснювалось відповідачем ОСОБА_2 за її кошти. Зважаючи на те, що привести в попередній стан земельну ділянку та використовувати її за цільовим призначенням (для ведення селянського господарства) на даний час неможливо через наявність на ній вказаних бетонних споруд, слід здійснити поділ цієї земельної ділянки згідно із запропонованим висновком експерта варіанту поділу №1 та виділити їй земельну ділянку АДРЕСА_2 , позначену жовтим кольором.

При виборі вказаної ділянки вона керувалась тим, що дана ділянка забезпечує вільний доступ до ділянки, на якій розміщені будівельні матеріали незавершеного будівництвом житлового будинку, вона є неправильної форми, на відміну від ділянки АДРЕСА_3 цього варіанту поділу, яка є більш правильної форми, що фактично не порушуватиме права та інтереси іншого співвласника - відповідача ОСОБА_2 . Також вона керувалась тим, що такий розподіл є технічно можливим, в результаті розподілу виділені у власність частки ділянок будуть рівними та не порушуватимуть права та інтереси сторін по справі.

Просила поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки із кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 площею 0,2976 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розміщені по АДРЕСА_4 , виділивши:

- ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,050 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу жовтим кольором.

- ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,050 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу зеленим кольором.

- ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1488 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу жовтим кольором.

- ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,1488 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу зеленим кольором.

Право спільної часткової власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7320510400:01:001:0079 та 7320510400:01:001:0080 припинити.

ОСОБА_1 у серпні 2022 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки у спільній частковій власності.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилався на фактично на ті самі обставини, що і позивач.

Зазначив, що він не згідний із запропонованим ОСОБА_1 варіантом поділу, адже також хоче перший варіант, оскільки тривалий час на земельній ділянці, де розміщені штучні водойми, займається вирощуванням риби та оформлений приватним підприємцем з відповідними КВЕД.

Також звертає увагу на те, що позивач знаходиться за межами України і не збирається повертатись. В неї одна мета - продати земельні ділянки.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просив поділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 площею 0,2976 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розміщені по АДРЕСА_4 , виділивши:

- ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,050 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу жовтим кольором.

- ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,050 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу зеленим кольором.

- ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1488 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу жовтим кольором.

- ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,1488 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №71 від 16.04.2021 року та позначена на проекті розподілу зеленим кольором.

Право спільної часткової власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7320510400:01:001:0079 та 7320510400:01:001:0080 припинити.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,050 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079, площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 16.04.2021 року №71 (позначена на плані жовтим кольором).

Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,050 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079, площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 16.04.2021 року №71 (позначена на плані зеленим кольором).

Право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7320510400:01:001:0079 припинено.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1488 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080, площею 0,2976 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 16.04.2021 року №71 (позначена на плані жовтим кольором).

Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 , земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,1488 га в ділянці з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080, площею 0,2976 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, в порядку, визначеному варіантом №1 висновку будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 16.04.2021 року №71 (позначена на плані зеленим кольором).

Право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7320510400:01:001:0080 припинено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що з числа запропонованих судовим експертом варіантів виділу часток з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, обидві сторони обрали перший варіант, за яким кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності - реальні частки співвласників відповідають їх ідеальним часткам по 1/2 кожного. Даний варіант найбільш враховує в комплексі всі обставини, факти, забезпечує баланс прав та законних інтересів сторін і потребує мінімальних затрат, і підстав відхилення від нього судом не встановлено.

Встановлені судом обставини дають підстави для обґрунтованого висновку, що на виконання вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дубіцький А.В. довели належними, достатніми та допустимими доказами наявність всіх обов`язкових умов, сукупність яких відповідно до положень ст.ст. 358, 364 ЦК України та ст. 88 ЗК України є підставою для задоволення позову про поділ нерухомого майна шляхом виділу в натурі частки у спільній частковій власності.

Суд першої інстанції визнав неспроможними доводи ОСОБА_2 та його представника адвоката Ткач В.В. про те, що відповідач тривалий час на земельній ділянці, де розміщені штучні водойми, займається вирощуванням риби та оформлений приватним підприємцем з відповідними КВЕД, і має за мету продовжувати цю діяльність, оскільки жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження здійснення ним господарської діяльності по вирощуванню риби та реєстрації його суб`єктом господарювання суду не надано.

Оскільки суд повністю задовольнив позов ОСОБА_1 , це повністю виключає задоволення аналогічних зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 . При цьому посилання адвоката Ткач В.В. на переважне право ОСОБА_2 є необґрунтованим.

На зазначене рішення суду відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 відмовити, а позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 , які пред`явлені на підставі висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №27/02/23 від 27 лютого 2023 року, задовольнити.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є несправедливим, безпідставним, необґрунтованим та незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням усіх доказів, які були надані по даній справі, а також порушив право апелянта на надання суду належних та допустимих доказів для захисту своїх інтересів.

Зазначає, що відмовляючи в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельної експертизи, суд зазначив, що підготовче провадження по даній справі закрито нібито 17 жовтня 2022 року, а його клопотання про проведення експертизи подано після цієї дати, однак твердження суду не відповідає дійсності.

Суд зобов`язаний був задовольнити його клопотання про проведення судової будівельно-технічної та земельної експертизи і експертизи з питань землеустрою, а також стороною ОСОБА_1 не надані відповідні та належні висновки експертів із цих питань, висновок експерта №71 викликає сумнів щодо їх правильності.

Не погоджуючись з висновком експерта №71 від 16 квітня 2021 року, ОСОБА_2 було замовлено та проведено експертне дослідження і надано висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №27/02/23 від 27 лютого 2023 року. В зв`язку з цим просив здійснити поділ земельних ділянок згідно із запропонованим висновком експерта по другому варіанту поділу, як співвласнику №2 та виділити йому земельні ділянки № НОМЕР_1 , позначені синьою штриховкою. Такий варіант він вважав доцільним і правильним, оскільки тривалий час на земельній ділянці, де розміщені штучні водойми, він займається вирощуванням риби, оформлений приватним підприємцем з відповідними КВЕДами здійснення такої підприємницької діяльності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 7320510400:01:001:0079 та 7320510400:01:001:0080 в рівних частках по 1/2.

Зазначені обставини встановлені постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у справі №713/1473/21.

Згідно із заочним рішенням Вижницького районного суду від 15 березня 2022 року по цивільній справі №713/5/22 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування за законом прав забудовника задоволено. Зазначене рішення суду набрало законної сили 05 травня 2022 року.

Вищевказаним рішенням суду визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право на 1/2 частку належних померлій ОСОБА_3 прав та обов`язків забудовника незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю 50% з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_4 та будівельних матеріалів, використаних в процесі його будівництва.

Згідно з висновком будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 71, складеним 16 квітня 2021 року судовими експертами СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» на замовлення адвоката ОСОБА_4 , експертом виготовлені три можливих варіанти проекту розподілу земельних ділянок №1 та №2, які знаходяться у спільній частковій власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

В запропонованому експертом першому варіанті поділу визначено, що для І співвласника 1/2 частки надаються земельні ділянки, які в умовних позначеннях показані (жовтим кольором) і для ІІ співвласника 1/2 частки надаються земельні ділянки, які в умовних позначеннях показані (зеленим кольором). Вхід на земельні ділянки поз.1,3 І співвласника (жовтий колір) буде відбуватися з АДРЕСА_2 через існуючі встановлені ворота та хвіртку з входом і на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Експертом зазначено, що для входу на земельну ділянку поз.2,4 (зелений колір) ІІ співвласнику ( ОСОБА_2 ) необхідно буде влаштувати ворота з хвірткою з АДРЕСА_2 по межі А-Б (див. І варіант проекту розподілу земельних ділянок).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першійстатті 356 ЦК Українияк власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Частинами першою-третьоюстатті 358 ЦК Українипередбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йомуу володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з частиною першоюстатті 86ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 88 ЗК Україниволодіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно здоговором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки ізскладу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Статтею 364 ЦК Українивстановлено, що співвласник має правона виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно достатті 367 ЦК Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

При вирішенні спору про поділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого поділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту поділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядку користування земельною ділянкою, то суд здійснює поділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульований статтею 331 ЦК України, за приписами частини другої якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 статті 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Отже, об`єкт незавершеного будівництва за визначенням частини 3 статті 331 ЦК України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

З листа судового експерта СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» Юзвенко Р.В. №107 від 09.06.2022 року, наданого на адвокатський запит адвоката Дубіцького А.В., вбачається, що висновком №71 надано відповіді на поставлені перед експертом запитання, зокрема щодо незавершеного будівництвом житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 .

Вказаним висновком встановлено, що його ступінь готовності на момент проведення експертизи становила 53%.

Зважаючи на вказаний ступінь готовності незавершеного будівництвом будинку, а також ненадання експерту правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомості, даних щодо часток співвласників, документу про приймання в експлуатацію об`єкта, матеріалів технічної інвентаризації, що вимагається пунктом 5.1.6 розділу II «Інженерно-технічні експертизи» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5, відповідно до пункту 3.5. «Методичних рекомендацій по організації і проведенню судових будівельно-технічних експертиз по цивільних справах» (Міністерство юстиції України, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, УДК 343.98:728, № держреєстрації 0195U003572, Інв. №10.6.02), надати варіанти його розподілу (виділу частки, тощо) було неможливим.

Крім цього, на момент проведення експертизи в даному незавершеному будівництвом житловому будинку з мансардним поверхом не було виявлено як на першому, так і на мансардному поверсі перегородок, які б розмежовували окремі в ньому приміщення, що позбавляло можливості запропонувати варіанти розподілу земельної ділянки між співвласниками, межа якої проходила б по внутрішньо відокремлених приміщеннях.

У зв`язку із неможливістю надання варіантів розподілу незавершеного будівництвом житлового будинку з вищезазначених підстав, варіантом розподілу №1 висновку №71 від 16.04.2021 року, поділ земельної ділянки із кадастровим номером 7350510400:01:001:0079, запропоновано таким чином, що розмежування її під будинком проходитиме посередині будинку. Відтак доступ співвласникам до цього будинку (незавершеного будівництвом) згідно з варіантом розподілу №1 вказаного висновку є рівним (див. проект розподілу земельної ділянки №1 варіант №1 до висновку експертизи).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07 липня 2023 року задоволено частково клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі судової будівельно-технічної та земельної експертизи та призначено у справі судову будівельно-технічну та земельну експертизи, проведення якої доручено судовим експертам Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру МВС України. Оплату вартості робіт з проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .

Однак судова експертиза не була проведена у зв`язку з тим, що станом 04 вересня 2023 року клопотання експерта від 14 липня 2023 року №КСЕ-19/126-23/5903 виконано не в повному обсязі, зокрема, станом на 04 вересня 2023 року не надано копій завірених документів та не здійснено оплату вартості робіт з проведення експертизи.

Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Не заслуговують на увагу заперечення апелянта на ухвалу Вижницького районного суду від 01 березня 2023 року, виходячи з наступного.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 1- 5 статті 83 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що зустрічний позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , подав 04 серпня 2022 року.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2022 року закрито підготовче провадженні у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

01 березня 2023 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про повернення до стадії підготовчого провадження з метою прийняття до розгляду заяви ОСОБА_2 про зміну підстав позову та долучення висновку експерта №27/02/23 від 27 лютого 2023 року.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 березня 2023 року залишено без задоволення клопотання представника ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , про повернення до стадії підготовчого провадження, з підстав, що підготовче провадження у справі тривало більше 4-х місяців, та судові засідання неодноразово відкладались за клопотаннями сторін, також і у зв`язку зі спробами укласти мирову угоду, а тому мав достатньо часу для висловлення своєї позиції щодо первісного позову та подання до суду зустрічного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представник відповідача ОСОБА_5 не навела суду вагомих обставин щодо необхідності повернення до стадії підготовчого судового провадження після його закриття, оскільки такі обставини мають бути вагомими, так як можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов ОСОБА_1 і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і здійснюючи поділ земельних ділянок за кадастровими номерами 7350510400:01:001:0079 та 7320510400:01:001:0080 між співвласниками за висновком експерта № 71, складеним 16 квітня 2021 року, згідно з варіантом розподілу №1, правильно виходив з того, що кожній із сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності - реальні частки співвласників відповідають їх ідеальним часткам по 1/2 кожному.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 7681, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом при розгляді зазначеної справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом, а тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 12 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 28 вересня 2023 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

Н.Ю. Половінкіна