Ухвала

від 02.10.2023 по справі 910/7099/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"02" жовтня 2023 р. Справа№ 910/7099/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. (повний текст складено 22.11.2021 р.)

у справі № 910/7099/21 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни

до Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери"

про визнання договору суборенди недійсним та стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Фізична особа-підприємець Міщанин Анастасія Едуардівна звернулась з позовом до Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" про:

- визнання недійсним договору суборенди № 03-4, укладеного 05.11.2020 р. між Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери", щодо передачі у тимчасове платне користування (суборенду) квартири;

- стягнення з Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни грошових коштів у сумі 182056,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не набувши статусу наймача за договором найму (оренди) № 03-3 від 05.11.2020 р., не мав необхідного обсягу повноважень для передання такого майна в суборенду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. (повний текст складено 22.11.2021 р.) у справі № 910/7099/21 позов Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни задоволено частково. Визнано недійсним договір суборенди № 03-4, укладений 05.11.2020 р. між Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери", щодо передачі у тимчасове платне користування (суборенду) квартири. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р. (повний текст складено 07.12.2021 р.) у справі № 910/7099/21 заяву Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни задоволено частково. Стягнуто з Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 р. (повний текст складено 09.06.2022 р. ) у справі № 910/709921 апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 р. у справі № 910/7099/21 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 р. у справі № 910/7099/21 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 р. та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 р. у справі № 910/7099/21 задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 р. у справі № 910/7099/21 в частині відмови у стягненні з Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни грошових коштів у сумі 182056,00 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни грошові кошти в сумі 105000,00 грн. В частині стягнення 54556,00 грн у задоволенні позову відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 р. у справі № 910/7099/21 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 (особа, що не є учасником справи) 05.06.2023 р. подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постанову Північного апеляційного господарського суду, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Окрім цього скаржником у тексті апеляційної скарги викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. та постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 р. у справі № 910/7099/21 до закінчення їх перегляду в апеляційному порядку.

Також у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про витребування у Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни для огляду в судовому засіданні оригінал акту від 12.02.2021 р. про звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7099/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/7099/21.

До суду 26.06.2022 р. надійшли матеріали справи № 910/7099/21.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , суддею-доповідачем виявлено її недоліки, а саме відсутність належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7099/21 залишено без руху на підставі ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.

Копію ухвали від 03.07.2023 р. про залишення без руху апеляційної скарги надіслано на поштову адресу та отримано скаржником 21.07.2023 р., доказом чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

До суду 25.07.2023 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 187 від 24.07.2023 р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7501,26 грн.

Також, як вже було зазначено, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі та не отримував оскаржуваного рішення, а відтак не міг подати апеляційну скаргу у передбачений ГПК України строк.

Проте, перевіривши аргументи скаржника стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованою.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/7099/21 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Копію ухвали від 31.07.2023 р. про залишення без руху апеляційної скарги надіслано на поштову адресу та отримано скаржником 29.08.2023 р., доказом чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

До суду 06.09.2023 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України у чинній редакції незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Процесуальний закон не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки у даному випадку повне рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. складено 22.11.2021 р., заявник мав подати апеляційну скаргу у строк (з урахуванням вихідних днів) до 13.12.2021 р. включно. Разом з цим, дану апеляційну скаргу подано лише 05.06.2023 р., тобто з пропуском процесуального строку майже півтора роки.

При цьому, судом враховано, що частина 2 статті 261 ГПК України стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від підстав пропуску строку на апеляційне оскарження містить винятки. Так, як вже було зазначено, наведені приписи не поширюються на випадки, коли апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Обгрунтовуючи право на апеляційне оскарження рішення суду, ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку визнанням недійсним договору судоренди № 03-4, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною та Адвокатським об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери", ОСОБА_1 втрачає передбачене законом право на отримання орендних платежів від відповідача, як орендаря частини квартири АДРЕСА_1 та майнових прав на іншу частину даної квартири. Тому, на переконання заявника, рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. безпосередньо стосується його прав, обов`язків та інтересів.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або ж у рішенні повинно міститися судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Разом з цим, з оскаржуваного рішення не убачається, що у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права та обов`язки ОСОБА_1 , або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про його права та обов`язки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. у справі № 910/7099/21 не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .

Отже, оскільки дану апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення, а винятків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, існують підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою зазначеної особи.

Додатково слід наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України» зазначив наступне: «Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)».

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 р. у справі «Мушта проти України» зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».

Отже, апеляційний суд також вказує на те, що поновлення строку на оскарження рішення суду, яке набрало законної сили більше п`яти років тому, призведе до порушення принципу res judicata (юридичної визначеності), про що і зазначає Європейський суд з прав у людини у своїх рішеннях.

Щодо аргументів скаржника в частині введення воєнного через військову агресію Російської Федерації проти України, на його переконання, зумовили пропуск процесуального строку, слід зазначити наступне.

Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р., в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, тобто, останній триває і досі.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Окрім того, надаючи оцінку доводам скаржника, суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до ГПК України не вносились.

Враховуючи подання даної апеляційної скарги з пропуском річного строку з дня складення повного тексту судового рішення, у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. у справі № 910/7099/21 має бути відмовлено з підстави, передбаченої ч. 2 ст. 261 ГПК України.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 р. у справі № 910/7099/21.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

3. ОСОБА_1 надіслати копію даної ухвали та апеляційну скаргу з доданими документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко