Ухвала

від 27.09.2023 по справі 947/12549/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/12549/23

Провадження № 1-кс/947/12221/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2023 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023160000000116 від 18.01.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Первомайськ, Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, зі слів маючого неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час, ОСОБА_7 разом із членами групи ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , маючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, організували свою протиправну діяльність шляхом вчинення умисних злочинів, спрямованих на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів на території м. Чорноморськ Одеської області

Так, з метою забезпечення своєї протиправної діяльності, а також конспірації, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залучивши ОСОБА_4 в якості особи, яка здійснює збут наркотичних засобів, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлені дату та час, умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог Закону України Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 15 лютого 1995 року та Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними від 15 лютого 1995 року (далі Закон), незаконно придбали особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якої заборонено - канабіс, який в подальшому зберігали за місцем мешкання ОСОБА_4 ,, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.

Далі, в проміжок часу з 16.02.2023 до 04.03.2023 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , реалізуючи дії, спрямовані на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, домовився з ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, про збут останньому особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, за грошову винагороду в сумі 24000 гривень.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, діючи з корисливих мотивів, 04.03.2023 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , призначив ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зустріч в «Приморському парку» за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. № 8.

У подальшому, 04.03.2023 приблизно о 13.14 год., ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, прибувши за вказаною адресою зустрівся з ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_8 та який, дотримуючись умов конспірації висунув свої вимоги, умови та порядок отримання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, отримав грошову винагороду від ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, а саме грошові кошти у сумі 24000 гривень. Після чого, ОСОБА_7 , діючий за попередньою змовою із ОСОБА_8 , наказав ОСОБА_9 чекати подальших дій та інструкцій.

Так, 04.03.2023 близько 14.40 год. ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 , здійснив дзвінок із застосуванням кросплатформової системи миттєвого обміну повідомленнями «Signal» ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, та озвучив інструкції та порядок отримання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, а саме наказав ОСОБА_9 прибути за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому, діючи відповідно заздалегідь розробленого плану, ОСОБА_4 , якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до вчинення злочину, перебуваючи за вказаною адресою, незаконно збув ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, два полімерних пакети, які містять речовину рослинного походження.

У той же день, 04.03.2023 близько 15.10 год., ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, добровільно видав працівникам поліції придбану ним у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 , особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс.

Подальшим досудовим розслідуванням установлено, що згідно висновку експерта від 22.03.2023 № СЕ-19/116-23/3832-НЗПРАП надана на експертизу речовина рослинного походження в подрібленому стані, сіро-зеленого кольору масами 103,13 г та 90,79 г, яка знаходиться в двох полімерних пакетах, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, кількісний вміст якого становить 85,60 г та 76,03 г відповідно.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений час, ОСОБА_7 разом із членами групи ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , маючи корисливі мотиви, з метою незаконного збагачення, організували свою протиправну діяльність шляхом вчинення умисних злочинів, спрямованих на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів на території м. Чорноморськ Одеської області

Так, з метою забезпечення своєї протиправної діяльності, а також конспірації, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , залучивши ОСОБА_4 в якості особи, яка здійснює збут наркотичних засобів, при невстановлених слідством обставинах, у невстановлені дату та час, умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог Закону України Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 15 лютого 1995 року та Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними від 15 лютого 1995 року (далі Закон), незаконно придбали особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якої заборонено - канабіс, який в подальшому зберігали за місцем мешкання ОСОБА_4 ,, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.

Далі, 26.04.2023 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , реалізуючи дії, спрямовані на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, домовився з ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, про збут останньому особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, за грошову винагороду в сумі 26000 гривень.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, діючи з корисливих мотивів, 27.04.2023 приблизно о 10.52 год. ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 , призначив ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зустріч біля будинку за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, 27.04.2023 приблизно о 11.28 год., ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, прибувши за вказаною адресою, зустрівся з ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою із ОСОБА_8 та який, дотримуючись умов конспірації висунув свої вимоги, умови та порядок отримання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, отримав грошову винагороду від ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, а саме грошові кошти у сумі 26000 гривень. Після чого, ОСОБА_7 , наказав ОСОБА_9 їхати до ОСОБА_4 , який в свою чергу мав передати придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс.

У подальшому, ОСОБА_9 прибув за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи відповідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_4 , якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили до вчинення злочину, незаконно збув ОСОБА_9 полімерний пакет з речовиною рослинного походження.

У той же день, 27.04.2023 приблизно о 12.07 год. ОСОБА_9 , якому доручено проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, добровільно видав працівникам поліції придбану ним у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 , рослинноподібну речовину вагою близько 200 г, яка згідно із результатом проведення експрес-тесту «AIDENTA Marijuana Hashish S/N LOT3033122A exp 08/2025» є маріхуаною або гашишем.

Так, 27.04.2023 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

В той же день ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене групою осіб; ч.2 ст.307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинене повторно, групою осіб.

Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- підозрюваний, перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження. Зокрема, у кримінальному провадженні є ряд свідків, які на даний час допитані, проте може виникнути необхідність у їх додатковому допиті, та враховуючи той факт, що на даний час свідки у судовому розгляді не надавали будь-яких свідчень;

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував щодо клопотання сторони обвинувачення, зазначивши, що підозрюваний не має змогу сплатити зменшений розмір застави, в той же час знаходячись в СІЗО на нього можуть впливати інші підозрювані. Просив призначити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки має постійне місце проживання на території України, співпрацює з досудовим розслідуванням.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як встановлено в судовому засіданні 27.04.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 28.04.2023 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.06.2023 року, який був продовжений до 12.10.2023 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2023 продовжено строк досудового слідства по даному кримінальному провадженню до шести місяців, тобто до 27.10.2023.

Що стосується посилання захисника на непомірність застави, то такі обставини вже були враховані в попередній ухвалі слідчого судді. Застосування заходів безпеки щодо підозрюваного відносяться до повноважень сторони обвинувачення.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023160000000116 від 18.01.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжити строктримання підвартою до 26.10.2023 року включно, із можливістю внесення застави на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2023 р, та у разі її внесення покласти на строк до 26.10.2023 року включно обов`язки визначені в цій ухвалі.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1