Постанова

від 23.02.2022 по справі 766/20279/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/20279/20 Головуючий у І інстанції Кузьміна О.І.

Номер провадження 22-ц/819/522/22 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Вейтас І.В.,

Кузнєцової О.А.,

секретар Плохотніченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, ухваленого 16 листопада 2021 року під головуванням судді Кузьміної О.І. та складенням повного тексту 26 листопада 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без укладення шлюбу, визнання рухомого та нерухомого майна об`єктом спільної власності, поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позову

У позові від 15 грудня 2020 року з уточненнями до нього від 12 березня 2021 року ОСОБА_1 просила:

-встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2008 року по вересень 2020 року без укладення шлюбу;

-визнати транспортний засіб Merсedes-Benz E-200 1999 року випуску VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,0 Га з кадастровим номером 6525455300:09:055:0017 для ведення особистого селянського господарства на території Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області об`єктами спільної сумісної власності сторін;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу Merсedes-Benz E-200 1999 року випуску VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,0 Га з кадастровим номером 6525455300:09:055:0017 для ведення особистого селянського господарства на території Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області, належної ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 652040001000199 від 24 червня 2011 року.

Підстави та обґрунтування позову

Посилалася на те, що вона разом з відповідачем спільно проживала однією сім`єю з 2008 року по вересень 2020 року, в іншому шлюбі сторони не перебували, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився спільний син ОСОБА_3 , протягом 2011-2014 років позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною, сторони придбавали меблі, побутову техніку, винаймали житло, мали спільний бюджет та разом вели облік витрат на утримання квартири та сплату комунальних платежів, про що свідчать відповідні розрахунки, які велися сторонами у блокноті, 04 лютого 2017 року ними було придбано автомобіль Merсedes-Benz E-200 вартістю 218775,03 гривні 1999 року випуску VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідач зареєстрував на своє ім`я, 10 травня 2017 року сторонами було придбано трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 площею 72,9 кв.м вартістю 218700 гривень, яку відповідач також зареєстрував на себе, проте у п. 3.2.2 вказаного договору відповідач надав нотаріусу неправдиві відомості та стверджував, що набуває квартиру у особисту приватну власність, так як він не одружений та не перебуває у фактичних шлюбних стосунках, що підтверджується даними його паспорту та заявою, які зберігаються в справі нотаріуса, із розписок, написаних продавцем вказаної квартири ОСОБА_4 від 10 травня 2017 року, вбачається, що загальна сума коштів отримана нею від продажу квартири є значно більшою та складає 749950 гривень, з травня 2017 року їх сім`я почала проживати у вище вказаній квартирі, проте відповідач до теперішнього часу відмовляється реєструвати місце проживання позивачки у квартирі, станом на 26 жовтня 2020 року квартира зареєстрована за відповідачем, протягом вказаного часу сторони також вели спільний бюджет, сплачували комунальні платежі, купували побутову техніку, що підтверджується відповідними договорами за 2018-2020 роки, деклараціями за 2016-2019 роки, зазначає, що їх стосунки погіршилися у вересні 2020 року, з середини листопада 2020 року відповідач не проживає у придбаній ними квартирі, заперечує її право на квартиру та автомобіль, має намір виселити її разом з дитиною, також 24 червня 2011 року відповідач отримав у власність земельну ділянку площею 2,0 Га з кадастровим номером 6525455300:09:055:0017 для ведення особистого селянського господарства на території Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області, вважає вище зазначене рухоме та нерухоме майно придбаним внаслідок їх спільної праці як сім`ї, воно як об`єкт спільної сумісної власності подружжя підлягає поділу між сторонами в рівних частинах.

Відзив на позов

У відзиві та запереченнях на позов ОСОБА_2 вважав його таким, що задоволенню не підлягає, сторони дійсно проживали разом вказаний час та мають спільного сина, проте їх стосункам не були притаманні ознаки сім`ї, квартиру та автомобіль він придбав на отримані ним особисто спадкові гроші після смерті батька, земельна ділянка також була приватизована ним особисто в той час, коли чинне законодавство не поширювало на приватизоване одним із подружжя майно статус спільного майна подружжя.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний бюджет в період з 2008 року по вересень 2020 року, що підтверджується показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та не заперечується сторонами, проте спірні автомобіль та квартира були придбані на особисті грошові кошти відповідача, земельна ділянка також була приватизована ним у особисту власність, саме по собі встановлення факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу не може мати для позивачки бажаних у даній справі правових наслідків, підстави для задоволення позову відсутні.

Вимоги апеляційної скарги

ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підстави та обґрунтування апеляційної скарги

Крім доводів, зазначених у позові, посилалася на те, що факт проживання однією сім`єю без укладення шлюбу відповідачем не оспорювався, його було підтверджено належними та допустимими доказами, у тому числі і показами свідків, судом першої інстанції вказану обставину визнано доведеною, за час спільного проживання сторін однією сім`єю та внаслідок їх спільної праці 04 лютого 2017 року ними було придбано спірний автомобіль, 10 травня 2017 року спірну квартиру та отримано право на спірну земельну ділянку, проте суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що дане майно не є об`єктами спільного майна, нажитого сторонами під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у якості доказів, що спірне майно було придбано за особисті кошти відповідача, судом першої інстанції було прийнято свідоцтво про право на спадщину серії НВІ № 378778 від 28 листопада 2016 року, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 74497309, договір купівлі-продажу квартири від 16 грудня 2016 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 грудня 2016 року, подану відповідачем декларацію про доходи за 2016 рік, що є помилковим, оскільки судом визнано факт спільного проживання сторін однією сім`єю без укладення шлюбу, тому має бути застосована презумпція спільного сумісного майна, придбаного під час спільного проживання, яку відповідачем спростовано не було.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві ОСОБА_2 вважав скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Спірні правовідносини сторін врегульовано нормами СК України, за його ст. 57 до особистої приватної власності одного з подружжя віднесено майно, набуте ним до шлюбу, майно, набуте ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте ним за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто, житло, набуте ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", земельна ділянка, набута ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно положень ст. ст. 60, 68, 69, 70 вказаного Кодексу майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, у разі такого поділу частки майна дружини та чоловіка вважаються рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно дост.74СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенняглави 8цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується факту їх спільного проживання однією сім`єю на час придбання спірного майна.

Законом України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011 року, до ч. 5 ст. 61 СК України були внесені зміни, за якими земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, була віднесена до спільної сумісної власності подружжя, проте Законом України від 17 травня 2012 року № 4766-VI «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності з 13 червня 2012 року, режим майна подружжя, набутого внаслідок приватизації, було змінено, за п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України земельна ділянка, набута на час шлюбу внаслідок приватизації, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка, ч. 5 ст. 61 СК України виключено, отже за чинним законодавством приватизована одним із подружжя земельна ділянка вважалася об`єктом права спільної сумісної власності подружжя тільки у період з 08 лютого 2011 року до 13 червня 2012 року.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 2,0 Га з кадастровим номером 6525455300:09:055:0017 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , вказане право було набуто ним 07 грудня 2009 року (а.с. 115 т. 2), тобто поза межами вище вказаного періоду, передбачені законом підстави для задоволення даної вимоги відсутні.

Наведені вище положення ст. 60 СК України встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, разом із тим така презумпція може бути спростована одним із подружжя наданням належних доказів, такий висновок відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/1 5-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 22 лютого 2021 року у справі № 264/2232/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

За договором купівлі-продажу від 04 лютого 2017 року ОСОБА_2 було придбано транспортний засіб марки Merсedes-Benz E-200 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 за 218775,03 гривні, за договором купівлі-продажу квартири від 10 травня 2017 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1 вартістю 218700 гривень (а.с. 72-73, 84-85 т. 1), таким чином у даній справі є доведеними факти придбання спірних автомобіля та квартири під час спільного проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відповідачем надано переконливі та узгоджені між собою докази, які достовірно спростовують презумпцію спільності права власності сторін на майно, набуте в період їх спільного проживання однією сім`єю, та підтверджують його доводи про те, що спірне майно було набуте у вказаний період за його особисті кошти, набуті в результаті спадкування після смерті батька 30 січня 2015 року, у тому числі 34000 долари США, зокрема свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28 листопада 2016 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 74497309 від 01 грудня 2016 року про належність йому спадкової квартири АДРЕСА_3 (а.с. 232-233 т. 1), яку він за договором купівлі-продажу квартири від 16 грудня 2016 року відчужив за 149730 гривень (а.с. 234 т. 1), та за договором купівлі-продажу від цього ж числа отриману у спадщину земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,15 Га кадастровий номер 6525455300:01:046:0003 за 9315 гривень (а.с. 235 т. 1), батько позивача за життя отримував пенсію по інвалідності військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, за період з липня 2012 року по січень 2015 року вона склала 281551,94 гривні (а.с. 24 т. 2), позивачка у щорічній декларації за 2016 рік зазначала отримання особисто відповідачем, з яким проживала, доходу від відчуження спадкового майна у розмірі вказаних у договорах сум та 34000 долари США, у декларації за 2017 рік придбання ним спірних квартири та автомобіля та відповідне зменшення його грошових валютних статків до 5000 доларів США, такі ж дані зазначені і відповідачем у щорічних деклараціях за ці ж роки (а.с. 97-104, 115-122 т. 1), витрачені відповідачем особисті грошові кошти на придбання вказаного майна на своє ім`я є достатніми для вчинення таких правочинів.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, взаємосуперечливі висновки суду у мотивувальній частині рішення стосовно змісту обов`язку доказування для кожної із сторін у даній справі не призвели до її неправильного вирішення, доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують та не містять посилання на норми права чи обставини, які б могли бути підставою для задоволення її вимог, скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін із стягненням судового збору з ОСОБА_1 у розмірі 7038,03 гривні, відстроченого ухвалою Херсонського апеляційного суду від 13 січня 2022 року.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 листопада 2021 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 7038,03 на рахунок отримувача UA208999980313121206080021451, отримувач коштів ГУК у Херсонській області/Херсон р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959517, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено протягом п`яти днів, з дня складення повного тексту протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 24 лютого 2022 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді:

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.А. Кузнєцова