Рішення

від 13.09.2023 по справі 911/760/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/760/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй

до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради

про стягнення заборгованості,

за участю представника:

позивача: Мкртічяна А.А. (виписка з ЄДР);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» (далі позивач) до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 63 082,37 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області від 22.06.2021 року.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт Строй» залишена без руху, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

22 березня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.04.2023 року відкрите провадження у справі, підготовче засідання призначене на 19 квітня 2023 року.

13 квітня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 03.04.2023 року, яке підлягало задоволенню судом.

19 квітня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом, а на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, в якій він просив зобов`язати представника позивача направити позовну заяву з додатками на адресу відповідача.

У засіданні представник позивача проти задоволення вищевказаного клопотання заперечував.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом у задоволенні клопотання відповідача було відмовлено.

Ухвалою суду від 19.04.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 19 травня 2023 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду від 03.04.2023 року не виконав.

Ухвалою суду від 19.05.2023 року підготовче засідання відкладене на 21 червня 2023 року.

05 червня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

21 червня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, а також клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву.

У засіданні представник відповідача просила поновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, проти задоволення клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив не заперечувала.

Представник позивача просив поновити пропущений процесуальний строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву, проти задоволення клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву не заперечував.

Суд, розглянувши у засіданні клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву, визнав їх такими, що підлягали задоволенню, причини пропуску процесуальних строків для їх подання поважними, поновив їх та прийняв до розгляду відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву.

У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Ухвалою суду від 21.06.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 02 серпня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача у засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Судове засідання відкладене на 13 вересня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

13 вересня 2023 року на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи без його участі не заперечував, заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 13 вересня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

22 червня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю ІБК ЕЛІТ СТРОЙ (далі позивач) та Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської ради (далі відповідач) був укладений договір №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області, відповідно до умов якого, позивач зобов`язувався надати передбачені договором послуги ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання доріг; вирівнювання поверхонь (Поточний ремонт дороги по вул. Глибоцька, 81 в м. Бориспіль Київської області), а відповідач зобов`язувався надані позивачем послуги прийняти та оплатити.

Після завершення виконання робіт, позивач звернувся до відповідача з листом №85 від 14 вересня 2021 року, в якому направив акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, просив повернути вищевказані документи в установленому договором порядку та оплатити виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 статті 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Оскільки відповідач підписані документи позивачу не повернув та виконані роботи не оплатив, позивач звернувся до відповідача з листом №182 від 01 грудня 2021 року, в якому просив повернути акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, а також оплатити заборгованість у сумі 45 611,95 грн.

Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист позивача, не повернув підписані документи та не оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією №16 від 21 червня 2022 року, в якій просив відповідача оплатити борг у сумі 45 611,95 грн.

20 липня 2022 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №2 про сплату заборгованості №26 від 20 липня 2022 року та повторно просив оплатити виконані роботи.

16 серпня 2022 року відповідач надав відповідь на вищевказану претензію позивача №2 про сплату заборгованості від 20.07.2022 року та повідомив його про відсутність підстав для оплати виконаних робіт, згідно з умовами договору №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області, оскільки у відповідача відсутні відомості щодо укладання відповідачем будь-яких договорів у червні 2021 року, а також послався на те, що вищевказаний договір не був зареєстрований у журналі реєстрації договорів відповідача.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 45 611,95 грн. основного боргу, 1 737,01 грн. пені, 1 788,24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 13 945,17 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що 22 червня 2021 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області (далі договір).

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 цієї ж статті).

Згідно з п. 1.1. договору, відповідач доручає позивачу в межах договірної ціни надавати власними і залученими силами та засобами, всі передбачені договором послуги ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання доріг; вирівнювання поверхонь (Поточний ремонт дороги по вул. Глибоцька, 81 в м. Бориспіль Київської області) (далі послуги).

Відповідно до п. 1.2. договору, відповідач приймає та оплачує надані позивачем послуги у відповідності до умов цього договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що позивач розпочинає виконання послуг протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору та зобов`язується завершити виконання даних послуг до 30 вересня 2021 року, згідно погодженого графіку виконання послуг, який є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з графіку виконання послуг, копія якого долучена до матеріалів справи, поточний ремонт дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області розпочинається протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору та закінчується до 30.09.2021 року.

Відповідно до п. 3.2. договору, сума договору на надання послуг складає 45 611,95 (Сорок п`ять тисяч шістсот одинадцять грн. 95 коп.) у тому числі ПДВ 7 601,99 (Сім тисяч шістсот одна грн. 99 коп.).

Ціна цього договору може бути змінена за таких умов:

узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни обсягу та якості послуг);

зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків відповідача;

зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

зміни регульованих цін (тарифів, кошторисної заробітної плати) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

здороженням основних будівельних матеріалів (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, перегляд ціни договору оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 4.2. договору, зокрема, розрахунки за виконані послуги будуть здійснюватися на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3. Відповідач проводить оплату за виконані послуги протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків за рахунок відповідача.

Відповідно до п. 4.3. договору, зокрема, позивач визначає обсяги та вартість виконаних послуг, що підлягають оплаті та готує акти за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3 і передає для підписання відповідальною особою зі сторони відповідача. Відповідач протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 повертає позивачу підписані або із зауваженнями екземпляри вищевказаних актів та довідок.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що у разі відмови відповідачем від підписання актів за формою КБ-3 і КБ-2в протягом 10 (десяти) робочих днів з дати їх отримання без письмової вмотивованої відмови у прийнятті виконаних послуг із зазначенням виявлених недоліків, такий акт вважається підписаним, а роботи прийнятими та підлягає оплаті відповідачем.

У разі неповернення відповідачем підписаних актів за формою КБ-3 і КБ-2в протягом 10 (десяти) робочих днів з дати їх отримання, такий акт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати вважається підписаним, а роботи прийнятими та підлягають оплаті відповідачем (п. 4.5. договору).

Згідно з п. 13.2.3. договору, відповідач зобов`язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані послуги.

Відповідно до п. 15.1. договору, приймання-передача закінчених послуг здійснюється відповідачем разом з позивачем.

Пунктом 15.2. договору встановлено, що передача виконаних послуг позивачем і приймання їх відповідачем оформлюється актом про виконані послуги за формою КБ-2в.

Згідно з п. 18.11. договору, додатками до цього договору є:

графік виконання послуг;

дефектний акт;

договірна ціна;

підсумкова відомість ресурсів;

локальний кошторис.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення та дії до 31 грудня 2021 року, а в частині виконання грошових зобов`язань до їх повного виконання.

22 червня 2021 року представники позивача і відповідача підписали акт обстеження об`єкта №55, копія якого долучена до матеріалів справи. Як вбачається з вищевказаного акту, сторони здійснили обстеження об`єкта по вул. Глибоцькій, 81, у м. Бориспіль Київської області на відповідність дефектному акту відповідача, що є додатком до договору, та підтвердили необхідність проведення поточного ремонту дороги по цій вулиці. Представниками сторін підписано технічне завдання ДК 021:2015-45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Поточний ремонт дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області.

До матеріалів справи також долучена копія акту на закриття прихованих робіт №1 від 01 липня 2021 року, з якого вбачається, що комісія в складі представників позивача та відповідача провела огляд робіт, виконаних позивачем, а саме розширення дорожніх корит коритного профілю, та вирішила, що роботи виконані відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних мов і відповідають вимогам їх прийняття, у зв`язку з чим, позивачу було дозволено виконати заміну бортових каменів.

Із акту на закриття прихованих робіт №2, копія якого долучена до матеріалів справи, вбачається, що комісія в складі представників позивача та відповідача провела огляд робіт, виконаних позивачем, та вирішила, що роботи по заміні бортових каменів та підсипання грунту з зовнішнього боку бордюра виконані відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов і відповідають вимогам їх прийняття, у зв`язку з чим, позивачу було дозволено виконати роботи із влаштування вирівнювального шару основи з щебенево-піщаних фр. 0-40 мм, товщиною 12 см.

Як вбачається з акту на закриття прихованих робіт №3, комісія в складі представників позивача та відповідача провела огляд робіт, виконаних позивачем, а саме вирівнювального шару основи з щебенево-піщаних фр. 0-40 мм, товщиною 12 см, та вирішила, що роботи виконані відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил, у зв`язку з чим, позивачу було дозволено виконати роботи із влаштування (монтажу) покриттів, товщиною 5 см, із гарячих асфальтобетонних сумішей.

Також представником позивача до матеріалів справи долучена копія акту на закриття прихованих робіт №4, з якого вбачається, що комісія в складі представників позивача та відповідача провела огляд робіт, виконаних позивачем, а саме улаштування покриттів, товщиною 5 см, із гарячих асфальтобетонних сумішей, та вирішила, що роботи виконані відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов і відповідають вимогам їх прийняття, у зв`язку з чим, позивачу було дозволено виконати вивіз будівельного сміття.

Після закінчення виконання робіт, передбачених дефектним актом та умовами договору, позивач звернувся з листом №85 від 14 вересня 2021 року до відповідача, в якому направив на адресу відповідача в двох екземплярах: підсумкову відомість ресурсів Об`єкт: Поточний ремонт дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області (витрати по факту); акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Вищевказаний лист 15.09.2021 року отримав наручно представник відповідача, - Самарін І.М., що підтверджується його підписом на листі.

Оскільки відповідач не повернув позивачу підписані документи та не оплатив виконані роботи, позивач звернувся до відповідача з листом №182 від 01 грудня 2021 року, а потім з претензією №1 про сплату заборгованості №16 від 21 червня 2022 року, в яких просив направити на адресу позивача підписані документи та оплатити виконані роботи.

Оскільки відповідач документи позивачу не направив, виконані позивачем роботи не оплатив, відповідей на листи та претензію №1 не надав, позивач повторно звернувся до відповідача з претензією №2 про сплату заборгованості.

16 серпня 2022 року відповідач направив на адресу позивача відповідь №02-10-473 на претензію №2, в якій зазначив про відсутність підстав для здійснення оплати за виконані роботи, оскільки договір №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області не укладався та не був зареєстрований у журналі реєстрації договорів відповідача.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 45 611,95 грн. основного боргу, 1 737,01 грн. пені, 1 788,24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 13 945,17 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

У судових засіданнях представник позивача просив стягнути з відповідача 45 611,95 грн. основного боргу, 1 737,01 грн. пені, 1 788,24 грн. трьох процентів річних та 13 945,17 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

05 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вважав заявлені позовні вимоги необгрунтованими та просив у задоволенні позову відмовити, послався на те, що договір №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька 81 в м. Бориспіль Київської області відповідачем не укладався та не був зареєстрований у журналі реєстрації договорів відповідача. Крім цього, вважав подані представником позивача акти на закриття прихованих робіт №1 від 01.07.2021 року, №2 від 02.07.2021 року, №3 від 05.07.2021 року та №4 від 06.07.2021 року, а також лист №85 від 14.09.2021 року, - неналежними доказами в справі, оскільки на вищевказаних документах відсутня печатка відповідача на підписі представника відповідача, - Самаріна І.М. Також заперечував проти задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Документів, що підтверджували б те, що ОСОБА_1 не являється працівником відповідача або його підпис на документах підроблений, а також те, що роботи не були виконані позивачем або були виконані з недоліками, про усунення яких відповідач звертався до позивача в установленому законом порядку, представник відповідача до відзиву на позовну заяву не додав, до матеріалів справи не долучив.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема,з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 цієї ж статті).

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду).

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті, господарські відносини у сфері матеріально-технічного забезпечення капітального будівництва регулюються відповідними договорами підряду, якщо інше не передбачено законодавством або договором сторін. За згодою сторін будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Частиною 2 ст. 318 Господарського кодексу України встановлено, що договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Згідно з ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення (ч. 1 ст. 321 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 цієї ж статті).

Згідно з ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 цієї ж статті встановлено, зокрема, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Як уже зазначалося вище, згідно з умовами договору №4 надання послуг з поточного ремонту дороги по вул. Глибоцька, 81 в м. Бориспіль Київської області, відповідач доручив позивачу виконати поточний ремонт дороги за вищевказаною адресою та зобов`язувався оплатити виконані позивачем роботи, на суму 45 611,95 грн.

Відповідно до п. 3.4. договору, перегляд ціни договору оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 4.2. договору, зокрема, розрахунки за виконані послуги будуть здійснюватися на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3. Відповідач проводить оплату за виконані послуги протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків за рахунок відповідача.

Відповідно до п. 4.3. договору, зокрема, позивач визначає обсяги та вартість виконаних послуг, що підлягають оплаті та готує акти за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 і передає для підписання відповідальною особою зі сторони відповідача. Відповідач протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 повертає позивачу підписані або із зауваженнями екземпляри вищевказаних актів та довідок.

Згідно з п. 15.1. договору, приймання-передача закінчених послуг здійснюється відповідачем разом з позивачем.

Пунктом 15.2. договору встановлено, що передача виконаних послуг позивачем і приймання їх відповідачем оформлюється актом про виконані послуги за формою КБ-2в.

Так, після завершення виконання робіт позивач звернувся до відповідача з листом №85 від 14 вересня 2021 року, в якому направив на адресу відповідача передбачені умовами договору документи та просив оплатити виконані роботи.

Відповідач письмову вмотивовану відмову від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, на адресу позивача не направив.

Як уже зазначалось, пунктом 4.4. договору встановлено, що у разі відмови відповідачем від підписання актів за формою КБ-3 і КБ-2в протягом 10 (десяти) робочих днів з дати їх отримання без письмової вмотивованої відмови у прийнятті виконаних послуг із зазначенням виявлених недоліків, такий акт вважається підписаним, а роботи прийнятими та підлягає оплаті відповідачем.

У разі неповернення відповідачем підписаних актів за формою КБ-3 і КБ-2в протягом 10 (десяти) робочих днів з дати їх отримання, такий акт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати вважається підписаним, а роботи прийнятими та підлягають оплаті відповідачем (п. 4.5. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Так, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав роботи вчасно та в повному обсязі, тому відповідач зобов`язаний їх оплатити, в сумі 45 611,95 грн., оскільки ціна договору сторонами не переглядалась та не змінювалась, додаткові угоди сторонами не укладались.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що спростовували б доводи представника позивача або підтверджували б оплату боргу перед позивачем, представник відповідача суду не надав.

Так, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 45 611,95 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 1 737,01 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 14.7. договору, у разі затримання оплати відповідачем виконаних позивачем послуг, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як вже було зазначено раніше, відповідно до п. 4.2. договору, зокрема, відповідач проводить оплату за виконані послуги протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 за умови надходження фактичного бюджетного фінансування видатків за рахунок відповідача.

Судом встановлено, що 15 вересня 2021 року відповідачем наручно отриманий від позивача лист №85 від 14.09.2021 року, до якого, зокрема, був долучений акт №1 приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Так, відповідач був зобов`язаний оплатити виконані позивачем роботи, на суму 45 611,95 грн., - не пізніше 29 вересня 2021 року.

Господарський суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в справі № 922/2216/18 від 14.01.2021 року, в справі №910/1389/18 від 05.03.2018 року.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивачем період нарахування пені визначений невірно, оскільки він просив суд стягнути з відповідача пеню, починаючи з 16.01.2022 року до 26.03.2022 року, а не з 30.09.2021 року до 30.03.2022 року.

Разом з цим, розмір пені, враховуючи період заборгованості з:

16.01.2022 року до 20.01.2022 року, суму боргу в розмірі 45 611,95 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,0%, складає 112,47 грн.;

21.01.2022 року до 26.03.2022 року, суму боргу в розмірі 45 611,95 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 10,0%, складає 1 624,54 грн.,

а разом 1 737,01 грн., які підлягають стягненню.

Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 1 788,24 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 13 945,17 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем період нарахування трьох процентів річних зазначений з 27.09.2021 року до 16.01.2023 року, а період нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, - з 01.10.2021 року до 16.01.2023 року.

Разом з цим, як уже було встановлено судом, відповідач був зобов`язаний оплатити виконані позивачем роботи, на суму 45 611,95 грн., - не пізніше 29 вересня 2021 року.

Так, три проценти річних за період заборгованості з 30.09.2021 року до 16.01.2023 року (474 дні), від суми боргу 45 611,95 грн., становлять 1 776,99 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з жовтня 2021 року до січня 2023 року: в жовтні 2021 року 100,9%; листопаді 100,8%; грудні 100,6%; січні 2022 року 101,3%; лютому 101,6%; березні - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%; липні 100,7%; серпні 101,1%; вересні 101,9%; жовтні 102,5%; листопаді 100,7; грудні 100,7%; січні 2023 року 100,8%, від суми заборгованості 45 611,95 грн., складає 13 945,17 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 179, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 180, ч. ч. 1, 7 ст. 181, ч. ч. 1, 2 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ст. 317, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 318, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321, Господарського кодексу України, ст. 253, ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 530, ч. ч. 1, 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ч. 1 ст. 632, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 846, ч. 1 ст. 853, ч. ч. 1, 2 ст. 857, ч. ч. 1, 2 ст. 875, ч. 1 ст. 877, ч. 4 ст. 879, ч. ч. 1, 4, 6 ст. 882, ст. 901, Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ч. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 16, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ст. 77, ч. ч. 2, 4 ст. 116, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 9 ст. 129, ч. 1, п. 1 ч. 6 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ч. 4 ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй до Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 63 082,37 грн.

Стягнути з Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 72, ідентифікаційний код 36359583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Еліт Строй (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Дзержинського, будинок 3, квартира 45, ідентифікаційний код 40086333) 45 611,95 грн. (сорок п`ять тисяч шістсот одинадцять грн. 95 коп.) основного боргу; 1 737,01 грн. (одну тисячу сімсот тридцять сім грн. 01 коп.) пені; 1 776,99 грн. (одну тисячу сімсот сімдесят шість грн. 99 коп.) трьох процентів річних; 13 945,17 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять грн. 17 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 683,52 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят три грн. 52 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 02.10.2023 року.

Суддя С. Грабець