Ухвала

від 22.09.2023 по справі 2-76/10

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-76/10

номер провадження 6/695/24/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд, Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В. за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.,

представника заявника адвоката Сизька Д.Б.,

представника ДВС Зеленюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Сизьком Борисом Борисовичем, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Сизька Б.Б. звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги заяви мотивовані тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.07.2010р. у справі №2-76/10 задоволені позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» та стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача кошти в сумі 364371 грн., 61 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №08/2006/840к188 від 17.04.2006р., крім цього стягнуто із ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1730 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 90 грн.. Також, в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернуто стягнення на належне на праві власності ОСОБА_1 будинковолодіння АДРЕСА_1 .

15.09.2010р. Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчі листи у справі №2-76/10, які було звернуто до примусового виконання у відділ державної виконавчої служби Золотонського управління юстиції.

У 2020р. ПАТ КБ «Надра» відступив свої права вимоги, в тому числі за кредитним договором №08/2006/840к188 від 17.04.2006р. ТОВ «ФК «Дніпро-Фінансгруп», який в свою чергу відступив свої права вимоги, в тому числі за вказаним кредитним договором, до ТОВ «ФК «Інвест-Кредо».

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 14.09.2021р. здійснено заміну первісного стягувача ПАТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у виконавчих листах, виданих 15.09.2010 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у цивільній справі № 2-76/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно заборгованості за кредитним договором № 08/2006/840к188 від 17.04.2006.

Заявник наполягає, що 21.11.2013р. було відкрито виконавчі провадження №40872066 та №40870861 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-76/10, в межах цих виконавчих проваджень здійснюється стягнення боргу у сумі 364 371 грн., 61 коп., виконавчого збору у сумі 36 437 грн. 16 коп., витрат на проведення виконавчих дій 35 грн., а всього на загальну суму 400 843 грн. 77 коп.

Однак, із ОСОБА_1 всього було стягнуто 348 380,21 грн., а із ОСОБА_2 всього стягнуто 81 580,19 грн., отже із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом по вказаному рішенню суду стягнуто коштів в сумі 429 960,40 грн..

Відтак, стягувач безпідставно одержав по виконавчому провадженню 29 116,63 грн., які стягнуті із боржників надмірно.

Державні виконавці на вказані обставини ніяким чином не відреагували та продовжують безпідставно стягувати кошти із боржників на користь нового стягувача.

За цих підстав, посилаючись на норми ст. 432 ЦПК України заявник вважав, що стягнення за виконавчим листом добровільно виконано боржниками, подальше стягнення коштів є безпідставним, а тому необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню повністю, виконавчий лист №2-76/2010, який видано 15.09.2010р. та стягнути з ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 29 116.63 грн. як безпідставно отримані стягувачем.

Відповідно до письмових пояснень представника стягувача ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», адвоката Шульги П.М., на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 08/2006/840к188 від 17.04.2006 у загальному розмірі 364371.61 грн. За вказаним виконавчим листом відкрито два виконавчі провадження за №40872066 та №40870861. Згідно листа Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишок боргу по вказаному виконавчому листу становить 36 015,71 грн. Таким чином на час розгляду даної заяви в суді рішення суду у повному обсязі не виконано. Крім того, заявник невірно посилається на ч. 2 ст. 432 ЦПК України з вимогами про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду виконується в примусовому, а не добровільному порядку, у разі повного виконання судового рішення, виконавець зобов`язаний закінчити виконавче провадженні і тільки у разі відмови вчинити такі дії, боржник може оскаржити таку дію (бездіяльність) в судовому порядку. Визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 адвокат Сизько Б.Б. на задоволенні вказаної заяви наполягав у повному обсязі, вказуючи при цьому, що підприємства де працювали чи працюють боржники, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали відповідні довідки про стягнення із заробітної плати з боржників грошових сум по вказаних вище виконавчих провадженнях із співставлення яких вбачається суттєва переплата по вказаному виконавчому листу. Таким чином необхідно визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, адже боржниками фактично виконані відповідні зобов`язання.

Державний виконавець Зеленюк О.В. у судовому засіданні пояснила, що надходження сум коштів, відповідний залишок заборгованості тощо, підраховує програма, а не безпосередньо сам виконавець. Просить врахувати, що відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були відкриті інші виконавчі провадження про стягнення заборгованості по інших договорах, а тому перераховані суми коштів могли розподілятися за вказаними виконавчими провадженнями. Стверджує, що за підрахунками виконавчої служби залишок боргу становить 36 015,71 грн., що спростовує доводи заявника про повне виконання рішення суду.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Згідно із ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заслухавши пояснення представника заявника та державного виконавця, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви у зв`язку із наступним.

Судом встановлено, що у Золотоніському відділі державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавчий лист у справі №2-76/10 про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ВАТ «Надра» 364371 грн., 61 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №08/2006/840к188 від 17.04.2006р.

За вказаним виконавчим листом відкрито два виконавчі провадження за №40870861 відносно ОСОБА_2 та за №40872066 відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів справи, у вказаних виконавчих провадженнях також був встановлений виконавчий збір у загальному розмірі 36437,16 грн. ( у виконавчому провадженні №40870861 6255 грн.; а у виконавчому провадженні №40872066 30182,16 грн.).

За розрахунками державного виконавця по виконавчому провадженні №40872066 (Соловей В.С.), яке відкрито 21.11.2013р. стягнуто кошти у загальному розмірі 265805,16 грн..

У виконавчому провадженні №40870861 ( ОСОБА_2 ), яке відкрито 21.11.2013р. стягнуто кошти у розмірі 62 550,74 грн..

Таким чином, за підрахунками державного виконавця розмір залишку боргу становить 36015.71 грн..

Представник заявника подаючи вказану заяву зазначав, що із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто заборгованість по вказаному виконавчому листу у загальному розмірі 429960,40 грн., що є безпідставним та надмірно стягнутими коштами. Така переплата стверджується наданими заявником звітами про здійснення відрахувань та виплати, що видані ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» за період з 01.06.2014 по 31.03.2021р. про стягнення коштів з ОСОБА_2 в загальному розмірі 76766,42 грн. та за період з 01.06.2014р. по 30.09.2021р. у розмірі 9629,05 грн.

Також переплата стверджується довідками про відрахування коштів із заробітної плати ОСОБА_1 , які видані Золотоніським ЛВУМГ за період з червня 2014 р. по вересень 2021р., всього станом на 01.09.2021р. утримано 249971,16 грн.. Крім того довідкою ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» за якою з вересня 2021р. по лютий 2023р. із ОСОБА_1 стягнуто 98409,05 грн..

Разом із тим суд зауважує, що заявником не враховано того, що стосовно ОСОБА_2 12.02.2020р. було відкрито виконавче провадження №61239539 щодо виконання вимоги №Ф-936-51, яка видана 11.11.2019р. Золотоніським управлінням ГУ ДПС у Черкаській області про стягнення боргу в сумі 26539,26 грн., що стверджується копією постанови, яка надана державним виконавцем.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження №61239539 завершено 20.09.2022р.

Тобто в період з 12.02.2020р. по 20.09.2022р. здійснювались примусові заходи щодо стягнення коштів із ОСОБА_2 по двох виконавчих провадженнях, що і відображено у ще одному звіті про здійснені відрахування та виплати ТДВ «Золотоніський маслоробний комбінат» за №671 від 15.09.2023р.

Окрім вказаного, за повідомленням державного виконавця, відносно ОСОБА_1 було відкрито також виконавче провадження №14199969 з виконання виконавчого листа №2-939, виданого 03.07.2009р. Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу в розмірі 207620,02 грн.

За даними автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження №14199969 завершено 23.06.2020р.

Вказані обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо обрахунку заявника про перераховані суми коштів по виконавчих провадженнях №40872066 та №40870861.

За повідомленням сторін заявник до державного виконавця для встановлення коштів, які були перераховані в рахунок погашення боргів не звертався, дії державного виконавця не оскаржував.

Разом із тим, відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Вказане дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №2-3558/2010 дійшов висновку про те, що на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання,та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

У той же час, обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Постановою Верховного Суду від 09 вересня 2021р. по справі №824/67/20 передбачено, що державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. З наведеного вбачається, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. У зв`язку з цим, закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.

Як зазначено у частині 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником.

Відповідно ч.1ст. 598 ЦК Українизобов`язанняприпиняється частковоабо вповному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу (ст.605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст.606 ЦК України).

Як на підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що він, як боржник сплатив борг перед стягувачем у рамках вказаного виконавчого провадження.

Проте таке погашення боргу не можна розцінювати як добровільне виконання, оскільки борг погашався в рамках виконавчого провадження із застосуванням відповідних процедур та засобів примусового виконання рішення суду, які встановлені ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім того, повне виконання рішення суду не підтверджується ні стягувачем, ні державним виконавцем, а питання щодо закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення сум кредитної заборгованості через фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не порушено і на даний час відсутня така постанова виконавця.

Виконання рішення суду в добровільному порядку солідарними боржниками вже після відкриття виконавчого провадження є підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9) ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а не для визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, на момент відкриття виконавчого провадження зобов`язання не було виконане, а оплата коштів після пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання не може вважатися добровільним виконанням грошового зобов`язання, що у свою чергу виключає можливість застосування правил статті 432 ЦПК України.

Питання правомірності дій виконавця відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» під час вчинення виконавчих дій може бути оскаржене до суду, однак такі дії чи бездіяльність державного виконавця не оскаржувались, підстави для закінчення виконавчого провадження заявником не встановлювались.

Отже, передбачених положеннями ч. 2 ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, судом не встановлено, а боржник не позбавлений можливості звернутися до органу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист.

За вказаних обставин підстави для задоволення вказаної заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відсутні.

За цих підстав, враховуючи відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, похідна вимога заявника про стягнення із стягувача на підставі ч. 4 ст. 432 ЦПК України безпідставно отриманих коштів в сумі 29116,63 грн. задоволенню також не підлягає.

Ухвалою суду від 25.04.2023р., на підставі ч. 3 ст. 432 ЦПК України було зупинено виконання виконавчого листа у справі №2-76/2010 у виконавчому провадженні №40872066 до розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Оскільки у задоволенні вказаної заяви відмовлено повністю, виконання за вказаним виконавчим документом підлягає поновленню з дати набрання цією ухвалою суду законної сили.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 432, 259, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви, що подана його представником адвокатом Сизьком Борисом Борисовичем, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст судового рішення, враховуючи, що головуючий з 25.09.2023 року по 29.09.2023 року перебував на навчанні у Національній школі суддів України та не відправляв правосуддя, виготовлений та підписаний 02 жовтня 2023 року.

Суддя Середа Л.В.